Згідно з п.п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР (далі — Закон № 280) виконавчі органи рад — це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Отже, створення виконавчих органів обласними та районними радами законодавством не передбачено.
При цьому згідно із ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.99 р. № 586-XIV виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Відповідно до ст. 22 цього Закону до повноважень місцевих державних адміністрацій належать, зокрема, реалізація державної політики в усіх галузях бюджетної сфери (в тому числі охорони здоров’я), загальне керівництво закладами охорони здоров’я, організація роботи медичних закладів з надання допомоги населенню тощо.
Статтею 32 Закону № 280 передбачено, що питання розвитку галузей бюджетної сфери (в тому числі охорони здоров’я), забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності послуг, що ними надаються (в тому числі в частині медичного обслуговування) на відповідній території, розвитку цих галузей належать до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Районними та обласними радами такі повноваження делегуються на виконання місцевим державним адміністраціям ( ст. 44 Закону № 280).
Враховуючи наведені норми законодавства, головним розпорядником коштів за видатками на утримання ЦРЛ має бути структурний підрозділ районної державної адміністрації, до повноважень якого належать питання функціонування галузі охорони здоров’я.
У разі ж, якщо такий підрозділ не створено — сама районна державна адміністрація як орган виконавчої влади на рівні району.
В той же час ч. 4 ст. 22 БКУ визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет.
Тож якщо рішенням сесії районної ради головним розпорядником коштів для ЦРЛ визначено районну раду, то районна державна адміністрація не може прийняти рішення щодо визначення головним розпорядником районну державну адміністрацію.
Змінити головного розпорядника можна лише шляхом внесення змін до рішення про бюджет.
