Для працівника у випадку його переведення на іншу постійну нижчеоплачувану роботу діючими нормами трудового законодавства передбачена відповідна оплатна гарантія. Так, згідно з ч. 1 ст. 114 КЗпП у зазначеному випадку за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення.
Зауважимо, що ст. 114 КЗпП не уточнено, з чиєї iнiцiативи i на якiй пiдставi має здiйснюватися переведення працiвника на iншу постiйну нижчеоплачувану роботу, щоб за ним зберiгався середнiй заробiток протягом двох тижнiв з дня переведення. Тому можна зробити висновок, що зазначена гарантія застосовується і в тому разі, коли переведення відбулося з ініціативи самого працівника. Про це, зокрема зазначено у п. 18 постанови № 13. Це означає, що протягом двох тижнів з моменту переведення працівник отримуватиме заробіток не менше середньої зарплати за попередньою роботою. Хоча можуть бути ситуації, коли на новій нижчеоплачуваній посаді заробіток виявиться вищим, наприклад, якщо працівник отримає премію.
Для реалізації вищенаведеної гарантії потрібно виконати ряд послідовних дій (див. рис. 1):
Рис. 1. Виконання гарантії, передбаченої ч. 1 ст. 114 КЗпП
Якщо денний заробіток працівника на новому місці роботи виявиться меншим за його середньоденний заробіток, йому здійснюється доплата до середньоденного заробітку за кожний робочий день протягом перших двох тижнів роботи з дня переведення. В результаті такої доплати денний заробіток працівника з урахуванням доплати протягом 2 тижнів з дня переведення повинен дорівнювати середньоденному заробітку за цей же період.
Розраховуємо денний та середньоденний заробітки
Денний заробіток. Денний заробіток розраховується у місяці, в якому працівника перевели на іншу постійну нижчеоплачувану роботу, виходячи з умов повністю відпрацьованого місяця. Тому якщо, наприклад, після переведення працівник частину місяця перебував у відпустці або на лікарняному, для розрахунку денного заробітку потрібно брати умовно повністю відпрацьований місяць.
До денного заробiтку працiвника, який має порiвнюватись iз середньоденним заробiтком, включаються вci елементи заробiтної плати, якi працiвник отримує згiдно з умовами трудового договору. До них належать: оклад, доплати, надбавки, премії, суми індексації тощо. Фактично складові для розрахунку денного заробітку у ситуації, що розглядається, ідентичні тим, що враховуються при розрахунку денного заробітку при оплаті днів відрядження.
Для обчислення денного заробітку можна використовувати схему, наведену на рис. 2:
Рис. 2. Схема обчислення денного заробітку у місяці переведення
Середньоденна зарплата. Для проведення розрахунку середньоденної заробітної плати з метою її порівняння iз денним заробiтком використовують норми Порядку № 100.
Для обчислення середньоденного заробітку можна використовувати алгоритм, зазначений на рис. 3.
Рис. 3. Алгоритм розрахунку середньоденної зарплати
У загальному випадку розрахунок середньоденної зарплати здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому працівника переведено на нижчеоплачувану посаду ( абз. 3 п. 2 Порядку № 100). Якщо протягом останніх двох місяців працівник не працював, середню зарплату слід обчислювати виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо й протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного дня, то середня зарплата розраховується виходячи з посадового окладу (тарифної ставки), встановленої йому в трудовому договорі ( абз. 3 п. 4 Порядку № 100). Для новоприйнятих працівників, які пропрацювали менше 2 календарних місяців, середньоденну зарплату обчислюють виходячи з виплат за фактично відпрацьований час ( абз. 3 п. 2 Порядку № 100, лист Мінсоцполітики від 08.11.2016 р. № 1537/13/84-16).
Перелік виплат, які слід включати до розрахунку середньоденної заробітної плати, наведено в п. 3 Порядку № 100. Це: основна заробітна плата; доплати і надбавки; виробничі премії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
Не беруть участі в розрахунку середньої зарплати виплати:
— перелічені в п. 4 Порядку № 100;
— нараховані за час, протягом якого зберігався середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної та додаткової відпусток, відрядження тощо) ( абз. 2 п. 4 Порядку № 100);
— нараховані у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами ( абз. 2 п. 4 Порядку № 100).
Зауважимо: всі виплати включають в розрахунок в тому розмірі, в якому їх було нараховано.
Проте для премій існує особливий порядок включення їх в розрахунок середньої зарплати. І, хоча, у ситуації, що розглядається, працівнику не виплачувалися премії, слід все ж таки зазначити основні правила урахування премій під час розрахунку середньоденного заробітку.
Правило 1. Суми премій включають в заробiток того мiсяця, на який вони припадають згiдно з розрахунковою вiдомiстю на заробiтну плату, а не за який місяць вони нараховуються. Наприклад, якщо в березні працівнику нараховано премію за показники роботи у лютому, то при розрахунку «середньої» вона буде включатися в зарплату березня.
Правило 2. Квартальні премії, а також премії, нараховані за триваліший проміжок часу, уключають до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді ( абз. 1 п. 3 Порядку № 100). Тобто до розрахунку включатимуть не всю суму премії, а тільки її частину. Наприклад, якщо у двомісячному розрахунковому періоді нараховано квартальну премію, то її необхідно поділити на 3 (кількість місяців у кварталі) і помножити на 2 (кількість місяців у розрахунковому періоді) (див. лист Мінсоцполітики від 21.09.2012 р. № 991/13/84-12).
Правило 3. Якщо кількість робочих днiв у розрахунковому перiодi вiдпрацьовано не повнiстю, то премiї, винагороди та інші заохочувальні виплати пiд час обчислення середньої заробiтної плати за останні два календарні мiсяцi враховуються пропорцiйно часу, вiдпрацьованому в розрахунковому перiодi. Для того щоб правильно врахувати при розрахунку середньоденної зарплати це правило, треба знати, як була визначена сума премії (від цього залежатимуть подальші розрахунки середньої зарплати, а саме в якому розмірі враховуватиметься премія, якщо кількість робочих днів у розрахунковому періоді було відпрацьовано не повністю).
Детальні роз’яснення такого включення були представлені в листах Мінсоцполітики від 21.08.2009 р. № 506/13/84-09, від 18.04.2012 р. № 283/13/155-12, від 06.08.2014 р. № 1126/13/84-14.
Так, якщо місячні премії виплачують місяць у місяць і вони вже обчислені пропорційно відпрацьованому часу, то їх суми уключають до заробітку у фактично нарахованому розмірі.
Якщо ж премія виплачується в поточному місяці за попередній або у фіксованому розмірі, а кількість робочих днів розрахункового періоду відпрацьовано не повністю, то премії при розрахунку середньої заробітної плати за останні два місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Для обчислення середньоденної зарплати (ЗПсер) використовують таку формулу ( п. 8 Порядку № 100):
ЗПсер = ЗПфакт : Кроб. дн.,
де ЗПфакт — сума заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом розрахункового періоду робочі дні;
Кроб.дн. — кількість відпрацьованих робочих днів, що припадають на розрахунковий період.
Нараховуємо зарплату після переведення та визначаємо доплату до МЗП
Як уже було зазначено вище, перші два тижні на новому місці роботи роботодавець зобов’язаний контролювати розмір заробітної плати, порівнявши його з попереднім середнім заробітком за цей же період. Зверніть увагу: у порівнянні беруть участь середньоденна та денна зарплати, нараховані за робочі дні, які припадають на двотижневий період з дня переведення.
Якщо денний заробіток за перші 2 тижні з моменту переведення виявиться нижчим за середньоденну зарплату за цей же період, працівнику за новою посадою здійснюють доплату до середньоденної зарплати.
Отже, вирішальним у цьому питанні є те, що працівнику здійснюють саме доплату до середньоденного заробітку, а не нараховують середню зарплату. Як раз це й важливо при розрахунку суми зарплати для цілей визначення доплати до МЗП.
Так, згідно з абз. 2 ст. 31 Закону про оплату праці при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Таким чином, до МЗП входять: посадовий оклад, виробничі премії, надбавки, доплати та інші виплати, які не перелічені у вищенаведеній нормі.
На підставі вищенаведеного зазначимо: до суми зарплати за місяць для порівняння з МЗП включається доплата до середнього заробітку, яка здійснюється працівнику у разі переведення його на іншу постійну нижчеоплачувану роботу відповідно до норм ч. 1 ст. 114 КЗпП.
Пропонуємо на прикладі за умовами запитання читача закріпити усе сказане.
Приклад. Працівника бюджетної установи з 1 березня 2017 року перевели на постійну нижчеоплачувану роботу. Посадовий оклад за новою посадою — 2032 грн., за попередньою — 2624 грн. Режим його роботи не змінився: 5 днів на тиждень по 8 годин (субота і неділя — вихідні дні). У січні та лютому 2017 року він відпрацював усі дні за графіком роботи. Індексація не нараховувалася, доплат, надбавок та премій працівник не мав.
У березні 2017 року право на індексацію зарплати не настало, доплати, надбавки та виробничі премії не встановлювались, цей місяць відпрацьовано повністю.
Спершу визначимо денний заробіток за новою посадою. За березень 2017 року працівнику належать такі виплати:
— оклад — 2032 грн.;
— доплата до МЗП — 1168 грн. (3200 - 2032).
Отже, розмір денної виплати становитиме:
(2032оклад + 1168доплата до МЗП) : 22 роб. дн. = 145,45 грн.,
де 22 — кількість робочих днів за графіком роботи у березні 2017 року.
Зарплата працівника за період з 1 по 14 березня 2017 року (перші два тижні з дня переведення) становитиме:
145,45 грн. х 9 роб. дн. = 1309,05 грн.,
де 9 — кількість робочих днів, що припадають на двотижневий період з моменту переведення (з 1 по 14 березня 2017 року).
Далі розрахуємо середньоденну зарплату за попередньою посадою:
(3200 грн. + 3200 грн.) : 40 роб. дн. = 160,00 грн.,
де 40 — кількість відпрацьованих днів у січні — лютому 2017 року.
Середній заробіток за період з 1 по 14 березня 2017 року становитиме:
160,00 грн. х 9 роб. дн. = 1440,00 грн.,
де 9 — кількість робочих днів, що припадають на двотижневий період з моменту переведення (з 1 по 14 березня 2017 року). Зверніть увагу: у розрахунку беруть участь ті самі робочі дні, що припадають на двотижневий період з дня переведення, як і у випадку визначення заробітку в перші 2 тижні роботи за новою посадою.
Як бачимо, розмір зарплати працівника за новою посадою менше середньоденного заробітку протягом двох тижнів з дня переведення (1309,05 грн. < 1440,00 грн.). Тож необхідно виконати вимогу ч. 1 ст. 114 КЗпП і провести доплату працівнику так, щоб за два тижні з дня переведення його заробіток був не нижчий за середню зарплату за попередньою посадою. Для цього визначимо різницю між розрахованими показниками:
1440,00 - 1309,05 = 130,95 (грн.).
За умови повністю відпрацьованого часу зарплата працівника за березень 2017 року становитиме:
2032оклад+ 130,95доплата до середнього заробітку = 2162,95 (грн.).
Але оскільки з 01.01.2017 р. МЗП становить 3200 грн., а нарахована зарплата за повністю виконану місячну норму (повністю відпрацьований місяць) не може бути нижче МЗП, то працівнику слід нарахувати доплату до МЗП. Розрахуємо розмір такої доплати:
3200 - 2162,95 = 1037,05 (грн.).
Таким чином, за березень 2017 року сума зарплати за повністю відпрацьований місяць становитиме:
2032оклад + 130,95доплата до середнього заробітку + 1037,05доплата до МЗП = 3200 (грн.).
Отже, ще раз підкреслимо: доплата до середнього заробітку, яка здійснюється працівнику у разі переведення його на іншу постійну нижчеоплачувану роботу, враховується в сумі виплат при порівнянні з МЗП.
Нормативні документи
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Постанова № 13 — постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13.
