(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 26
  • № 25
  • № 24/1
  • № 24
  • № 23
  • № 22
  • № 21
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
12/14
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Липень , 2017/№ 27

Повноваження Державної аудиторської служби України

У цій статті пропонуємо вам розглянути тему державного фінансового контролю в Україні. Нагадаємо, що 28.10.2015 р. КМУ прийняв постанову № 868, якою було утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, що здійснює державний фінансовий контроль в Україні та реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, реорганізувавши при цьому Державну фінансову інспекцію України.

Для початку слід зазначити, що постановою КМУ від 03.02.2016 р. № 43 було затверджено Положення про Державну аудиторську службу України. Аналіз указаного документа свідчить про те, що повноваження та завдання Державної аудиторської служби України (далі — Служба) зазнали деяких змін порівняно з повноваженнями Державної фінансової інспекції України, а саме діяльність Служби стала більш орієнтованою на упередження порушень об’єкта контролю.

На сьогодні відповідно до законодавства Служба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення:

1) державного фінансового аудиту;

2) перевірки державних закупівель;

3) інспектування (ревізій);

4) моніторингу закупівель.

З’явились нові функції здійснення контролю

за:

— досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів;

— дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.

Увага! Служба проводить оцінку управління бюджетними коштами, досягнення їх економії, ефективності і результативності в діяльності підконтрольних установ.

Таким чином, як бачимо, нові розширені функції Служби більш орієнтовані на проведення аудиту підконтрольного об’єкта, тобто на упередження порушень.

Поряд з цим зауважимо, що як і Державна фінансова інспекція України Служба керується у своїй діяльності Законом № 2939.

Відповідно до вимог цього законодавчого акта державний фінансовий контроль в Україні реалізується Службою через проведення (ст. 2-5 Закону № 2939):

Державного фінансового аудиту

Перевірки державних закупівель

Інспектування

Полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

Примітка. Результати аудиту оформляються звітом

Полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органом державного фінансового контролю на всіх стадіях державних закупівель.

Примітка. Результати перевірки оформляються актом перевірки

Здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, установлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Примітка. Результати перевірки оформляються актом ревізії

Окремо зазначимо, що проведення моніторингу закупівель Службою визначається окремим порядком, який на сьогодні ще не затверджено.

Відповідно до ст. 10 Закону № 2939 Служба має такі повноваження (права):

1) перевіряти грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи;

2) безперешкодного доступу в ході державного фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підприємствам, установам та організаціям, що контролюються;

3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців;

4) вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків;

5) при проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення;

6) одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об’єктів, що контролюються;

7) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об’єктів, що контролюються, письмові пояснення;

8) пред’являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов’язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

9) порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

10) накладати на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ адміністративні стягнення;

11) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених порушень;

12) проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки;

13) при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку;

14) ініціювати проведення перевірок робочими групами центральних органів виконавчої влади;

15) порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Пропонуємо зупинитись більш детально на видах державного фінансового контролю та розібратись з підставами, повноваженнями та порядком проведення кожного з його видів.

Інспектування (ревізія)

Як вже було зазначено, одним із видів державного фінансового контролю є інспектування. Інспектування проводиться службою у формі ревізій. Під час ревізій Служба керується Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою КМУ від 20.04.2006 р. № 550.

Ревізії поділяються на:

Планові (підстави для проведення)

Позапланові (підстави для проведення)

Проводяться відповідно до планів

проведення заходів державного фінансового контролю.

Примітка. Обов’язково про початок ревізії об’єкт контролю повідомляється за 10 календарних днів

Проводяться у разі наявності підстав, визначених ст. 11 Закону № 2939 за рішенням суду.

Примітка. Про початок проведення ревізії об’єкт контролю не повідомляється

При цьому встановлено такі строки проведення ревізії:

для планової — 30 робочих днів (може продовжитись за рішенням суду ще на 15 днів);

для позапланової — 15 робочих днів (може продовжитись за рішенням суду ще на 5 днів).

Для початку проведення ревізії працівник Служби повинен надати керівнику підконтрольної установи такі документи:

— у разі проведення планової ревізії — направлення на проведення ревізії;

— у разі проведення позапланової ревізії — копію рішення суду про дозвіл на проведення позапланової ревізії.

Відповідно до законодавства ревізія проводиться шляхом документальної і фактичної перевірки.

Документальна перевірка полягає у перевірці установчих, фінансових, бухгалтерських документів, статистичної, фінансової та бюджетної звітності, господарських договорів, розпорядчих та інших документів.

Фактична перевірка полягає у перевірці наявності грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей.

Увага! Результати планової та позапланової ревізії оформляються актом ревізії.

За результатами планової ревізії керівнику об’єкта контролю направляється обов’язкова до виконання вимога про усунення виявлених ревізією порушень. Керівник об’єкта контролю у встановлений у вимозі строк повинен забезпечити усунення виявлених у ході ревізії порушень, про що повідомляється відповідний орган Служби.

Важливо! У разі невиконання вимоги Служба буде звертатись до суду з метою стягнення у дохід держави незаконно витрачених коштів та майна.

Державний фінансовий аудит

Ще одним із видів державного фінансового контролю є державний фінансовий аудит.

На сьогодні законодавчо закріплено порядок проведення Службою чотирьох видів державного фінансового аудиту, а саме:

Види державного фінансового аудиту

Якими документом регламентовано проведення

державний фінансовий аудит окремих господарських операцій (операційний)

Порядком проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, затвердженим постановою КМУ від 25.06.2014 р. № 214

державний фінансовий аудит діяльності суб’єктів господарювання

Порядком проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання, затвердженим постановою КМУ від 25.03.2006 р. № 261

державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм

Порядком проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, затвердженим постановою КМУ від 10.08.2004 р. № 1017

державний фінансовий аудит виконання місцевих бюджетів

Порядком проведення Державною аудиторською службою, її територіальними органами державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів, затвердженим постановою КМУ від 12.05.2007 р. № 698

Державний фінансовий аудит окремих господарських операцій (операційний).

Сфера проведення — тільки суб’єкти господарювання державного сектору, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави (перелік об’єктів чітко визначено Порядком № 214).

Строк проведення — протягом року.

Особливістю проведення є те, що працівник Служби (аудитор) постійно знаходиться на об’єкті аудиту та постійно проводить (моніторить) господарські операції об’єкта контролю. Аудитор погоджує (підписує) платіжні доручення об’єкта контролю. Платіжні доручення надаються аудитору за три робочих дні до їх підписання керівником об’єкта контролю.

Зауважте, що для проведення аудиту державний аудитор зобов’язаний:

пред’явити керівникові суб’єкта господарювання направлення для проведення операційного аудиту;

розписатись у журналі реєстрації перевірок.

Перелік операцій, які підлягають моніторингу, згрупуємо у таблиці:

Господарські операції з придбання товарів на суму, яка дорівнює або перевищує 100 тис. грн., та робіт на суму, яка дорівнює або перевищує 1 млн грн.

Платіжні доручення до їх підписання керівником з придбання товарів на суму, яка дорівнює або перевищує 100 тис. грн., та робіт на суму, яка дорівнює або перевищує 1 млн грн.

— здійснення за договорами реалізації товарів, робіт, послуг;

— заплановані операції зі здійснення реалізації товарів, робіт, послуг за договорами;

— придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг з отримання консалтингових, аудиторських, консультаційних, юридичних послуг;

— здійснення об’єктом контролю операцій з майном: оренда, передача, списання майна, фінансовий лізинг, капітальне будівництво, придбання та реалізація нематеріальних та необоротних активів;

— придбання та обмін цінних паперів;

— розміщення депозитів, надання позик, благодійної, спонсорської допомоги;

— списання дебіторської та кредиторської заборгованості;

— операції з бюджетними коштами;

— процедури, які проводяться відповідно до вимог законодавства у сфері державних закупівель

— оплата консалтингових, аудиторських юридичних послуг, страхування;

— оплата за оренду, лізинг, капітальне будівництво тощо;

— розміщення коштів на депозитах, за кредитними договорами, благодійна, спонсорська допомога, оплата за рахунок бюджетних коштів

Якщо державним аудитором установлено факт порушення законодавства або нецільового (неефективного) використання коштів та майна, він відмовляється від підписання платіжного документа та невідкладно інформує про це керівника контролюючого органу, органу управління та суб’єкта господарювання.

Результати операційного аудиту відображаються в аудиторському звіті. Аудиторський звіт розглядається разом з керівником суб’єкта господарювання. Якщо виникають розбіжності, зауваження, складається протокол розбіжностей, який додається до звіту.

Важливо! Для підтвердження виявлених у ході операційного аудиту фактів порушень вимог законодавства, для належного документування зазначених фактів контролюючий орган забезпечує проведення ревізії на цьому об’єкті.

Державний фінансовий аудит діяльності суб’єктів господарювання.

Сфера проведення — державні, комунальні підприємства, які не віднесені до суб’єктів господарювання державного сектору, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Підстави для проведення — відповідно до планів Служби щодо проведення державного фінансового контролю. Для проведення аудиту державний аудитор зобов’язаний пред’явити керівникові суб’єкта господарювання направлення на проведення аудиту та розписатись у журналі реєстрації перевірок.

Об’єкт оцінки аудиту — розпорядчі акти органу управління та об’єкта контролю, достовірність бухгалтерського обліку та фінансової звітності, збереження активів, досягнення результативної (економічної, розпорядчої) діяльності об’єкта контролю.

Тривалість аудиту — не більше 90 календарних днів.

Етапи проведення аудиту представимо у вигляді таблиці:

Планування аудиту

Підготовка програми аудиту

Перевірки ризикових операцій

Звітування про результати аудиту

— збір інформації по об’єкт контролю (нормативно-правова база, розпорядчі акти об’єкта, звітність);

— складання плану аудиту

— розробка програми аудиту;

— конкретизуються проблеми та недоліки у діяльності об’єкта з урахуванням зібраної інформації;

— визначаються методи перевірки, перелік ризикових операцій для перевірки

— перевірка ризикових операцій (аналізуються дані фінансової, статистичної звітності, договори, кошториси, стан організації внутрішнього контролю)

— підготовка висновків та рекомендацій за результатами аудиту;

— виявляються зовнішні* та внутрішні** фактори впливу на виявлені недоліки

* Незалежний від об’єкта контролю фактор впливу, у тому числі і достатність нормативно-правового забезпечення його діяльності органом управління;

** Прийняття рішень (бездіяльність) посадових осіб об’єкта контролю.

За результатами аудиту складається аудиторський звіт. Аудиторський звіт розглядається разом з керівником суб’єкта господарювання. Якщо виникають розбіжності, зауваження, складається протокол розбіжностей, якій додається до звіту. Керівник об’єкта контролю зобов’язаний інформувати Службу про стан урахування рекомендацій, що містяться у аудиторському

звіті.

Державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм (аудит ефективності).

Сфера проведення — усі юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, суб’єкти підприємницької діяльності, які беруть участь у виконанні бюджетних програм (державних та місцевих).

Підстави для проведення — відповідно до планів Служби щодо проведення державного фінансового контролю. Перед початком аудиту головному розпоряднику бюджетних коштів надсилається повідомлення про його проведення.

Крім того, у разі проведення аудиту безпосередньо в учасника бюджетного процесу державний аудитор зобов’язаний пред’явити керівнику направлення на проведення аудиту ефективності та на його прохання розписатись у журналі відвідування учасника бюджетного процесу.

Основні завдання аудиту:

1) оцінка виконання результативних показників бюджетних програм;

2) оцінка ефективності бюджетних програм;

3) виявлення упущень та недоліків організаційного, нормативного, фінансового характеру в процесі виконання бюджетної програми;

4) розроблення пропозицій підвищення ефективності використання бюджетних коштів.

Джерела збору та аналізу інформації для аудиту:

1) нормативно правові акти, які стосуються програми;

2) розрахунки та обґрунтування;

3) результати раніше проведених перевірок;

4) показники статистичної, фінансової звітності;

5) анкетування, опитування громадян.

На основі зібраної інформації виписуються гіпотези (припущення) щодо виникнення проблем у реалізації бюджетної програми, які в подальшому підтверджуються або спростовуються під час проведення аудиту ефективності.

Важливо! Висновки щодо ефективності виконання бюджетних програм робляться за показниками, визначеними у паспорті бюджетної програми.

Після проведення складається аудиторський звіт, у якому робляться висновки та розробляються пропозиції щодо шляхів підвищення ефективності бюджетних програм.

Головний розпорядник бюджетних коштів та відповідальний за виконання бюджетної програми повинен щоквартально інформувати службу про стан реалізації пропозицій, зроблених за результатами аудиту ефективності.

Державний фінансовий аудит виконання місцевих бюджетів.

Сфера проведення — органи державної влади та/або органи місцевого самоврядування, підприємства, установи організації, які задіяні у виконанні дохідної та видаткової частини місцевого бюджету.

Підстави для проведення — відповідно до планів Служби щодо проведення державного фінансового контролю. Перед початком аудиту місцевій державній адміністрації та/або органу місцевого самоврядування не пізніше ніж за 10 календарних днів надсилається повідомлення про його проведення.

Важливо! Для збирання даних для аудиту виконання місцевого бюджету контролюючий орган направляє запити про надання інформації або безпосередньо отримує інформацію за місцезнаходженням об’єкта контролю. У разі збирання інформації за місцезнаходженням об’єкта контролю посадовій особі служби видається направлення на проведення аудиту, яке пред’являється керівнику об’єкта.

На основі зібраних даних установлюються причини невиконання планових показників доходів та видатків місцевого бюджету та розробляються пропозиції щодо удосконалення формування і виконання місцевого бюджету, управління комунальними коштами, майном та іншими активами.

За результатом проведення аудиту виконання місцевого бюджету складається аудиторський звіт, який надсилається місцевій державній адміністрації та/або органу місцевого самоврядування.

Звіт протягом трьох робочих днів розглядається органами місцевого самоврядування та повертається контролюючому органу із зауваженнями і пропозиціями.

Контролюючий орган розглядає зауваження і пропозиції й разом з протоколом узгодження повертає звіт місцевій державній адміністрації та/або органу місцевого самоврядування.

Важливо! Аудиторський звіт виконання місцевого бюджету органи Служби подають на розгляд Міністерству фінансів України.

Органи місцевого самоврядування щоквартально до 10 числа місяця наступного періоду зобов’язані інформувати Службу про стан реалізації пропозицій, відображених у аудиторському звіті.

Окремо необхідно зазначити, що, як указано вище у нашій статті, Служба відповідно до Закону № 2939 здійснює державний фінансовий контроль шляхом проведення перевірки державних закупівель та моніторинг закупівель.

Поряд з цим на сьогодні склалася ситуація, що законодавчо немає поняття «державні закупівлі», оскільки Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII втратив чинність у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону № 922.

Тобто Закон № 922 виключив поняття «державні закупівлі» та увів поняття «публічні закупівлі».

Таким чином, сьогодні на законодавчому рівні Служба, на думку багатьох експертів, не має права перевіряти публічні закупівлі, які проходять в електронному вигляді та здійснюються через систему Prozorro.

У той же час слід зазначити, що станом на сьогодні ведеться відповідна робота щодо внесення змін до Закону № 2939 з метою приведення у відповідність повноважень Служби до вимог законодавства. Крім того, до Верховної Ради України подано законопроект № 4738 щодо внесення змін до Закону № 922, у якому буде чітко прописано порядок проведення Службою моніторингу публічних закупівель.

Отже, у цій статті ми ознайомили вас із основними видами державного фінансового контролю в Україні, повноваженнями новоствореної Державної аудиторської служби України та звернули увагу на основні особливості проведення кожного з видів державного фінансового контролю.

У подальшому на сторінках нашого видання ми будемо більш детально висвітлювати особливості проведення державного фінансового контролю та слідкувати за змінами у законодавстві щодо діяльності Державної аудиторської служби України її територіальних органів, їх повноваженнями, принципами та методами перевірок.

Нормативні документи

Закон № 922 — Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.

Закон № 2939 — Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» від 26.01.93 р. № 2939-ХІІ.

Постанова № 868 — постанова КМУ «Про утворення Державної аудиторської служби України» від 28.10.2015 р. № 868.

Порядок № 214 — Порядок проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, затверджений постановою КМУ від 25.06.2014 р. № 214.

аудиторська служба додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті