(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 10
  • № 9
  • № 8/1
  • № 8
  • № 7
  • № 6
  • № 5
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/14
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Березень , 2017/№ 11

Щодо погашення заборгованості за природний газ

Бюджетна установа 31.12.2016 р. уклала додаткову угоду до договору про закупівлю природного газу на 20 % від суми попереднього договору на період проведення торгів у 2017 році. Але при споживанні газу в січні — лютому нам не вистачило цих коштів, тому утворилась заборгованість за фактично спожитий газ. У 2017 році проведено відкриті торги, переможцем визначено іншого постачальника природного газу, але не того, якому ми заборгували за фактично спожитий газ. Договір про закупівлю з переможцем (новим постачальником природного газу, який відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації) було укладено 01.03.2017 р. Яким чином установа може сплатити заборгованість перед Київоблгаззбут в сумі 145 тис. грн.? Які є законодавчі підставі для укладення договору на суму заборгованості?

Як передбачено Законом України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 р. № 329-VIII (далі — Закон № 329), ринок природного газу України функціонує на принципах вільної конкуренції. Водночас згідно з пп. 1 та 2 ч. 1 ст. 13 цього Закону усім споживачам гарантується право вибору та зміни постачальника природного газу. При цьому зауважимо: постачальник природного газу — це суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.

Споживач — це фізична особа, фізична особа — підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання його для власних потреб, а не для перепродажу або використання в якості сировини.

При цьому постачання природного газу непобутовим споживачам, зокрема, бюджетним установам, організаціям, здійснюється на підставі договорів про постачання природного газу, які укладають відповідно до Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) та Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі — ГКУ).

Відповідно до договору постачання природного газу постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, що передбачені договором. При цьому істотні умови договору постачання природного газу, які обов’язково має містити такий договір, передбачено в ч. 5 ст. 12 Закону № 329.

Разом з тим ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII передбачена заборона щодо придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Відповідно до п. 1 гл. 5 розд. III Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 р. № 2493, усі спори (розбіжності), які виникають при здійсненні обліку природного газу, у тому числі визначення добового чи місячного обсягу та фізико-хiмiчних показників (ФХП) поданого газу, мають вирішуватися шляхом переговорів. У разі, якщо неможливо досягнути згоди (у тому числі на підставі результатів проведеної експертної повірки) шляхом переговорів, пред’явлені спірні питання сторони передають на розгляд до суду. При цьому до врегулювання розбіжностей та прийняття рішення суду обсяг переданого (прийнятого) газу встановлюють відповідно до результатів вимірювань комерційного вузла обліку природного газу (ВОГ), пунктiв вимірювання витрат газу (ПВВГ).

У ст. 193 ГКУ встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, як бачимо із ситуації, укладений у попередньому році договір на закупівлю природного газу, з урахуванням продовження строку його дії додатковою угодою вiд 31.12.2016 р. в межах 20 % суми договору (на строк, достатній для проведення процедури закупівлі), не передбачав використання газу в січні — лютому в перевищених обсягах, тобто сторони не погодили в належний спосіб закупівлю відповідного обсягу природного газу.

Як передбачено в ч. 1 ст. 649 ЦКУ, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, установлених законом, вирішуються судом.

З огляду на зазначене, питання оплати не погодженого в договорі сторонами обсягу природного газу може бути вирішено шляхом звернення постачальника природного газу до суду.

природний газ, погашення заборгованості додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті