Бюджетні організації ведуть бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі — НП(С)БО) й інших нормативно-правових актів з ведення бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Мінфіном. Ця норма закріплена в абз. 2 ч. 2 ст. 56 БКУ.
При цьому НП(С)БО — нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування фінансової політики, визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, яка не суперечить міжнародним стандартам. Правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні передбачені Законом № 996.
Починаючи з 1 січня 2015 року усі бюджетні установи повинні вести бухгалтерський облік і складати бухгалтерську звітність на підставі принципів і методів обліку, зафіксованих в обліковій політиці.
При визначенні облікової політики і складанні відповідного розпорядчого документа бюджетні установи, як суб’єкти державного сектору, керуються НП(С)БО й іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в державному секторі.
Незважаючи на те, що частину НП(С)БО бюджетні установи застосовують з 1 січня 2015 року, тобто вже більше двох років, на практиці їх застосування продовжує викликати в бухгалтерів певні запитання. Крім того, з 1 січня 2017 року набрала чинності ще частина НП(С)БО, новий План рахунків і ряд інших документів, які додали немало роботи бухгалтерам.
Спробуємо розібратися, що ж належить зробити бюджетним установам для впровадження і практичного застосування НП(С)БО, які чинні з 1 січня 2017 року.
Для того щоб правильно вести бухгалтерський облік, забезпечити відображення всіх проведених фінансово-господарських операцій, розпорядник бюджетних коштів повинен передусім побудувати систему, що забезпечує дотримання єдиної методології ведення бухгалтерського обліку для своєї установи. Основним документом, що визначає такий порядок, є облікова політика, формування якої передбачене Методрекомендаціями та НП(С)БО 125.
Облікова політика є елементом системи бухгалтерського обліку бюджетної установи. Тому організація бухгалтерського обліку розпорядником бюджетних коштів полягає в розробці таких двох основних документів:
— перший — наказ про облікову політику бюджетної установи;
— другий — наказ про організацію бухгалтерського обліку і фінансової звітності бюджетної установи.
Отже, розпорядникові бюджетних коштів потрібно видати для організації бухгалтерського обліку два вищезгадані накази.
Розглянемо детально кожен із цих документів. Спочатку зупинимося на формуванні облікової політики бюджетних установ.
Поняття і принципи формування облікової політики
Облікова політика — це сукупність принципів, методів та процедур, використовуваних установою для складання і надання фінансової звітності. Закон № 996 встановлює, що установа самостійно визначає свою облікову політику з урахуванням своєї специфіки і необхідності дотримання нормативних документів як загальнодержавного, так і відомчого значення.
Увага! При проведенні ревізій, аудиту контролюючі органи обов’язково вимагають наказ (Положення) про облікову політику, а його відсутність трактують як порушення Закону № 996, мотивуючи це тим, що установа не визначила своєї облікової політики. Таке порушення може спричинити накладення адміністративного штрафу згідно зі ст. 1642 КУпАП.
При цьому обов’язковість наявності наказу про облікову політику визначена п. 4 розд. 1 НП(С)БО 125, згідно з яким облікова політика суб’єкта держсектору визначається розпорядчим документом, у якому мають бути встановлені методи оцінки, обліку, процедури, які повинні застосовувати суб’єкт держсектору і за якими нормативно-правовими актами з ведення бухгалтерського обліку передбачено більше ніж один варіант.
До речі, одноваріантні методи оцінки, обліку і процедури, передбачені НП(С)БО, є обов’язковими до застосування, і включати їх до наказу про облікову політику недоцільно.
Слід зауважити, що з 1 січня 2017 року норми розд. II НП(С)БО 101, де наведено поняття облікової політики, мають ширше значення, а саме:
«Облікова політика визначається на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі. Облікова політика суб’єкта державного сектора визначається в розпорядчому документі, у якому мають бути встановлені методи оцінки, обліку, види сегментів та їх пріоритетність і процедури, які повинен застосовувати суб’єкт державного сектора і за якими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більше ніж один варіант.
Суб’єкт державного сектора повинен послідовно застосовувати облікову політику так, щоб фінансова звітність відповідала всім вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.
Якщо Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі передбачено застосування декількох методів оцінки, то суб’єкт державного сектора зобов’язаний вибрати і послідовно застосовувати один з них».
Для розпорядника бюджетних коштів важливим моментом є те, що в межах головного розпорядника бюджетних коштів повинні застосовуватися єдині підходи до облікової політики ( п. 4 розд. 1 Методрекомендацій). Такий підхід забезпечують безпосередньо розпорядчими документами головного розпорядника бюджетних коштів шляхом видання відповідного наказу (розпорядження), що встановлює такі єдині підходи, або шляхом надання дозволу про узгодження розпорядчого документа про облікову політику розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня — розпорядникові бюджетних коштів за відомчою підпорядкованістю ( абз. 2 п. 2 розд. 1 Методрекомендацій).
Таким чином, головний розпорядник бюджетних коштів реалізує свої права стосовно застосування принципу єдності бюджетної системи, який забезпечується єдністю порядку ведення бухгалтерського обліку ( ст. 7 БКУ). Одночасно головний розпорядник здійснює методичне керівництво і контроль за дотриманням вимог законодавства з питань ведення бухобліку, складання бюджетної і фінансової звітності бухгалтерською службою бюджетної установи, якій підпорядковані інші бюджетні установи. Такі повноваження передбачені в п. 6 Типового положення № 59.
Важливо! Формування облікової політики розпорядника бюджетних коштів в обов’язковому порядку повинно базуватися на дотриманні ним вимог головного розпорядника бюджетних коштів стосовно визначених ним підходів до облікової політики за відповідними об’єктами. Таким чином, самостійність ухвалення рішення з облікової політики розпорядника бюджетних коштів обмежена, і норми, що приймаються, повинні відповідати розпорядженням головного розпорядника бюджетних коштів або розпорядника бюджетних коштів вищого рівня.
Основні моменти вищезгаданих положень на практиці вже зараз застосовуються бюджетними установами. Проте нині склалася ситуація, коли Міністерством фінансів не затверджені відповідні методичні рекомендації про застосування НП(С)БО, які набрали чинності з 1 січня 2017 року. При цьому відсутність таких методичних рекомендацій не надає можливості головному розпорядникові бюджетних коштів внести зміни (чи розробити новий наказ про облікову політику для свого відомства) і, відповідно, не дозволяє надати відповідні розпорядження розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня. У результаті поки що цього року продовжують діяти без змін накази про облікову політику, видані у 2015 році.
Розглянемо, які зараз існують особливості складання наказів з облікової політики та організації бухгалтерського обліку .
Наказ (Положення) про облікову політику
Цей документ визначає методологічні питання бухгалтерського обліку без розкриття питань, що стосуються організації такого обліку. Оскільки останні не стосуються безпосередньо ведення бухобліку, така інформація може часто змінюватися з різних причин, що впливають на діяльність бюджетної установи (зміни прізвищ посадовців, штатного розпису, назв підрозділів, внутрішньої структури і т. п.). При складанні розпорядчого документа з облікової політики бюджетна установа повинна визначити принципи і методи обліку, на які в неї залишилося право вибору або ухвалення управлінського рішення з урахуванням вимог НП(С)БО і єдиних підходів до облікової політики, встановлених головним розпорядником бюджетних коштів або вищою за рівнем організацією.
Які підходи можуть бути і в чому полягає робота, що передує складанню наказу (Положення) про облікову політику? Про це — далі.
| Етапи | Зміст етапів |
| Підготовка проекту наказу | Проект розпорядчого документа готує головний бухгалтер (начальник фінансово-економічної служби), оскільки згідно з п.п. 7 п. 13 Типового положення № 59 саме на нього покладається обов’язок розробки пропозицій щодо визначення облікової політики. При цьому така робота може мати наступний алгоритм: 1. Вивчення НП(С)БО і методрекомендацій до них. 2. Вивчення розпорядчих документів головного розпорядника бюджетних коштів, галузевих методрекомендацій (за їх наявності) з визначенням установлених єдиних підходів усередині відомства. 3. За наявності раніше діючого наказу (Положення) про облікову політику після проведеного аналізу (пп. 1, 2) оцінюється відповідність змісту цього документа встановленим нормативним і розпорядчим документам і наявність підстав для внесення змін до облікової політики. 4. Визначення об’єктів обліку бюджетної установи, за якими немає рішення розпорядчого органу стосовно облікових оцінок і за якими установа може провести вибір оцінки відповідно до своєї специфіки. 5. Подання керівникові проекту наказу (Положення) на розгляд і затвердження. При відображенні в обліковій політиці облікових оцінок, за встановленням яких відсутні галузеві методрекомендації і єдині підходи головного розпорядника бюджетних коштів, керівник повинен отримати від головного бухгалтера професійний висновок про законність установлення й обґрунтованість застосування таких облікових оцінок. 6. Затвердження керівником проекту наказу, який після цього вважається офіційним документом і доводиться під підпис до відома всіх керівників структурних підрозділів, працівників бухгалтерської (фінансово-економічної) служби, матеріально відповідальних осіб. 7. Затверджений наказ офіційно надсилається головному розпорядникові бюджетних коштів за відомчою підпорядкованістю для його узгодження (офіційне відправлення на узгодження для контролюючих органів свідчитиме при перевірках контролюючими органами про те, що керівник виконує свої обов’язки щодо затвердження облікової політики). 8. Можливий варіант, коли проект наказу, відправлений на узгодження, розглянутий і підписаний керівником та набирає чинності після отримання узгодження. Цей варіант дозволить за наявності зауважень головного розпорядника бюджетних коштів на етапі узгодження виключити необхідність внесення змін до вже діючого наказу |
| Вибір елементів облікової політики бюджетної організації (за наявності в неї права вибору) | |
| Визначення періоду нарахування амортизації | Період нарахування амортизації повинен визначатися головним розпорядником бюджетних коштів. Якщо щодо періоду нарахування амортизації немає вимог вищого за рівнем розпорядника, то в обліковій політиці бюджетної установи обов’язково потрібно самостійно встановити таку норму |
| Визначення ліквідаційної вартості активів | Цей пункт не є обов’язковим елементом облікової політики. У разі вимоги вищого за рівнем розпорядника бюджетна установа визначає періоди, коли встановлюють ліквідаційну вартість активів. Установлення розміру ліквідаційної вартості може бути визначене наказом про облікову політику головного розпорядника бюджетних коштів. Наприклад, у відсотках від первісної вартості за окремими активами; у розмірі не менше вартості дорогоцінних металів і металобрухту, який міститься в активі; у розмірі залишкової вартості, визначеної нормативними документами відомства, або про недоцільність установлення такої вартості (при цьому вона приймається як така, що дорівнює нулю) |
| Визначення порядку проведення переоцінки | Визначення порядку проведення переоцінки основних засобів та інших активів і встановлення ознак суттєвості, при перевищенні яких бюджетна установа проводить переоцінку. Рішення про проведення переоцінки об’єктів основних засобів бюджетна установа погоджує з вищою за рівнем організацією. У разі ухвалення такого рішення переоцінку об’єктів основних засобів проводять на річну дату Балансу |
| Визначення одиниці аналітичного обліку запасів | Одиницею обліку запасів згідно з НП(С)БО 123 можуть бути: — найменування; — однорідна група (вид). Виходячи з особливостей бюджетної установи, можуть бути встановлені декілька підходів до визначення одиниць бухгалтерського обліку запасів. Наприклад, установлюється одиниця бухгалтерського обліку — найменування для всіх запасів, окрім таких однорідних груп, як «дизпаливо», «автобензин» і т. п. На практиці ця ситуація виникає в невеликих бюджетних установах, які отримують такі запаси за різними сортами, при цьому умов окремого зберігання кожного виду немає. Практично такі запаси зберігаються в одній ємності і проводиться заправка автомашини сумішшю з відображенням у подорожньому листі запису «Дизпаливо» без зазначення типу, сорту. Бухгалтерський облік здійснюватиметься за єдиною групою з визначенням середньозваженої ціни, яку доцільно визначати на дату кожної операції. Також в обліковій політиці головного розпорядника бюджетних коштів можуть бути відображені вартісні оцінки запасів, які надходять у результаті їх внутрівідомчого переміщення. Згідно з п. 6 розд. ІІ НП(C)БО 123 первісна вартість таких запасів має дорівнювати їх балансовій вартості організації, яка їх передала. Крім того, згідно з Типовою кореспонденцією вартість витрачених (списаних) запасів не відноситься на фактичні витрати їх одержувача. Віднесення їх вартості на фактичні витрати здійснює сторона, яка передала ці запаси (після отримання підтверджуючих документів про їх витрачання від сторони, що отримала такі запаси). У цьому випадку вибуття матеріальних цінностей оцінюють за ідентифікованою вартістю відповідної одиниці запасів. Такий підхід установлюється в обліковій політиці головним розпорядником бюджетних коштів (наприклад, у Міністерстві оборони на підставі п. 6.36 наказу Міноборони від 31.12.2016 р. № 757). Такі облікові оцінки повинні визначатися головним розпорядником бюджетних коштів або обов’язково узгоджуватися з ним (для конкретної бюджетної установи за його клопотанням) |
| Облік запасів за місцями зберігання | Визначається порядок обліку запасів за місцями зберігання в матеріально відповідальних осіб. Такий порядок обліку встановлюється бюджетною установою самостійно |
| Вибір методу оцінки вибуття запасів | Вибуття запасів оцінюють за одним з трьох методів: 1) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів (у тому числі для активів, отриманих у результаті внутрівідомчої передачі); 2) середньозваженої собівартості; 3) собівартості перших за часом надходження запасів (метод ФІФО). Той чи інший метод оцінки вибуття запасів визначають рішенням головного розпорядника бюджетних коштів |
| Облік транспортно-заготівельних витрат і їх розподіл | Визначають порядок обліку транспортно-заготівельних витрат: 1) узагальнення на окремому субрахунку; 2) облік на окремому аналітичному субрахунку за окремими групами запасів (при доставці декількох найменувань, груп і видів запасів). Метод обліку і порядок розподілу транспортно-заготівельних витрат у вартості запасів визначається головним розпорядником бюджетних коштів |
| Критерії для розмежування інвестиційної нерухомості | У разі наявності ознак, за якими об’єкт основних засобів може бути віднесеним і до операційної, і до інвестиційної нерухомості, бюджетна установа повинна розробити критерії для їх розмежування. У п. 1 розд. II Методрекомендацій не згадується про такий критерій для розмежування операційної й інвестиційної нерухомісті. Це визначено в п. 2 розд. V НП(С)БО 129 |
| Визнання доходу від необмінних операцій | Бюджетні установи можуть визначити підходи до визнання доходу від необмінних операцій на підставі вимог, визначених у НП(С)БО 124. І хоча в п. 1 розд. II Методрекомендацій не згадується про такі підходи, про необхідність розкриття такої інформації в примітках до фінансової звітності йдеться в п. 1.1 розд. IV НП(С)БО 124 |
| Визнання доходу від надання послуг | Бюджетні установи можуть визначити підходи до визнання доходу від надання послуг на підставі вимог, визначених у НП(С)БО 124. І хоча в п. 1 розд. II Методрекомендацій не згадується про такі підходи, про необхідність розкриття такої інформації в примітках до фінансової звітності йдеться в п. 1.2 розд. IV НП(С)БО 124 |
| Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) | Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) бюджетна установа встановлює за узгодженням з вищою за рівнем організацією залежно від своїх галузевих особливостей. Згідно з п. 1 розд. IV НП(С)БО 135 у виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі й постійні розподілені загальновиробничі витрати |
| Додатки до наказу | |
| Кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку | Наводять тільки ту кореспонденцію субрахунків, яка стосується бюджетної установи, складену на підставі Типової кореспонденції. Недоцільно включати до цього документа кореспонденцію субрахунків, господарські операції за якою не стосуються бюджетної установи. Крім того, бюджетні установи в разі потреби можуть застосовувати кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом і зобов’язаннями, яка не передбачена Типовою кореспонденцією, зі збереженням єдиних методологічних принципів, установлених НП(C)БО й іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в держсекторі. Увага: у разі застосування кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку, не передбаченої в Типовій кореспонденції, потрібно дотримуватися не лише методології обліку, але і суті самої господарської операції (тобто виходити з принципу переважання суті над формою). У таких випадках кореспонденція субрахунків має бути узгоджена з головним розпорядником бюджетних коштів з метою здійснення єдиних підходів до ведення бухгалтерського обліку всередині відомства |
| Відомість типових строків корисного використання основних засобів і нематеріальних активів | При застосуванні строків корисного використання основних засобів суб’єкта державного сектору, що відрізняються від Типових строків корисного використання основних засобів і Типових строків корисного використання нематеріальних активів ( додатки 1 і 2 до Методрекомендацій), у цьому документі обов’язково потрібно вказати відомчу нормативну базу, згідно з якою вони встановлені, або вказувати, що строк установлений установою при введенні об’єкта в експлуатацію самостійно з відповідним обґрунтуванням такого рішення |
| Заключні моменти | |
| Узгодження наказу (Положення) з головним розпорядником бюджетних коштів | Бюджетна установа розробляє наказ про облікову політику самостійно (з обов’язковим обліком положень, визначених у розпорядчому документі головного розпорядника бюджетних коштів, і відомчих особливостей). Проект наказу узгоджують з вищою за рівнем організацією і після цього вводять його в дію. Аналогічний алгоритм використовується і в разі внесення змін до наказу. Проект наказу ґрунтується на розпорядчих документах головного розпорядника бюджетних коштів (як варіант, на практиці можуть узгоджуватися з головним розпорядником бюджетних коштів уже підписані керівником накази з облікової політики, але в такій ситуації після зауважень головного розпорядника бюджетних коштів у виданий наказ вносяться зміни). Наказ про облікову політику з урахуванням внесених до нього змін на вимогу вищого за рівнем розпорядника бюджетних коштів у вигляді додатка можна подати разом з річною фінансовою звітністю. Крім того, посилання на наказ з окремих питань обліку можуть відображатися в бюджетній і фінансовій звітності, яку подають в орган Казначейства (наприклад, установлений період нарахування амортизації тощо). Зазвичай, подібного роду посилання установи наводять у примітках (Пояснювальній записці) до Балансу |
| Терміни дії наказів і внесення змін | Установлюється на тривалий термін. Зміни вносяться, зазвичай, з початку року у випадках, передбачених у п. 3 розд. III Методрекомендацій, а саме: — при переході на застосування нових принципів бухгалтерського обліку; — при зміні підходу до визнання або виміру господарської операції або події в межах одного принципу бухгалтерського обліку. Важливо: зміни наказу можливі тільки в разі змін НП(С)БО, на вимогу органу, який затверджує стандарти (Мінфіну), або якщо зміни забезпечують достовірніше відображення подій або господарських операцій у бухобліку і фінансовій звітності бюджетної установи |
В який термін установам потрібно оновити наказ про облікову політику на 2017 рік?
Відповіді на це запитання немає в жодному нормативно-правовому акті з питань ведення бухгалтерського обліку: ні в Законі № 996, ні в НП(С)БО 125, ні в Методрекомендаціях. До речі, це пояснюється тим, що в жодному із цих документів немає вимог про терміни і періодичність внесення змін до розпорядчого документа з облікової політики.
Звичайно, в ідеалі, зміни, що стосуються облікової політики наступного року, розпорядникам бюджетних коштів доцільно продумати наприкінці року і, відповідно, внести зміни на початку року ( п. 2 розд. III Методрекомендацій). Проте змінювати облікову політику установа може в будь-який момент за наявності однієї з підстав, визначених у п. 3 розд. III Методрекомендацій, а не тільки з 1 січня нового бюджетного року.
У зв’язку з тим, що впродовж I кварталу 2017 року змінюються вимоги органу, який здійснює функції з регулювання методології бухгалтерського обліку і фінансової звітності (оскільки Мінфін досі продовжує вносити зміни до своїх актів), потрібно бути готовими до того, що головні розпорядники вноситимуть упродовж року зміни у свої накази про облікову політику. Відповідно це вимагатиме від розпорядників бюджетних коштів внесення відповідних змін і у свої розпорядчі документи з облікової політики.
Нижче наведемо зразок наказу про облікову політику . Звичайно, це лише один з можливих варіантів і така його форма зовсім не обов’язкова для всіх розпорядників бюджетних коштів.
Крім того, при розробці цього документа як можливий варіант можна прийняти приклад Положення про облікову політику ( додаток 3 до Методрекомендацій), а також врахувати при цьому вимоги облікової політики, узгоджені з головним розпорядником бюджетних коштів.
Наказ
м. Одеса
28.12.2016 р.
Про затвердження Положення про облікову політику військової частини
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV, Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59, Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2010 р. № 1629, Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 11, Положення про облікову політику та інших розпорядчих документів Міністерства оборони України з питань облікової політики, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про облікову політику, що додається.
2. Начальнику адміністративної частини ознайомити під підпис з наказом усіх керівників структурних підрозділів, служб (у тому числі позаштатних), спеціалістів фінансово-економічної служби та господарчої частини, матеріально відповідальних осіб.
3. Начальнику фінансово-економічної служби — головному бухгалтеру частини подати Положення про обліку політику на погодження до Департаменту фінансів Міністерства оборони України під час подання річної бюджетної та фінансової звітності за 2017 рік.
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його підписання та застосовується з 01 січня 2017 року.
Командир військової частини полковник медичної служби І. І. Іванченко
Положення про облікову політику
Положення про облікову політику (далі — Положення) визначає методи оцінки, обліку і процедури, які застосовуються військовою частиною для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової та бюджетної звітності, не визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі або щодо яких передбачено більш ніж один їх варіант, а також строки корисного використання груп основних засобів та нематеріальних активів.
1. Амортизація необоротних активів нараховується виходячи зі строків корисного використання основних засобів та нематеріальних активів, які встановлені забезпечувальними органами (структурними підрозділами) за закріпленою номенклатурою військового майна, в разі їх відсутності — за типовими строками, які визначені у додатках 2 та 3 до цього Положення.
Встановлена періодичність нарахування амортизації — на річну дату Балансу. Нарахування амортизації здійснюється на амортизаційну вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) та ліквідаційною вартістю об’єкта основних засобів.
2. Ліквідаційна вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається при вводі активів в експлуатацію, а для активів, які вже перебувають у військової частини в експлуатації, — у момент досягнення 100 % розміру накопичувальної суми амортизації. Визначена сума ліквідаційної вартості додається до первісної вартості основного засобу. У подальшому амортизація на такі активи не нараховується.
Ліквідаційна вартість активів основних засобів не може бути менше, ніж вартість металобрухту, дорогоцінних металів, що містяться в активі, а також інших товарно-матеріальних цінностей (у тому числі вузлів, деталей та агрегатів, інших ТМЦ), які можуть бути отримані частиною після ліквідації активу.
3. Проведення переоцінки основних засобів здійснюється в разі, коли розмір відхилення залишкової вартості основних засобів від їх справедливої вартості перевищує поріг суттєвості в розмірі 10 %*. Підставою для проведення переоцінки є розпорядження забезпечувального органу, в віданні якого перебуває об’єкт основних засобів, або головного розпорядника коштів, з визначенням порядку та строків її здійснення. Переоцінка проводиться за наказом командира військової частини робочою інвентаризаційною комісією за видами основних засовів, визначених наказом від 29.12.2016 р. № 56 на річну дату Балансу.
* Проведення переоцінки установою ускладнено необхідністю визначення справедливої вартості активів, що вимагає додаткових фінансових витрат для оплати проведення такої оцінки суб’єктами оціночної діяльності та надання ними довідок про оцінку. Такі витрати бюджетними установами на 2017 рік не заплановані та в умовах обмеженого фінансування можуть бути і не профінансовані. У зв’язку з цим для проведення переоцінки доцільно у 2017 році керуватись розпорядженнями забезпечувальних органів за видами майна або головного розпорядника коштів бюджетної установи.
4. Одиницею аналітичного обліку запасів визнаються:
— для усіх груп запасів за виключенням груп запасів «Дизельне паливо» та «Автобензин» — їх найменування;
— для дизельного палива та автобензину — їх однорідна група.
5. У місцях зберігання запасів матеріально відповідальні особи ведуть кількісний облік руху запасів в книзі складського обліку запасів за найменуваннями та кількістю. Для однорідних груп, які визначені у п. 4 Положення, кількісний облік ведеться за загальною кількістю запасів такої групи. Щокварталу на дату Балансу спеціаліст бухгалтерської служби, відповідальний за ведення обліку запасів, здійснює вибіркову звірку фактичної наявності запасів із записами у книзі та даними бухгалтерського обліку.
У бухгалтерській службі облік запасів ведеться за найменуваннями в розрізі матеріально відповідальних осіб — в оборотних відомостях (за кожним субрахунком) та в книгах (картках) кількісно-сумового обліку в кількісному та сумарному вимірах.
6. Відпуск запасів у використання, виробництво, продаж, інше вибуття здійснювати за середньозваженою собівартістю, яка обчислюється на дату здійснення операції (оцінка проводиться шляхом ділення сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття). Для запасів, які були отримані в результаті внутрівідомчого постачання, — вибуття запасів здійснюється за ідентифікованою вартістю, яка визначена постачальником у документах на їх отримання.
7. Транспортно-заготівельні витрати, пов’язані з придбанням запасів, узагальнюються за окремими групами запасів на окремому аналітичному субрахунку. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому аналітичному субрахунку рахунків обліку запасів, пропорційно відноситься на суму запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Аналітичні субрахунки для обліку транспортно-заготівельних витрат визначаються шляхом додавання до основного аналітичного субрахунку групи запасів індексу «ТЗВ».
8. Зобов’язую усіх посадових осіб частини безумовно виконувати вимоги головного бухгалтера, які випливають з Положення про фінансовий орган частини, його посадової інструкції та цього наказу.
Начальник фінансово-економічної служби (головний бухгалтер) здійснює контроль за дотриманням вимог цього Положення.
9. Положення застосувати з 1 січня 2017 року. З Положенням ознайомити письмово всіх керівників структурних підрозділів частини, начальників служб (у тому числі позаштатних).
Додатки:
1. Робоча схема кореспонденції субрахунків військової частини**.
** Наводять тільки в тому випадку, коли бюджетна установа застосовує кореспонденцію субрахунків для відображення операцій з активами, капіталом і зобов’язаннями, яка не передбачена Типовою кореспонденцією.
2. Відомість типових строків корисного використання основних засобів.
3. Відомість типових строків корисного використання нематеріальних активів.
Наказ про організацію бухгалтерського обліку
Згідно з п. 3 ст. 8 розд. III Закону № 996 відповідальним за організацію бухгалтерського обліку, фіксацію фактів усіх проведених господарських операцій у первинних документах, збереження опрацьованих документів, регістрів і звітності впродовж установленого терміну в бюджетній установі є її керівник, який здійснює керівництво відповідно до законодавства і статутних документів. Тому для того, щоб бюджетна установа могла розпочати ведення бухгалтерського обліку, передусім керівник повинен створити бухгалтерську службу (відповідно до структури, визначеної штатним розписом бюджетної установи), організувати роботу всіх структурних підрозділів і комісій так, щоб бухгалтерська служба мала можливість повноцінно здійснювати свою діяльність.
Наказ про організацію бухгалтерського обліку (далі — наказ) є розпорядчим документом бюджетної установи, який визначає порядок організації і ведення бухгалтерського обліку, ґрунтовані на вимогах НП(С)БО й інших нормативно-правових актів з питань бухгалтерського обліку в державному секторі.
Зміст цього наказу визначається як вимогами загального законодавства, так і вимогами, встановленими внутрівідомчими актами, а також особливостями (специфікою) діяльності конкретної бюджетної установи.
Далі розглянемо, яку інформацію може містити цей розпорядчий документ.
| Інформація | Зміст інформації |
| Обов’язки головного бухгалтера з підготовки проекту наказу | Відповідно до п.п. 7 п. 13 Типового положення № 59 головним бухгалтером розробляються пропозиції для керівника бюджетної установи з таких напрямів діяльності, які нададуть можливість бухгалтерській службі здійснювати свої повноваження, а саме: — порядок обробки облікових даних з урахуванням галузевих особливостей установи; — системи і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку; — правила документообігу; — додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку. Необхідність підготовки такого наказу головним бухгалтером пояснюється тим, що саме він організовує роботу з ведення бухгалтерського обліку в установі (п.п. 1 п. 13 Типового положення № 59) |
| Форма організації бухгалтерського обліку | Визначається структура бухгалтерської служби бюджетної установи. Вибір форми організації бухгалтерського обліку залежить від вимог законодавства і вищого за рівнем розпорядника при формуванні й затвердженні штатного розпису бюджетної установи |
| Форма ведення бухгалтерського обліку | Меморіально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку є єдиною для всіх бюджетних установ. Порядок її ведення визначений наказом Держказначейства «Про затвердження Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання» від 27.07.2000 р. № 68. На сьогодні Мінфін уже розробив проект наказу «Про затвердження Порядку складання форм меморіальних ордерів суб’єктів державного сектору». Проте на момент підготовки цієї статті вказаний проект ще не отримав статусу офіційного документа. При веденні бухгалтерського обліку в автоматизованому вигляді (у тому числі і частково) наводиться перелік програмного забезпечення, яке при цьому використовується (включаючи програми, розроблені самостійно) |
| Перелік посадових осіб, які мають право розпоряджатися рахунками і підписувати платіжні, розрахункові й інші первинні документи, бюджетну і фінансову звітність | Наводять: — перелік посадових осіб, яким надано право розпоряджатися рахунками і підписувати платіжні, розрахункові й інші первинні і розпорядчі документи, бюджетну, фінансову й іншу звітність; — перелік посадових осіб, уповноважених на отримання та видачу ТМЦ, а також тих осіб, які підписують первинні документи й інші документи, що є підставою, наприклад, для планування витрат, відображення касових і фактичних витрат. Також ті посадові особи, які приймають виконані роботи і послуги на предмет відповідності взятих зобов’язань (підписують акти виконаних робіт, накладні, інші документи) |
| Визначення порядку видачі підзвітних сум | Визначається перелік постійних авансодержателів. Визначається порядок видачі підзвітних сум іншим посадовим особам бюджетної установи |
| Окремі моменти ведення бухгалтерського обліку, пов’язані з особливостями його ведення в бюджетній установі | Установлення ліміту залишку грошових коштів у касі. У додатках до наказу наводиться розрахунок ліміту каси на підставі порядку, визначеного в Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637 |
| Особливості ведення обліку окремих видів матеріальних цінностей, що мають свою специфіку для бюджетної установи (наприклад, списання витрачених медичних препаратів, реактивів, малоцінного медичного інвентарю, ПММ і т. д.) | |
| Особливості відображення окремих операцій в обліку. Наприклад, за службовими відрядженнями і службовими поїздками в межах місця розташування бюджетної установи, порядок компенсації за проїзд у службових цілях, списання МШП і ведення оперативного обліку таких предметів і т. п. | |
| Порядок і терміни проведення інвентаризації | У наказі можуть бути визначені порядок і випадки, коли проведення інвентаризації активів і зобов’язань є обов’язковим, оформлення її результатів. Водночас вважаємо, що для цього доцільно розробити окреме Положення про проведення інвентаризації в бюджетній установі, яке ввести в дію наказом керівника. У такому разі склад інвентаризаційної комісії (робочих інвентаризаційних комісій) і терміни проведення інвентаризації та відображення її результатів в обліку затверджують окремим наказом |
| Форми робочих документів, відмінних від типових, а також тих, які розроблені установою самостійно | Перераховуються форми, які розроблені самостійно і будуть використані при відображенні господарських операцій (при цьому зразки форм додаються до наказу). До таких форм документів можуть належати: відомості обліку термінів експлуатації основних засобів протягом звітного періоду, маршрутні листи, подорожні листи, посвідчення про відрядження, відомості для обліку періодів перебування основних засобів на складі, в ремонті і т. п. Увага: якщо установа вирішить застосовувати форми документів, які наведені в проектах відповідних нормативно-правових актів до офіційного затвердження їх наказами і набуття ними чинності, то такі форми також слід вказати в цьому розділі наказу |
| Ведення бухгалтерського обліку бюджетних установ, які не є розпорядниками бюджетних коштів (характерно для військових частин силових структур) | Характерним для силових структур є те, що окремі військові структури зараховуються на фінансове забезпечення в інші структури, які є розпорядниками бюджетних коштів. При цьому виникають дві ситуації: — така структура не є розпорядником бюджетних коштів і бухгалтерський облік за неї веде розпорядник бюджетних коштів, куди така структура зарахована на фінансове забезпечення; — така структура є розпорядником бюджетних коштів (в окремих випадках) і ведення бухгалтерського обліку забезпечується такою структурою з передачею звітності структурі, яка здійснює фінансування для включення у зведену звітність. До обов’язків керівників таких структурних підрозділів відносяться забезпечення своєчасного оформлення і передача розпорядникові бюджетних коштів, де вони перебувають на фінансовому забезпеченні, повністю оформлених первинних господарських документів для відображення в бухгалтерському обліку. У цьому випадку в наказі повинно бути відображено: — у якому порядку здійснюються взаємодія і передача документів та інформації. Для цього може бути розроблено і затверджено спільним наказом Положення про порядок взаємодії таких структур; — у графік документообігу обов’язково мають бути включені переліки документів і звітності, які вони повинні передавати органу, що фінансує, а також зазначені терміни. Виписки з графіка мають бути доведені до керівників таких структур |
| Виправлення облікових та суттєвих помилок, які належать до попереднього періоду | Виправлення суттєвих помилок, допущених при складанні фінансової звітності в попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо фінансового результату попередніх періодів на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на розмір фінансового результату попередніх періодів. Виправлення таких помилок, що належать до попередніх періодів, передбачає повторне відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності, крім випадків, коли це недоцільно. Порядок виправлення суттєвих помилок урегульований НП(С)БО 125. Бюджетна установа повинна встановити причину помилки, необхідність коригування сальдо фінансового результату і розмір такого коригування й узгодити з головним розпорядником бюджетних коштів питання доцільності або недоцільності внесення відповідних змін фінансового результату і тільки після цього вносити зміни в регістри бухгалтерського обліку і звітність. Опис виконаних операцій має бути відображений у Примітках до бюджетної і фінансової звітності за відповідний звітний період |
| Термін дії наказу і внесення змін | Наказ можна видавати щорічно, а також протягом року вносити до нього необхідні зміни та доповнення, наводити в новій редакції окремі пункти та додатки виходячи з особливостей діяльності бюджетної установи. При цьому слід врахувати, що такі зміни не повинні зачіпати елементів облікової політики, які визначені наказом про облікову політику. Наказ затверджує керівник бюджетної установи, він є внутрішнім документом. Вищому за рівнем органу наказ може бути наданий тільки на його вимогу. При цьому цей наказ не вимагає узгодження з таким органом |
| Відповідальність посадових осіб за організацію і ведення бухгалтерського обліку | Головний бухгалтер забезпечує дотримання єдиних методологічних підходів до ведення бухгалтерського обліку, складання і надання у встановлені терміни фінансової звітності відповідно до Типового положення № 59, тобто несе відповідальність за дотримання облікової політики в бюджетній установі. Цей момент має бути зафіксований у Положенні про бухгалтерську службу і посадовій інструкції головного бухгалтера (начальника фінансово-економічної служби). Щодо інших осіб бухгалтерської служби відповідальність за операції, які знаходяться в їх веденні, встановлюється посадовими інструкціями (розробляються персонально за кожною посадою виходячи зі штатної структури і розподілу обов’язків усередині бухгалтерської служби), розробленими згідно з чинним законодавством і доведеними до працівника під розпис (під час прийому на роботу або при внесенні змін до таких документів). Зверніть увагу: при визначенні відповідальності головного бухгалтера потрібно вказати, що він несе відповідальність виключно в межах бюджетного законодавства. Таке формулювання дозволить зняти багато запитань, які виникають у контролюючих органів при виявленні порушень, пов’язаних з різними аспектами діяльності бюджетної установи |
| Додатки до наказу: | |
| Графік документообігу | Цей документ не має типової форми, складається з урахуванням особливостей штатної структури бюджетної установи, завдань, які вона вирішує, і т. п. виходячи з потреби бюджетної установи відповідно до чинних нормативно-правових актів з ведення бухгалтерського обліку. Первинні документи, які фіксують факт здійснення операції і складаються під час її проведення, що оформляються згідно з вимогами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88, повинні передаватися до бухгалтерської служби відповідно до термінів, які встановлені графіком. Терміни розробки, контролю і передачі документів, зазначені у графіку документообігу, є обов’язковими для всіх посадових осіб установи. Виписки з графіка документообігу доводяться під розпис до всіх посадових осіб бюджетної установи, яких він стосується. Варіант оформлення графіка ви можете переглянути в статті «Графік документообігу: його значення, порядок складання і контроль за дотриманням» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 42, с. 14) |
| Робочий план рахунків | Робочий план рахунків — це план, основа якого законодавчо визначена, доповнений і деталізований залежно від вимог, специфіки діяльності бюджетної установи (вимоги вищої організації, керівника бюджетної установи і т. д.). Увага: у Робочий план слід включати тільки ті субрахунки, які бюджетна установа реально використовує у своїй діяльності Новий План рахунків, який введений з 1 січня 2017 року, призначений для застосування в усіх бюджетних установах державного сектору України. Він є переліком рахунків і субрахунків для узагальнення інформації, що відображає фінансово-господарську діяльність бюджетної установи в бухгалтерському обліку. Нагадаємо, що План рахунків містить ідентифікаційні коди (номери), найменування синтетичних рахунків і субрахунків з використанням певної кодифікації за десятковою системою: — перша цифра балансового рахунка — визначає клас рахунків; — друга цифра — номер синтетичного рахунку; — третя цифра — ідентифікатор суб’єкта держсектору (1 — розпорядники бюджетних коштів; 2 — державні цільові фонди; 3 — державний бюджет; 4 — місцевий бюджет; 5 — рахунки в органі казначейства); — четверта цифра — номер субрахунку (окрім позабалансових рахунків класів 9 і 0). Новим Планом рахунків для розпорядників бюджетних коштів передбачені рахунки, у яких третя цифра — 1. Перехід від старого Плану рахунків до нового шляхом співставлення відповідних субрахунків визначений Методичними рекомендаціями зі співставлення субрахунків бухгалтерського обліку та перенесення залишків, затвердженими наказом Мінфіну від 21.12.2016 р. № 1127. Детально порядок перенесення залишків за рахунками, а також особливості документального оформлення цього процесу розглянуті в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 3. Саме в Робочому плані рахунків відображається введення нових субрахунків другого і третього порядків при збереженні кодів субрахунків, наведених у Плані рахунків. Повний Робочий план рахунків з урахуванням нових субрахунків другого і третього порядків наводять у додатку до наказу. За необхідності протягом року до Робочого плану рахунків установа може вносити зміни шляхом видання відповідних наказів керівником установи на підставі клопотання головного бухгалтера (начальника фінансово-економічної служби) |
Нижче наведемо варіант оформлення наказу про організацію бухгалтерського обліку. Цей документ ви можете взяти за орієнтир та залежно від специфіки діяльності кожна бюджетна установа може додати до нього свою необхідну інформацію.
Наказ
м. Одеса
28.12.2016 р.
Про організацію бухгалтерського обліку військової частини на 2017 рік
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.99 р. № 996-ХIV, Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59, наказів Міноборони «Про затвердження Інструкції з організації та ведення бухгалтерського обліку в Збройних Силах України» від 19.12.2014 р. № 905, «Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України» від 17.11.2010 р. № 590, положень національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі (далі — НП(С)БО), Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203, нормативних документів Міністерства оборони НАКАЗУЮ:
1. Бухгалтерський облік військової частини вести з дотриманням таких положень:
1.1. Ведення бухгалтерського обліку частини здійснювати фінансово-економічною службою частини під керівництвом начальника фінансово-економічної служби — головного бухгалтера*. Порядок роботи служби та її начальника визначається Положенням про бухгалтерську службу частини та Посадовою інструкцією, які затверджуються командиром військової частини. До складу фінансово-економічної служби включається відповідно до штатного розпису частини бухгалтер, який виконує обов’язки згідно із затвердженою командиром військової частини Посадовою інструкцією. На період відсутності начальника служби — головного бухгалтера посадові обов’язки останнього виконує бухгалтер служби.
* Залежно від структури бухгалтерської служби в наказі може бути визначено, що розподіл обов’язків між працівниками служби визначається посадовими інструкціями останніх, затвердженими керівником установи.
1.2. Форма бухгалтерського обліку — меморіально-ордерна з використанням програмного комплексу (окремих програм для розрахунку заробітної плати, грошового забезпечення, розроблених частиною самостійно) для обліку записів господарських операцій в облікових регістрах із забезпеченням їх збереження на електронних носіях інформації та в паперовому вигляді.
1.3. Підстава для відображення операції в бухгалтерському обліку — первинний документ, який фіксує факт здійснення операції та складається під час її здійснення. Оформлення та подання первинних документів здійснюються відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88, в строки, які визначені Графіком документообігу військової частини (додаток 1). Строки опрацювання, контролю та здачі документів, які визначені в Графіку документообігу, є обов’язковими для усіх посадових осіб частини.
1.4. У Робочому плану рахунків військової частини (додаток 2) для деталізації обліку грошових коштів, матеріальних цінностей, грошових документів, розрахунків використовувати субрахунки другого рівня залежно від джерел надходжень, умов використання, а саме:
для надходжень і розрахунків:
— за загальним фондом, доповнивши цифрою 0;
— за спеціальним фондом — цифрою 1;
— в межах головного розпорядника коштів — цифрою 2;
— благодійних внесків та гуманітарної допомоги — цифрою 3;
за умовами зберігання — третьою цифрою через риску після ознаки джерела надходження:
— на поточному забезпеченні — цифрою 1;
— на довгостроковому зберіганні — цифрою 2;
— надлишкове майно — цифрою 3 і т. д.*
* Залежно від особливостей діяльності кожна бюджетна установа може деталізувати Робочий план рахунків шляхом уведення до субрахунків додаткових аналітичних рахунків.
1.5. Оформлення та ведення касових операцій здійснювати відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2014 р. № 637.
Одержана готівка витрачається суворо за цільовим призначенням. Використання коштів, які надходять до каси за надані послуги або з інших джерел готівкою, без попереднього зарахування на рахунки частини, заборонено.
Установити ліміт залишку готівки в касі в розмірі 200 грн. Розрахунок ліміту каси наведено у додатку 7.
1.6. Списання використаних медичних препаратів, реактивів та малоцінного медичного інвентарю, які обліковуються на субрахунку 1512 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали», оформлюється Актом, форма яка визначена в додатку 6.
1.7. Списання пального здійснювати на підставі подорожніх листів за фактичною витратою, але не більше встановлених норм витрати, які передбачені для автомобільної та спеціальної техніки, що знаходиться в частині. Списання використаного пального при проведенні робіт на спеціальній техніці (комплекти ДДА-3, ЛМП та інші) здійснювати на підставі робочих листів спеціальної техніки, до яких додавати копії наказів (розпоряджень) командира частини щодо проведення робіт.
1.8. Облік топографічних карт та каталогів координат здійснювати на субрахунку 1518 «Інші виробничі запаси».
1.9. Службові поїздки для виконання службових доручень особового складу частини до санітарно-епідеміологічного відділу, розташованого у м. Миколаїв, та особового складу цього структурного підрозділу до пункту постійної дислокації частини у м. Одеса на підставі вимог листа Мінфіну від 22.03.2013 р. № 31-07230-16-27/9358 оформлюються як службові відрядження. Підставою для визначення сум добових є накази командира частини про вибуття особового складу з місця проходження служби, прибуття до місця відрядження та наказів про повернення до місця проходження служби (роботи). Начальник адміністративної частини надає витяги з наказів до фінансово-економічної служби частини. Термін повернення визначається за датами, які визначені на проїзних документах особи, що була направлена для виконання службового доручення. Витяги з наказів додаються до авансових звітів осіб, направлених у відрядження.
1.10. Дозволяється в разі службової необхідності, в тому числі і термінового направлення у відрядження, направляти, як виняток, у службові відрядження особовий склад без виплати авансу. В наказі про направлення у відрядження визначати терміни погашення проведених видатків особовому складу після повернення.
1.11. Порядок компенсації витрат на проїзд у службових справах і перелік посад, яким компенсується вартість проїзду міським транспортом загального користування у зв’язку з виконанням службових обов’язків, здійснювати відповідно до порядку, наведеного у додатку 3. Конкретний список працівників та військовослужбовців, яким відшкодуються витрати на проїзд, визначається у переліку (додаток 3), а також можуть додатково встановлюватись наказом (розпорядженням) командира військової частини. Витрати компенсуються на підставі маршрутного листа (додаток 4) та авансового звіту, затвердженого командиром частини. Маршрутний лист повинен мати відмітки організацій, установ, військових частин, які підтверджують факт перебування посадових осіб військової частини в них.
1.12. Списання з бухгалтерського обліку субрахунку 1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» здійснюється при їх передачі в експлуатацію (використання) на підставі накладних (забірних карток) на видачу. Матеріально відповідальні особи, які отримали ці запаси, ведуть їх оперативній облік за найменуванням в кількісному виразі в книгах складського обліку типової форми № З-9. Списання з оперативного обліку запасів оформлюється актами списання типової форми № З-2.
1.13. Інвентаризацію коштів, техніки та військового майна, розрахунків та інших статей балансу частини здійснювати з дотриманням вимог Положення про інвентаризацію військового майна в Збройних Силах України, затвердженого постановою КМУ від 03.05.2000 р. № 748, та Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.
2. Ведення фінансово-господарської діяльності частини здійснювати з дотриманням таких організаційних питань:
2.1. Внутрішній контроль фінансово-господарської діяльності здійснювати відповідно до вимог наказу Міноборони «Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України» від 17.11.2010 р. № 590 складом внутрішніх перевірочних комісій, які визначені наказом командира військової частини 27.12.2016 р. № 157, та надати їм статус робочих інвентаризаційних комісій при проведенні інвентаризаційних заходів.
2.2. Призначити постійно діючу інвентаризаційну комісію частини в складі:
голова комісії — заступник командира частини підполковник м/с Федченко О. П.;
члени комісії: начальник служби — головний бухгалтер частини працівник ЗСУ Шашерін В. О., начальник епідеміологічного відділу підполковник м/с Молодий С. П., начальник адміністративної частини працівник ЗСУ Курченко Л. І., лікар-статистик епідеміологічного відділу працівник ЗСУ Чанцев В. І., лікар із загальної гігієні санітарно-гігієнічного відділу працівник ЗСУ Корольова Т. М.
Роботу комісії здійснювати на підставі плану роботи, затвердженого на 2017 рік. Засідання комісії проводити не менше одного разу в квартал, підсумки комісії оформлювати протоколами засідань.
На постійно діючу інвентаризаційну комісію покласти обов’язки щодо визначення ліквідаційної вартості техніки та майна військової частини, списання простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості.
2.3. Право першого підпису фінансових документів та документів звітності залишаю за собою*.
* Право першого підпису керівника бюджетної установи (командира військової частини) встановлюється розпорядженням органу управління вищого рівня. Зазвичай про це зазначають у наказі про вступ до виконання обов’язків за посадою керівника.
2.4. Надати право першого підпису фінансових документів та звітності в разі моєї відсутності заступнику командира військової частини.
2.5. Надати право другого підпису фінансових документів та документів звітності головному бухгалтеру (у разі відсутності — бухгалтеру).
2.6. У разі відсутності цих осіб тимчасове право першого та другого підпису надається за рішенням командира військової частини окремим розпорядженням.
2.7. Призначити відповідальних:
— за облік та видачу довіреностей — бухгалтер Линник О. В.;
— за облік та зберігання бланків суворого обліку — бухгалтер Линник О. В.;
— за облік та видачу грошових атестатів військовослужбовців строкової служби — бухгалтер Линник О. В.;
— за облік та видачу військових перевізних документів — начальник відділу полковник м/с Молодий С. П.;
— за облік та зберігання бланків трудових книжок та вкладишів до них — начальник адміністративної частини Курченко Л. І.
2.8. Матеріально відповідальними особами частини визначити:
— за кошти і інші цінності, бланки суворого обліку — бухгалтер Линник О. В.;
— за поштові марки, конверти з марками, бланки трудових книжок та вкладишів до них — начальник адміністративної частини Курченко Л. І.;
— за інше майно і запаси в підрозділах посадових осіб згідно з наказом командира частини від 25.12.2016 р. № 54.
Заступнику командира частини до 20 січня 2017 року перевірити наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з усіма матеріально відповідальними особами частини*.
* Окремим наказом командира військової частини визначаються комісії щодо прийому, списання, оцінки майна (у випадках, передбачених законодавством), визначення строку корисного використання активів, які не зазначені в типових строках використання або не визначені відомчими нормативними документами, тощо.
2.9. Постійними авансодержателями призначити:
— начальників відділів та начальника господарської частини;
— начальника адміністративної частини працівника ЗСУ Курченка Л. І.
Видачу підзвітних сум іншим посадовим особам частини (в тому числі і на відрядження) здійснювати за письмовим дозволом командира військової частини.
3. Відповідальними за ведення бухгалтерського обліку в частині визначити:
3.1. Відповідно до п. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХIV покладаю на себе відповідальність за стан бухгалтерського обліку та фінансової звітності в частині.
3.2. Начальник фінансово-економічної служби (головний бухгалтер) військової частини в межах бюджетного законодавства є відповідальним за:
— забезпечення дотримання установлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені терміни фінансової, бюджетної та іншої звітності;
— відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
— перевірки, візування документів, що є підставою для приймання та видачі товарно-матеріальних цінностей та коштів, а також розрахункових, кредитних та фінансових зобов’язань, господарських договорів.
3.3. Начальник фінансово-економічної служби (головний бухгалтер) забезпечує дотримання єдиних методологічних засад ведення бухгалтерського обліку та подання у встановлені строки бюджетної і фінансової звітності до органу Державного казначейства України та фінансової звітності до головного розпорядника бюджетних коштів, інших органів управління вищого рівня.
3.4. Відповідальним за ведення та зберігання, видачу документів з бухгалтерського архіву є бухгалтер Линник О. В., видачу документів в частині здійснювати з дозволу головного бухгалтера, за межі частини — з дозволу командира частини.
3.5. Підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій частини є первинні документи, які складені згідно з вимогами Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88, Інструкції з організації та ведення бухгалтерського обліку в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міноборони від 19.12.2014 р. № 905, та інших нормативних документів.
Забороняється головному бухгалтеру приймати для обробки документи, які оформлені з порушенням вимог нормативних документів.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних покласти на посадових осіб частини, які склали та підписали первинні документи. Первинні документі підлягають обов’язковій перевірці (в межах компетенції) особовим складом фінансово-економічної служби, який веде бухгалтерський облік, за формою та змістом (перевіряються наявність в документі обов’язкових реквізитів, відповідність господарської операції діючому законодавству в сфері бухгалтерського обліку, логічна ув’язка окремих показників). У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства цей документ разом з письмовим обґрунтуванням передається командиру військової частини. До окремого письмового рішення командира військової частини такі документи не приймаються фінансово-економічною службою до виконання. Відповідальність працівників фінансово-економічної служби за здійснення проведених господарських операцій визначається в межах бюджетного законодавства.
3.6. Підзвітними особами частини призначаю заступника командира та начальників структурних підрозділів. Видачу коштів під звіт іншим посадовим особам здійснювати тільки за моїм письмовим дозволом. Посадовим особам частини після повернення з відрядження до авансового звіту обов’язково надавати письмові доповіді щодо виконання завдань відрядження.
3.7. Доповіді про стан фінансово-господарської діяльності частини начальник фінансово-економічної служби — головний бухгалтер надає на мій розгляд щомісячно до 10-го числа наступного місяця, плани робіт фінансово-економічної служби на наступний місяць — на затвердження не пізніше 29-го числа поточного місяця.
3.8. Зобов’язую усіх посадових осіб частини до безумовного виконання вимог головного бухгалтера, які слідують з Положення про фінансовий орган частини, його посадової інструкції та цього наказу.
4. Затвердити Робочий план рахунків військової частини, Графік документообігу та інші додатки до цього наказу.
5. Наказ застосовувати з 1 січня 2017 року. З наказом ознайомити письмово всіх керівників структурних підрозділів частини, начальників служб (у тому числі позаштатних).
6. Контроль за виконанням вимог цього наказу залишаю за собою.
Додатки:
1. Графік документообігу військової частини А0000.
2. Робочий план рахунків бухгалтерського обліку військової частини А0000.
3. Порядок компенсації витрат на проїзд у службових цілях і перелік посад, яким компенсується вартість проїзду транспортом загального користування у зв’язку з виконанням службових обов’язків.
4. Форма маршрутного листа на одну поїздку та на декілька поїздок протягом місяця.
5. Відомість обліку строків експлуатації необоротних активів.
6. Форма Акта про надходження та використання медичних препаратів (субрахунок 1522).
7. Розрахунок ліміту каси.
Командир військової частини А0000 полковник м/с І. І. Іванченко
Нормативні документи
БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Закон № 996 — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
Типове положення № 59 — Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затверджене постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59.
Методрекомендації — Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.
НП(С)БО 101 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Надання фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 28.12.2009 р. № 1541.
НП(С)БО 123 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.
НП(С)БО 124 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 124 «Доходи», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.
НП(С)БО 125 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 125 «Зміна облікових оцінок і виправлення помилок», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.
НП(С)БО 129 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 129 «Інвестиційна нерухомість», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.
НП(С)БО 135 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 18.05.2012 р. № 568.
План рахунків — План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203.
Типова кореспонденція — Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.
