(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/9
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Листопад , 2017/№ 41

Пенсійна реформа: головні зміни для роботодавців

Нещодавно набрав чинності закон про пенсійну реформу — Закон № 2148. Крім змін до порядку виплати пенсій, він вніс зміни до порядку нарахування ЄСВ і оплати лікарняних (декретних). Що саме змінилося для роботодавців? Про це розповімо далі у статті.

ЄСВ-зміни

І відразу про головну новину, яка стосується як страхувальників, так і застрахованих осіб. З 01.01.2018 р. максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнюватиме 15 розмірам МЗП, встановленої законом. Зазначена зміна внесена Законом № 2148 до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464.

Нагадаємо, що сьогодні така величина складає 25 розмірів ПМПО. І якщо відштовхуватися від проекту закону про Держбюджет-2018, то матимемо підвищення максимальної величини бази нарахування, оскільки за проектом мінзарплата в середньому в два рази перевищує прожитковий мінімум.

Працівники за ЦПД

З 11.10.2017 р. особи, які працюють за ЦПД, мають право на лікарняні і декретні. Проте процес реалізації цього права на практиці поки незрозумілий і викликає безліч запитань.

Дійсно, суми винагороди за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД входять до бази нарахування ЄСВ. А отже, частина сплаченого з них ЄСВ «осідає» на рахунках ФСС.

Згідно із Законом № 1105 основна мета лікарняних і декретних — компенсувати (повністю або частково) застрахованій особі втрату заробітної плати (доходу). У випадку з особами, які працюють за трудовими договорами, усе зрозуміло. Непрацездатний — отже, не отримуєш зарплату, а отримуєш лікарняні (декретні). Але ось у випадку із ЦПД не все так однозначно. Зокрема, виникає запитання: хто повинен розраховувати і нараховувати лікарняні (декретні) особі, яка працює за ЦПД?

Закон № 1105 говорить, що виплати у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами, надають за основним місцем роботи (діяльності) і за сумісництвом (наймом). Якщо припустити, що під наймом законодавець розумів виконання робіт (надання послуг) за ЦПД, то лікарняні особі, що захворіла в період дії такого договору, повинна розраховувати і нараховувати установа, яка уклала з фізичною особою ЦПД.

Виходячи з чого (з яких сум) розраховувати лікарняні? Адже у більшості випадків винагорода за ЦПД буде нарахована фізичній особі після виконання робіт (надання послуг). А якщо роботи виконані (послуги надані) не будуть, то і винагороди не буде!

На жаль, але Закон № 1105 відповідей на ці запитання не дає. Не знайдете ви їх і в Порядку № 1266. Отже, треба чекати, що незабаром до цього Порядку будуть внесені відповідні зміни, які прояснять ситуацію з приводу розрахунку лікарняних «ЦПДшникам».

Лікарняно-декретні обмеження

Законом № 2148 викладено в новій редакції норми Закону № 1105, що встановлюють максимальні та мінімальні обмеження за сумою лікарняних та декретних. Відразу зауважимо, що усі лікарняно-декретні обмеження запрацювали з 11.10.2017 р. Далі розглянемо їх по черзі.

Лікарняні. Тут у новій редакції викладено п. 1 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105, яким установлено спеціальне обмеження щодо суми лікарняних для застрахованих осіб, в яких страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності складає менше 6 місяців. За страховими випадками, що настали з 11.10.2017 р., такі особи мають право на лікарняні, розраховані виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачувався ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчислений із МЗП, встановленої на час настання страхового випадку.

Як реалізувати це бухгалтеру на практиці? Дуже просто:

1) розрахувати середньоденну зарплату виходячи з фактично нарахованої в розрахунковому періоді зарплати, і суму денної виплати;

2) визначити обмежуючий показник — мінімальну середньоденну зарплату;

3) порівняти денну виплату та мінімальну середньоденну зарплату. Якщо сума денної виплати перевищує обмежуючий показник, для розрахунку лікарняних слід застосовувати суму мінімальної середньоденної зарплати. Усе! «Обрізувати» суму лікарняних до рівня «мінімалки» в повних місяцях хвороби, що почалася з 11.10.2017 р., для цілей визначення загальної суми лікарняних, більше не потрібно.

Загальне обмеження (для тих, хто за останні 12 місяців перед настанням хвороби заробив собі страховий стаж 6 або більше місяців) за сумою лікарняних залишилося без змін.

Тут, як і раніше:

1) розраховуєте середньоденну зарплату виходячи з фактично нарахованої зарплати в розрахунковому періоді;

2) визначаєте обмежуючий показник — середньоденну зарплату виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діяв в останньому місяці розрахункового періоду;

3) порівнюєте отримані величини. Якщо сума фактичної середньоденної зарплати перевищує обмежуючий показник, то для розрахунку денної виплати використовуєте суму порушеного показника (тобто середньоденну зарплату, розраховану виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діяв в останньому місяці розрахункового періоду);

4) розраховуєте денну виплату і обчислюєте суму лікарняних. При цьому, якщо працівник хворів частину місяця, ніяких порівняльних розрахунків більше не робите. Але якщо працівник був непрацездатний один календарний місяць (чи більше), суму лікарняних, нарахованих за повний місяць хвороби, порівнюєте з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду. У випадку якщо сума лікарняних за повний місяць непрацездатності перевищить максимальну величину, «обрізуєте» її до рівня максимальної величини.

Декретні. За страховими випадками, що настали з 11.10.2017 р., сума декретних з розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений виходячи з мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку. Страховий стаж працівниці, у тому числі за останні 12 місяців, тут значення не має.

Тобто за страховими випадками, що настали з 11.10.2017 р., щоб виконати обмеження за мінімальною сумою допомоги по вагітності та пологах, бухгалтер повинен:

1) розрахувати середньоденну зарплату з фактичної зарплати працівниці;

2) визначити обмежуючий показник — середньоденну зарплату, обчислену виходячи з МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку;

3) порівняти отримані величини. Якщо фактична середньоденна зарплата виявиться нижче обмежувача, розрахунок декретних потрібно робити виходячи з мінімальної «середньоденної». Тобто просто помножити мінімальну середньоденну зарплату на кількість днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами згідно з листком непрацездатності і все! Ніякі «розкидання» за місяцями і подальші порівняння з МЗП для цілей визначення суми декретних більше робити не треба.

Що стосується «верхніх» обмежень, то тут, як і раніше, важливим є стаж працівниці за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку.

Якщо такий стаж менше 6 місяців — вивчаємо викладений у новій редакції п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105. Ось як він звучить сьогодні: сума декретних розраховується виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачувалися страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку.

Що змінилося? За страховими випадками, що настали з 11.10.2017 р., щоб виконати обмеження за максимальною сумою допомоги по вагітності та пологах, за працівницею, яка за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку заробила собі страховий стаж менше 6 місяців, необхідно:

1) розрахувати середньоденну зарплату з фактичної зарплати працівниці;

2) визначити обмежуючий показник — середньоденну зарплату, обчислену виходячи з двократного розміру МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку;

3) порівняти отримані величини. Якщо фактична середньоденна зарплата виявиться вище за межу, розрахунок декретних необхідно робити виходячи із «середньоденної», обчисленої із двократного розміру мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку. При цьому для цілей визначення загальної суми декретних «розкидати» за місяцями і «зрізувати» суму допомоги до рівня двох мінзарплат у повних місяцях перебування в декретній відпустці вже не потрібно. Тобто скільки вийшло в результаті розрахунку, стільки слід і нараховувати.

А ось у ситуації, коли у працівниці страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку склав 6 або більше місяців, діємо за вже звичними правилами. Тут без змін. Тобто:

1) розраховуємо середньоденну зарплату виходячи з фактично нарахованої в розрахунковому періоді зарплати;

2) визначаємо обмежуючий показник, а саме максимальну середньоденну зарплату. Для цього розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановлений в останньому місяці розрахункового періоду, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів;

3) порівнюємо отримані величини. Якщо сума фактичної середньоденної зарплати перевищує обмежуючий показник, для розрахунку декретних застосовуємо суму максимальної середньоденної зарплати. Далі розраховуємо загальну суму декретних, за необхідності «зрізуючи» в повних місяцях декретної відпустки місячні суми допомоги до рівня максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої в останньому місяці розрахункового періоду.

«Пенсійна» квота

З 01.01.2018 р. для установ з кількістю штатних працівників від 8 до 20 осіб буде встановлено «пенсійну» квоту — норматив працевлаштування громадян, яким до настання права на пенсію за віком (ст. 26 Закону № 1058) залишилося 10 або менше років.

Чому дорівнюватиме розмір такої квоти? Не менше однієї людини у середньообліковій кількості штатних працівників установи. Отже, квота буде вважатися виконаною, якщо за рік середньооблікова кількість працівників передпенсійного віку складе хоча б одиницю.

При цьому для установ з кількістю штатних працівників більше 20 осіб, як і сьогодні, діятиме «трудова» квота — норматив працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (дорівнює 5 % середньооблікової кількості штатних працівників за попередній календарний рік, див. ч. 2 ст. 14 Закону № 5067).

Нормативні документи та скорочення

Закон № 2148Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. № 2148-VIII.

Закон № 1105Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Закон № 2464Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон № 1058Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Закон № 5067 — Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

Порядок № 1266Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

ЄСВ — єдиний соціальний внесок.

МЗП — мінімальна заробітна плата.

ПМПО — прожитковий мінімум для працездатних осіб.

ЦПД — цивільно-правовий договір.

пенсійна реформа, порядок нарахування ЄСВ, база нарахування, максимальна величина, оплата лікарняних, оплата декретних, обмеження суми, цивільно-правовий договір, пенсійна квота додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті