(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 48/1
  • № 48
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44/1
  • № 44
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/12
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Січень , 2017/№ 1-2

Важливі цифри — 2017: працеоплатний калейдоскоп

Новина про підвищення з 1 січня 2017 року мінімальної зарплати до рівня 3200 грн. та впровадження реформи щодо оплаті праці бентежила розум і роботодавців і самих працівників ще кілька місяців тому. І от із гучного законопроекту № 5130 «виріс» уже Закон № 1774. У чому суть нових «фішок»? З чим тепер доведеться працювати на «працеоплатній» ниві? Давайте вивчати.

Спочатку розповімо про розмір нових основних соціальних стандартів. Традиційно вони визначені головним фінансовим документом країни.

Основні соцстандарти

Розміри МЗП та прожиткового мінімуму затверджені Законом про Держбюджет-2017.

Що стосується прожиткового мінімуму, то його розміри з 1 січня 2017 року залишаються незмінними — на рівні, який було встановлено з 1 грудня 2016 року. Водночас заплановано, що протягом 2017 року цей показник все ж збільшуватиметься двічі: з 1 травня та з 1 грудня.

Далі в таблиці наведемо розміри прожиткового мінімуму у розрахунку на місяць, визначені ст. 7 Закону про Держбюджет-2017.

Соціальні та демографічні групи населення

Розмір прожиткового мінімуму у 2017 році, грн.:

січень — квітень

травень — листопад

грудень

Діти віком до 6 років

1355

1426

1492

Діти віком від 6 до 18 років

1689

1777

1860

Працездатні особи

1600

1684

1762

Особи, які втратили працездатність

1247

1312

1373

Загальний показник

1544

1624

1700

А от розмір МЗП, як і обіцяли наші законодавці, з 1 січня 2017 року збільшили в 2 рази порівняно з груднем-2016.

Розмір МЗП у 2017 році становитиме ( ст. 8 Закону про Держбюджет-2017):

Місячний

Погодинний

3200 грн.

19,34 грн.

Як бачимо, уперше за довгі роки ситуація змінилася докорінно:

— «мінімалку» відірвали від «працездатного» прожитмінімуму. Як заявляють чиновники, це допоможе відновити купівельну спроможність «мінімалки», адже її розмір у поточному році наблизили до фактичного рівня прожитмінімуму (а не до задекларованого). Тобто людина, яка повністю відпрацювала робочий місяць, отримуючи МЗП, за задумом влади зможе забезпечити свої мінімальні потреби на проживання;

— розмір МЗП не змінюватиметься при кожному підвищенні ПМПО протягом року. Протягом усього 2017 року діятиме один розмір МЗП3200 грн. (місячний) та 19,34 грн. (погодинний).

Але! Уся сіль полягає в тому, що відтепер усе по-іншому: і у визначенні терміна МЗП, і в його застосуванні.

Мінзарплата: оновлення в усьому

З 2006 року в «працеоплатній» свідомості міцно закріпилися постулати про те, що:

— мінімальний посадовий оклад працівника не може бути менше законодавчого рівня МЗП;

— поняття доплати до «мінімалки» не існує.

Але все тече, все змінюється… й іноді повертається «на круги своя». З 1 січня 2017 року мінзарплата отримала одразу й нову форму (розмір) і новий зміст (трактування). З розмірами ми вже ознайомилися, тепер висвітлимо її нову суть, привнесену Законом № 1774.

Для цього наведемо відповідні оновлені норми ч. 1 і 2 ст. 3 Закону про оплату праці та ч. 1 і 2 ст. 95 КЗпП та порівняємо їх із колишньою редакцією (див. с. 10).

Як бачимо, по-перше, зникла звична за багато років прив’язка цього терміна (МЗП) до законодавчо встановленого розміру заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

По-друге, відсутня норма про невключення до МЗП доплат, надбавок та інших заохочувальних виплат.

Але! Не все так просто: з’явилася нова вимога, пов’язана з нарахуванням зарплати. Йдеться про нову норму — гарантії забезпечення МЗП — ст. 31 Закону про оплату праці.

Норми ч. 1 і 2 ст. 3 Закону про оплату праці та ч. 1 і 2 ст. 95 КЗпП

стара редакція (до 01.01.2017 р.)

нова редакція (з 01.01.2017 р.)

Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати

Мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірі

Увага! Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір МЗП.

Далі приписи цієї норми встановлюють перелік виплат, які не враховують при порівнянні з МЗП:

— доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;

— доплати за роботу в нічний час;

— доплати за роботу в надурочний час;

— надбавки за роз’їзний характер робіт;

— премії до святкових і ювілейних дат.

Якщо загальна сума нарахованої заробітної плати працівника за повністю відпрацьований місяць (виконану норму праці) виявиться менше МЗП, то роботодавцю доведеться доплачувати до МЗП.

Важливо! Доплата до МЗП — нова можлива виплата в структурі заробітної плати працівника.

Доплата до МЗП як доплата, передбачена законодавством, буде складовою фонду оплати праці у складі додаткової зарплати ( п.п. 2.2.1 Інструкції № 5).

У пропорційному розмірі (пропорційно до виконаної норми праці) доплату до МЗП розраховують для працівників, яким установлено неповний робочий час та які не виконали місячну (годинну) норму праці (у тому числі у зв’язку з відпусткою, тимчасовою непрацездатністю, прийняттям на роботу/звільненням з роботи тощо). Це також передбачено нормами нової ст. 31 Закону про оплату праці.

Детальніший аналіз установлення доплати до МЗП, нюансів її розрахунку в окремих ситуаціях ми навели в статті «Нова добре забута стара доплата до МЗП» на с. 15 цього номера.

Мінімальні оклади: які вони

Ми вже з’ясували: з 1 січня 2017 року рівень МЗП забезпечуватиметься не лише за рахунок посадового окладу, а й за рахунок різних доплат, надбавок, премій. Тобто тепер мінімальний посадовий оклад працівника ніяк не пов’язаний з МЗП. Більш того, він може бути менший МЗП (3200 грн.). А все тому, що крім окладу у порівнянні з мінімальним розміром оплати праці братимуть участь також інші виплати, які входять до фонду оплати праці, крім перелічених у новій ст. 31 Закону про оплату праці (плюс виплати за невідпрацьований час та інші винятки, про які ви дізнаєтеся на с. 15 цього номера).

Який тепер орієнтир для мінімальних посадових окладів? І тут новинка!

З 1 січня 2017 року мінімальний посадовий оклад прив’язали до ПМПО на початок року (нова редакція ст. 96 КЗпП, ст. 6 Закону про оплату праці).

Увага! Посадовий оклад (тарифна ставка) працівника не може бути менше ПМПО, встановленого на 1 січня календарного року.

Отже, з 01.01.2017 р. у штатних розписах закладів, установ та організацій мінімальний посадовий оклад працівника встановлюють у розмірі, не меншому 1600 грн.

При цьому п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774 містить також важливу норму, яка вказує на те, що МЗП тепер жодним чином не повинна бути пов’язана з установленням зарплатних складових, у тому числі й посадових окладів працівників.

Важливо! З 01.01.2017 р. МЗП не застосовується як розрахункова величини для визначення посадових окладів і зарплати працівників, а також інших виплат.

Тому бюджетні установи з 01.01.2017 р. не можуть використати норми тих нормативно-правових актів, де містяться вимоги щодо «дотягування» до рівня МЗП посадових окладів працівників. Зокрема, не застосовуються з 01.01.2017 р. для встановлення посадових окладів норми п. 1 постанови КМУ «Деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету» від 20.05.2009 р. № 482, абз. 3 п. 1 наказу № 77.

Передбачається, що з часом до всіх цих нормативно-правових актів будуть внесені зміни для приведення їх у відповідність до нових вимог законодавства.

Міноклади в держорганах

Законом № 1774 внесли зміни до низки законів, які раніше регламентували в державних органах установлення посадових окладів у прив’язці до МЗП. Тепер оновлені редакції таких норм прив’язують посадові оклади держслужбовців уже до ПМПО, встановленого на 1 січня календарного року. Зокрема, з 01.01.2017 р.:

— посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 ПМПО на 1 січня (ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-VII; п. 44 Закону № 1774);

— посадовий оклад судді місцевого суду — 15 ПМПО на 1 січня (п. 24 розд. ХІІ Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI, п. 53 Закону № 1774);

мінімальний розмір посадового окладу групи 9 в держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або декількох районів, міст обласного значення, не може бути менше 2 ПМПО на 1 січня ( абз. 2 ч. 3 ст. 51 Закону про держслужбу), і з 01.01.2017 р. складає 1,25 розміру ПМПО на 1 січня календарного року ( п. 14 розд. ХІ Закону про держслужбу, п. 51 Закону № 1774). Отже, з 1 січня 2017 року мінімальний оклад держслужбовця становитиме 2000 грн. (1600 х 1,25).

Додамо, що для 2017 року конкретні схеми посадових окладів для держслужбовців та працівників, які виконують функції з обслуговування держорганів, повинен затвердити Кабмін відповідною постановою. Поки що на сьогодні відомо, що Мінсоцполітики підготувало проект постанови КМУ «Питання оплати праці працівників державних органів», який зараз проходить процедуру узгодження із зацікавленими міністерствами. Проектом передбачається, зокрема, затвердити: схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції держорганів у 2017 році; умови оплати праці працівників держорганів, що виконують функції з обслуговування; умови оплати праці працівників патронажних служб у держорганах, а також Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям. Тож чекаємо!

ОМС. Що стосується встановлення посадових окладів посадовим особам і службовцям ОМС, то з 1 січня 2017 року вони залишаються на тому самому рівні — на рівні грудня 2015 року. Нагадаємо: мінімальний оклад таких працівників становить 1723 грн.

З усних роз’яснень фахівців Мінсоцполітики на сьогодні також готуються зміни в схеми посадових окладів, затверджені в додатках 48 — 55 до постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268.

Оклади й ставки за ЄТС

З 1 січня 2017 року в оновлених редакціях ч. 6 Закону про оплату праці та ст. 96 КЗпП прописали, що схеми посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів і організацій, які фінансуються з бюджету, формуються на основі:

— мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого КМУ;

— міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Згідно з постановою КМУ від 28.12.2016 р. № 1037 (див. с. 6 цього номера) з 01.01.2017 р. посадовий оклад працівника 1-го тарифного розряду ЄТС дорівнює ПМПО на 1 січня календарного року, тобто становить 1600 грн. (у грудні-2016 цей показник становив 1335 грн.). У результаті з 01.01.2017 р. збільшуються посадові оклади працівників з оплатою за ЄТС, які розраховуються на основі «базового» тарифу ЄТС із застосуванням тарифних коефіцієнтів. Порівняно з груднем-2016 зростуть оклади усіх працівників з 2-го по 25-й розряди ЄТС (крім окладу працівника 1-го тарифного розряду, він залишиться незмінним — 1600 грн.).

Збільшення «базового» тарифу за ЄТС з 1 січня 2017 року також вплине на «штатні» оклади робітників, зайнятих обслуговуванням органів держвлади та ОМС, оплата праці яких здійснюється згідно з наказом № 77. Посадові оклади (тарифні ставки) «обслуговуючих» робітників, які мають бути встановлені в штатних розписах з 01.01.2017 р., необхідно визначити самостійно розрахунковим шляхом: «схемний» оклад х 1,35021 або «штатний грудня-2016» оклад х 1,19850 (детальніше див. консультацію фахівця Мінсоцполітики на с. 24 цього номера).

Нові «трудові» штрафи та контролери

Легалізувати відносини у сфері зайнятості та оплати праці, боротися з виплатою зарплат у «конверті», неоформленням за трудовим договором працівників та іншими порушеннями трудового законодавства вирішили шляхом посилення відповідальності роботодавців за перешкоджання інспекторам з праці в їх перевірках.

«Недопускні» фінансові штрафи. Як відомо, ст. 265 КЗпП передбачає відповідальність роботодавців за порушення трудового законодавства і містить розмір фінансових штрафів. Тепер у цій нормі завдяки Закону № 1774 з’явилися нові абз. 6 і 7 ч. 2, де прописали застосовувати до роботодавця штрафи:

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — у розмірі 3 МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення. Тут мають на увазі всі випадки недопущення інспекторів до перевірки, крім випадків, коли темою перевірки є неоформлення трудових договорів з працівниками та виплата зарплат у «конверті»;

недопущення до перевірки з питань виявлення порушень, пов’язаних з фактичним допуском працівника до роботи без оформлення трудового договору (у тому числі неподання до ДФСУ Повідомлення про прийняття на роботу), — у розмірі 100 МЗП, установленої законом на момент виявлення порушення. Такий штраф «світить» роботодавцю за недопущення інспекторів до перевірок на предмет усіх порушень трудового законодавства, зазначених в абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Сюди також відносять оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві; виплату зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків (мається на увазі виплата зарплати «в конвертах»).

Нові повноваження ОМС. Крім поповнення переліку фінансових трудових штрафів, законодавці впровадили новий механізм контролю виконання норм законодавства про працю. Він полягає в наданні повноважень зі здійснення контролю цих питань органам місцевого самоврядування (ОМС).

Згідно з новими ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 18 Закону про місцеве самоврядування ОМС з 01.01.2017 р. можуть проводити перевірки додержання законодавства про працю та зайнятість населення на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності. При цьому на підприємствах, в установах і організаціях, які не перебувають у комунальній власності, а також у фізосіб-підприємців, які використовують працю найманих працівників, — відповідні перевірки з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади.

Крім того, згідно з новою ч. 3 ст. 18 Закону про місцеве самоврядування виконавчі органи рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад можуть навіть (!) накладати фінансові санкції (штрафи) за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Проте наразі не відомо, якого порядку стягнення штрафів вони при цьому дотримуватимуться. Нагадаємо: Держпраці керується Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 03.02.2016 р. № 55). Отже, паралельно з інспекторами Держпраці дбати про додержання трудового законодавства будуть і ОМС.

Як заявили чиновники, надання «працеконтрольних» повноважень ОМС посилить мотивацію контролюючих органів у легалізації відносин у сфері зайнятості та оплати праці. Мабуть, тут мали на увазі той факт, що відповідні фінансові штрафи за «трудові» порушення надходитимуть у дохід відповідного бюджету.

Отже, нові працеоплатні «фішки», встановлені Законом № 1774, ми вивчили. Тепер наведемо ті цифри, які будуть нам потрібними у 2017 році у зв’язку зі встановленням нових розмірів МЗП і ПМПО.

Нові розміри ПСП, мінімального та максимального соцвнеску, лікарняних та декретних

ПСП. Розміри ПСП і граничної зарплати для ПСП у 2017 році змінилися. Це пов’язано зі зміною розміру ПМПО на 1 січня 2017 року порівняно з цим же показником на 1 січня 2016 року. Наведемо в таблиці нові розміри ПСП та граничної зарплати.

Розміри ПСП у 2017 році

Вид ПСП (норма ПКУ)

Розмір ПСП, грн.

Граничний розмір зарплати, грн.

Звичайна ( п.п. 169.1.1)

800

2240

Звичайна «на дітей» ( п.п. 169.1.2)

800 х кількість дітей віком до 18 років

Для одного з батьків: 2240 х кількість дітей. Для другого: 2240

Підвищена «на дітей» ( пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3)

1200 х кількість дітей віком до 18 років

Підвищена ( п.п. «в» — «е» п.п. 169.1.3)

1200

2240

Максимальна ( п.п. 169.1.4)

1600

2240

Отже, що ми бачимо? Розміри ПСП у 2017 році збільшилися. Але! Подивіться на граничний розмір зарплати, до якої тепер застосовується ПСП, — 2240 грн. А тепер порівняєте граничний розмір зарплати (2240 грн.) з МЗП, нижче якої роботодавець не може виплачувати працівнику в разі повністю відпрацьованої норми праці — 3200 грн.

Висновок напрошується сам собою. Коло фактичних користувачів ПСП у 2017 році звузилося. Тепер для того, щоб «втиснутися» в граничний розмір зарплати, до якої застосовується ПСП (2240 грн.), працівник повинен працювати в режимі неповного робочого часу. Саме тоді його зарплата може бути нижче 2240 грн.

Увага! Тим працівникам, які випали з «обойми» платників податків — користувачів ПСП внаслідок того, що їх зарплата тепер перевищує граничний розмір, заяву про відмову від ПСП писати не потрібно. Виняток — якщо працівник вирішив змінити місце застосування ПСП (наприклад, бажає скористатися правом на ПСП у роботодавця, де він працює як зовнішній сумісник).

У більш виграшному положенні опинилися працівники, які є одним з батьків, опікунів (піклувальників), що мають двох і більше дітей до 18 років. Так, одному з них можна скористатися законним правом на збільшення граничного розміру зарплати кратно кількості дітей. А це становитиме 4480 грн. (2240 грн. x 2), 6720 грн. (2240 грн. x 3), 8960 грн. (2240 грн. x 4) відповідно і т. д. У розмір такої зарплати «втиснутися» значно простіше.

Але! Для другого з батьків, опікуна (піклувальника) граничний розмір зарплати буде 2240 грн., з усіма можливими звідси наслідками, про які ми вже сказали.

ЄСВ. Порядок нарахування та справляння ЄСВ у 2017 році не змінився. Але є ті величини, які важливі при визначенні сум ЄСВ, що підлягають сплаті.

Це:

— максимальна величина бази нарахування ЄСВ;

— мінімальний страховий внесок, установлений для певних категорій працівників (до речі, категорії працівників теж не змінилися).

Отже, наведемо ці величини.

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2017 році

Період 2017 року

Максимальний розмір доходу, з якого справляють ЄСВ, грн.

З 1 січня

40000 (1600 x 25)

З 1 травня

42100 (1684 x 25)

З 1 грудня

44050 (1762 x 25)

Мінімальний страховий внесок у 2017 році

Категорія працівників

Розмір мінімального страхового внеску у розрахунку на місяць, грн.

Роботодавці нараховують на базу нарахування ЄСВ, визначену щодо основного працівника (не інваліда), з якої справляється внесок за ставкою 22 %

704 (3200 x 22 %)

На максимальній величині бази нарахування ЄСВ у 2017 році ми зупинятися не будемо. Це щось із області фантастики для працівників бюджетної сфери. А ось на сплаті ЄСВ з МЗП у розмірі мінімального страхового внеску (704 грн.) у 2017 році зупинимося докладніше.

Одразу зауважимо: поняття «доплата до МЗП» та «сплата ЄСВ з МЗП» — це зовсім різні поняття. У них цілком різні правила застосування, розрахунку та нарахування.

Правила виконання вимог сплати ЄСВ з МЗП у 2017 році не змінилися. Так, у разі, якщо база нарахування ЄСВ основного працівника — не інваліда (зарплата, лікарняні, декретні, винагорода за виконані роботи (надані послуги)) не перевищує розміру МЗП, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП та ставки ЄСВ (22 %), за умови перебування працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відробітку усіх робочих днів звітного місяця. За нинішніх умов сума ЄСВ з МЗП становить 704 грн.

Увага! Вимога щодо нарахування ЄСВ з МЗП не застосовується:

1. До зарплати (доходу) з джерелом не за основним місцем роботи. Тобто щодо працівників — зовнішніх сумісників виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП не потрібно.

2. До зарплати (доходу) працівника-інваліда, який працює в установі або організації, де застосовується ставка 8,41 %. Тобто до зарплати (доходу) працівників-інвалідів (як основних працівників, так і сумісників), до якої застосовується ставка 8,41 %, вимога щодо сплати ЄСВ з МЗП не застосовується.

3. До зарплати (доходів) працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів (УТОГ і УТОС), працівників підприємств і організацій громадських організацій інвалідів, де застосовується ставка ЄСВ 5,3 % і 5,5 % відповідно.

4. До зарплати (доходу) працівників, яким надано відпустку без збереження заробітної плати згідно з п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР. Нагадаємо, що відповідно до цих норм відпустка за свій рахунок надається працівникам на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більше 7 календарних днів після прийняття рішення про припинення АТО.

Зважте на такі особливості справляння ЄСВ з МЗП за січень 2017 року:

1. Доплата до МЗП, нарахована працівнику за січень, разом із зарплатою за січень включається до бази оподаткування ЄСВ. Тому вона підлягає оподаткуванню ЄСВ у загальній сумі зарплати працівника за січень 2017 року.

2. У разі, якщо у січні 2017 року працівник увесь місяць (або його частину) хворів і база оподаткування ЄСВ за цей місяць буде менша МЗП, ЄСВ потрібно буде сплатити з 3200 грн., тобто 704 грн.

3. У випадку якщо працівниця перебувала у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами увесь січень або його частину (у зв’язку із закінченням цієї відпустки і вибуттям її у відпустку для догляду за дитиною до 3 років ) і допомога по вагітності та пологах у розрахунку на місяць менше МЗП, ЄСВ за січень потрібно сплатити з 3200 грн., тобто 704 грн.

Сумові обмеження для лікарняних та декретних. Як у минулому році, так і в новому, продовжують діяти максимальні та мінімальні «межі» для сум лікарняних і декретних. Вони «прив’язані» до розміру ПМПО, що діяв в останньому місяці розрахункового періоду, та до розміру МЗП на момент настання страхового випадку.

Нагадаємо, що у нас діють спеціальні обмеження для страхових виплат — для тих працівників, страховий стаж яких протягом останніх 12 місяців становить менше 6 місяців.

Загальні обмеження — діють для всіх інших застрахованих осіб.

Наведемо ці «межі» для страхових виплат.

«Межі» лікарняних і декретних для працівників

Вид обмеження

Початок тимчасової непрацездатності

Мінімальний розмір у розрахунку на місяць, грн.

Максимальний розмір у розрахунку на місяць, грн.

Лікарняні

Спеціальне

Січень — грудень 2017 року

3200

Загальне

Січень — травень 2017 року

40000 (1)

Червень — грудень 2017 року

42100 (2)

Допомога по вагітності та пологах

Спеціальне

Січень — грудень 2017 року

3200 (3)

6400

Загальне

Січень — травень 2017 року

3200 (3)

40000 (1)

Червень — грудень 2017 року

3200 (3)

42100 (2)

(1) Крім того, середньоденна заробітна плата не може перевищувати 1314,06 грн. (40000 грн. : 30,44). (2) Також візьміть до уваги, що середньоденна зарплата не може перевищувати 1383,05 грн. (42100 грн. : 30,44). (3) За роз’ясненням фахівців Мінсоцполітики, наведеним у листі від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16 (див. «Оплата праці», 2016, № 21), мінімального розміру декретних для працівників-сумісників дотримуватися не потрібно. Для них декретні розраховуються виходячи з фактично нарахованої зарплати.

Ось ми й познайомилися з працеоплатними нововведеннями 2017 року. Змін — більш ніж достатньо. Тому можемо вас запевнити: в наступних номерах нашої газети ми продовжимо їх детальний аналіз.

Нормативні документи та скорочення

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ.

Закон про Держбюджет — 2017 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р. № 1801-VІІІ.

Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Закон про держслужбу — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ.

Закон про місцеве самоврядування Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.

Закон № 1774 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VІІІ.

Наказ № 77 — наказ Мінпраці «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.96 р. № 77.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

МЗП — мінімальна заробітна плата.

ПМПО — прожитковий мінімум для працездатної особи.

ЄТС — Єдина тарифна сітка.

ОМС — органи місцевого самоврядування.

ПСП — податкова соціальна пільга.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

мінімальна зарплата, оплата праці, соціальні стандарти, мінімальний посадовий оклад, оклади за ЄТС, тарифні ставки, фінансові штрафи, ПСП, ЄСВ, лікарняні, декретні додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті