Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 05.02.2015 р. № 157-VIII (далі — Закон № 157) повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою.
Частиною 4 ст. 8 Закону № 157 визначено, що з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, здійснюється реорганізація відповідних сільських, селищних, міських рад, розміщених поза адміністративним центром об’єднаної територіальної громади.
З дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою повноваження секретаря сільської ради припиняються відповідно до ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР (далі — Закон № 280). Підставою цьому є ч. 2 ст. 8 Закону № 157.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Статтею 20 цього Закону встановлено, що, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП), служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом № 280, цим та іншими законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Норми ч. 3 ст. 40 КЗпП щодо обмеження на звільнення працівників у період їхньої тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також норми ст. 184 КЗпП щодо заборони звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда поширюються лише на звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, передбачених ст. 40 та 41 КЗпП.
Звільнення зі служби в органах місцевого самоврядування особи, яка займала виборну посаду у зв’язку із закінченням повноважень на підставі ст. 50 Закону № 280, не є звільненням з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, тож передбачені законодавством про працю обмеження та заборони на звільнення не можуть застосовуватись.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 р. № 93-IV депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається середня заробітна плата, але не більше шести місяців, яку він одержував на виборній посаді в раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.
У разі якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв’язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, а також коли до зайняття виборної посади в раді за трудовим договором не працював або звільнення з попередньої роботи здійснено з інших підстав, не пов’язаних з безпосереднім переходом на виборну посаду (п. 5 ст. 36 КЗпП), за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.
За матеріалами, розміщеними на офіційному сайті Управління Держпраці у Хмельницькій області (http://km.dsp.gov.ua)
