Перш за все звернемо увагу на порядок завершення процедур, розпочатих за Законом № 1197, але вже в умовах дії Закону № 922.
Замовники — бюджетні установи завершують процедури закупівель, які були розпочаті ними до 01.08.2016 р. згідно із вимогами Закону № 1197. При цьому ті нові торги, які зазначені замовники оголошуватимуть з 01.08.2016 р., вони мають проводити вже за Законом № 922.
Новації щодо допорогових закупівель
Однією з новацій публічних закупівель є те, що Закон № 922 у певній частині поширюється на закупівлі, очікувана вартість яких є меншою за вартість, визначену в ч. 1 ст. 2 цього Закону, тобто вартість ≥ 50 тис. грн., але ≤ 200 тис. грн. (товари/послуги) і 1,5 млн грн. (роботи). Для того щоб бюджетні установи з самого початку не припустилися помилок, схематично розглянемо особливості застосування Закону № 922.
Як бачимо із схеми, незважаючи на те, що Закон № 922 регулює здійснення саме процедурних закупівель, він частково поширюється і на допорогові закупівлі: якщо їх очікувана вартість ≥ 50 тис. грн. і ≤ вищенаведеним на схемі вартісним порогам.
Тож у разі, якщо замовник має на меті закупити товари (роботи або послуги) за прямим договором і не проводить електронні торги, цей замовник повинен оприлюднити звіт про укладений за цим предметом закупівлі договір в системі Prozorro. Строк для оприлюднення зазначеного звіту становить 1 календарний день з дня укладення такого договору.
Особливості проведення допорогових закупівель ви знайдете в наказі Державного підприємства «Зовнішторгвидав України» «Про затвердження порядку здійснення допорогових закупівель» від 13.04.2016 р. № 35 (див. с. 30 цього номера).
Довідка. Наказом № 490 затверджено, окрім форм документів для процедур публічних закупівель, також форму звіту про укладені договори (який складають щодо допорогових закупівель).
Зауважимо, що форма звіту про укладені договори, крім інформації про замовника та реквізитів договору, містить також вимоги щодо зазначення такої інформації:
— конкретна назва предмета закупівлі;
— найменування (номенклатура, асортимент) товарів, робіт чи послуг;
— кількість товарів, робіт чи послуг;
— місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг;
— строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг;
— інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг;
— ціна договору;
— строк дії договору.
Тобто фактично у такому звіті замовник має вказати всі істотні умови договору.
Зауважимо: п. 2 наказу № 490 передбачено, що в формах документів, зазначених у п. 1 цього наказу, затверджені обов’язкові поля, які заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель (далі — ЕСЗ). У разі необхідності замовник може вказати додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов’язкові поля, передбачені системою.
При цьому слід зазначити, що наказ № 490 не містить інструкцій щодо заповнення форм документів, як це було у наказі № 1106. Тому при заповненні такої інформації замовник може в певних полях наводити посилання на зміст укладеного договору.
Важливо! Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою, ніж передбачена ч. 1 ст. 2 Закону № 922, без використання ЕСЗ замовник має дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом.
Ключові моменти процедур публічних закупівель
З допороговими закупівлями розібралися. Далі проаналізуємо особливості змін щодо проведення процедурних торгів.
Так, публічні закупівлі замовник може здійснювати шляхом проведення таких видів процедур:
— відкриті торги;
— конкурентний діалог;
— переговорна процедура закупівлі.
Організація та планування торгів
Для того щоб розпочати торги правильно, замовнику варто не помилися перш за все на етапі планування та оприлюднення інформації. При цьому такий момент є важливим незалежно від того, який вид процедури буде застосовувати замовник.
Звернемо увагу на декілька важливих моментів щодо річного плану.
Ті процедури закупівель, які були розпочаті за Законом № 1197, бюджетні установи будуть завершувати після 01.08.2016 р. за цим самим Законом. Крім того, ці закупівлі так і залишаються в річному плані, складеному за формою, затвердженою наказом № 1106 (ср. ). А ось нові процедури публічних закупівель, які будуть розпочаті з 01.08.2016 р. за Законом № 922, бюджетні установи мають спланувати в річному плані закупівель, який складають за формою, затвердженою наказом № 490.
Зазначена форма річного плану закупівель містить такі обов’язкові поля для заповнення замовником:
1. Найменування замовника*.
2. Код згідно з ЄДРПОУ замовника*.
* Поля, помічені у формі річного плану зірочкою (*), заповнює сама електронна система закупівель автоматично.
3. Конкретна назва предмета закупівлі.
4. Коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності).
5. Код згідно з КЕКВ (для бюджетних коштів).
6. Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі.
7. Процедура закупівлі.
8. Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі.
9. Примітки.
Також варто звернути увагу на те, що замовнику необхідно буде заповнювати поля форми річного плану окремо щодо кожного предмета закупівлі. Тобто електронна форма річного плану закупівель буде створюватися та оприлюднюватися як окремий електронний документ по кожному із запланованих замовником предметів закупівель, а не в цілому як єдиний документ по всіх запланованих замовником закупівлях.
Це ж саме стосується й додатка до річного плану закупівель.
До речі, нині на законодавчому рівні, а саме в ст. 4 Закону № 922, передбачено існування додатка до річного плану закупівель.
Відповідно до п. 2 наказу № 490 додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абз. 2 і 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 922, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в ЕСЗ.
Зауважимо: річний план, додаток до нього (зміни до них) замовник має оприлюднити на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом 5 календарних днів із дня їх затвердження.
Як річний план закупівель, так і іншу інформацію замовник оприлюднює в ЕСЗ через автоматизоване робоче місце, а саме через електронний сервіс на авторизованих електронних майданчиках, який забезпечує створення, подання, обробку, зміну та оприлюднення інформації та документів для участі у процедурах закупівель, одержання інформації та повідомлень про закупівлі, подання скарг до органу оскарження в ЕСЗ через мережу Інтернет.
При цьому датою та часом оприлюднення замовником інформації в ЕСЗ є дата та час унесення та заповнення її через автоматизоване робоче місце замовника. А ось розміщенням/оприлюдненням інформації вважається її наявність в ЕСЗ в інтерактивному режимі реального часу.
Слід зазначити: інформацію про електронні публічні закупівлі з 01.08.2016 р. бюджетні установи мають оприлюднювати на веб-порталі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель — Мінекономрозвитку (www.prozorro.gov.ua) через кабінет замовника, зареєстрований на одному з електронних майданчиків (тобто автоматизоване робоче місце).
При цьому процедури державних закупівель, які замовники-бюджетники розпочали до 01.08.2016 р., вони завершують на веб-порталі www.tender.me.gov.ua.
Довідка. Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків затверджено постановою КМУ від 24.02.2016 р. № 166.
Адміністратором ЕСЗ є ДП «Зовнішторгвидав України».
Перелік майданчиків, що пройшли авторизацію і мають право надавати кабінети замовників відповідно до Закону № 922, оприлюднюють на веб-порталі www.prozorro.gov.ua.
Зауважимо: як і раніше, перед оприлюдненням річного плану закупівель його необхідно затвердити протокольним рішенням тендерного комітету (або ж рішенням уповноваженої особи (осіб)). Про особливості вибору та реєстрації в ЕСЗ (на електронному майданчику) ми поговоримо в наступних номерах газети «Бюджетна бухгалтерія».
Довідка. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 922 тендерний комітет або уповноважена особа (особи) планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель. Форми для затвердження річного плану закупівель в паперовому форматі нині не передбачено.
Про особливості діяльності тендерних комітетів (уповноваженої особи чи осіб) ми поговоримо в наступних номерах газети «Бюджетна бухгалтерія».
Оголошення про торги
Оскільки відкриті торги та конкурентний діалог здійснюють із застосуванням аукціону на пониження ціни, то в оголошенні про проведення відкритих торгів та в оголошенні про проведення конкурентного діалогу замовник має зазначити розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях, а також математичну формулу, яка буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону з метою визначення показників інших критеріїв оцінки. При цьому будь-яких нормативних обмежень щодо визначення замовником розміру кроку пониження ціни, а також обмежень щодо математичної формули немає.
Довідка. Форми оголошення про проведення відкритих торгів та оголошення про проведення конкурентного діалогу затверджені наказом № 490.
Візьміть до уваги: на відміну від механізму проведення переговорної процедури закупівлі за Законом № 1197, для проведення переговорної процедури за Законом № 922 замовник не оприлюднює такі документи як інформацію про застосування та обґрунтування переговорної процедури закупівлі.
У той же час замовник після проведення переговорів з учасником (учасниками) має оприлюднити в ЕСЗ повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури. Саме в такому повідомленні замовник і зазначає умову застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону № 922 та обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі).
Довідка. Форма повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури затверджена наказом № 490.
Новації щодо тендерної документації
Одними з важливих змін при складанні тендерної документації (далі — ТД) є вимоги щодо проекту договору та забезпечення тендерної пропозиції (далі — ТП).
Так, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону № 922 ТД має містити проект договору про закупівлю (зауважимо: не основні умови договору, а саме проект договору) з обов’язковим зазначенням порядку зміни його умов.
Вважаємо, що такий проект договору потім сторони (замовник і переможець торгів) мають підписати як договір про закупівлю, не змінюючи його умови на етапі підписання.
При цьому згідно з ч. 4 ст. 36 Закону № 922 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту ТП за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Разом з тим істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, вказаних ч. 4 ст. 36 Закону № 922. Зауважимо, що ця норма містить саме випадки, коли замовнику дозволено змінювати істотні умови договору про закупівлю. При цьому вона не встановлює і не визначає порядок внесення цих змін.
Тепер декілька слів щодо змін у частині визначення замовником способу забезпечення. ТД згідно з пп. 14 і 15 ч. 2 ст. 22 Закону № 922 має містити інформацію про розмір, вид та умови надання забезпечення ТП (якщо замовник вимагає його надати) та розмір, вид, строк і умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати).
При цьому якщо обмежень щодо виду забезпечення виконання договору про закупівлю законодавець не передбачив, то щодо виду забезпечення ТП є таке обмеження: згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 забезпечення ТП — це надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням ТП, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
З огляду на зазначене, в нових електронних закупівлях замовник може вимагати тільки гарантію як забезпечення ТП учасника та не має права вже вимагати забезпечення пропозиції у формі застави, завдатку чи депозиту, як було дозволено за Законом № 1197.
Довідка. Відповідно до ч. 1 ст. 560 ЦКУ за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Електронна гарантія як забезпечення ТП
І одразу ж постає запитання: якою має бути така гарантія?
Існують такі види тендерних гарантій:
— банківська гарантія;
— страхова гарантія;
— гарантія фінансової установи.
Варто зазначити, що подання ТП при проведенні електронних публічних закупівель здійснюється в електронному форматі. Тож для участі в торгах учасник процедури закупівлі має отримати в обслуговуючій фінансовій установі гарантію як електронний документ для того, щоб потім сформувати повний пакет документів ТП.
Таку гарантію учасник може отримати в банку, страховій або фінансовій компанії залежно від того, який саме вид гарантії замовник буде вимагати в ТД. Механізм оформлення гарантії регламентований внутрішніми процедурами фінансової установи та законодавчо-нормативними актами України.
Для того щоб зробити неможливим надання учасниками недійсних електронних гарантій, рекомендуємо замовникам у вимогах до оформлення гарантії прописувати, що способом накладення електронного цифрового підпису (далі — ЕЦП) на електронну гарантію є використання існуючого програмного комплексу, за допомогою якого установа взаємодіє з фіскальною службою України, статистичними державними органами. Також вимагати, щоб у тексті гарантії гарант вказував посилання на відповідний програмний комплекс, за допомогою якого накладено ЕЦП (потім замовник матиме можливість перевірити ЕЦП), а підписант, зазначений в тексті електронної гарантії, співпадав із підписантом, який наклав ЕЦП.
Як перевірити накладений ЕЦП на гарантію?
Зауважимо, що нині фінансові установи використовують два способи накладення ЕЦП на тендерну гарантію:
1) за допомогою програмного комплексу M.E.Doc.
З огляду на те, що файл після накладення ЕЦП шифрується, для його відкриття необхідно використовувати програмний комплекс M.E.Doc. При цьому перевірку ЕЦП замовник здійснює за допомогою функціональних можливостей програмного комплексу M.E.Doc;
2) за допомогою програмного комплексу ІІТ Користувач ЦСК-1.
При накладанні ЕЦП зазначеним програмним комплексом файл доступний для перегляду без необхідності використання окремого програмного забезпечення. Перевірку ЕЦП замовник може здійснити онлайн на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням: http://czo.gov.ua/verify.
Довідка. Одним із основних завдань Мін’юсту є виконання функцій центрального засвідчувального органу шляхом забезпечення створення умов для функціонування засвідчувальних центрів органів виконавчої влади або інших державних органів та центрів сертифікації ключів відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою КМУ від 02.07.2014 р. № 228.
Яким чином замовник отримує гарантійні кошти або навпаки — повертає тендерне забезпечення учаснику?
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 922 забезпечення ТП не повертається у разі:
— відкликання ТП учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого ТП вважаються чинними;
— непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;
— ненадання переможцем у строк, визначений в абз. 2 ч. 3 ст. 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 цього Закону (така підстава неповернення є новою);
— ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено ТД.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 922 забезпечення ТП повертається учаснику протягом 5 банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення ТП в разі:
— закінчення строку дії забезпечення ТП, зазначеного в ТД;
— укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем тендеру;
— відкликання ТП до закінчення строку її подання;
— закінчення процедури закупівлі у випадку неукладення договору про закупівлю з жодним із учасників, які подали ТП.
Отже, у разі настання підстав для неповернення учаснику забезпечення ТП замовник (бенефіціар) звертається за адресою установи-гаранта з метою отримання вимоги за гарантією.
Також радимо замовнику в листі на адресу гаранта зазначати таке:
— посилання на реквізити (номер та дату) гарантії;
— повну назву учасника процедури закупівлі;
— код та назву процедури закупівлі;
— реквізити казначейського/банківського рахунка, на який необхідно здійснити виплату;
— інформацію про настання гарантійного випадку.
Зауважимо: відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону № 922 кошти, що надійшли як забезпечення ТП (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об’єднаннями) не за бюджетні кошти — перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об’єднань).
При цьому замовник у строк 5 банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення ТП повідомляє установу-гаранта про наявність таких підстав щодо анулювання гарантії.
Довідка. З метою отримання роз’яснення стосовно надання гарантій в електронній формі можна звертатися на електронну пошту: FEEDBACK@PROZORRO.GOV.UA.
Особливості внесення змін до ТД
У разі якщо замовник вносить зміни до ТД, він має розмістити їх у ЕСЗ у вигляді нової редакції ТД додатково до початкової редакції.
Одночасно зі змінами до ТД замовник в окремому документі має оприлюднити перелік змін, які вносить. Положення ТД, до яких вносять зміни, відображають у вигляді закреслених даних. При цьому такі змінені положення повинні бути обов’язково доступними для перегляду після внесення змін до ТД.
Цікаво, що в разі несвоєчасного надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту ТД електронна система має автоматично продовжити строк для подання ТП не менш як на 7 календарних днів. Тож, як бачимо, багато процесів в електронних публічних закупівлях автоматизовано, що полегшить роботу замовнику.
Особливості проведення відкритих торгів
Ключові відмінності процедури відкритих торгів, інформацію про які оприлюднюють лише українською мовою (далі — українські закупівлі) та відкритих торгів, про які інформацію розміщують англійською мовою (далі — міжнародні торги) покажемо на схемі:
Як бачимо на схемі, ключовою новацією здійснення конкурсних публічних закупівель є різний механізм їх проведення, який залежить від очікуваної вартості закупівлі.
Так, у публічних закупівлях при відкритих торгах та конкурентному діалозі оцінку ТП здійснюватиме автоматично ЕСЗ.
Зазначимо: електронний аукціон — це повторювальний процес пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться ЕСЗ у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Давайте розглянемо ключові моменти проведення відкритих торгів, зображених на схемі.
1. Особливості проведення українських публічних закупівель.
У цьому випадку до початку проведення аукціону ЕСЗ автоматично розкриває інформацію про ціну пропозицій усіх учасників, розміщує їх у порядку від найнижчої до найвищої, але без зазначення найменувань та інформації про учасників, які подали пропозиції на торги.
Довідка. У Законі № 922 з’явилося поняття «приведена ціна». Так, якщо крім такого критерію оцінки пропозицій, як «ціна», замовник установить у ТД ще й інші критерії оцінки, то до початку електронного аукціону, відповідно до методики оцінки, яку замовник установить у ТД, ЕСЗ автоматично визначає показники інших критеріїв оцінки та сформує з усіх показників приведену ціну.
Потім для проведення електронного аукціону ціни (приведені ціни) пропозицій усіх учасників система розташовує в порядку від найвищої до найнижчої (без зазначення найменувань учасників торгів).
При цьому стартовою ціною для початку проведення аукціону система визначає ту, яка є найвищою. Потім за результатами попереднього етапу аукціону перед початком кожного наступного етапу аукціону система визначатиме нову стартову ціну.
Зауважимо, що протягом одного етапу аукціону учасник може понизити ціну (приведену ціну) своєї пропозиції лише один раз і не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни (приведеної) ціни.
Довідка. Усі бажаючі (як замовники, учасники, так і контролюючі органи, громадські організації тощо) можуть стежити за проведенням електронного аукціону в онлайн-режимі реального часу. Впродовж кожного етапу проведення електронного аукціону система забезпечує доступ до перебігу аукціону, наприклад: показує інформацію про місце розташування цін (приведеної ціни) пропозиції учасника від найвищого до найнижчого місця на кожному етапі проведення аукціону. Також система показує інформацію про кількість учасників на кожному конкретному етапі електронного аукціону, але без зазначення найменувань таких учасників.
Після визначення ЕСЗ за результатом проведення аукціону найбільш економічно вигідної пропозиції замовник має розглянути таку пропозицію на відповідність її вимогам ТП. Якщо пропозиція не відповідає вимогам, замовник її відхиляє та розглядає наступну пропозицію, залежно від рейтингу за результатами проведеного аукціону.
Отже, саме такий механізм публічних закупівель стосується торгів, якщо очікувана вартість товарів або послуг менша 133 тис. євро, а робіт — менша 5150 тис. євро.
Важливо! Строк розгляду ТП, визначеної найбільш економічно вигідною за результатами оцінки, не має перевищувати 5 робочих днів з дня такого визначення. Разом з тим замовник має право продовжити строк розгляду пропозиції до 20 робочих днів, проте законодавець вказує на те, що таке продовження замовник повинен аргументувати, оприлюднивши повідомлення в ЕСЗ.
2. Особливості проведення міжнародних публічних закупівель.
У разі якщо очікувана вартість товарів або послуг перевищує 133 тис. євро, а робіт — 5150 тис. євро, то механізм закупівлі буде дещо іншим.
Так, у цьому випадку за Законом № 922 електронний аукціон буде проведено після того, як замовник розгляне ТП учасників на відповідність технічним вимогам, визначеним у ТД, та визначить відповідність учасників кваліфікаційним критеріям. Для такого розгляду пропозицій законодавець надав замовнику строк у 20 робочих днів (ч. 5 ст. 28 Закону № 922).
Довідка. За результатами розгляду пропозицій замовник складає протокол розгляду згідно з формою, затвердженою наказом № 490.
Протокол розгляду замовник оприлюднює у ЕСЗ у строк — 1 календарний день з дня затвердження цього протоколу.
Потім система має автоматично повідомити усіх учасників торгів про результати розгляду і оприлюднити перелік учасників, ТП яких не відхилені.
Варто зазначити, що вже зараз при застосуванні нового Закону № 922 помічається, що окремі функції та команди в системі реалізовуються не так, як прописано в цьому Законі. При цьому проводиться доопрацювання ЕСЗ в робочому порядку. Тож маємо надію, що після опробування системи на центральних органах виконавчої влади і «монополістах» для бюджетників система буде працювати бездоганно.
Важливо! ЕСЗ після розгляду замовником ТП автоматично визначає дату і час проведення електронного аукціону, але не раніше ніж через 5 календарних днів після оприлюднення протоколу розгляду ТД.
Після аукціону замовник розглядає ТП на відповідність іншим вимогам ТД, а потім за результатами розгляду та оцінки пропозицій замовник визначає переможця тендеру. Зауважимо, що в день визначення переможця замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Довідка. Протягом 1 календарного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі має бути оприлюднене повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. У цей же строк зазначене повідомлення надсилається замовником переможцю тендеру. А всім іншим учасникам торгів система автоматично надсилає повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів.
Порівняємо схематично проведення українських та міжнародних торгів.
Українські публічні закупівлі
Міжнародні публічні закупівлі
Ключові новації щодо відхилення ТП
Закон № 922 містить нові підстави для відхилення замовником ТП, а саме:
— переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог ТД або укладання договору про закупівлю;
— переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 Закону № 922.
Зауважимо: інформацію про відхилення ТП замовник оприлюднює протягом 1 календарного дня з дня прийняття такого рішення.
Новації щодо переговорної процедури закупівлі
Як і раніше, нині в межах публічних закупівель переговорна процедура закупівлі застосовується у виняткових випадках. Такі випадки не змінилися, проте смислове навантаження окремих з них дещо змінене.
Так, у випадку, якщо замовник двічі відмінив тендер через відсутність достатньої кількості учасників, він матиме право застосувати переговорну процедуру. Але у цьому випадку предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не мають відрізнятися від вимог, що були визначені замовником попередньо в ТД.
Аналіз зазначеного випадку дає підстави вважати, що замовник може застосувати таку підставу для переговорної процедури закупівлі, тільки якщо він два рази відмінив процедуру публічної закупівлі (тобто тендер). При цьому документами для підтвердження наявності зазначеної підстави є два рішення тендерного комітету про відміну торгів у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників та два оприлюднені повідомлення про відміну таких торгів.
Схематично проведення переговорної процедури закупівлі можна зобразити таким чином:
Новим у публічних закупівлях є те, що нині не передбачено оприлюднення замовником інформації про застосування переговорної процедури закупівлі та обґрунтування її застосування як окремих документів, як це визначено правилами закупівель за Законом № 1197.
Так, ч. 3 ст. 35 Закону № 922 вказує на те, що за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір.
Тобто спочатку замовник планує у річному плані проведення переговорної процедури закупівлі. А отже, вже на етапі планування замовник має знати підстави для проведення саме неконкурентної закупівлі. Потім замовник проводить переговори з одним або декількома учасниками залежно від підстави застосування переговорної процедури закупівлі. Після цього в разі досягнення згоди щодо укладання договору про закупівлю за результатами переговорів замовник оприлюднює повідомлення про намір укласти договір.
Довідка. Повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури закупівлі оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом 1 календарного дня після прийняття рішення замовником.
У повідомленні про намір укласти договір зазначають:
— найменування та місцезнаходження замовника;
— найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг та місце їх надання;
— строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
— найменування, місцезнаходження та контактні телефони учасника (учасників), з яким проведено переговори;
— ціну пропозиції;
— обґрунтування застосування переговорної процедури.
Важливо! Форму повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури затверджено наказом № 490.
Ключові зміни щодо укладання договору про закупівлю
Як і раніше, договір про закупівлю замовник укладає в письмовій формі відповідно до ЦКУ та ГКУ з урахуванням особливостей, які визначено в Законі № 922.
Разом з тим, на відміну від попередніх вимог, законодавець прописав, що умови договору про закупівлю не мають відрізнятися не тільки від ціни пропозиції при конкурсних торгах, а й від ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Так, ч. 4 ст. 36 Закону № 922 передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту ТП за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Що цікаво: нині, якщо замовник укладе договір не відповідно до ціни переможця торгів, то є ризик визнання такого договору недійсним. Оскільки відповідно до вимог норми ч. 1 ст. 37 Закону № 922 договір про закупівлю є нікчемним у тому числі й у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону № 922.
Звертаємо увагу на те, що строк, протягом якого замовник не може укласти договір про закупівлю після того, як уже було обрано переможця торгів, не зазнав змін: як і раніше, він становить 10 календарних днів (ч. 2 ст. 32 Закону № 922). Проте нині відлік такого строку замовник веде від дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю на веб-порталі www.prozorro.gov.ua.
При цьому зверніть увагу: зазнав змін кінцевий строк укладання договору про закупівлю за результатами конкурсних торгів.
Так, якщо згідно з Законом № 1197 замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня акцепту пропозиції, то за Законом № 922 замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Зауважимо також: нині є кінцевий строк укладання договору про закупівлю у разі проведення переговорної процедури закупівлі. Так, відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону № 922 переговорна процедура закупівлі відміняється замовником, зокрема, у разі непідписання учасником договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів — у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч. 2 цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Отже, кінцевий строк укладання договору за результатами переговорної процедури — 35 (20) календарних днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір.
При цьому не забудьте: договір про закупівлю протягом 2 календарних днів з дня його укладення замовник має оприлюднити в ЕСЗ.
Щодо випадків, коли замовник має право змінити істотні умови договору про закупівлю після його підписання, то вони залишились ті ж самі. Але нині в Законі № 922 існує певна неузгодженість щодо зміни договору в частині його продовження на 20 % суми договору. Адже п. 8 ч. 4 ст. 36 Закону № 922 передбачена зміна умов договору у зв’язку із застосуванням положень ч. 6 цієї статті, проте ст. 36 Закону № 922 не містить ч. 6, а положення щодо 20 %-го продовження договору зазначено в ч. 5 цієї статті. Отже, в цій частині Закон № 922 потребує внесення змін.
Також новим є наступне: згідно з п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону № 922 для того щоб потім внести зміни до істотних умов договору щодо зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, потрібно, щоб попередньо в договорі про закупівлю був установлений порядок зміни ціни.
Взагалі не варто забувати, що на стадії підготовки ТД замовникам необхідно включити в проект договору порядок зміни його умов. Нагадаємо, що в ст. 188 ГКУ передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів. При цьому в ст. 651 — 654 ЦКУ встановлено особливості зміни, розірвання договору (зокрема: підстави, форми зміни або розірвання договору, а також правові наслідки таких дій).
Крім того, зазначимо, що законодавець змінив строки оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договору. Такий новий строк оприлюднення таких документів складає 3 календарні дні.
Щодо повідомлення про внесення змін до договору, то його необхідно оприлюднювати в усіх 8 випадках, що передбачені в ч. 4 ст. 36 Закону № 922 (без будь-якого виключення).
Покажемо на схемі ці оновлені вимоги щодо оприлюднення інформації відносно договору про закупівлю:
Оприлюднення інформації щодо договору про закупівлю
Щодо оскарження та відповідальності у сфері публічних закупівель
Оскільки публічні закупівлі здійснюються в електронному форматі, то й оскарження таких закупівель має бути електронним.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 922 скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через ЕСЗ. Після розміщення скарги суб’єктом оскарження в ЕСЗ скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка.
При цьому скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб’єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.
Зауважимо, що до скарги мають бути додані документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді файлу формату .pdf), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, а також обов’язково — документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження.
Довідка. Відповідно до постанови КМУ «Про встановлення розміру плати за подання скарги» від 23.03.2016 р. № 291 за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону № 922 справляється плата в таких розмірах:
— 5 тис. грн. — у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг;
— 15 тис. грн. — у разі оскарження процедури закупівлі робіт.
Після внесення до реєстру скарга із супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику.
Датою початку розгляду скарги є дата оприлюднення реєстраційної картки скарги в ЕСЗ.
Зауважимо: в разі прийняття скарги до розгляду ЕСЗ автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі.
При цьому замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. В разі якщо замовник усунув порушення, зазначені в скарзі, він протягом 1 робочого дня з моменту усунення порушень має повідомити про це орган оскарження та розмістити в ЕСЗ підтвердження такого усунення.
Як і раніше, укладати договір про закупівлю під час оскарження заборонено.
Строк розгляду скарги органом оскарження становить 15 робочих днів з дати початку розгляду скарги. Слід зазначити, що суб’єкт оскарження, замовник можуть взяти участь у розгляді скарги, у тому числі шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу. Розгляд скарги є відкритим, усі бажаючі можуть бути присутніми на розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису.
ЕСЗ автоматично оприлюднює прийняті органом оскарження рішення на веб-порталі Уповноваженого органу та розсилає повідомлення суб’єкту оскарження та замовнику.
Певною мірою зазнав змін й інститут адміністративної відповідальності за порушення у сфері закупівель. Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону № 922 за порушення вимог, установлених ним та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, передбачено таке: члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому Законом № 922 внесено зміни до ст. 16414 КУпАП. Так, ст. 16414 цього Кодексу викладено в новій редакції.
На сьогодні в ст. 16414 КУпАП передбачений виключний перелік складів правопорушень, за вчинення яких посадові особи контролюючого органу матимуть право складати адміністративний протокол. При цьому оновлена редакція ч. 1 ст. 16414 КУпАП нині не містить словосполучення «в тому числі», наявність якого в минулому дозволяла контролерам складати адміністративні протоколи не тільки в разі наявності складів порушень, перелічених у ч. 1 ст. 16414 КУпАП, а й за наявності інших порушень законодавства про здійснення державних закупівель.
Нові підзаконні нормативно-правові акти
З метою реалізації норм Закону № 922 прийнято такі нормативно-правові акти:
— наказ № 490;
— Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 р. № 557;
— Примірна тендерна документація, затверджена наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 р. № 680;
На цьому сьогодні усе. У наступних номерах газети «Бюджетна бухгалтерія» ми детальніше ознайомимо вас з практичним застосуванням цих документів та будемо разом готуватися до повноцінної роботи в системі електронних закупівель.
Нормативні документи
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 20.04.2014 р. № 1197-VII.
Закон № 922 — Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.
Наказ № 490 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 р. № 490.
Наказ № 1106 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» від 15.09.2014 р. № 1106.
