На сьогодні кожний роботодавець, в тому числі у бюджетній сфері, ставить собі за мету забезпечити раціональне використання та розподіл трудових ресурсів. Один із способів їх ефективного використання — це впровадження таких форм організації праці, як сумісництво та суміщення професій (посад). У цьому матеріалі ми коротко розглянемо усі відмінності цих двох способів виконання робіт, а також з’ясуємо, чому їх не слід плутати, зокрема, при вирішенні питання розрахунку суми доплати до мінімальної зарплати (далі — МЗП).
Увага! Передумовою як для суміщення професій (посад), так і для сумісництва, є наявність у штатному розписі установи вакантної посади. За відсутності вакансії суміщення або сумісництво неможливе.
На це звернули увагу фахівці Мінпраці у своєму листі від 21.06.2010 р. № 514/13/155-10.
При визначенні поняття «суміщення професій і посад» слід керуватися постановою Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад) від 04.12.81 р. № 1145 та виданою щодо застосування цієї постанови Інструкцією Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС «Про порядок і умови суміщення професій (посад) від 14.05.82 р. № 53-ВЛ.
Так, під суміщенням посад слід розуміти виконання працівником поряд з основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією чи посадою в тій же самій установі, організації (в межах основного робочого часу). Підкреслимо, що такий вид робіт допускається в одній установі, закладі за згодою працівника протягом установленої тривалості робочого часу.
Робота за сумісництвом регламентується постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.93 р. № 245 (далі — постанова № 245) та спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 28.06.93 р. № 43.
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації.
Якщо працівник працює в одній й тій самій установі і як основний працівник, і як сумісник, і роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час, то таку роботу можна назвати внутрішнім сумісництвом.
Якщо ж він працює у двох (або кількох) установах, одна з яких є основним місцем роботи, а друга — місцем роботи за сумісництвом, така робота вважається зовнішнім сумісництвом.
При роботі за сумісництвом з працівником укладається окремий трудовий договір, який юридично не пов’язаний з трудовим договором за основним місцем роботи.
Визначення цих понять, на перший погляд, є зрозумілим. Але, як свідчить практика, працівники кадрових служб нерідко плутають внутрішнє сумісництво із суміщенням професій (посад). Для того щоб остаточно розібратись у відмінностях між цими двома поняттями, пропонуємо переглянути таблицю:
| Критерій, фактор | Внутрішнє сумісництво | Суміщення посад |
| Оформлення трудових відносин | Укладають окремий трудовий договір про роботу за сумісництвом, видають наказ (розпорядження) про прийняття на роботу за сумісництвом | Письмова згода працівника, наказ (розпорядження) керівника установи про покладання додаткових обов’язків в порядку суміщення професій (посад). Окремий трудовий договір не укладають |
| Посада | Працівник має право обіймати як однакові, так і різні посади за основним місцем роботи та за сумісництвом | Додаткова робота здійснюється за іншою професією (посадою) |
| Час виконання роботи, відмінної від основної | Працівник виконує роботу за сумісництвом у вільний від основної роботи час | Працівник виконує додаткові обов’язки за іншою (суміщуваною) професією (посадою) у межах робочого часу за основним місцем роботи |
| Оплата праці | Проводиться оплата пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку | Установлюється доплата до посадового окладу. Розмір доплати за суміщення професій (посад) зазначають у колективному договорі, іншому локальному акті роботодавця, що регулює питання оплати праці працівників |
| Облік робочого часу | Ведеться окремо від обліку робочого часу за основним місцем роботи | Ведеться за основною посадою (професією) |
| Трудова книжка | Запис про роботу за сумісництвом, за бажанням працівника, вноситься за основним місцем роботи | Не вноситься |
Отже, резюмуємо: робота за сумісництвом — це виконання роботи в додатковий час (який не збігається з часом основної роботи), а суміщення професій (посад) — інтенсивна праця в межах установленої норми робочого часу поряд з основною роботою.
Саме тому, відповідаючи на запитання читача, зауважимо, що слід відрізняти, у який час працівник виконує роботу за професією двірника.
Якщо ця робота виконується ним у межах його основного робочого часу (як прибиральника службових приміщень), то за розпорядженням (наказом) керівника установи йому встановлюється доплата за суміщення посади двірника у розмірі до 50 % посадового окладу*.
* Такий розмір доплати за суміщення посад для працівників бюджетних установ передбачено у п. «а» п.п. 3 п. 3 постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298.
Конкретний розмір зазначеної доплати установлюється керівником закладу, установи залежно від кваліфікації працівника, складності та обсягу виконуваних робіт. Зауважимо: таку доплату встановлюють до посадового окладу за основною посадою. Головна умова — в межах економії за вакантною посадою. Це підтверджує і Мінпраці у листах від 25.03.2010 р. № 319/13/84-10 та від 07.09.2010 р. № 784/13/84-10.
Якщо ж роботу двірника працівник виконує поза межами свого робочого часу (як прибиральника службових приміщень), тобто у вільний від основної роботи час, то з ним слід укласти окремий трудовий договір про прийняття його на посаду двірника на умовах внутрішнього сумісництва. У цьому випадку оплата праці за кожною із посад (професій) здійснюється окремо відповідно до умов конкретного трудового договору. При цьому не слід забувати, що згідно з п. 2 постанови № 245 тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. А загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Крім того, при оформленні трудових відносин із працівником — внутрішнім сумісником роботодавець до його допуску до роботи саме як сумісника має видати наказ (розпорядження) про прийняття на роботу та подати органу фіскальної служби Повідомлення.
Тепер стосовно впливу зазначених робіт на суму зарплати для цілей визначення доплати до МЗП. Нагадаємо, що згідно з абз. 2 ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95 при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Таким чином, до МЗП входять: посадовий оклад, виробничі премії, надбавки, доплати за суміщення професій та інші доплати, які не перелічені у вищенаведеній нормі.
Що стосується сумісництва, то доплату до рівня МЗП слід нараховувати окремо за основним місцем роботи та окремо на роботі за сумісництвом. Підсумовувати зарплату за основним місцем роботи із зарплатою на роботі за сумісництвом, у тому числі і внутрішнім, не потрібно. При цьому за кожним місцем роботи зарплату за місяць потрібно буде порівнювати з МЗП, визначеною пропорційно до виконаної норми праці, тобто з урахуванням зайнятості працівника (пропорційно до відпрацьованого робочого часу). Докладніше щодо розрахунку доплати до МЗП, зокрема для сумісників, йшлося у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 1-2, с. 15.
Давайте розрахуємо доплату до МЗП за умовами запитання читача.
I варіант: суміщення посад
Приклад 1. Посадовий оклад прибиральника службових приміщень дорівнює 1600 грн. (1-й тарифний розряд). Зазначеному працівнику встановлено доплату за суміщення посади двірника у розмірі 50 % посадового окладу. Крім того, за професією прибиральника він має доплату за використання дезінфікуючих засобів у розмірі 10 % посадового окладу. У січні 2017 року такий працівник відпрацював усі дні, передбачені графіком роботи.
Спочатку розрахуємо розміри встановлених доплат. Так, розмір доплати за суміщення посади двірника за січень 2017 року складає: 1600 х 50 % = 800 грн. У свою чергу, доплата за використання деззасобів дорівнює: 1600 х 10 % = 160 грн.
Таким чином, за січень 2017 року розмір нарахованої працівнику зарплати складає:
1600 + 800 +160 = 2560 (грн.).
Але оскільки з 01.01.2017 р. МЗП становить 3200 грн., а нарахована зарплата за повністю виконану місячну норму (повністю відпрацьований місяць) не може бути нижче МЗП, то працівнику слід нарахувати доплату до МЗП. Розрахуємо розмір такої доплати:
3200 - 2400 = 800 (грн.).
Доплату за використання деззасобів (160 грн.) не враховуємо в сумі виплат при порівнянні з МЗП, її нараховуємо «зверху» МЗП*.
* Згідно з консультацією фахівця Мінсоцполітики, розміщеною у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 1-2, с. 23, та відповідно до офіційних роз’яснень Міністерства, наданих у листі від 15.02.2017 р. № 356/0/101-17/282 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 8, с. 15).
Отже, за січень 2017 року сума зарплати за повністю відпрацьований місяць становитиме:
1600оклад + 800доплата за суміщення + 800доплата до МЗП + 160доплата за деззасоби = 3360 (грн.).
II варіант: внутрішнє сумісництво
Приклад 2. Працівник працює на повну ставку прибиральником службових приміщень (основне місце роботи) та на 0,5 ставки двірником (внутрішній сумісник). Посадовий оклад за основною посадою складає 1600 грн., а на посаді за сумісництвом з урахуванням зайнятості — 800 грн. (1600 грн. х 0,5 ставки). Також за основним місцем роботи працівнику нарахували доплату за використання деззасобів у розмірі 10 % від посадового окладу (160 грн.). У січні 2017 року працівник відпрацював усі дні, передбачені графіками роботи за основним місцем та сумісництвом.
Розрахуємо доплату до МЗП за кожним місцем роботи окремо.
За основним місцем роботи
1. Визначимо суму виплат, які враховують при порівнянні з МЗП.
У січні 2017 року працівнику було нараховано посадовий оклад у сумі 1600 грн. та доплату за використання деззасобів у розмірі 160 грн. (1600 грн. х 10 %). Доплату за використання деззасобів, як зазначалося вище, не враховуємо в сумі виплат при порівнянні з МЗП, а нараховуємо її «зверху» МЗП. Таким чином, у порівнянні бере участь тільки оплата за окладом за відпрацьований час 1600 грн.
2. Визначимо суму доплати до МЗП:
3200 - 1600 = 1600 (грн.).
3. Загальний розмір зарплати, нарахованої в січні 2017 року за основним місцем роботи, дорівнює:
1600оклад + 1600доплата до МЗП + 160доплата за деззасоби = 3360 (грн.).
За внутрішнім сумісництвом
1. Визначимо рівень МЗП з урахуванням зайнятості працівника:
3200 грн. х 0,5 = 1600 грн.
2. Визначимо суму доплати до МЗП:
1600 - 800 = 800 (грн.).
3. Загальний розмір зарплати, нарахованої в січні 2017 року за сумісництвом, дорівнює:
800оклад + 800доплата до МЗП = 1600 (грн.).
