Так, має, але за певних умов.
Доплата за науковий ступінь передбачена п.п. «г» п.п. 3 п. 3 постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298, а порядок її встановлення у медичній галузі врегульовано Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затвердженими спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519 (далі — Умови № 308/519).
Відповідно до п.п. 3.3.1 цих Умов працівникам установлюється доплата за науковий ступінь, зокрема кандидата наук у граничному розмірі 15 % посадового окладу (ставки заробітної плати). Документи, що засвідчують наявність наукового ступеня, повинні відповідати нормам та вимогам, передбаченим законодавством.
Увага! Зазначений розмір доплати застосовують до посадового окладу з урахуванням усіх підвищень (п.п. 3.5 Умов № 308/519).
Згідно з п.п. 3.3.2 Умов № 308/519 доплата за науковий ступінь провадиться як за основною роботою, так і за сумісництвом залежно від обсягу фактично виконаної роботи.
Таким чином, в загальному випадку на зазначену виплату можуть розраховувати як працівники за основним місцем роботи, так і працівники-сумісники.
Але є в цьому питанні важлива особливість. Пов’язана вона з тим, що порядок встановлення доплати за науковий ступінь передбачає для її отримання виконання основної вимоги: зазначена доплата встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем (медична, фармацевтична, наукова тощо) збігається з наявним науковим ступенем (абз. 2 п.п. 3.3.1 Умов № 308/519). Про це також зазначили й фахівці МОЗ у листі від 30.04.2013 р. № 10.01.07/1473/12780 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 28, с. 6).
Отже, перед тим як встановлювати працівнику доплату за науковий ступінь, потрібно переконатися у вищезазначеній відповідності.
Для цього спочатку необхідно звернутись до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 78 «Охорона здоров’я»), затвердженого наказом МОЗ від 29.03.2002 р. № 117. Саме у цьому Довіднику наведено кваліфікаційні вимоги до посад лікарів усіх спеціальностей.
Так, для того щоб мати право займатися медичною діяльністю, лікар повинен мати повну вищу освіту за напрямом підготовки «Медицина», а також пройти інтернатуру за однією зі спеціальностей медичного профілю і отримати сертифікат лікаря-спеціаліста. Фактично це означає, що діяльність лікарів усіх спеціальностей пов’язана з медичною діяльністю.
Визначити профіль наявного наукового ступеня працівника допоможе Перелік наукових спеціальностей, затверджений наказом МОНмолодьспорту від 14.09.2011 р. № 1057.
У цьому Переліку під шифром 14 є розділ «Медичні науки», до складу яких включено медичну галузь, за якою присвоюється науковий ступінь. Якщо спеціальність, за якою присвоєно науковий ступінь, зазначена серед медичних наук, вважається, що науковий ступінь присвоєно за медичним профілем.
За даними, наведеними у запитанні читача, науковий ступінь, присвоєний за спеціальністю «Офтальмологія», згідно із вищезазначеним Переліком відноситься до галузі «Медичні науки» (шифр 14.01.18). Отже, діяльність лікаря-офтальмолога належить до медичної діяльності і за профілем збігається з науковим ступенем кандидата наук за спеціальністю «Офтальмологія», оскільки такий ступінь присвоєно за медичним профілем. Інакше кажучи, головна вимога для встановлення доплати за науковий ступінь виконана.
Водночас остаточне рішення щодо відповідності наукового ступеня профілю діяльності за посадою, від якого залежить і виплата відповідної доплати, приймає керівник медичного закладу (абз. 3 п.п. 3.3.1 Умов № 308/519).
Підсумуємо: працівник, що приймається на умовах сумісництва на посаду лікаря-офтальмолога і який має науковий ступінь за спеціальністю «Офтальмологія», має право на встановлення доплати за науковий ступінь. При цьому обов’язковою вимогою для встановлення зазначеної доплати є наявність у нього сертифіката лікаря-спеціаліста з офтальмології.
