(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 37
  • № 36/1
  • № 36
  • № 35
  • № 34
  • № 33
  • № 32/1
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/14
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Жовтень , 2016/№ 38

Планування бюджету ОТГ та користь від старости

Староста є абсолютно новою посадою в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ). Одне з найважливіших питань, з яким доведеться стикнутися новоствореній ОТГ на початку своєї діяльності ,— це формування місцевого бюджету. І старости відігріють у цьому процесі не останню роль. По суті, фахівці планово-економічного відділу виконкому ради ОТГ (або ж окремі спеціалісти, якщо такий відділ не створений), які раніше працювали у відповідних радах, уже займалися складанням та затвердженням місцевих бюджетів, і це питання для них не нове. Але ж бюджет ОТГ має свої особливості, з якими доведеться розібратися навіть цим фахівцям. А ось для старост це питання є зовсім новим. Тож давайте розбиратися разом.

Бюджети ОТГ: основні аспекти

Спочатку пригадаємо, що таке взагалі місцеві бюджети.

Місцевий бюджет — це план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

Затвердження місцевого бюджету відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 26 Закону № 280 є питанням, яке вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної чи міської ради.

У підготовці проекту бюджету ОТГ в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного села, селища, обов’язково бере участь відповідний староста (п. 3 ч. 3 ст. 141 Закону № 280).

Відповідно до ст. 8 Закону № 157 бюджети територіальних громад, що об’єдналися, виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду.

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня та закінчується 31 грудня того ж року.

Бюджет ОТГ, що утворилася згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, розробляється з урахуванням особливостей підготовки місцевих бюджетів, визначених бюджетним законодавством.

Правові засади бюджетного процесу та міжбюджетних відносин щодо місцевих бюджетів визначаються БКУ (п. 9 розд. V Закону № 280).

Слід відмітити, що після внесення змін до БКУ ОТГ, які створені за законом та перспективним планом, набувають функцій, повноважень та фінансових ресурсів на рівні міста обласного значення.

Однією з основних переваг є отримання ОТГ 60 % податку на доходи фізичних осіб, який є основним джерелом наповнення бюджетів.

Бюджети ОТГ, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, формуються на плановий бюджетний період до 15 жовтня року, що передує плановому.

Затвердження усіх місцевих бюджетів відповідно до ч. 2 ст. 77 БКУ має відбутись до 25 грудня року, що передує плановому.

Для створення нового бюджету перш за все ОТГ слід розуміти, з яких саме надходжень та видатків може складатись їх новий бюджет.

При формуванні бюджетів ОТГ слід враховувати такі особливості:

1) доходи цих бюджетів визначаються відповідно до ст. 64 та 691 БКУ;

2) видатки та кредитування цих бюджетів визначаються відповідно до ст. 89 і 91 БКУ;

3) відносини між цими бюджетами та державним бюджетом визначаються відповідно до ст. 97, 99, 100, 102, 1032, 1034 і 108 БКУ;

4) місцеві запозичення здійснюються відповідно до ст. 16 і 74 БКУ.

Нагадаємо: згідно із п. 18 Прикінцевих та перехідних положень БКУ місцеві бюджети, які мають взаємовідносини з державним бюджетом (обласні, міські, міст обласного значення, районні бюджети та бюджети ОТГ), починаючи із складання проектів місцевих бюджетів на 2017 рік застосовують програмно-цільовий метод у бюджетному процесі.

Бюджетний процес починається із складання бюджетних запитів, тож головні розпорядники бюджетних коштів повинні складати бюджетні запити на 2017 рік (восени 2016 року) вже у програмно-цільовому форматі.

Не будемо зупинятися на цьому питанні, адже нещодавно на сторінках нашого видання ви мали змогу ознайомитися з матеріалом «Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі: аспекти застосування» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 34).

Планування та затвердження бюджету ОТГ

Наступна інформація буде корисною не тільки для бюджетів ОТГ, а й для інших місцевих бюджетів, адже порядок їх планування та затвердження такий самий. Більш того, саме зараз — час формування місцевих бюджетів.

Порядок складання проектів місцевих бюджетів унормовано ст. 75 БКУ. Розглянемо цей порядок покроково.

1. Міністерство фінансів України згідно з ч. 1 ст. 75 БКУ доводить місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період.

Так, кожного року до місцевих рад надходять листи Мінфіну щодо формування місцевих бюджетів. Саме в цих листах міститься інформація щодо організаційно-методологічних вимог до складання проектів місцевих бюджетів, прогнозні показники основних соціальних гарантій на відповідний рік, прогнозні обсяги міжбюджетних трансфертів, особливості здійснення розрахунків міжбюджетних трансфертів тощо.

Ці листи мають бути доведені до виконавчих органів місцевих рад та враховані у роботі з формування місцевих бюджетів.

На підставі цих листів планово-економічний відділ виконкому (у разі його створення) готує листи «Щодо підготовки бюджетних запитів на відповідний рік» для головних розпорядників бюджетних коштів.

2. Згідно з типовою формою бюджетних запитів, визначеною Мінфіном, відповідно до ст. 34 БКУ та з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

Типові форми бюджетних запитів затверджені наказом Мінфіну «Про затвердження типових форм бюджетних запитів для формування місцевих бюджетів» від 17.07.2015 р. № 648.

Складанню інструкції з підготовки бюджетних запитів передує розпорядження голови відповідної місцевої ради про заходи щодо забезпечення складання проекту бюджету. До цього розпорядження також складається План заходів з підготовки проекту бюджету. У такому плані доречно вказати заходи щодо підготовки проектів бюджетів, відповідальних за це осіб та терміни виконання.

3. Головні розпорядники бюджетних коштів мають організувати розроблення бюджетних запитів для подання місцевому фінансовому органу у терміни та порядку, встановлені цим органом.

При цьому головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевому фінансовому органу бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту місцевого бюджету, згідно з вимогами місцевого фінансового органу.

4. На основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд виконавчим органам відповідних місцевих рад.

При цьому зазначимо, що місцеві фінансові органи на будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів здійснюють аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів.

5. Мінфін у тижневий строк із дня схвалення Кабміном проекту закону про Державний бюджет України забезпечує доведення виконавчим органам відповідних місцевих рад розрахунків прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методики їх визначення, організаційно-методологічних вимог та інших показників щодо складання проектів місцевих бюджетів, а також пропозицій щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет (типової форми рішення).

6. Кабмін у тижневий строк із дня прийняття проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні забезпечує доведення виконавчим органам відповідних місцевих рад визначених таким законом показників міжбюджетних відносин (включаючи обсяги міжбюджетних трансфертів для відповідних бюджетів) і текстових статей, а також організаційно-методологічних вимог щодо складання проектів місцевих бюджетів.

Тепер для зручності схематично покажемо, яка саме інформація є підставою для складання виконавчими органами відповідних місцевих рад проектів місцевих бюджетів і підготовки проектів рішень про відповідні місцеві бюджети.

Зупинимося на питаннях щодо підготовки рішення про місцевий бюджет та складання проекту місцевого бюджету.

Виконавчий орган відповідної сільської, селищної чи міської ради складає та подає на розгляд до ради проект місцевого бюджету (п.п. 1 п. «а» ст. 28 Закону № 280).

Сільський, селищний, міський голова забезпечує підготовку проекту на розгляд до ради місцевого бюджету (п. 9 ч. 4 ст. 42 Закону № 280).

При цьому проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії відповідної місцевої ради схвалюється виконавчим органом відповідної місцевої ради. Разом з ним обов’язково подаються:

1) пояснювальна записка до проекту рішення, яка має містити:

а) інформацію про соціально-економічний стан відповідної адміністративно-територіальної одиниці і прогноз її розвитку на наступний бюджетний період, покладені в основу проекту місцевого бюджету;

б) оцінку доходів місцевого бюджету з урахуванням втрат доходів місцевого бюджету внаслідок наданих відповідною місцевою радою податкових пільг;

в) пояснення до основних положень проекту рішення про місцевий бюджет, включаючи аналіз пропонованих обсягів видатків і кредитування за бюджетною класифікацією. Пояснення включають бюджетні показники за попередній, поточний, наступний бюджетні періоди в розрізі класифікації видатків та кредитування бюджету;

г) обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин та надання субвенцій на виконання інвестиційних проектів;

ґ) інформацію щодо погашення місцевого боргу, обсягів та умов місцевих запозичень;

2) прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди (підготовлений відповідно до ст. 21 БКУ);

3) показники витрат місцевого бюджету, необхідних на наступні бюджетні періоди для завершення інвестиційних проектів, що враховані в бюджеті, за умови, якщо реалізація таких програм (проектів) триває більше одного бюджетного періоду;

4) перелік інвестиційних проектів на плановий бюджетний період та наступні за плановим два бюджетні періоди;

5) інформація про хід виконання відповідного бюджету у поточному бюджетному періоді;

6) пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету;

7) інші матеріали, обсяг і форму яких визначає виконавчий орган відповідної місцевої ради.

Рішенням про місцевий бюджет визначаються:

1) загальні суми доходів, видатків та кредитування місцевого бюджету (з розподілом на загальний та спеціальний фонди);

2) граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді і місцевого боргу на кінець наступного бюджетного періоду; граничний обсяг надання місцевих гарантій, а також повноваження щодо надання таких гарантій з урахуванням положень ст. 17 БКУ;

3) доходи місцевого бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до рішення);

4) фінансування місцевого бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до рішення);

5) бюджетні призначення головним розпорядникам коштів місцевого бюджету за бюджетною класифікацією з обов’язковим виділенням видатків споживання (з них — видатки на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку (у додатках до рішення);

6) бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів (у додатках до рішення);

7) розмір оборотного залишку коштів місцевого бюджету;

8) додаткові положення, що регламентують процес виконання місцевого бюджету.

Також існує перелік захищених статей видатків. Він міститься у ст. 55 БКУ.

Так, захищеними видатками бюджету визнано видатки загального фонду на:

— оплату праці працівників бюджетних установ;

— нарахування на заробітну плату;

— придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;

— забезпечення продуктами харчування;

— оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

— обслуговування державного (місцевого) боргу;

— поточні трансферти населенню;

— поточні трансферти місцевим бюджетам;

— підготовку кадрів вищими навчальними закладами I — IV рівнів акредитації;

— забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування;

— фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки;

— роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар’єрних функцій зони відчуження;

— компенсацію процентів, сплачуваних банкам та/або іншим фінансовим установам за кредитами, отриманими громадянами на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла;

— заходи, пов’язані з обороноздатністю держави, що здійснюються за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету;

— здійснення розвідувальної діяльності;

— оплату послуг з охорони державних (комунальних) закладів культури;

— оплату енергосервісу;

— виплати за державними деривативами.

Під час підготовки проекту рішення про місцевий бюджет для правильного відображення у додатках до нього доходів та видатків бюджету слід керуватися:

1) наказом № 11 , яким затверджено:

— класифікацію доходів,

— тимчасову класифікацію видатків та кредитування місцевих бюджетів;

— класифікацію боргу;

— класифікацію фінансування бюджету;

— економічну класифікацію видатків бюджету;

2) наказом № 96, яким затверджено відомчу класифікацію видатків та кредитування місцевих бюджетів;

3) наказом № 333, яким затверджено Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

Хто може бути головним розпорядником коштів за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцеві бюджети? Відповідь на це запитання містить п. 3 ч. 2 ст. 22 БКУ. Так, головними розпорядниками коштів бюджету ОТГ можуть бути виконавчі органи та апарати рад ОТГ, структурні підрозділи виконавчих органів рад ОТГ в особі їх керівників.

Слід зазначити, що при затвердженні відповідних бюджетів в першочерговому порядку враховується потреба в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати, а також на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами (ч. 4 ст. 77 БКУ).

Ліміти споживання енергоносіїв у натуральних показниках для кожної бюджетної установи встановлюються виходячи з обсягів відповідних бюджетних асигнувань.

Як уже було зазначено вище, місцеві бюджети затверджуються до 25 грудня року, що передує плановому.

Відповідні місцеві ради при затвердженні місцевих бюджетів мають врахувати обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення (необхідні для формування місцевих бюджетів), затверджені Верховною Радою України при прийнятті проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні.

У двотижневий строк з дня офіційного опублікування закону про Державний бюджет України відповідна місцева рада приводить обсяги міжбюджетних трансфертів у відповідність до закону про Державний бюджет України.

Тепер безпосередньо щодо затвердження бюджету ОТГ.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 26 та п. 17 ч. 1 ст. 43 Закону № 280 питання затвердження відповідного місцевого бюджету належить до повноважень місцевих рад.

Отже, схвалений виконавчим органом місцевої ради проект рішення про місцевий бюджет подається на розгляд та затвердження відповідною радою.

Розгляд проекту рішення про місцевий бюджет в раді здійснюється за процедурою, визначеною регламентом, який затверджується радою (п. 1 ч. 1 ст. 26 та п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону № 280).

Загальне правило дій при несвоєчасному прийнятті закону про Держбюджет таке: якщо до 1 грудня року, що передує плановому, Верховною Радою України не прийнято закон про Державний бюджет України, місцеві ради при затвердженні місцевих бюджетів враховують обсяги міжбюджетних трансфертів (освітня субвенція, субвенція на підготовку робітничих кадрів, медична субвенція, субвенція на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру, базова та реверсна дотації), визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період.

При цьому для бюджетів ОТГ із цього приводу у п. 38 Прикінцевих та перехідних положень БКУ передбачено таке: у разі неприйняття закону про Державний бюджет України до 1 грудня, що передує плановому, місцева рада при затвердженні місцевого бюджету враховує обсяги міжбюджетних трансфертів (освітня субвенція, субвенція на підготовку робітничих кадрів, медична субвенція, субвенція на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру, базова та реверсна дотації), визначені у проекті закону про Державний бюджет України, схваленому Кабінетом Міністрів України та поданому до Верховної Ради України.

І це є логічним, адже для бюджетів ОТГ міжбюджетні трансферти у минулому році не передбачались.

Крім того, для бюджетів ОТГ передбачені й інші особливості.

Як визначено у п. 1 ст. 79 БКУ, якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято рішення про місцевий бюджет, місцева державна адміністрація або виконавчий орган місцевої ради має право здійснювати витрати місцевого бюджету лише на цілі, визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період та одночасно передбачені у проекті рішення про місцевий бюджет на наступний бюджетний період, схваленому місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом місцевої ради та поданому на розгляд до відповідної місцевої ради.

При цьому щомісячні бюджетні асигнування місцевого бюджету сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, установлених рішенням про місцевий бюджет на попередній бюджетний період (крім випадків, передбачених ч. 6 ст. 16 та ч. 4 ст. 23 БКУ, а також з урахуванням необхідності проведення захищених видатків місцевого бюджету).

Але ж для бюджетів ОТГ ця норма не діє, адже ОТГ не мали рішень про місцевий бюджет у минулому році.

Тому саме для таких бюджетів п. 38 Прикінцевих та перехідних положень БКУ передбачено: якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято рішення про бюджет, районна державна адміністрація, виконавчий орган місцевої ради мають право здійснювати витрати місцевого бюджету на цілі, визначені у проекті рішення про місцевий бюджет на плановий бюджетний період, схваленому районною державною адміністрацією, виконавчим органом місцевої ради та поданому на розгляд місцевої ради.

При цьому щомісячні бюджетні асигнування місцевого бюджету сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, передбачених проектом рішення про бюджет на плановий бюджетний період з урахуванням міжбюджетних трансфертів, які визначені законом про Державний бюджет України на плановий бюджетний період (у разі несвоєчасного набрання чинності таким законом — проектом закону про Державний бюджет України, схваленим Кабміном та поданим до Верховної Ради України).

Крім того, відмітимо: до набрання чинності законом про Державний бюджет на поточний період перерахування з державного бюджету місцевим бюджетам базової дотації, освітньої та медичної субвенцій, субвенції на підготовку робітничих кадрів, субвенції на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру, а також до державного бюджету з місцевих бюджетів реверсної дотації здійснюється відповідно до обсягів, визначених у проекті закону про Державний бюджет України, схваленому Кабміном та поданому до Верховної Ради України.

Яку ж роль у всьому цьому процесі може відігравати староста?

Як уже було зазначено вище, відповідно до п. 3 ст. 141 Закону № 280 староста бере участь у підготовці проекту бюджету територіальної громади в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного села, селища. Це може відбуватися, наприклад, за такими питаннями:

— збереження мережі соціально-культурних закладів, які належать до комунальної власності ОТГ;

— забезпечення населення паливом, електроенергією, газом та іншими енергоносіями;

— водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод;

— здійснення контролю за якістю питної води;

— охорона довкілля, збирання, транспортування, утилізація та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин;

— організація медичного обслуговування і забезпечення відповідно до законодавства пільгових категорій населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення;

— надання ритуальних послуг у зв’язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян;

— ремонт дитячих майданчиків;

— створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел, охорони, збереження, утримання і використання пам’ятних знаків, пам’яток архітектури тощо.

Важливо! Повноваження старости щодо участі у підготовці та розгляді бюджету можуть бути розширені за рішенням ради. А ось у яких межах — кожна рада вирішує самостійно.

Такі повноваження можуть бути прописані у положенні про старосту, яке затверджується відповідним рішенням ради.

Вважаємо, що, наприклад, окрім питань стосовно програм соціально-економічного розвитку, староста може брати участь у вирішенні питань щодо встановлення місцевих податків та зборів і пільг по них. Також старості доцільно надати повноваження, наприклад, щодо контролю за орендою майна, землі, водних об’єктів тощо, які знаходяться в населеному пункті, інтереси якого він представляє, адже надходження від оренди також є джерелом наповнення бюджету ОТГ.

Як же унормувати участь старости у підготовці проекту бюджету ОТГ? Вважаємо, що доцільно було б унормувати це питання відповідними локальними актами, адже кожен учасник взаємовідносин (у першу чергу — люди, потім — члени виконкому та депутати) має чітко розуміти, яка роль старости у цій роботі. Звертаємо увагу на те, що це жодним чином не вимагається за законом, але це значно спростить життя усім зацікавленим сторонам. Тож із цього приводу доцільно передбачити, що кожний староста ОТГ бере участь у підготовці проектів місцевих програм, що реалізуються на території відповідного села, селища в частині їх фінансування незалежно від джерел фінансування (держбюджет, місцевий бюджет, гранти тощо).

Також доцільно передбачити можливість стислого виступу кожного старости під час засідань профільних депутатських комісій, які беруть участь у підготовці проекту рішень про місцевий бюджет, і перед депутатським корпусом під час розгляду рішення про затвердження місцевого бюджету на відповідний рік та будь-яких змін до нього, які можуть спричинити зміни у відповідних програмах.

Крім того, не слід забувати, що староста як посадова особа повинен мати доступ довусіх документів ради та її виконавчих органів для того, щоб виконувати свої обов’язки.

Участь старости у затвердженні та виконанні програм соціально-економічного розвитку

Однією із задач новостворених ОТГ є затвердження різноманітних програм соціально-економічного розвитку території, на якій знаходиться ОТГ.

До таких програм належать: програма розвитку і реформування житлово-комунального господарства; програма розвитку культури; програма розвитку освіти; програма розвитку галузі охорони здоров’я; програма соціального захисту населення; програма розвитку фізичної культури та спорту тощо.

Саме створення таких програм та їх виконання найкраще показують, як відповідний орган місцевого самоврядування піклується про людей та розвиток території, тому грамотне прийняття програм соціально-економічного та культурного розвитку територій ОТГ є актуальним і важливим питанням сьогодення.

Згідно із ч. 22 п. 1 ст. 26 Закону № 280 затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та вирішується на пленарних засіданнях відповідних рад.

Необхідно чітко розуміти, що бюджетні програми, про які говорилося вище, і програми (цільові, соціально-економічного розвитку тощо), які затверджуються місцевою радою, не є одним і тим самим.

Виходячи з норм БКУ бюджетні програми — це одна з особливих складових програмно-цільового методу.

Параметри бюджетної програми (мета, завдання, результативні показники тощо) затверджуються у встановленому порядку паспортом бюджетної програми.

Програми ж соціально-економічного та культурного розвитку, які затверджуються згідно зі ст. 26 та 43 Закону № 280 окремим рішенням відповідної ради, можуть виконуватися впродовж декількох років. У разі потреби кошти на їх реалізацію передбачаються за рахунок бюджетних асигнувань, установлених для відповідних бюджетних програм.

У першу чергу старості слід ознайомитися з чинними місцевими програмами соціально-економічного та культурного розвитку. Це стосується як короткотермінових, так і довгострокових програм, адже є й такі програми, що приймаються на 5 — 10 років.

Необхідну інформацію щодо таких програм можна знайти у додатках до затвердженого місцевого бюджету на поточний рік (кількох бюджетів — якщо бюджети органів місцевого самоврядування до кінця року виконуються окремо).

Це потрібно для того, щоб зрозуміти, які заходи вже передбачені у програмах, скільки коштів планується витратити на такі заходи та в який період вони мають бути виконані.

Під час знайомства з наявними програмами також слід звернути увагу на те, на яку територію вони поширюються, яких верств населення стосуються, яку сферу зачіпають та на який період розраховані.

Програми соціально-економічного та культурного розвитку є документами нормативного характеру, а отже, за рішенням ради в них можна вносити зміни і доповнення. При цьому староста за необхідності має право лобіювати такі зміни, якщо буде впевнений у тому, що це потрібно людям, чиї інтереси він представляє.

Користь старости як шукача ресурсів для своєї громади

Фінансування місцевих програм може здійснюватися за рахунок коштів як загального фонду місцевого бюджету, так і спеціального, причому до його складу можуть входити благодійні внески, кошти грантових проектів та міжнародних фондів технічної допомоги, отримані бюджетом для виконання тієї чи іншої місцевої програми.

Бюджет ОТГ не є винятком.

Староста може стати активним помічником у пошуку додаткових ресурсів для своєї громади. У першу чергу за рахунок коштів проектів та програм міжнародної технічної допомоги, а також через залучення неурядових організацій, які діють у його «підопічних» населених пунктах, та самих мешканців до різного роду активної діяльності.

Також не слід забувати про те, що не все вимірюється грошима. Тому, якщо впливовий та поважний староста може організувати односельчан на заходи, скажімо, з прибирання сміття чи благоустрою села спільними зусиллями та без залучення додаткового фінансування з місцевого бюджету, це також має враховуватись. Однак і розумний керівник місцевої ради не повинен випускати з уваги подібні активності старости, адже організовуючи громаду на такі заходи, староста економить кошти місцевого бюджету. Відповідно, і активна громада має одержати від цього свій зиск.

Крім того, зазначимо, що на реалізацію соціально-економічних та інших цільових програм у ради ОТГ часто не вистачає власних ресурсів і треба звертатися до зовнішніх джерел фінансування. Такими джерелами можуть бути Державний фонд регіонального розвитку, кошти проектів та програм міжнародної технічної допомоги, кошти інвесторів тощо.

Нормативні документи

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Закон № 280 — Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.

Закон № 157 — Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 05.02.2015 р. № 157-VIII.

Наказ № 11 — наказ Мінфіну «Про бюджетну класифікацію» від 14.01.2011 р. № 11.

Наказ № 96 — наказ Мінфіну «Про затвердження Типової відомчої класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів» від 14.02.2011 р. № 96.

Наказ № 333 — наказ Мінфіну «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету» від 12.03.2012 р. № 333.

староста, об’єднані територіальні громади, ОТГ, місцевий бюджет додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті