(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 24/1
  • № 24
  • № 23
  • № 22
  • № 21
  • № 20/1
  • № 20
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/19
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Липень , 2017/№ 25

Поточний ремонт власними силами

У нашій установі планується проведення поточного ремонту приміщень власними силами без залучення підрядників. Як самостійно визначити норми списання матеріалів за ДБН, якщо в штаті установи немає відповідного фахівця, а працівники бухгалтерії нічого в цих нормах не розуміють?

Літо — пора ремонтів для багатьох бюджетних установ. При цьому не завжди є кошти, щоб найняти підрядників, тож доводиться викручуватися самим.

Давайте спочатку розберемося, чи потрібно взагалі при проведенні поточного ремонту застосовувати Державні будівельні норми.

Звернемося до ст. 11 Закону України «Про будівельні норми» від 05.11.2009 р. № 1704-VI. У ній зазначено, що застосування будівельних норм або їх окремих положень обов’язкове для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення.

На сьогодні будівельні норми встановлені Правилами визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), затвердженими наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 р. № 293 (далі — ДСТУ Б Д.1.1-1:2013). Цей стандарт установлює основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування. Він носить обов’язковий характер при визначенні вартості будівництва об’єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організації, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Свого часу Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики у листі від 06.06.2001 р. № 7/7-540 звернув увагу на таке: вартість ремонту житла, об’єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, що здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, визначається відповідно до Державних будівельних норм «Правила визначення вартості будівництва» (ДБН Д.1.1-1-2000). На сьогодні замість них, як ми відмітили вище, діють ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

При цьому Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) є обов’язковим при виконанні робіт підрядним та господарським способом з капітального та поточного ремонтів, які здійснюються із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.

Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) поширюється на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи усіх форм власності, що виконують роботи підрядним та господарським способом з капітального і поточного ремонту, незалежно від джерел фінансування.

При виконанні господарським способом робіт з поточного ремонту, які не потребують розробки креслень, визначити вартість ремонту можна на основі дефектних актів і розцінених описів робіт.

Але потім Держказначейська служба в листі від 25.04.2003 р. № 07-06/872-3814 зазначала, що проведення поточного і капітального ремонтів власними силами установи здійснюється лише за умови затвердження кошторису на виконання вказаних робіт з урахуванням чинних державних будівельних норм.

Пізніше Мінрегіонрозвитку у листі від 11.03.2014 р. № 7/15-2747 наголосило, що виходячи з положень законодавчих та нормативних документів поточний ремонт не належить до будівництва, тому на нього не поширюються законодавчі та нормативні документи, що діють у будівництві.

Дійсно, дія ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 поширюється на роботи з нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення.

Вартість же поточного ремонту може визначатися на підставі обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін.

І лише в окремих обґрунтованих випадках центральний орган виконавчої влади, до сфери діяльності якого належать відповідні об’єкти, або замовник (розпорядник коштів) розпорядчим документом за відповідним обґрунтуванням може поширити дію окремих положень ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 на поточний ремонт.

Тож, на думку Мінрегіонрозвитку, при проведенні поточного ремонту дотримуватись ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 не обов’язково*.

* Для розмежування ремонтних робіт на поточний та капітальний ремонт доцільно користуватися Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженим наказом Держкомітету України з питань ЖКГ від 10.08.2004 р. № 150.

А от при проведенні робіт з капітального ремонту приміщень застосування ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 однозначно є обов’язковим. І в такому випадку здійснити контроль за правильністю застосування норм підрядниками може лише фахівець у цій справі, який має відповідну освіту.

І тут як раз варто згадати про таке поняття, як технічний нагляд.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 р. № 687-XIV під технічним наглядом слід розуміти здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта містобудування.

Механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств визначається Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затвердженим постановою КМУ від 11.07.2007 р. № 903.

Відповідно до п. 2 цього Порядку технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об’єкта.

Як пояснила Держархітектурна інспекція у листі від 29.09.2008 р. № 22/4-3181, технічний нагляд на підконтрольних об’єктах будівництва може здійснюватися двома способами:

1) власними силами (у разі наявності в його структурі відповідних кваліфікованих працівників, які згідно із Порядком проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, затвердженим постановою КМУ від 23.05.2011 р. № 554, отримали кваліфікаційний сертифікат);

2) на підставі договору з третіми особами, але за умови отримання ними відповідної ліцензії.

Звісно, такі послуги за договором не безкоштовні і видатки на них мають бути заплановані у кошторисі.

Видатки на оплату послуг зі здійснення технагляду за проведенням капремонту (будівництва, реконструкції), якщо такі роботи не включені до загального кошторису робіт, а передбачені окремим договором, мають проводитися за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

Якщо ж такі видатки включені до вартості робіт з капремонту, то вони проводяться за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів».

Також звернемо увагу на розроблення проектної документації. Так, у листі від 15.05.2015 р. № 8/15-232-15 Мінрегіонрозвитку роз’яснює, в яких випадках необхідно її розробляти, а в яких — ні. Зокрема, виконання будівельних робіт, під якими розуміється нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення та реставрація, має здійснюватися відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації.

Як бачимо, роботи з поточного ремонту сюди не відносяться, а отже, не потребують розроблення і затвердження проектної документації.

Механізм затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи визначено Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим постановою КМУ від 11.05.2011 р. № 560.

У п. 4 цього Порядку зазначено: проекти будівництва, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), щодо об’єктів загальною кошторисною вартістю до 120 млн грн. затверджують державні підприємства, установи та організації, виконавчі органи сільських, селищних та міських рад.

Крім того, проектна документація розробляється згідно з вимогами Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Мінрегіонрозвитку, будівництва та ЖКГ від 16.05.2011 р. № 45 (далі — Порядок № 45).

Як зазначило Мінрегіонрозвитку у вищезгаданому листі при проведенні капітального ремонту допускається здійснення проектування в одну стадію, тобто складання лише робочого проекту. А в окремих випадках при поліпшенні експлуатаційних показників уведених в експлуатацію об’єктів будівництва допускається розроблення лише дефектного акта. Це прописано у п. 11.3 Порядку № 45.

Також хотілося б звернути особливу увагу на ступінь відповідальності головних бухгалтерів щодо питання проведення ремонтів у бюджетних організаціях, адже це питання турбує як читачів нашого видання, так і відвідувачів нашого форуму (www.budget.factor.ua).

Як ми вже зазначали, у будівництві застосовують дві примірні форми первинних документів з обліку — «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (№ КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (№ КБ-3), форми яких є додатками до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

При цьому підпис головного бухгалтера на цих формах не передбачений. Тож головний бухгалтер не відповідає за правильність складання зазначених вище форм, а отже, не відповідає за правильність проведення ремонтних робіт, їх обсяги, розцінки тощо.

Технічним наглядом має займатись окремий підрозділ бюджетної установи або ж взагалі за договором стороння особа з відповідною освітою та обов’язками. Це питання ми з вами вже розглянули вище.

Головний бухгалтер не має кваліфікаційного сертифіката, тому здійснювати технічний нагляд не може, а отже, не може і відповідати за якість та правильність проведення ремонтних, будівельних чи реставраційних робіт.

Під час проведення ремонтних робіт головний бухгалтер підписує лише фінансові документи, за які і несе відповідальність.

Крім того, головний бухгалтер несе відповідальність за правильність застосування КЕКВ при розмежуванні ремонтних робіт на капітальні та поточні.

Також зазначимо, що відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, зокрема, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Пам’ятайте! Якщо бухгалтер виконає незаконні вимоги керівника або ж навіть якщо відмовиться від їх виконання, але буде знати про виконання таких вимог без його участі, та не проінформує при цьому правоохоронні органи, то такий бухгалтер може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за приховування злочину за ст. 396 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

поточний ремонт, норми списання матеріалів, Державні будівельні норми додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті