(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 4/1
  • № 4
  • № 3
  • № 1-2
  • № 48/1
  • № 48
  • № 47
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
15/17
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Лютий , 2017/№ 5

Середній заробіток працівника- контрактника: зберігаємо на увесь час дії особливого періоду

У січні 2016 року водій навчально-методичного центру професійно-технічної освіти повідомив керівництво установи, що він уклав контракт про проходження військової служби на строк до закінчення особливого періоду. На цій підставі працівника було звільнено від роботи і за весь період його служби (протягом року) за ним зберігалися місце роботи і середній заробіток. Але рік минув і у зв’язку з цим виникає запитання: чи правомірні наші дії щодо подальшого нарахування і виплати працівнику середнього заробітку (після закінчення року служби)? (запитання з електронної пошти редакції: bb@id.factor.ua)

Так, ваші дії правомірні. Пояснимо свій висновок.

Чинне законодавство передбачає гарантії зі збереження місця роботи, посади та середнього заробітку за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладання нового контракту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. Такі гарантії для призовників та контрактників установлені ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП).

Зауважимо, що з 07.01.2017 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 06.12.2016 р. № 1769-VIII, який вніс зміни до ст. 119 КЗпП. Відтепер гарантії щодо збереження робочого місця, посади та середнього заробітку поширено на працівників, призваних на військову службу осіб офіцерського складу. Але ці зміни не впливають на застосування норм ч. 3 ст. 119 КЗпП у ситуації, яка розглядається.

Отже, якщо працівник прийняв рішення йти служити за контрактом, роботодавець зобов’язаний зберігати за ним місце роботи, посаду та середній заробіток. Як довго? До закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення.

Визначення особливого періоду надано в законах України «Про оборону України» від 06.12.91 р. № 1932-XII та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 р. № 3543-XII (далі — Закон № 3543). Під ним слід розуміти період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в України або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, військовий час і частково відновний період після закінчення військових дій.

Зауважимо: військового часу та військових дій в Україні офіційно наразі немає. А останніх мобілізованих повинні були демобілізувати до кінця жовтня 2016 року відповідно до Указу Президента України від 26.09.2016 р. № 411/2016.

Зважаючи на це, цілком доцільно виникає запитання: чи діє на сьогодні в нашій країні особливий період?

На це запитання надало відповідь Міноборони у листі від 20.10.2016 р. № 316/1/906. Згідно з цим листом рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося. Нагадаємо, що відповідно до ст. 11 Закону № 3543 Президент України приймає рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України.

Слід зазначити, що дійсно Указ про демобілізацію Президент України не видавав та відповідно не подавав його на затвердження Верховною Радою України. Таким чином, особливий період в Україні триває. Про це зазначив і Вищий адміністративний суд України у постанові від 16.02.2015 р. у справі № 800/582/14, в якій предметом судового розгляду було зокрема, і питання щодо наявності особливого періоду в державі поза часом проведення мобілізації. І хоча зазначене рішення не набрало законної сили в зв’язку з поданням заяви про його перегляд, Міноборони дотримується правової позиції щодо тривання особливого періоду, зазначеному в цьому рішенні.

А це означає, що й надалі за працівниками установ, організацій, призваними на строкову військову службу, або такими, які вступили на військову службу за контрактом, роботодавець зобов’язаний зберігати місце роботи, посаду і середній заробіток до закінчення особливого періоду.

Питання ж щодо того, з якими подіями пов’язано закінчення особливого періоду, залишається відкритим, адже Законом № 3543 не визначено чіткого порядку його припинення. Відповіді на це питання, на жаль, не знає і Міноборони.

Отже, у ситуації, що розглядається, працівнику-контрактнику, який відслужив один рік та продовжує проходити військову службу до закінчення особливого періоду, слід і надалі нараховувати та виплачувати середній заробіток згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП.

Наприкінці застережемо роботодавців від порушень законодавства щодо недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків із несення військової служби. За такі порушення згідно з абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачено штраф у 10-кратному розмірі мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. На сьогодні це ні багато ні мало — 32000 грн. Отже, будьте пильними при дотриманні гарантій для своїх призовників та контрактників.

середня зарплата додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті