Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист стосовно застосування абзацу третього пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок), і повідомляє.
Відповідно до абзацу третього пункту 4 Порядку у разі коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Умови і розміри оплати праці працівників закладів охорони здоров’я врегульовані наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519 (далі — наказ № 308/519).
Так, зокрема, вказаним наказом передбачено встановлення підвищених посадових окладів (тарифних ставок) працівникам, наприклад, у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці (пункт 2.4.5 наказу № 308/519), яке не вимагає проведення атестації робочих місць за умовами праці, та інші підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників, передбачені цим наказом.
Означене підвищення посадових окладів є елементом формування нового посадового окладу (тарифної ставки) з підвищенням, розмір якого встановлюється працівнику в штатному розписі, і на який нараховуються інші додаткові виплати: доплати, надбавки тощо.
Враховуючи вказане, при застосуванні положень пункту 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати необхідно застосовувати підвищений посадовий оклад (тарифну ставку) працівника, які встановлені йому в штатному розписі на момент проведення відповідних нарахувань.
Директор Департаменту О. Товстенко
Коментар редакції
При розрахунку відпускних відсутній заробіток: застосовуємо підвищений оклад
У листі, що коментується, фахівці Мінсоцполітики відповіли на таке запитання:
«Як розрахувати відпускні працівникам, які мають право на підвищення посадових окладів, якщо в розрахунковому періоді не було заробітку не з вини працівника? Який показник використовувати при розрахунку «середньої»: схемний оклад чи схемний оклад з урахуванням підвищень?».
Але перш ніж перейти до відповіді Міністерства, пояснимо, у чому полягає суть цього питання.
Розрахунок сум відпускних здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100). Так, згідно з п. 2 цього Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виходу у відпустку. Якщо протягом розрахункового періоду (12 календарних місяців) працівник не мав заробітку не зі своєї вини, то відповідно до абз. 3 п. 4 Порядку № 100 середня заробітна плата розраховується виходячи з установлених за його посадою у штатному розписі на момент проведення розрахунку тарифної ставки чи посадового (місячного) окладу (без урахування доплат, надбавок, премій тощо) (див. лист Мінсоцполітики від 08.04.2016 р. № 383/13/84-16)*.
* Зазначений лист та коментар до нього було розміщено у газеті «Оплата праці», 2017, № 10, с. 16.
Проте деякі категорії працівників-бюджетників, зокрема медичні та педагогічні працівники, мають певні галузеві тонкощі у встановленні посадових окладів. Адже для таких категорій працівників посадовий оклад формується з урахуванням підвищень.
Так, наприклад, лікар має право на підвищення посадового окладу за оперативне втручання і у зв’язку зі шкідливими та важкими умовами праці (пп. 2.4.2, 2.4.5 та додатки 3 — 5 до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінсоцполітики та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519, далі — Умови 308/519). Зазначені підвищення є елементом формування нового посадового окладу, який зазначається у графі 12 тарифікаційного списку (додаток 1 до Умов № 308/519). Саме цей оклад (тобто з урахуванням підвищень) затверджується у штатному розписі закладу охорони здоров’я у графі «Посадовий оклад (грн.)» відповідно до вимог постанови КМУ «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.2002 р. № 228 (ср. ).
У свою чергу учитель має право, зокрема, на підвищення посадового окладу за статус закладу, в якому працює (п.п. «б» п. 28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102). А згідно з п. 34 зазначеної Інструкції у випадках, коли працівникам закладів освіти передбачено підвищення ставок (посадових окладів), то з урахуванням підвищень утворюються нові ставки (посадові оклади). Таким чином, із зазначеного цілком логічно виникає запитання: чи враховувати при розрахунку середньої зарплати працівнику, який не мав у розрахунковому періоді заробітку не зі своєї вини, суму підвищення посадового окладу?
Мінсоцполітики відповіло ствердно: застосовуючи положення п. 4 Порядку № 100, при розрахунку середнього заробітку слід відштовхуватись від посадового окладу (тарифної ставки) з урахуванням підвищень.
Зазначимо, що найпоширенішою ситуацією, коли потрібно застосовувати норми абз. 3 п. 4 Порядку № 100, є вихід працівниці (працівника) з відпустки для догляду за дитиною до трьох (шести) років на роботу і моментальний вихід (або практично моментальний — у цьому ж місяці) у будь-яку з оплачуваних відпусток. І якщо у цьому випадку працівник має право на підвищення посадового окладу, то для розрахунку відпускних слід скористатися вищезазначеними роз’ясненнями фахівців Мінсоцполітики та здійснити розрахунок «середньої» виходячи з установленого на момент виходу у відпустку посадового окладу з урахуванням наявних підвищень.
Розглянемо приклад.
Приклад. Учитель гімназії відразу після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку йде в щорічну відпустку тривалістю 24 календарних днів. Щорічна відпустка надана працівниці з 07.08.2017 р. Розмір її місячного окладу дорівнює 3632,00 грн. (13-й тарифний розряд). Крім того, вона має право на підвищення посадового окладу на 10 % (за роботу у гімназії). Розрахунковий період: серпень 2016 року — липень 2017 року.
Оскільки у розрахунковому періоді (серпень 2016 року — липень 2017 року) працівниця не мала заробітку не зі своєї вини (у зв’язку з перебуванням у відпустці для догляду за дитиною до 3 років), розрахунок середньої зарплати здійснюємо на підставі абз. 3 п. 4 Порядку № 100, тобто виходячи з посадового окладу з урахуванням підвищення.
Визначимо розмір окладу з урахуванням підвищення:
3632 + 3632 x 10 % = 3995,20 (грн.).
Розрахуємо середньоденну зарплату:
(3995,20 x 12) : (365 - 11) = 135,43 (грн.),
де 365 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
11 — кількість святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період;
12 — кількість місяців за рік.
Сума відпускних становить:
135,43 х 24 = 3250,32 (грн.).
Володимир БУДЗ, економіст-аналітик
