(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 4/1
  • № 4
  • № 3
  • № 1-2
  • № 48/1
  • № 48
  • № 47
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
16/17
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Лютий , 2017/№ 5

Чи є ліміт на оплату днів хвороби?

Перебуваючи в щорічній відпустці, працівник захворів. Хвороба виявилася довготривалою і продовжувалася 113 календарних днів. Після закінчення лікарняного, у день, коли треба було приступити до роботи, працівник попросив продовжити йому щорічну відпустку. Її продовжили, але наступного дня працівник знову захворів. Підкажіть, чи є якісь обмеження в кількості оплачуваних днів перебування на лікарняному протягом року? Які є особливості в повторному продовженні днів відпустки через хворобу? (запитання з електронної пошти редакції: bb@id.factor.ua)

Усі захворювання відрізняються одне від одного тривалістю процесу одужання. Звісно, що серйозне захворювання вимагає більш тривалого лікування. Будь-яка людина зацікавлена у скороченні цього процесу. І ваш працівник не виняток.

За період перебування на лікарняному працівник як застрахована особа має право отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності. Інакше кажучи, він повинен реалізувати своє право на матеріальне забезпечення і отримання соціальних послуг відповідно до чинного законодавства про соціальне страхування. А ви як роботодавець повинні забезпечити йому це право.

Проте, коли працівник хворіє дуже часто або дуже довго, в уважного роботодавця можуть виникнути запитання. Чи існує максимальний строк тривалості перебування працівника на лікарняному? Скільки лікарняних можна оплатити протягом року? Який взаємозв’язок між строком лікарняного листа і діагнозом? На ці та інші запитання відповімо в ході наших міркувань.

Керуватимемося головним законом, що забезпечує гарантії працюючих громадян з їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, — Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105). Почнемо з того, що право на оплату листка непрацездатності виникає у працівника з настанням страхового випадку в період його роботи (уключаючи час випробування і день звільнення) (ч. 1 ст. 19 Закону № 1105). А ось чи весь період, на який припав цей страховий випадок, підлягає оплаті, чи тільки якась його частина? Давайте розбиратися.

Закон № 1105, а саме ч. 2 ст. 22, свідчить: «…допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності…».

Потрібно зазначити, що фраза «весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності» здається досить переконливою і закінченою. Здавалося б, бери та керуйся — оплачуй лікарняний, як-то кажуть, від і до. Але не все так просто. На цей самий «весь» період до відновлення накладається певний принцип або, скажімо, порядок дій, яких повинні дотримуватися лікарі при виписці лікарняного листа. Залежить цей порядок перш за все від тривалості хвороби. Про нього й поговоримо.

Лікування амбулаторно. На самому початку захворювання, коли працівник тільки звернувся за медичною допомогою (амбулаторно), лікуючий лікар виписує йому листок непрацездатності спочатку строком на 5 календарних днів. Далі, якщо людина продовжує хворіти, лікуючий лікар може продовжити лікарняний до 10 календарних днів. А в разі необхідності подальшого лікування рішення про продовження лікарняного приймається колегіально лікуючим лікарем та завідувачем поліклініки (амбулаторії) до 30 днів (п. 2.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455, далі — Інструкція № 455).

Якщо й цього часу недостатньо для повного відновлення здоров’я працівника, тоді рішення про збільшення строку перебування на лікарняному приймає лікувально-консультативна комісія (далі — ЛКК). Так, перебування на лікарняному може бути збільшене до строків, передбачених для направлення на медико-соціальну експертну комісію (далі — МСЕК). А саме, якщо по закінченні 4 місяців (без перерв), 5 місяців (з перервою, за одним і тим самим захворюванням, або його ускладненнями за останні 12 місяців, що швидше за все і сталося з працівником у цій ситуації), а при захворюванні на туберкульоз — 10 місяців з дня настання непрацездатності (п. 4.1 Інструкції № 455), людина продовжує хворіти і її не можна виписати (працездатність не відновлена), тоді вже ЛКК направляє її на МСЕК для встановлення інвалідності.

За рішенням МСЕК хворий може бути визнаний:

1) тимчасово непрацездатним. Тоді працівнику продовжують лікування до повного відновлення здоров’я або до повторного направлення на МСЕК (п. 4.4 Інструкції № 455);

2) обмежено працездатним (зазвичай друга, третя групи інвалідності). Якщо працівник за станом здоров’я може виконувати свої колишні обов’язки, але не в повному обсязі, тоді роботодавцю рекомендується запропонувати працівнику інші умови роботи — неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Якщо працівник не може за станом здоров’я виконувати свої колишні обов’язки, МСЕК рекомендує роботодавцю запропонувати такому працівнику іншу посаду та роботу, яку той зможе виконувати відповідно до його можливостей;

3) повністю непрацездатним (зазвичай перша група інвалідності). Тоді він звільняється з роботи.

Лікування у стаціонарі. Тепер поговоримо про випадок, коли працівник по медичну допомогу звертається (потрапляє) до стаціонару.

Річ у тім, що тривалість лікарняного в умовах стаціонару не встановлена, оскільки лікарі заздалегідь не можуть точно прогнозувати перебіг лікування хворого, його стан, самопочуття, період реабілітації. Тому порядок виписки лікарняного листа в умовах стаціонару відрізняється від описаного вище.

У цьому випадку лікарняний лист виписується на весь період перебування у стаціонарі хворого працівника. Але, виписуючись з лікарні після важкого захворювання, людина далеко не завжди виявляється повністю здоровою. Інколи їй потрібний час для додаткової реабілітації. У деяких випадках для відновлення достатньо спостереження дільничного терапевта поліклініки протягом трьох днів (п. 2.9 Інструкції № 455).

Але буває й так, що в період такого відновлення працівнику потрібний більш пильний медичний нагляд. Тоді його можуть направити на реабілітаційне доліковування до санаторію. На цей період хворому видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього (п. 1.8 Інструкції № 455). А це, як правило, ще плюс 2 — 3 тижні, а можливо, й більше, аж до строків направлення на МСЕК. Слід зазначити, що оплата за таким лікарняним надається працівнику за весь час перебування його в санаторно-курортній установі (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортної установи та у зворотному напрямку) (ч. 10 ст. 22 Закону № 1105).

І ще один момент: якщо після закінчення 4 місяців (5 — з перервою, за одним і тим самим захворюванням; 10 — при захворюванні на туберкульоз) лікування у стаціонарі, реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу хвороба у працівника триває, то його так само, як і при амбулаторному лікуванні, ЛКК цієї медустанови направляє на МСЕК.

Але, як-то кажуть, у кожному правилі є свій виняток. Є він і в Законі № 1105. Таким застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, максимальну тривалість виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності встановлено в межах 75 календарних днів за календарний рік (ч. 2 ст. 22 цього Закону).

Таким чином, те, скільки тримають працівника на лікарняному в поліклініці, лікарні чи іншій медустанові, у більшості випадків залежить від характеру захворювання, тяжкості стану, рішення лікаря (лікарів). Цей період не обмежується за часом і оплачується повністю (якщо не було порушень лікарняного режиму з боку хворого працівника). Отже, працівнику брати лікарняний на себе та отримувати за ним оплату можна скільки завгодно днів на рік.

Що стосується повторного продовження щорічної відпустки у зв’язку з нововідкритим лікарняним, то жодних особливостей у ньому немає. Продовження або перенесення недогуляної відпустки здійснюйте у звичайному порядку — наказом, виданим на підставі заяви працівника з проханням про таке продовження/перенесення. Єдине, на що потрібно звернути увагу, так це на те, що для його оплати потрібно визначити нову середню зарплату згідно з Порядком розрахунку середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. При цьому необхідно виконати такі дії:

— сторнувати суму відпускних, що припадають на дні перебування працівника на лікарняному;

— нарахувати суму лікарняних;

— нарахувати суму відпускних за календарні дні продовженої відпустки виходячи з нової середньої зарплати.

оплата лікарняного додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті