Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про культуру» від 14.12.2010 р. № 2778-VI працівники «культурних» закладів мають право на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Розмір та порядок надання зазначеної виплати визначено постановою КМУ «Питання виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» від 09.12.2015 р. № 1026 (далі — постанова № 1026).
Так, згідно з п.п. 3 п. 2 цієї постанови працівникам закладів культури надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у межах фонду оплати праці, затвердженого на відповідний рік, в розмірі до одного посадового окладу на рік (з урахуванням підвищень). Рішення про надання такої виплати у кожному конкретному випадку приймає керівник відповідного закладу виходячи з обставин, викладених у заяві працівника, а також за наявності достатніх коштів на здійснення такої виплати.
Матдопомога для вирішення соціально-побутових питань не має систематичного характеру, а є разовою виплатою, що надається працівнику в разі настання непередбачених обставин (наприклад, у разі скрутного матеріального становища, у зв’язку з тривалою хворобою, у зв’язку з родинними обставинами, на поховання тощо). Умови виплати зазначеної допомоги, обставини, за яких вона виплачується, рекомендуємо визначати у відповідному Положенні або у колективному договорі. При цьому слід зауважити, що матеріальна допомога на «соцпобут» не є обов’язковою виплатою і виплачується за наявності коштів. Про це зазначили фахівці Мінсоцполітики у листі від 21.07.2015 р. № 409/13/116-15.
Перелік посад працівників у сфері культури, які мають право на отримання матдопомоги на «соцпобут», визначений у додатку 1 до постанови № 1026.
Якщо уважно переглянути зміст зазначеного додатка, то без особливих зусиль у ньому можна знайти посади керівника гуртка та акомпаніатора. А це означає, що працівники, які займають вищезазначені посади, цілком правомірно можуть розраховувати на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб.
Але нас більше цікавить питання надання вищевказаної допомоги працівникам, які працюють за сумісництвом. Зазначимо, що нормами постанови № 1026 не передбачено порядку виплати матдопомоги на «соцпобут» працівникам-сумісникам, тому доведеться шукати в інших джерелах. Одним з таких джерел є лист Мінпраці від 16.03.2010 р. № 278/13/84-10. У цьому листі фахівці Міністерства надають роз’яснення, що працівникам, які працюють за сумісництвом, оплата праці визначається за фактично відпрацьований час виходячи з передбачених умовами оплати праці складових (посадовий оклад, надбавки, доплати тощо). Надання матеріальної допомоги сумісникам здійснюється на загальних підставах, якщо інше не передбачено окремими нормативними актами.
Пояснюється це тим, що при роботі за сумісництвом з працівником укладається окремий трудовий договір, який юридично не пов’язаний з трудовим договором за основним місцем роботи. Стороною трудового договору про роботу за сумісництвом на стороні власника (установи, організації) може бути як інший власник (установа, організація), так і той же власник (установа, організація), з яким працівник уклав трудовий договір про основну роботу.
Робота за сумісництвом регламентується постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.93 р. № 245 (далі — постанова № 245) та спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 28.06.93 р. № 43 (далі — Положення № 43).
Так, згідно з п. 2 постанови № 245 тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Водночас, усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати такі роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом. Перелік робіт, які не є сумісництвом, наведений у додатку до Положення № 43.
Так, зокрема, згідно з цим Переліком сумісництвом не вважається інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку) і якщо оплата його праці по основній та іншій роботі не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи (п. 11 Переліку).
Працівник, який оформлюється на роботу, повинен написати заяву про прийняття на роботу. У заяві, зокрема, зазначаються особливі умови: робота за сумісництвом, робота з неповним робочим днем або неповним робочим тижнем тощо.
Отже, якщо працівника прийнято на постійну роботу керівником колективу на 0,5 ставки (окладу), то він має право у вільний від основної роботи час працювати на 0,5 ставки акомпаніатора на підставі наказу керівника закладу про його зарахування на цю посаду. При цьому, якщо оплата його праці по основній та іншій роботі не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи керівника колективу, то виконання обов’язків за посадою акомпаніатора не вважається сумісництвом.
Таким чином, відповідаючи на перше запитання читача, зазначимо, що виплата матдопомоги на «соцпобут» працівнику центру культури і дозвілля, який працює у цьому ж закладі і за сумісництвом (або виконує іншу роботу, яка не є сумісництвом), здійснюється на загальних підставах. Тобто матеріальна допомога йому може бути виплачена як за основною посадою (керівник колективу), так і за посадою, яку він займає на умовах сумісництва (акомпаніатор), у розмірі до одного посадового окладу з урахуванням тривалості робочого (відпрацьованого) часу.
При цьому, як було зазначено вище, головна умова тут — це закладені до кошторису закладу на відповідний бюджетний рік необхідні кошти для виплати такої допомоги або наявність економії фонду оплати праці. Якщо ж коштів для здійснення зазначеної виплати недостатньо, вона може бути виплачена у меншому розмірі.
Що стосується другого запитання, то при виплаті матеріальної допомоги керівнику колективу, що має звання «народний», враховується підвищення посадового окладу. Тому у ситуації, що розглядається, матдопомога на «соцпобут» керівнику колективу надається у розмірі посадового окладу (0,5 ставки) з урахуванням підвищення на 10 %.
Наприкінці наведемо максимальні розміри матдопомоги на «соцпобут», яка може бути надана працівнику за умови наявності коштів.
Для посади керівника колективу (0,5 ставки, основне місце роботи):
(2912 грн. + (2912 грн. х 10 %)) х 0,5 ст. = 1601,60 грн., де:
2912 грн. — посадовий оклад керівника колективу відповідно до 10-го тарифного розряду за ЄТС станом на 01.01.2017 р. згідно з постановою КМУ від 28.12.2016 р. № 1037;
10 % — підвищення посадового окладу керівника колективу, що має звання «народний»;
0,5 ст. — тривалість робочого часу.
Для посади акомпаніатора (0,5 ставки, за сумісництвом):
2768 грн. х 0,5 ст. = 1384 грн., де:
2768 грн. — посадовий оклад акомпаніатора відповідно до 9-го тарифного розряду за ЄТС станом на 01.01.2017 р. згідно з постановою КМУ від 28.12.2016 р. № 1037;
0,5 ст. — тривалість робочого часу.
