(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 4/1
  • № 4
  • № 3
  • № 1-2
  • № 48/1
  • № 48
  • № 47
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/17
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Лютий , 2017/№ 5

Програми соціально-економічного і культурного розвитку

Однією із задач місцевих рад є затвердження різноманітних програм соціально-економічного розвитку територій, які знаходяться в їх віданні. Саме створення таких програм та їх виконання щонайбільше показують, як місцева влада піклується про людей та розвиток територій. Тому грамотне прийняття програм соціально- економічного та культурного розвитку є актуальним і важливим питанням сьогодення. Ця стаття присвячена питанням, які виникають при розробці, затвердженні та виконанні програм соціально-економічного і культурного розвитку територій.

Основні засади затвердження програм соціально-економічного і культурного розвитку

Почнемо з того, що місцева програма економічного і соціального розвитку — це документ, в якому визначаються цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку на короткостроковий період, як правило, на рік, засоби та шляхи їх досягнення, формується взаємоузгоджена і комплексна система напрямків та заходів органів місцевого самоврядування, спрямованих на ефективне розв’язання проблем економічного і соціального розвитку, характеризуються очікувані зміни у стані економіки та соціальної сфери.

Разом із програмою соціально-економічного розвитку розробляються місцеві цільові програми, які є її складовими. Такі програми розробляються на всіх рівнях місцевого самоврядування.

Чинне законодавство наділяє органи місцевого самоврядування повноваженнями розробляти програми соціально-економічного розвитку та місцеві цільові програми.

Так, згідно із ч. 22 п. 1 ст. 26 Закону № 280 затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та вирішуються вони на пленарних засіданнях відповідних рад.

Стаття 27 зазначеного Закону закріплює повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку, зокрема, підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання, подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм.

Крім того, одним з основних принципів державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку, визначених Законом № 1602, є принцип самостійності, який полягає в тому, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень відповідають за розроблення, затвердження та виконання прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Більш докладно про ці принципи ми поговоримо далі.

На державному рівні структура та принципи розроблення програм соціально-економічного розвитку, цільових програм в Україні регулюються чинним законодавством, але жоден із нормативно-правових актів напряму не визначає чіткої структури та методології розробки саме місцевих програм. Тому органам місцевого самоврядування з метою встановлення єдиного порядку розроблення та підвищення ефективності реалізації місцевих програм, раціонального та ефективного використання коштів, спрямованих на їх виконання, доцільно розробити та затвердити місцеві нормативно-правові акти (Положення про порядок розробки, затвердження та виконання міських цільових (комплексних) програм, програми економічного і соціального розвитку), враховуючи норми Закону № 1621, Порядку № 106, Методичних рекомендацій № 367, постанови № 621 тощо.

Практика розробки та затвердження таких Положень досить широко застосовується органами місцевого самоврядування, але, нажаль, ще не стала загальноприйнятою. До того ж розробники місцевих цільових програм і програм соціально-економічного розвитку часто, не маючи спеціальної підготовки у цій специфічній діяльності, не дотримуються методології, визначеної чинним законодавством. Нажаль, ці фактори негативно впливають на якість програм, знижують їх ефективність.

Крім того, часто нехтується одна з головних умов ефективности і успішності реалізації програм — участь громади у їх розробці. Громадськість до процесу розробки, прийняття місцевих програм та контролю за їх виконанням належним чином не долучається. Обговорення проектів програм та результатів їх виконання майже не проходять, а якщо і відбуваються, то чисто формально.

Недосконалість принципів розробки, функціонування та виконання місцевих програм соціально-економічного розвитку, спрямованих на вирішення найбільш актуальних та гострих проблем регіонального розвитку, створює прецеденти розробки неефективної політики, неефективного, а часом і нецільового використання бюджетних коштів.

Правильно розроблена й успішно реалізована програма економічного і соціального розвитку громади дозволяє підвищити рівень розвитку економіки і на цій основі забезпечити зростання рівня та поліпшення якості життя населення.

Слід зазначити, що програма соціально-економічного розвитку — лише один із компонентів місцевого планування. Вона безпосередньо пов’язана зі стратегією розвитку громади і з місцевим бюджетом. Ідеальною є ситуація, коли в громаді розроблена та затверджена якісна, узгоджена громадою стратегія розвитку, на підставі якої формуються програми соціально-економічного розвитку, що містять конкретні заходи, спрямовані на реалізацію цілей стратегії з подальшим відображенням цих заходів у місцевому бюджеті.

Проблема полягає в тому, що на практиці часто-густо спочатку місцева рада формує та затверджує бюджет, а потім навздогін приймаються цільові програми і програма соціально-економічного розвитку.

Тож, видатки на виконання програм соціально-економічного розвитку мають бути передбачені у відповідному бюджеті. Затвердження усіх місцевих бюджетів відповідно до ч. 2 ст. 77 БКУ має відбутись до 25 грудня (включно) року, що передує плановому. Тож програми слід розробити до цього періоду.

Також звернемо увагу на те, що необхідно чітко розуміти різницю між бюджетними програмами, які є складовими програмно-цільового методу бюджетування, та програмами соціально-економічного розвитку регіонів.

Виходячи з норм БКУ бюджетні програми — це одна із особливих складових програмно-цільового методу.

Параметри бюджетної програми (мета, завдання, результативні показники тощо) затверджуються у встановленому порядку паспортом бюджетної програми. Бюджетні програми виконують протягом одного бюджетного періоду, який складає один календарний рік.

Програми ж соціально-економічного та культурного розвитку, які затверджуються відповідно до ст. 26 та 43 Закону № 280 окремим рішенням відповідної ради, можуть виконуватися впродовж декількох років. У разі потреби, кошти на їх реалізацію передбачаються за рахунок бюджетних асигнувань, встановлених для відповідних бюджетних програм.

Види програм соціально-економічного розвитку

Давайте розглянемо основні види програм соціально-економічного розвитку.

До першочергових програм, як правило, належать таки:

— програма розвитку освіти, науки;

— програма «Охорона здоров’я»;

— програма розвитку культури, фізкультури і спорту;

— програма соціального захисту молоді, пенсіонерів, інвалідів;

— програма розвитку промислового виробництва та скорочення безробіття;

— програма розвитку сільськогосподарського виробництва та скорочення безробіття в сільській місцевості;

— програма використання паливно-енергетичних ресурсів;

— програма раціонального використання природних ресурсів (землі, води, лісів тощо);

— програма розвитку транспорту та зв’язку;

— програма розвитку торгівлі та побутового обслуговування.

Звичайно, окрім зазначених видів програм, органи місцевого самоврядування можуть приймати й інші необхідні програми в конкретному регіоні.

Розглянемо, на що направлена кожна з вищеперелічених програм.

Програма розвитку освіти і науки передбачає обґрунтування стану і перспектив розвитку закладів освіти.

Принципове значення має визначення кількості необхідних для суспільства закладів освіти, а також вирішення питань про фінансування шкіл, вищих навчальних закладів тощо.

У процесі обґрунтування необхідно передбачити кошти на заробітну плату працівників, для видання підручників, посібників, створення належної матеріальної бази, здійснення комп’ютеризації навчання.

Програма «Охорона здоров’я» передбачає створення умов для забезпечення охорони здоров’я людей, для роботи працівників лікарень, поліклінік, інших медичних закладів.

У кризових умовах зруйнована економічна основа існування медичних закладів. Посилюються тяжкі захворювання, відчуваються тяжкі наслідки Чорнобильської катастрофи, тому в програмі повинні бути передбачені кошти для утримання закладів охорони здоров’я, забезпечення лікування та харчування хворих.

Програма розвитку промислового виробництва та скорочення безробіття передбачає інтенсифікацію виробництва на підприємствах усіх форм власності, розробку прогнозу стабілізації та піднесення виробничої активності, задоволення потреб людей у місцевих виробах.

У цій програмі визначають значення конкретних виробничо-економічних показників, обґрунтування виробничої продукції з урахуванням ринку реалізації цієї продукції, наявності на ринку широкої номенклатури іноземних виробів.

Обов’язковим елементом програми є вивчення стану ринку і перспектив його розвитку. Організація виробництва, відновлення товарів, які потрібні для району, встановлення економічних зв’язків з іншими підприємствами забезпечують підприємства необхідними ресурсами, сприяють збереженню колективів людей, зайнятих на підприємстві.

У цих умовах для обґрунтування змісту програми виникає необхідність у здійсненні територіальних маркетингових досліджень, вивчення можливостей для розвитку підприємства в межах конкретного регіону, в межах окремого територіального економічного утворення.

На основі маркетингових досліджень мають формуватися нові міжрегіональні та міждержавні ринки збуту продукції, які стимулюватимуть виготовлення товарів із врахуванням міжнародних стандартів.

Складовою частиною програми є обґрунтування обсягів інвестицій в окремі галузі економіки, в тому числі інвестицій із внутрішніх джерел та іноземних інвестицій. Інвестування економіки — це один із складових процесів інтенсифікації виробництва, супроводжується впровадженням нових технологічних процесів, підвищенням якості та конкурентоздатності продукції. На такій основі можна досягнути високої ефективності виробництва.

Програма скорочення безробіття передбачає на базі розширення і активізації виробничої діяльності створення нових робочих місць, розвиток малого та середнього бізнесу, залучення безробітних до виробничої діяльності, перекваліфікацію кадрів, підвищення кваліфікації спеціалістів.

У складі програми — виявлення набору професій, які користуються попитом на ринку праці, організація цілеспрямованої підготовки та підвищення кваліфікації кадрів навчальними установами, створення умов для залучення молоді у сферу виробництва, зменшення безробіття серед молоді, покращення роботи центрів зайнятості в містах та районах.

Програма раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів спрямована на вирішення таких основних проблем, як планування потреб в цих ресурсах з урахуванням напрямів і норм використання, обґрунтування шляхів економії ресурсів, впровадження нової техніки та технології, здійснення економічного та організаційного впливу на забезпечення раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, своєчасних розрахунків за використання ресурсів.

Розробка програм має виявити резерви у використанні паливно-енергетичних ресурсів, шляхи впровадження нетрадиційних видів ресурсів.

Програма розвитку транспорту та зв’язку спрямована на обґрунтування раціонального використання різних видів транспорту: залізничного, автомобільного, водного, повітряного, трубопровідного. Встановлює раціональні транспортні маршрути перевезення пасажирів і вантажу. Важливе значення має розподіл вантажопотоків між різними видами транспорту і обгрунтування раціональних маршрутів роботи транспорту. В програмі відображають заходи, спрямовані на оновлення матеріальної бази транспорту, на підвищення ефективності перевезень. У ринкових умовах важливе значення мають народногосподарські підходи до формування тарифів, враховуючи те, що збільшення тарифів може призвести до розриву господарських зв’язків.

У програмі мають бути наведені результати обгрунтування заходів, спрямованих на розширення сфери зв’язку, забезпечення надійної роботи установ зв’язку, основні техніко-економічні показники використання засобів зв’язку в плановому періоді.

Програма розвитку торгівлі та побутового обслуговування спрямована на розвиток торгівлі та покращення побутового обслуговування населення на території регіону, забезпечення населення міст та сіл необхідними продовольчими та промисловими товарами. Система торгівлі має впроваджувати різноманітні форми торгівлі, типи торговельних установ за наявності значного асортименту товарів. У програмі мають бути передбачені заходи щодо значного збільшення малого бізнесу в торгівлі та в системі побутового обслуговування населення. Ця програма має забезпечити високу культуру та ефективність роботи торговельних організацій, задовольнити потреби людей.

Програма раціонального використання природних ресурсів (землі, води, лісів тощо) передбачає розробку та впровадження заходів, спрямованих на раціональне використання землі у сільському господарстві, а також для розміщення промислових підприємств, будівництва об’єктів соціальної сфери в містах; вдосконалення системи управління водним господарством, вдосконалення методів планування витрат води на підприємствах різних галузей народного господарства, в житлово-комунальному господарстві, обґрунтування раціональних норм водокористування, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, нової техніки та технології; розробку та впровадження заходів, спрямованих на раціональне використання лісових ресурсів, охорону та збереження лісів; розробку та впровадження заходів, спрямованих на зменшення впливу виробничої сфери на навколишнє середовище, забезпечення охорони атмосферного повітря, впровадження методів очистки газових та інших викидів.

Звичайно, кожен регіон має свої особливості і всіх під одну гребінку грести не можна. Тож обирайте та затверджуйте саме ті програми, які потрібні у вашій місцевості.

Порядок прийняття програм соціально-економічного розвитку

Загальні вимоги до складання та затвердження програм соціально-економічного розвитку визначені Законом № 1602 та постановою № 621.

Закон № 1602 визначає правові, економічні та організаційні засади формування цілісної системи прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України, окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць як складової частини загальної системи державного регулювання економічного і соціального розвитку держави.

Цим Законом встановлюється загальний порядок розроблення, затвердження та виконання зазначених прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку, а також права та відповідальність учасників державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку.

Програми економічного і соціального розвитку — це державні цільові програми економічного, соціального розвитку, програми економічного, соціального розвитку областей, районів, міст та об’єднаних територіальних громад.

Основними принципами, на яких базуються державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку, є:

принцип цілісності — забезпечується розробленням взаємоузгоджених прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України, окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць на коротко- та середньостроковий періоди і на більш тривалий період;

принцип об’єктивності — полягає в тому, що прогнозні та програмні документи економічного і соціального розвитку розробляються на основі даних органів державної статистики, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері економічного і соціального розвитку, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також звітних даних із офіційних видань Національного банку України;

принцип науковості — забезпечується розробленням прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку на науковій основі, постійним удосконаленням методології та використанням світового досвіду в галузі прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку;

принцип гласності — полягає в тому, що прогнозні та програмні документи економічного і соціального розвитку є доступними для громадськості. Інформування про цілі, пріоритети та показники цих документів забезпечує суб’єктів підприємницької діяльності необхідними орієнтирами для планування власної виробничої діяльності;

принцип самостійності — полягає в тому, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень відповідають за розроблення, затвердження та виконання прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку забезпечує координацію діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

принцип рівності — полягає в дотриманні прав та врахуванні інтересів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання всіх форм власності;

принцип дотримання загальнодержавних інтересів — полягає в тому, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні здійснювати розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку виходячи з необхідності забезпечення реалізації загальнодержавної соціально-економічної політики та економічної безпеки держави.

Відповідно до ст. 11 Закону № 1602 у місцевих програмах економічного і соціального розвитку повинні бути відображені:

1) аналіз соціально-економічного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці за попередній і поточний роки та характеристика головних проблем розвитку її економіки та соціальної сфери;

2) стан використання природного, виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, екологічна ситуація у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;

3) можливі шляхи розв’язання головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

4) система заходів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо реалізації соціально-економічної політики з визначенням термінів виконання та виконавців;

5) основні показники соціально-економічного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

6) дані про отримання та використання доходів від розпорядження об’єктами права комунальної власності, ефективності використання об’єктів права комунальної власності, показники розвитку підприємств та організацій, що є об’єктами права комунальної власності.

Типова структура програми соціально-економічного розвитку затверджена постановою № 621. Розглянемо її.

Так, до програм соціально-економічного розвитку мають входити:

1. Аналіз економічного і соціального розвитку за попередній період.

1.1. Динаміка розвитку економіки, стан використання природного, виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу.

1.2. Головні проблеми розвитку економіки і соціальної сфери.

2. Цілі і пріоритети економічного і соціального розвитку у наступному році.

3. Шляхи розв’язання головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери та досягнення поставлених цілей.

4. Фінансові ресурси.

4.1. Джерела формування.

4.2. Фінансування заходів.

4.3. Фінансовий стан суб’єктів господарювання.

5. Ринкові перетворення.

5.1. Реформування відносин власності.

5.2. Розвиток підприємництва.

5.3. Формування конкурентного середовища на регіональних ринках*.

* Тільки для програм економічного і соціального розвитку АР Крим та області.

5.4. Регулювання цін**.

** Тільки для програм економічного і соціального розвитку АР Крим, області, мм. Києва та Севастополя.

5.5. Розвиток ринкової інфраструктури.

6. Механізми регулювання.

6.1. Управління об’єктами комунальної власності.

6.2. Інвестиційна діяльність.

6.3. Закупівля продукції (товарів, робіт, послуг) для регіональних потреб.

6.4. Реалізація державних цільових програм та регіональних програм.

7. Розвиток реального сектору економіки.

7.1. Структурні зміни.

7.2. Паливно-енергетичний комплекс.

7.3. Промисловість.

7.4. Агропромисловий комплекс.

7.5. Транспорт і зв’язок.

7.6. Науково-технічна сфера.

7.7. Виробництво споживчих товарів та послуг.

8. Зовнішньоекономічна діяльність.

9. Соціальна сфера.

9.1. Демографічна ситуація.

9.2. Зайнятість населення та ринок праці.

9.3. Грошові доходи населення та заробітна плата.

9.4. Соціальне забезпечення.

9.5. Пенсійна реформа.

9.6. Житлово-комунальне господарство.

10. Гуманітарна сфера.

10.1. Охорона здоров’я.

10.2. Освіта.

10.3. Культура.

10.4. Фізична культура і спорт.

10.5. Туристично-рекреаційна галузь.

11. Природокористування та безпека життєдіяльності людини.

11.1. Розвиток мінерально-сировинної бази.

11.2. Охорона навколишнього природного середовища.

11.3. Техногенна безпека.

11.4. Охорона праці.

Також до програми мають бути додані наступні додатки:

1. Основні показники (згідно з установленими Мінекономіки зразками).

2. Заходи щодо забезпечення виконання завдань програм економічного і соціального розвитку АР Крим, області, району, міста на наступний рік.

3. Перелік державних цільових та регіональних програм, які передбачається фінансувати в наступному році.

4. Перелік об’єктів будівництва, які передбачається фінансувати в наступному році за рахунок бюджетних коштів.

5. Закупівля продукції (товарів, робіт, послуг) для регіональних потреб.

6. Показники розвитку підприємств та організацій комунальної власності.

Розглянемо приклад структури міської програми соціально-економічного розвитку на 2017 рік:

Вступ

І

Оцінка тенденцій економічного і соціального розвитку міста за 2016 рік

ІІ

Цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку у 2017 році

ІІІ

Шляхи розв’язання головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери та досягнення поставлених цілей

IV

Фінансові ресурси

4.1

Податково-бюджетна політика

V

Ринкові перетворення

5.1

Розвиток підприємництва та регуляторна політика

VI

Механізми регулювання

6.1

Управління об’єктами комунальної власності та земельні відносини

6.2

Діяльність підприємств комунальної форми власності

6.3

Інвестиційна діяльність (зовнішні відносини), містобудування та житлова політика

VII

Розвиток реального сектору економіки

7.1

Енергозабезпечення та енергозбереження

7.2

Промисловість, інноваційний розвиток

7.3

Транспорт та зв’язок

7.4

Споживчий ринок

VIII

Соціальна сфера

8.1

Підтримка сім’ї, дітей та молоді

8.2

Зайнятість населення та ринок праці

8.3

Доходи населення

8.4

Соціальне забезпечення

8.5

Житлово-комунальне господарство та тарифна політика

IX

Гуманітарна сфера

9.1

Охорона здоров’я населення

9.2

Освіта

9.3

Культура

9.4

Фізична культура і спорт

9.5

Інформаційний простір та громадянське суспільство

X

Природокористування та безпека життєдіяльності людини

10.1

Охорона навколишнього природного середовища

10.2

Громадський порядок та техногенна безпека людини

10.3

Охорона праці

ХІ

Результати виконання Програми

Додатки

1

Заходи щодо реалізації Програми економічного і соціального розвитку міста на 2017 рік

2

Перелік інвестиційних проектів та основних капітальних вкладень (модернізація, переоснащення тощо), які передбачається реалізовувати у 2017 році

3

Основні показники економічного та соціального розвитку на 2015 — 2017 роки

4

Перелік міських цільових (комплексних) програм по галузях, фінансування яких у 2017 році здійснюватиметься за рахунок коштів міського бюджету та інших джерел фінансування

5

Перелік об’єктів капітального будівництва по території міста за рахунок усіх джерел фінансування у 2017 році по основних замовниках

6

Показники доходної частини бюджету міста на 2017 рік

7

Заходи щодо виконання міського бюджету в 2017 році

8

Перелік об’єктів, видатки на які у 2017 році будуть проводитися за рахунок коштів бюджету розвитку та інших коштів міського бюджету

Дуже важливим моментом при розробці місцевих програм є визначення системи показників виконання програм. При формальному підході до цього питання замість кількісних та якісних індикаторів декларуються загальні звороти на кшталт плануємо «сприяти», «покращувати», «поглиблювати», «розширювати» «вдосконалити», «забезпечувати», не вказуючи ні замірів на початок року, ні цільових значень на момент виконання. Як результат не зрозуміло, як буде визначатися рівень успішності реалізації програми.

Загальну уяву про структуру та етапи соціально-економічної програми може дати так званий паспорт програми. Не слід його плутати з паспортом бюджетної програми, який є однією із складових програмно-цільового методу.

Наведемо у таблиці умовний приклад паспорту програми соціально-економічного розвитку міста.

Найменування програми

Програма комплексного соціально-економічного розвитку міста на 2016 — 2020 роки

Засади для розробки програми

Закони України: «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про стимулювання розвитку регіонів», «Про основні засади (стратегія) екологічної політики України на період до 2020 р.», «Про основи градобудівництва», «Про державне прогнозування і розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про пріоритетні задачі у сфері градобудівництва» і «Про програму проведення житлово-комунальної реформи». Постанови Кабінету Міністрів України: «Про концепції розвитку житлово-комунального господарства в Україні», «Про Генеральну схему планування територій України»

Замовник

Міська рада

Розробник програми

Департамент економічної політики міської ради

Головна мета програми

Досягнення сталого економічного росту і перехід на якісно новий рівень життя населення

Терміни реалізації програми

2016 — 2020 роки

Важливіші цільові індикатори і показники програми

Середньомісячні грошові доходи на душу населення. Середньомісячні нарахування заробітної плати на одного робітника. Рівень офіційно зареєстрованого безробіття відносно до працездатного населення. Індекс промислового виробництва. Темпи росту обсягу інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування

Виконавці програми і основних заходів

Виконавчий комітет міської ради

Очікувані кінцеві результати реалізації програми

Зниження рівня офіційно зареєстрованого безробіття відносно до працездатного населення до 1,5 %. Ріст промислового виробництва за часи дії програми в 1,2 рази. Ріст обсягу інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування в 1,9 рази

Система організації контролю за виконанням програми

Загальне керівництво і контроль за виконанням Програми покладаються на міського голову. Поточне керівництво — на заступника міського голови з економічних питань

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми, всього, у тому числі:

832,41 млн грн.

коштів бюджету міста:

534,63 млн грн.

коштів державного бюджету:

280,97 млн грн.

інших коштів:

16,81 млн грн.

Фінансування заходів місцевих програм соціально-економічного розвитку може здійснюватись з різних джерел. Основним джерелом залишається місцевий бюджет, але значна частина може фінансуватись також за рахунок надходжень з бюджетів вищих рівнів, у тому числі і державного, а також за рахунок зовнішніх і внутрішніх інвесторів.

У процесі виконання місцевих програм до них можуть вноситись зміни шляхом прийняття відповідних рішень місцевою радою, при цьому за необхідності вносяться зміни і до місцевого бюджету.

Підводячи підсумки, треба зазначити, що сьогодні наявність належним чином розробленої та затвердженої програми соціально-економічного розвитку громади є необхідною умовою отримання додаткового фінансового ресурсу у вигляді субвенцій з державного бюджету.

У сучасних умовах соціально-економічний розвиток території є важливою стратегічною складовою місцевого управління нарівні з адміністративно-правовим регулюванням і бюджетною (фінансовою і інвестиційною) політикою.

Нормативні документи:

Закон № 280 — Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.

Закон № 1602 — Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23.03.2000 р. № 1602-ІІІ.

Закон № 1621 — Закон України «Про державні цільові програми» від 18.03.2004 р. № 1621-IV.

Постанова № 621 — постанова КМУ «Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету» від 26.04.2003 р. № 621.

Порядок № 106 — Порядок розроблення та виконання державних цільових програм, затверджений постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 106.

Методичні рекомендації № 367 — Методичні рекомендації щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання, затверджені наказом Міністерства економіки України від 04.12.2006 р. № 367.

програмно-цільовий метод додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті