Щодо визначення вартості предмета закупівлі
Установа закуповує різні товари (пластмасові вироби) за одним й тим же кодом ДК 016:2010, наприклад за кодом «Вироби пластмасові» — вагонку, пластикові стенди тощо. Для закупівлі таких товарів укладено декілька договорів, вартість кожного з яких не перевищує 20 тис. грн.
Для проведення електронних закупівель облрадою встановлена межа — 20 тис. грн., тому установа не проводила закупівлю зазначених товарів через електронну систему Prozorro.
Загальна вартість закуплених товарів перевищила 20 тис. грн., тому виникли запитання:
1) чи необхідно сумувати вартість товарів при визначенні предмета закупівлі та вважати це одним предметом закупівлі? Або ж вартість товарів, що закуповуються, сумувати не потрібно, тобто це різні предмети закупівлі? Наприклад, за договором закупівлі № 1 вартість вагонки не перевищує 20 тис. грн., за договором № 2 вона також є меншою за 20 тис. грн.;
2) як бути, якщо загальна вартість предмета закупівлі за одним кодом перевищує 20 тис. грн.? Чи обов’язково надалі всі товари за цим кодом закуповувати через систему Prozorro чи тільки у разі, якщо за одним видом товару сума не перевищує 20 тис. грн.?
Як передбачено абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 922, у разі здійснення замовником публічних закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та менша за вартість, що встановлена в абз. 2 і 3 цієї частини, замовник обов’язково оприлюднює звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.
У вашому випадку межа для застосування закупівель через електронну систему Prozorro встановлена для замовника облрадою та складає 20 тис. грн. Тож для виконання замовником рiшення облради вiн має проводити такі закупівлі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 20 тис. грн., через електронну систему Prozorro. Далі проаналізуємо, як розраховується зазначена сума.
Так, згідно з п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 предмет закупівлі замовники визначають в порядку, встановленому Уповноваженим органом.
При цьому відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку № 454 встановлюється спосіб визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону № 922.
Як передбачено абз. 1 п. 1 розд. ІІ Порядку № 454, предмет закупівлі товару визначається замовником згідно з пп. 17 і 32 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 та на основі ДК 016:2010 за показником п’ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої-п’ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015, а також конкретної назви товару чи послуги.
При цьому у 2016 році визначальним є ДК 016:2010, а не ДК 021:2015. Тобто якщо всі необхіднi для закупівлі замовником товари мають однаковий п’ятий знак за ДК 016:2010, але відрізняться за кодами ДК 021:2015, замовник не повинен дiлити такий предмет закупівлі на частини з метою уникнення застосування Закону № 922.
Так, за показником п’ятого знака ДК 016:2010 вироби пластмасові можуть мати як один код, так і різні.
Наприклад, згідно з ДК 016:2010 до коду категорії 22.23.1 «Вироби пластмасові для будівництва; лінолеум і покриви на підлогу, тверді, не пластикові» віднесено наступні підкатегорії товарів:
22.23.11 Покриви на підлогу, стіни або стелі пластмасові, у рулонах або у формі плитки;
22.23.12 Ванни, умивальники, унітази, сидіння та накривки до унітазів, зливні бачки й подібні санітарно-технічні вироби, пластмасові;
22.23.13 Резервуари, цистерни, баки й подібні вмістища місткістю більше ніж 300 л, пластмасові;
22.23.14 Двері, вікна й рами віконні та пороги для дверей, підвіконня, віконниці, жалюзі та подібні вироби і їхні частини, пластмасові;
22.23.15 Лінолеум і покриви на підлогу тверді, не пластмасові, тобто еластичні покриви на підлогу, зокрема вініл, лінолеум і подібні вироби;
22.23.19 Вироби пластмасові для будівництва, н. в. і. у*.
* Н. в. і. у. — не введені в інші угруповання. — Прим. ред.
При цьому ДК 016:2010 містить такий клас товарів, як 22.29 «Вироби пластмасові, інші». До цього класу за показником п’ятого знака ДК 016:2010 віднесено наступні категорії товарів:
22.29.1 Одяг і аксесуари до нього (зокрема, рукавички), пластмасові;
22.29.2 Вироби пластмасові інші, н. в. і. у.
Разом з тим ДК 016:2010 відносить до категорії 22.29.2 такі підкатегорії, як, зокрема:
22.29.25 Приладдя канцелярське або шкільне пластмасове;
22.29.29 Вироби пластмасові, інші.
Як бачимо, такий предмет закупівлі, як вагонка, можна віднести до категорії 22.23.1 «Вироби пластмасові для будівництва; лінолеум і покриви на підлогу, тверді, не пластикові», а — пластикові стенди — до категорії 22.29.2 «Вироби пластмасові інші, н. в. і. у».
Також в описаній у запитанні ситуації зазначається, що замовник протягом року має потребу в закупівлі й інших пластмасових виробів.
Таким чином, якщо річна очікувана вартість предмета закупівлі товару за п’ятим знаком ДК 016:2010 дорівнює або перевищує межі, встановлені для замовника, у разі, коли він має проводити публічні закупівлі через електронну систему закупівель Prozorro (у цьому випадку — 20 тис. грн.), замовник має провести таку закупівлю через систему, а не «дробити» предмет закупівлі й укладати декілька прямих договорів. В iншому випадку можна вести мову про недотримання замовником рiшення органу управління.
У разі якщо вироби пластмасові за показником п’ятого знака ДК 016:2010 є різними предметами закупівель і вартість такого кожного предмета закупівлі не перевищує у цьому випадку 20 тис. грн., то замовник може укладати прямі договори по кожному з цих предметів закупівель окремо.
Щодо накладання ЕЦП
Чи потрібно допорогові закупівлі підписувати електронним цифровим підписом? Чи може інформацію розміщувати відповідальна особа, а підписувати електронним цифровим підписом голова тендерного комітету?
Для відповідi на ці запитання потрібно розібратися, які документи складають при допорогових закупівлях, на які з них треба накладати електронний цифровий підпис (далі — ЕЦП), а на які — нi, хто має накладати ЕЦП та хто взагалі займається допороговими закупівлями?
Тож розбираємось.
Як передбачено ч. 3 ст. 12 Закону № 922, під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону № 851.
Разом з тим відповідно до Закону № 851 електронний документ — це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.
Водночас Законом № 851 передбачено, що обов’язковий реквізит електронного документа — це обов’язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили. Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Також положеннями Закону № 851 передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
При цьому оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону № 852. Відносини, пов’язані з використанням електронних цифрових підписів, урегульовано Законом № 852.
Варто зазначити, що Законом № 922 передбачено складання документів щодо публічних закупівель за формою, затвердженою Уповноваженим органом. Так, наказом № 490 затверджено форми електронних документів у сфері публічних закупівель, які замовник оприлюднює через авторизовані електронні майданчики в системі Prozorro.
Вiдповiдно до п. 2 наказу № 490 формами документів затверджено обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. При цьому зазначеним наказом передбачено, що після внесення усієї обов’язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається ЕЦП. Далі електронна система закупівель автоматично створює електронний документ.
Що стосується допорогових закупівель, то наказом № 490 затверджено тiльки форми двох документів, які замовник має складати при проведенні допорогових торгів та на які має бути накладено ЕЦП:
— додаток до річного плану закупівель;
— звіт про укладені договори.
При цьому якщо додаток до річного плану закупівель замовник складає у будь-якому випадку (незалежно від того, проводить вiн «допороги» через систему Prozorro чи укладає прямi договори без застосування електронної системи закупівель), то звіт про укладені договори слід складати лише у випадку, коли сума закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та менше вартісних порогів, зазначених у ч. 1 ст. 2 Закону № 922, без застосування системи Prozorrо.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Закону № 922 замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель.
При цьому у Примірному положенні про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженому наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 р. № 557, передбачено наступне: секретар тендерного комітету має дотримуватися вимог законодавства з питань діловодства. Водночас секретар тендерного комітету здійснює розміщення інформації про процедури публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики.
Як бачимо, ні у функціях тендерного комітету, ні у функціях уповноваженої особи немає обов’язку проведення допорогових закупівель та, як наслідок, немає й обов’язку складати, скріплювати документи, що стосуються допорогових закупівель, саме ЕЦП секретаря тендерного комітету.
Тож для проведення допорогових закупівель (у тому числі й оприлюднення необхідних документів) радимо замовнику призначити відповідальну особу з числа своїх працівників.
Звертаємо увагу: один i той же працівник може займатися як допороговими закупівлями, так і пiсляпороговими. Наприклад, такий працівник, з одного боку, може бути секретарем тендерного комітету (згідно з наказом керівника установи щодо затвердження складу тендерного комітету та вiдповiдно до рішення голови тендерного комітету про призначення секретаря цього комітету), з iншого — особою, відповідальною за проведення допорогових закупівель (на підставі рішення керівника установи).
Слiд зазначити, що наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 р. № 35 затверджено Порядок здійснення допорогових закупівель. Тож у разі, якщо замовник прийме рiшення про проведення допорогових закупівель через електронну систему закупівель Prozorro, то він може ознайомитися з зазначеним наказом для того, щоб знати особливості роботи системи. При цьому зазначеним Порядком не передбачено накладення на документи, які замовник оприлюднює в системі, ЕЦП.
Таким чином, на такі документи, як додаток до річного плану закупівель та звіт про укладені договори, накладається ЕЦП особою, відповідальною за проведення електронних допорогових закупівель. На всi iншi документи, що стосуються допорогових торгів, ЕЦП не накладають.
Щодо закупівлі робіт з будівництва та проектування
Установа має два проекти договорів щодо:
— передпроектних робіт (будівництво) на 99 тис. грн. (за КЕКВ 3210);
— робіт з розробки робочого проекту на 52 тис. грн. (за КЕКВ 3210).
Рішенням міськради визначено поріг для проведення закупівель через електронну систему Prozorro. Для робіт він складає 100 тис. грн.
1. Чи треба проводити таку закупівлю через систему Prozorro, оскільки такі роботи заплановано по одному об’єкту та за одним і тим самим КЕКВ (якщо ці суми скласти, то отримаємо 151 тис. грн.)?
2. Чи можна укласти спочатку договір на 99 тис. грн., а потім — додаткову угоду на збільшення суми? Як проводити укладення додаткових угод через Prozorro?
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 роботи — це проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Таким чином, будiвництвo та проектування є різними видами робіт.
При цьому відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку № 454 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Мінрегіонрозвитку, будівництва та ЖКГ від 05.07.2013 р. № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг від 23.08.2011 р. № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п’ятої цифр ДК 01:2015.
Таким чином, будiвництвo та проектування є різними предметами закупівлі робіт, кожен з яких визначається за об’єктом будiвництва. Тобто сума усiх необхідних робіт з будiвництва додається за одним об’єктом будiвництва та визначається очікувана вартість предмета закупівлі робіт з будiвництва. Також сумують вартість усіх необхідних проектувальних робіт за одним об’єктом будiвництва та визначають очікувану вартість предмета закупівлі робіт з проектування.
Отже, у зазначеному випадку роботи з будівництва на 99 тис. грн. та роботи з розробки робочого проекту на 52 тис. грн. будуть рiзними предметами закупівель. Оскільки поріг для проведення закупівель у системі Prozorro для установи складає 100 тис. грн., замовник може укласти прямi договори.
Що стосується того, як проводити укладення додаткових угод через систему Prozorro, варто зазначити, що законодавством у сфері публічних закупівель, а саме Законом № 922, не передбачено розміщення у системі Prozorro iнформацiї про укладення додаткових угод до договорів по допорогових закупівлях.
Щодо додаткових угод до договорів, які були укладені до 01.08.2016 р.
В установі до 01.08.2016 р. були укладені договори про закупівлю товарів на суми, що не перевищували 200 тис. грн. У серпні укладені додаткові угоди, а саме: один договір зменшено на 800 грн. та збільшено інший договір на 800 грн. У Казначействі такі зміни ми зробили. Як тепер ці зміни, якщо вони вже були здійснені, пов’язати з річним планом закупівель?
Якщо договори по допорогових закупівлях замовник уклав до 01.08.2016 р., то такі закупівлі були ним заплановані в додатку до річного плану закупівель, складеному за старими правилами.
Варто також пригадати, що на вiдмiну від Закону № 922, у Законі № 1197 у редакції, що дiяла у 2016 році до 01.08.2016 р., не було передбачено складання додатка до річного плану закупівель. Законодавець зобов’язував замовника складати та оприлюднювати лише рiчний план закупівель.
Натомість в Iнструкцiї щодо заповнення форми річного плану закупівель, затвердженій наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2014 р. № 1106, передбачено, що очікувана вартість предмета закупівлі зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі, та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі. Водночас у разі якщо очікувана вартість предмета закупівлі менша сум, зазначених у ч. 1 ст. 2 Закону № 1197, то такий предмет закупівлі відображається в додатку до річного плану, що є його невід’ємною частиною та складається за формою річного плану закупівель, які здійснюються без проведення процедур закупівель, та підписується уповноваженою особою замовника (головою комітету з конкурсних торгів або особою, яка виконує його обов’язки).
Таким чином, як до, так і після 01.08.2016 р., у замовника немає обов’язку вносити зміни до додатка до річного плану закупівель, складеного щодо паперових закупівель, у частині iнформацiї про додатковi угоди, укладені до договорiв щодо закупівель, зазначених у додатку до річного плану закупівель. Але якщо замовник має велике бажання зазначити в старому додатку до річного плану закупівель iнформацiю про такі додатковi угоди, то він може це зробити на власний розсуд.
Нормативні документи
Закон № 922 — Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VII.
Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII.
Закон № 851 — Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV.
Закон № 852 — Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 р. № 852-IV.
Порядок № 454 — Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454.
ДК 016:2010 — Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держкомспоживполітики від 11.10.2010 р. № 457.
ДК 021:2015 — ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749.
Наказ № 490 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 р. № 490.
