(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 16/1
  • № 16
  • № 15
  • № 14
  • № 13
  • № 12/1
  • № 12
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/14
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Травень , 2017/№ 17-18

Щодо укладення додаткової угоди до договору

У 2003 році сільська рада уклала договір на постачання електричної енергії. Кожного року додатковою угодою встановлювалася ціна договору на рік. У 2017 році була укладена додаткова угода на суму 199438,00 грн. Але у зв’язку з підвищенням вартості електричної енергії сума додаткової угоди у 2017 році перевищить 200 тис. грн. Що робити в цій ситуації з укладеною додатковою угодою? Чи необхідно її розривати? Чи потрібно проводити процедуру закупівлі?

У цій ситуації варто звернути увагу на правильність планування замовником закупівель. Зауважте, що ані Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі — Закон № 922), ані підзаконні нормативно-правові акти не визначають механізму планування публічних закупівель.

Поряд з цим законодавець передбачив у ч. 1 ст. 4 Закону № 922, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. У свою чергу, уповноважений орган у сфері закупівель (Мінекономрозвитку) в п. 2 наказу «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 р. № 490 (далі — наказ № 490) зазначив, що додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абз. 2 і 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 922, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.

Так, бюджетників стосуються вартісні пороги, зазначені в абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 922, а саме: цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн грн.

Разом з тим забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом № 922, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. При цьому замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону № 922.

Отже, як бачимо, хоча сам механізм планування закупівель і не прописаний у закупівельному законодавстві, але певні моменти врегульовано. Зокрема, замовник має планувати та здійснювати закупівлі таким чином, щоб не уникати конкурентних процедур закупівель.

Тобто на момент виникнення потреби в тому чи іншому предметі закупівлі (товарах, роботах, послугах) варто аналізувати питання загальної очікуваної вартості предмета закупівлі для забезпечення повної потреби організації (усіх її структурних підрозділів) на рік. Водночас замовникам-бюджетникам варто пам’ятати, що відповідно до ч. 1 ст. 23 та ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI вони не можуть брати бюджетні зобов’язання понад затверджені бюджетні асигнування.

З огляду на зазначене, якщо замовник у цій ситуації має документальне підтвердження того, що на момент укладання першої додаткової угоди він не міг передбачити, що загальна річна сума закупівлі буде перевищувати 200 тис. грн., то при укладанні другої додаткової угоди цей предмет закупівлі розглядається як новий предмет та відповідно питання: проводити процедуру закупівлі чи ні, — розглядається, виходячи з очікуваної вартості саме цього нового предмета закупівлі, тобто суми підвищення вартості електричної енергії.

Саме такий підхід підтримує Мінекономрозвитку, про що свідчить лист від 14.09.2016 р. № 3302-06/29640-06 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 40). У разі якщо ця сума не дорівнює та не перевищує вартісні пороги, зазначені нами вище, то процедура закупівлі не проводиться.

Поряд з цим варто звернути увагу на такий момент.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 922, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою зазначених нами вище вартісних порогів, замовники мають оприлюднити звіт про укладені договори, у разі якщо таку закупівлю вони здійснюють не через електронну систему закупівель Prozorro, а шляхом укладання «прямого» договору. Водночас у будь-якому випадку при «допорогових» закупівлях замовники повинні дотримуватися принципів публічних закупівель.

Тож в описаній ситуації із закупівлею електроенергії виникає питання: яким чином замовник дотримується принципу відкритості та прозорості, якщо він додатковою угодою до 200 тис. грн. (що явно перевищує 50 тис. грн.) продовжив попередній договір замість того, щоб укласти новий договір на 2017 рік та оприлюднити звіт про укладання цього договору? Нагадаємо, що форма звіту про укладені договори затверджена наказом № 490.

Отже, у цій ситуації рекомендуємо замовнику провести переговорну процедуру закупівлі для того, щоб зняти всі можливі питання з боку контролерів у майбутньому, зокрема щодо:

— можливого поділу предмета закупівлі, якщо в замовника не буде зазначених вище підтверджуючих документів про виникнення потреби у такому предметі закупівлі;

— недотримання принципів відкритості і прозорості при закупівлі, з огляду на уникнення укладання нового договору на 2017 рік (неоприлюднення звіту про договір), а натомість продовження попереднього тощо.

договір на постачання електричної енергії, додаткова угода додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті