Питання застосування ПЦМ

Перш за все нагадаємо: п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) передбачено, що місцеві бюджети, які мають взаємовідносини з державним бюджетом (обласні, міські, міст обласного значення, районні бюджети та бюджети об’єднаних територіальних громад), починаючи із складання проектів місцевих бюджетів на 2017 рік застосовують програмно-цільовий метод (ПЦМ) у бюджетному процесі.

Відповідно до ст. 2 БКУ ПЦМ у бюджетному процесі — це метод управління бюджетними коштами для досягнення конкретних результатів за рахунок коштів бюджету із застосуванням оцінки ефективності використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу.

Застосування ПЦМ та його особливості унормовано ст. 20 БКУ.

Особливими складовими ПЦМ у бюджетному процесі є:

— бюджетні програми;

— відповідальні виконавці бюджетних програм;

— паспорти бюджетних програм;

— результативні показники бюджетних програм.

У свою чергу, бюджетна програма — це сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень ч. 2 ст. 21 і п. 2 ч. 5 ст. 22 БКУ.

Основа для планування та формування бюджетної програми — визначення головної мети діяльності розпорядника коштів. Це є необхідним критерієм для запобігання повторенню діяльності декількох установ головних розпорядників.

Мета бюджетної програми — це кінцевий результат, що досягається при виконанні бюджетної програми, відповідає пріоритетам державної та регіональної політики і сприяє досягненню стратегічної мети розвитку держави та/або адміністративно-територіальної одиниці в середньостроковому періоді.

Мета повинна бути реальною та досяжною і суттєво не змінюватися з року в рік, за винятком випадків, коли бюджетна програма має періодичний характер, закінчується строк її виконання або прийняття нових законодавчих актів передбачає внесення до неї змін.

Завдання бюджетної програми (підпрограми) — конкретний, спрямований на досягнення мети бюджетної програми комплекс заходів, який відображає основні етапи досягнення поставленої мети, визначає шляхи виконання програми (підпрограми), підлягає перевірці та повинен містити результативні показники бюджетної програми (підпрограми).

Тепер давайте розберемося, які саме бюджетні програми слід прийняти в описаній у запитанні ситуації.

До речі, Типові переліки бюджетних програм та результативні показники їх виконання для місцевих бюджетів у галузі «Освіта» затверджені спільним наказом Мінфіну та МОН від 01.06.2010 р. № 298/519.

Користуючись цими Типовими переліками, у вашому випадку необхідно складати такі програми:

1) «Дошкільна освіта»;

2) «Надання загальної середньої освіти загальноосвітніми навчальними закладами»;

3) «Надання загальної середньої освіти загальноосвітніми школами-інтернатами».

Здійснення видатків на основі бюджетних програм передбачає визначення їх конкретних відповідальних виконавців, тобто тих, хто безпосередньо відповідає за виконання програми.

Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з місцевим фінансовим органом.

Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника.

Відповідальний виконавець бюджетної програми забезпечує виконання однієї або низки бюджетних програм та несе відповідальність за їх виконання.

Саме відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Відповідальними виконавцями можуть бути:

1) головний розпорядник — за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом;

2) розпорядники коштів місцевого бюджету нижчого рівня, які відповідають за виконання бюджетних програм у системі головного розпорядника.

У вашому випадку відповідальним виконавцем за програмами «Дошкільна освіта» та «Надання загальної середньої освіти загальноосвітніми навчальними закладами» однозначно буде сам головний розпорядник бюджетних коштів, тобто відділ освіти, оскільки одна бюджетна програма може мати лише одного відповідального виконавця.

Що стосується школи-інтернату, то якщо ця школа веде бухгалтерський облік самостійно та у бюджеті передбачено кошти на фінансування однієї такої установи, то відповідальним виконавцем по цій бюджетній програмі може бути визначена сама школа-інтернат як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня.

Стосовно визначення кодів програмної класифікації дивіться консультацію «Програмна класифікація видатків: як визначити код» («Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 48, с. 12).

Щодо кодів програмної класифікації саме цих програм, то у випадку, якщо за кожною програмою відповідальним виконавцем буде головний розпорядник коштів, коди будуть такими:

1) «Дошкільна освіта» — КПКВК 1011010;

2) «Надання загальної середньої освіти загальноосвітніми навчальними закладами» — КПКВК 1011020;

3) «Надання загальної середньої освіти загальноосвітніми школами-інтернатами» — КПКВК 1011040.

У випадку, якщо відповідальним виконавцем останньої програми буде безпосередньо сама школа-інтернат, то третім знаком буде цифра від 2 до 9, яка передбачена для цього розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня у мережі головного розпорядника.

Слід також звернути увагу на строки розроблення та затвердження програм.

Головні розпорядники розробляють проекти паспортів бюджетних програм і подають їх на затвердження місцевому фінансовому органу протягом 30 днів після набрання чинності рішенням про місцевий бюджет.

Паспорти бюджетних програм головного розпорядника затверджуються спільним наказом головного розпорядника та місцевого фінансового органу в трьох примірниках протягом 45 днів від дня набрання чинності рішенням про місцевий бюджет.

Головний розпорядник коштів у триденний строк від дня затвердження наказу про паспорт бюджетної програми подає його та паспорт бюджетної програми в електронному вигляді до місцевого фінансового органу.

Далі у тижневий строк від дня затвердження наказу про паспорти бюджетних програм головний розпорядник забезпечує доведення до відповідальних виконавців, розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів його копій та копій затверджених паспортів бюджетних програм.

Відповідальні виконавці, розпорядники нижчого рівня та одержувачі бюджетних коштів інформують відповідні територіальні органи Казначейства шляхом подання їм копій наказу про затвердження паспортів бюджетних програм та копій самих паспортів.

Казначейство здійснює платежі за дорученням розпорядників та одержувачів бюджетних коштів лише у разі наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми.

Крім того, слід зазначити, що паспорти бюджетних програм підлягають оприлюдненню.

Так, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у разі застосування ПЦМ у бюджетному процесі здійснюють публічне представлення та публікацію інформації про бюджет за бюджетними програмами та показниками, бюджетні призначення щодо яких визначені рішенням про місцевий бюджет.

Оприлюднення здійснюється шляхом розміщення на своїх офіційних сайтах паспортів бюджетних програм та звітів про виконання паспортів бюджетних програм ( абз. 5 ч. 5 ст. 28 БКУ).

Відносно прийнятої у 2015 році програми «Освіта» на 5 років варто зазначити, що бюджетні програми та програми соціально-економічного розвитку не є одним і тим самим.

Так, згідно із ч. 22 п. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР (далі — Закон № 280) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та вирішуються на пленарних засіданнях відповідних рад.

Виходячи з норм БКУ, бюджетні програми — це одна з особливих складових ПЦМ.

Параметри бюджетної програми (мета, завдання, результативні показники тощо) затверджуються у встановленому порядку паспортом бюджетної програми.

Програми ж соціально-економічного та культурного розвитку, які затверджуються відповідно до ст. 26 та 43 Закону № 280 окремим рішенням відповідної ради, можуть виконуватися впродовж декількох років. У разі потреби кошти на їх реалізацію передбачаються за рахунок бюджетних асигнувань, установлених для відповідних бюджетних програм.

Для вашої зручності наведемо відмінності програм соціально-економічного розвитку від бюджетних програм у таблиці.