Теми статей
Обрати теми

Застосування ПЦМ: найактуальніші запитання

Станкус Тетяна, заступник головного редактора газети «Бюджетна бухгалтерія»
Застосування ПЦМ на рівні місцевих бюджетів набирає все більші оберти. У зв’язку з цим у розпорядників бюджетних коштів виникає багато запитань. У цьому матеріалі ми пропонуємо вам, наші дорогі читачі, найсвіжіші та найактуальніші запитання з цього приводу і відповіді на них.

Загальні питання застосування ПЦМ

На які саме місцеві бюджети та з якого періоду поширюється обов’язок застосування ПЦМ?

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень БКУ місцеві бюджети, які мають взаємовідносини з державним бюджетом (обласні, міські, міст обласного значення, районні бюджети та бюджети об’єднаних територіальних громад), починаючи зі складання проектів місцевих бюджетів на 2017 рік, обов’язково застосовують програмно-цільовий метод у бюджетному процесі. Тобто для таких бюджетів ПЦМ мав застосовуватися ще з осені 2016 року, коли складалися бюджетні запити на 2017 рік.

Чи правда, що в проекті змін до БКУ планується відтермінувати застосування ПЦМ до 2019 року?

Ні, навпаки. Місцеві бюджети, які мають взаємовідносини з державним бюджетом, обов’язково застосовують ПЦМ, починаючи зі складання бюджетних запитів на 2017 рік (див. попереднє запитання).

Щодо інших місцевих бюджетів, то згідно з проектом Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України від 15.09.2017 р. № 7116 (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62553) на момент написання цього матеріалу визначено таке: у розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ пункт 18 доповнити абзацом такого змісту: «Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів, які не мають взаємовідносин з державним бюджетом, застосовується починаючи із складання проектів таких місцевих бюджетів на 2019 рік».

Це означає, що ті бюджети, які не мали обов’язку застосовувати ПЦМ з моменту складання проектів місцевих бюджетів на 2017 рік (восени 2016 року), в обов’язковому порядку мають застосовувати ПЦМ у 2018 році під час складання проектів місцевих бюджетів на 2019 рік.

Обласні, міські, міст обласного значення, районні бюджети та бюджети ОТГ, які утворилися згідно з перспективним планом, застосовують ПЦМ з 2016 року, тобто з моменту складання бюджетних запитів та підготовки бюджетів на 2017 рік.

Бюджети окремих сіл та селищ застосовують ПЦМ з 2018 року, тобто з моменту складання бюджетних запитів та підготовки бюджетів на 2019 рік.

До речі, навіть якщо законодавчого обов’язку застосування ПЦМ немає, будь-яка рада може прийняти рішення щодо застосування цього методу у бюджетному процесі.

У нашому місті обласного значення затверджено видатки на різні соціально-економічні програми. Чи можемо ми вважати, що в міському бюджеті застосовується програмно-цільовий метод? Чи мають у такому випадку головні розпорядники складати паспорти бюджетних програм?

Насамперед підставою того, що в відповідному місцевому бюджеті застосовується програмно-цільовий метод бюджетування, є рішення про місцевий бюджет, у якому видатки (кредитування тощо) затверджені у розрізі бюджетних програм з визначенням кодів програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету.

Головні розпорядники обов’язково розробляють проекти паспортів бюджетних програм і подають їх на затвердження фінансовому органу протягом 30 днів з моменту набрання чинності рішенням про районний бюджет.

Паспорти бюджетних програм затверджуються спільним наказом головного розпорядника та фіноргану протягом 45 днів від дня набрання чинності рішенням про місцевий бюджет.

Правила складання паспортів бюджетних програм затверджені наказом № 836.

Тож наявність затверджених програм соціального-економічного розвитку ніяк не свідчить про застосування програмно-цільового методу.

Чи потрібно затверджувати кожну бюджетну програму рішенням сесії ради?

Необхідно чітко розуміти, що бюджетні програми і програми (цільові, соціально-економічного розвитку тощо), які затверджуються місцевою радою, не є одним і тим самим.

Виходячи з норм БКУ бюджетні програми — це одна з особливих складових ПЦМ. Бюджетні призначення у розрізі бюджетних програм затверджуються у додатку 3 до рішення про місцевий бюджет.

Інші параметри бюджетної програми (мета, завдання, результативні показники тощо) затверджуються у встановленому порядку паспортом бюджетної програми.

Згідно із ст. 26 та 43 Закону № 280 до компетенції сільських, селищних, міських, районних та обласних рад належить затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць та цільових програм. Такі програми затверджуються окремим рішенням відповідної ради і можуть виконуватися протягом декількох років. У разі потреби кошти на їх реалізацію передбачаються за рахунок бюджетних асигнувань, установлених для відповідних бюджетних програм.

У 2017 році у нашому районі формується дві громади. Одна громада — у вересні, друга — у жовтні. При цьому обидві громади поки ще не враховані у держбюджеті. Чи варто головному розпоряднику бюджетних коштів формувати бюджетні запити з урахуванням цих громад на 2018 рік?

Так, такі громади слід урахувати в бюджетних запитах на 2018 рік.

При цьому, як свідчить практика, не у всіх випадках об’єднання громад проводиться відповідно до перспективного плану. У 2017 році вже відбулися перші місцеві вибори у 47 ОТГ. Проте 26 громад об’єдналися не у відповідності із затвердженим перспективним планом. Тому у проекті державного бюджету на 2018 рік міжбюджетні трансферти передбачено лише для бюджетів 21 ОТГ.

У разі якщо найближчим часом будуть внесені відповідні зміни до перспективних планів, Міністерство фінансів при доопрацюванні проекту державного бюджету до другого читання (відповідно до ст. 158 Регламенту Верховної Ради України розгляд проекту державного бюджету на плановий рік завершується до 20 листопада року, що передує плановому) врахує їх та передбачить міжбюджетні трансферти для бюджетів ОТГ, по яких перспективні плани приведено у відповідність.

Зазначене стосується і ОТГ, у яких перші місцеві вибори проведено 29 жовтня 2017 року, — при доопрацюванні проекту бюджету до другого читання Міністерство фінансів при розрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів врахує бюджети ОТГ, у яких відбулися перші місцеві вибори та які об’єдналися відповідно до Закону № 157 та перспективного плану.

Чи складаються бюджетні програми на використання коштів, які надходитимуть за рахунок субвенцій?

При формуванні та затвердженні бюджету у програмно-цільовому форматі мають бути сформовані бюджетні програми, які охоплюють всі видатки, в тому числі і видатки за субвенціями.

Так, наприклад, за КТКВК 250344 «Субвенція з місцевого бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів» формується бюджетна програма за кодом 8390.

При цьому паспорт цієї бюджетної програми не створюється. Це обумовлено п. 1.2 Правил № 836. У ньому зазначено, що паспорти бюджетних програм складають усі головні розпорядники бюджетних коштів за кожною бюджетною програмою, крім бюджетних програм: які створюються протягом року за рахунок коштів резервного фонду бюджету; з повернення кредитів до бюджету; з відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду; з відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна, стягнутого в дохід держави; з відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб; з перерахування міжбюджетних трансфертів.

Чи потрібно сільській раді (ОТГ) складати бюджетні запити?

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 БКУ за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцеві бюджети, головними розпорядниками коштів можуть бути місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Якщо головним розпорядником бюджетних коштів визначено сам апарат ради, то так, вона має складати бюджетні запити.

Чи усі видатки районного бюджету необхідно помістити у бюджетні програми при застосуванні ПЦМ?

Бюджетні програми є однією з особливих складових ПЦМ у бюджетному процесі (ст. 20 БКУ).

Як визначено у п. 2.4 Інструкції № 836, у рішенні про місцевий бюджет бюджетні призначення встановлюються головному розпорядникові у розрізі відповідальних виконавців за всіма бюджетними програмами.

Тож при формуванні та затвердженні бюджету мають бути сформовані бюджетні програми, які охоплюють усі видатки.

З метою приведення у відповідність кодів ТПКВКМБ до наказу МФУ від 16.02.2017 р. № 236 надайте роз’яснення щодо застосування коду ТПКВКМБ для проведення фінансування видатків на утримання виконавчого комітету районної в місті ради (просимо вказати конкретний код та назву).

Відповідно до Типового переліку у галузі «Державне управління» маємо бюджетну програму «Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності обласної ради, районної ради, районної у місті ради (у разі її створення), міської, селищної, сільської рад та їх виконавчих комітетів».

Раніше такі видатки проводилися за КТКВК 010116.

Для проведення фінансування видатків на утримання виконавчого комітету на сьогодні необхідно використовувати код ТПКВКМБ 0170, назва коду — «Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності обласної ради, районної ради, районної у місті ради (у разі її створення) міської, селищної, сільських рад». Це передбачено Типовою програмною класифікацією № 1195.

З 01.01.2018 р. відповідно до наказу № 793 це код ТПКВКМБ/ТКВКБМС 0150 «Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності обласної ради, районної ради, районної у місті ради (у разі її створення) міської, селищної, сільської рад» (див. «Бюджетна бухгалтерія», спецвипуск № 40/1 від 30.10.2017 р.).

Зауважимо, що бюджетні запити на 2018 рік необхідно складати, дотримуючись нової класифікації (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 39, с. 20).

Якими мають бути дії фінансового управління у разі неподання бюджетного запиту головним розпорядником?

Згідно з п.п. 2 ч. 1 ст. 116 БКУ порушення встановлених термінів подання бюджетних запитів або їх неподання є бюджетним правопорушенням.

За допущене порушення ст. 117 БКУ передбачені такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

Такий захід впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, може застосовуватись учасниками бюджетного процесу, уповноваженими БКУ на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, якими, зокрема, є Мінфін, органи Держказначейської служби, Держаудитслужби, місцеві фіноргани, головні розпорядники бюджетних коштів.

При цьому механізм застосування цього заходу впливу прописаний лише для Казначейства у Методичних рекомендаціях № 394.

Відповідно до вимог п.п. 2.2 п. 2 цих Методичних рекомендацій у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства посадова особа органу Держказначейства складає у довільній письмовій формі попередження, в якому обов’язково зазначає:

— суть порушення бюджетного законодавства;

— посилання на норми нормативно-правових актів, які порушені та є підставою для складання попередження;

— термін усунення порушення бюджетного законодавства.

Хоча місцеві фінансові органи не мають подібної методики, вони можуть застосовувати цей захід впливу аналогічно механізму, який застосовує Держказначейська служба.

Щодо зупинення операцій з бюджетними коштами, то цей захід регламентовано Порядком № 21.

Такий захід полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунків розпорядників.

Місцевий фінорган має скласти розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами за формою згідно з додатком 1 до зазначеного Порядку.

У цьому випадку розпорядження про зупинення операцій надсилається не пізніше робочого дня, що настає за днем його реєстрації, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або подається особисто під розписку уповноваженій особі:

— органу Державної казначейської служби, у якому відкрито рахунки розпорядника, що порушив вимоги бюджетного законодавства;

— розпорядника, що порушив вимоги бюджетного законодавства.

Один примірник залишається місцевому фінансовому органу.

Орган Державної казначейської служби після надходження розпорядження про зупинення операцій зупиняє операції на відповідних рахунках і надсилає місцевому фіноргану корінець такого розпорядження, який підписується керівником (заступником керівника) та скріплюється печаткою.

До речі, протокол за ст. 16412 КУпАП при такому бюджетному правопорушенні не складається, відповідно, штраф не передбачений.

ОТГ створена згідно із Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», але не включена до перспективного плану. За яким методом формувати бюджет?

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень БКУ ПЦМ у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів, які мають взаємовідносини з державним бюджетом, застосовується починаючи із складання проектів місцевих бюджетів на 2017 рік.

Якщо ОТГ створено не за перспективним планом, то взаємовідносин з державним бюджетом (якщо до перспективного плану не буде внесено зміни) не буде.

Тож обов’язку щодо застосування ПЦМ для такої ОТГ на сьогодні немає.

Але, звичайно, місцева рада в будь-якому разі може вирішити питання щодо застосування ПЦМ вже з 2018 року та не відкладати це на потім.

Тим паче що у разі внесення відповідних змін до БКУ, про які вже йшлось вище у запитанні, бюджетні запити восени 2018 року потрібно буде складати у програмно-цільовому форматі всім бюджетам без винятків.

Складання та затвердження паспортів бюджетних програм

Як і де необхідно оприлюднювати інформацію про місцевий бюджет?

Чи необхідно оприлюднювати паспорти бюджетних програм? Якщо так, то де саме оприлюднюються паспорти бюджетних програм, якщо ані установа, ані її головний розпорядник не мають власного сайту?

Питання оприлюднення та публічного представлення інформації про бюджет унормовано ст. 28 БКУ.

Відповідно до ч. 4 та 5 цієї статті інформація про місцевий бюджет (рішення про місцевий бюджет, квартальні звіти про виконання місцевого бюджету) підлягає обов’язковій публікації у газетах, визначених відповідними місцевими радами.

Публічне представлення та публікацію інформації про бюджет за бюджетними програмами та показниками, бюджетні призначення щодо яких визначені рішенням про місцевий бюджет, здійснюють головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у разі застосування ПЦМ у бюджетному процесі.

Оприлюднення здійснюється шляхом розміщення на своїх офіційних сайтах паспортів бюджетних програм та звітів про виконання паспортів бюджетних програм (абз. 5 ч. 5 ст. 28 БКУ).

Водночас ч. 6 ст. 28 БКУ передбачено, що інформація про бюджет, визначена цією статтею, оприлюднюється з додержанням вимог Закону № 2939 в частині оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних.

Умови та порядок забезпечення доступу до інформації про використання коштів державного і місцевих бюджетів визначаються Законом № 183.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону інформація, що оприлюднюється, готується розпорядниками та одержувачами коштів місцевих бюджетів та подається ними для оприлюднення на єдиному веб-порталі використання публічних коштів, який є офіційним державним інформаційним ресурсом у мережі Інтернет.

З урахуванням цих норм головні розпорядники коштів місцевих бюджетів, у разі відсутності власного сайту, можуть публікувати інформацію на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних: http://data.gov.ua.

При цьому вони повинні довести до громадськості, в який саме спосіб здійснено оприлюднення інформації про використання коштів бюджету.

В яких випадках вносяться зміни до паспортів бюджетних програм?

Відповідно до п. 1.1 Правил № 836 паспорт бюджетної програми визначає відповідальних виконавців, мету, підпрограми (у разі їх формування), завдання, результативні показники й інші характеристики бюджетної програми згідно з бюджетними призначеннями, встановленими рішенням про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період, на основі яких здійснюються контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів і аналіз ефективності бюджетної програми.

Головні розпорядники і фіноргани забезпечують відповідність змісту паспортів бюджетних програм рішенню про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період, бюджетному розпису (крім випадків внесення змін до паспортів бюджетних програм у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису бюджетної установи в частині власних надходжень бюджетних установ), відповідним порядкам використання бюджетних коштів та цим Правилам (п. 1.4 Правил № 836).

Відповідно до п. 1.10 Правил зміни до паспортів бюджетних програм вносяться протягом бюджетного періоду шляхом затвердження їх у новій редакції у порядку, встановленому для складання паспортів бюджетних програм, у разі:

— прийняття змін до рішення про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період, які призводять до зміни інформації та показників, затверджених у паспортах бюджетних програм;

— зміни інформації та зміни показників, затверджених у паспортах бюджетних програм, необхідність у внесенні яких з об’єктивних причин виникла в процесі виконання бюджету і які відповідають меті та завданням бюджетної програми;

— передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника до іншого;

— передачі нерозподілених бюджетних призначень на визначену в рішенні про місцевий бюджет мету між головними розпорядниками;

— перерозподілу видатків за бюджетними програмами у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених головному розпоряднику;

— перерозподілу видатків за підпрограмами у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених на виконання бюджетної програми;

— прийняття відповідних рішень щодо внесення змін до чинних порядків використання бюджетних коштів, які призводять до зміни інформації та показників, затверджених у паспортах бюджетних програм;

— внесення змін до розпису місцевого бюджету, які призводять до зміни результативних показників бюджетної програми (підпрограми);

— внесення змін до спеціального фонду кошторису бюджетної установи в частині власних надходжень бюджетних установ, що призводять до виникнення нових завдань бюджетної програми (підпрограми).

Скільки днів можна проводити оплату в Казначействі без паспорта бюджетної програми?

Питання здійснення платежів врегульовано ст. 49 БКУ.

Відповідно до п. 2 цієї статті БКУ Казначейство здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

1) наявності відповідного бюджетного зобов’язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету;

2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування ПЦМ у бюджетному процесі);

3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Пунктом 8 ст. 20 БКУ визначено, що головний розпорядник бюджетних коштів розробляє та протягом 45 днів від дня набрання чинності законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) затверджує спільно з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) паспорт бюджетної програми.

Отже, у разі неподання до Казначейства у зазначений термін затвердженого паспорта бюджетної програми оплата платежів здійснюватися не буде.

Ця норма стосується як розпорядників коштів державного бюджету, так і розпорядників коштів місцевих бюджетів.

Чи повинна кількість бюджетних програм співпадати з кількістю затверджених паспортів бюджетних програм? Чи може бути, що за одним кодом затверджено декілька бюджетних програм, а паспорт є тільки один (на всі бюджетні програми)? Чи потрібно на кожну бюджетну програму складати окремий паспорт?

Правила складання паспортів бюджетних програм затверджено наказом № 836.

Відповідно до п. 1.2 цих Правил паспорти бюджетних програм складають усі головні розпорядники бюджетних коштів за кожною бюджетною програмою, крім бюджетних програм: які створюються протягом року за рахунок коштів резервного фонду бюджету; з повернення кредитів до бюджету; з відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду; з відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна, стягнутого в дохід держави; з відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб; з перерахування міжбюджетних трансфертів.

Тобто паспорти бюджетних програм складаються та затверджуються головними розпорядниками бюджетних коштів за всіма бюджетними програмами, затвердженими у додатку 3 до рішення сесії про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період.

При цьому слід звернути увагу, що кожному коду за ТПКВКМБ відповідає конкретна бюджетна програма або підпрограма (у разі її формування). Тобто у кожного головного розпорядника за одним кодом може бути сформована одна програма/підпрограма.

Зауважимо: паспорт формується за кожною бюджетною програмою.

Чи необхідно затверджувати паспорт бюджетної програми в новій редакції у разі змін у частині власних надходжень бюджетних установ?

Зміни до паспортів бюджетних програм у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису бюджетної установи в частині власних надходжень бюджетних установ вносяться тільки у разі виникнення нових завдань бюджетної програми (підпрограми).

Це обумовлено п. 1.10 Правил № 836. У цьому пункті визначено, що зміни до паспортів бюджетних програм вносяться протягом бюджетного періоду шляхом затвердження їх у новій редакції у порядку, встановленому для складання паспортів бюджетних програм, зокрема, у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису бюджетної установи в частині власних надходжень бюджетних установ, що призводять до виникнення нових завдань бюджетної програми (підпрограми).

Згідно з Типовим переліком програм та результативних показників їх виконання у галузі «Соціальний захист» за бюджетною програмою «Утримання закладів, що надають соціальні послуги дітям, які опинилися в складних життєвих обставинах» одним з показників якості є показник «зменшення кількості дітей, які перебували в закладах соціального захисту у порівнянні з минулим роком».

Чи може виконання цього показника дати змогу прийняти вірне управлінське рішення, якщо рівень життя населення гіршає, а кількість дітей, що потребують допомоги, зростає? Чи не призведе цей показник до необхідності закриття закладу у разі мінімізації контингенту при наявній потребі у ньому?

Насамперед слід зазначити, що цей показник так «прямолінійно» розглядати не зовсім правильно.

За бюджетною підпрограмою «Утримання закладів, що надають соціальні послуги дітям, які опинились у складних життєвих обставинах», передбаченою Типовим переліком «Соціальний захист сім’ї та дітей» у рамках бюджетної програми «Заклади і заходи з питань дітей та їх соціального захисту», дійсно серед показників якості передбачено показник кількості дітей, які перебували у відповідних закладах для дітей у регіоні за рік, порівняно з попереднім роком, %. Але, як зазначено у цьому Типовому переліку, цей показник слід розглядати у динаміці, тобто розраховується темп зростання (збільшення+/зменшення-) поточного рівня показника порівняно з рівнем попереднього року.

Такий показник належить до показників-дестимуляторів.

І якщо цей показник збільшується, тобто все більше дітей у регіоні опиняються у складних життєвих обставинах і потребують соціальної допомоги, то це дійсно може свідчити про погіршення рівня життя у регіоні та про необхідність збільшення фінансових ресурсів на зазначену програму в подальшому.

Якщо цей показник зменшується, то це може свідчити і про досить гарну якість надання послуг відповідними закладами для дітей і про покращення життя в регіоні в цілому.

Але в кожному окремому випадку слід аналізувати цей показник з урахуванням певних особливостей конкретного регіону.

Також зазначимо, що типові переліки є примірними і при складанні бюджетних програм перелік завдань та результативних показників може бути уточнений і розширений.

У типових програмах, передбачених Типовим переліком бюджетних програм та результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів у галузі «Державне управління», затвердженим наказом Мінфіну від 01.10.2010 р. № 1147, відсутні показники якості. У зв’язку з цим виникає запитання: чи потрібно їх формувати та відображати у паспорті бюджетних програм з державного управління?

Відповідно до п. 2.7 розд. ІІ Правил № 836 при розробці бюджетних програм (підпрограм) та результативних показників їх виконання головні розпорядники повинні використовувати Типові переліки бюджетних програм та результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів, Примірний перелік результативних показників бюджетних програм для місцевих бюджетів за видатками, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, визначені Мінфіном та відповідними галузевими міністерствами.

При цьому головні розпорядники самостійно обирають із визначеного Мінфіном переліку результативних показників бюджетних програм ті, які максимально ефективно та у повному обсязі відображають результати виконання бюджетних програм. Вони мають право вносити додаткові результативні показники. При їх включенні слід пам’ятати, що всі результативні показники обов’язково мають посилання на джерело інформації та підтверджуються офіційними звітними даними.

Чи можна вказувати як джерело інформації у п. 10 паспорта бюджетної програми лише бюджетний запит?

Форма паспорта бюджетної програми місцевого бюджету затверджена наказом № 836.

У графі «Джерело інформації» слід зазначати найменування офіційної державної статистичної, фінансової та іншої звітності, що ведуться головним розпорядником, та інших видів джерел офіційної інформації, які підтверджують достовірність даних, що використані для визначення результативних показників бюджетних програм.

При цьому для показників ефективності та якості, для визначення яких використовуються кілька показників, необхідно наводити джерела інформації для кожного з них.

Тож сам бюджетний запит не може бути джерелом інформації.

Визначення відповідальних виконавців за бюджетними програмами

Хто визначає відповідального виконавця?

Відповідального виконавця визначає головний розпорядник за письмовим погодженням з відповідним місцевим фінансовим органом у процесі формування проекту бюджету на наступний рік. Це унормовано п. 1.2 Інструкції № 836.

Чи може бути відповідальним виконавцем бюджетної програми комунальне підприємство?

Це питання регламентовано Інструкцією № 836.

Згідно з п. 1.1 цієї Інструкції відповідальний виконавець безпосередньо забезпечує та/або координує виконання однієї чи низки бюджетних програм у системі головного розпорядника, є юридичною особою, має окремий рахунок та бухгалтерський баланс.

Відповідальними виконавцями можуть бути:

— головний розпорядник — за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом;

— розпорядники коштів місцевого бюджету нижчого рівня, які відповідають за виконання бюджетних програм у системі головного розпорядника.

Оскільки комунальні підприємства не можуть бути ні головними розпорядниками, ні розпорядниками коштів нижчого рівня, а є одержувачами бюджетних коштів, виступати відповідальними виконавцями бюджетних програм вони не можуть.

Створено нову ОТГ. Зараз триває конкурс на призначення на посади, зокрема, начальника та спеціалістів фінансового управління та інших відділів. Чи може особа, яка виконує повноваження за строковим трудовим договором або перебуває на стажуванні, затверджувати бюджетну програму чи бути її виконавцем?

Перш за все слід чітко розуміти, що відповідальним виконавцем програми є юридична особа, а не працівник.

Відповідальними виконавцями можуть бути або головні розпорядники, або розпорядники коштів місцевого бюджету нижчого рівня.

Так, наприклад, якщо затверджується програма у сфері освіти і створено управління освіти як юридичну особу, то, як правило, саме це управління є відповідальним виконавцем такої бюджетної програми.

Паспорт бюджетної програми затверджується спільним наказом відповідального виконавця та місцевого фінансового органу.

При цьому згідно з п.п. 36 п. 1 ст. 2 БКУ сільський, селищний, міський голова забезпечує виконання функцій місцевого фінансового органу, якщо такий орган не створено.

Коли доцільно виконавцями бюджетних програм визначати розпорядників коштів нижчого рівня? Наведіть, будь ласка, приклади.

Питання розмежування повноважень, прав і відповідальності головного розпорядника коштів місцевого бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм у процесі складання, затвердження та виконання бюджету в умовах упровадження ПЦМ у бюджетному процесі на місцевому рівні унормовано Інструкцією № 836.

Відповідно до п. 1.1 цієї Інструкції відповідальний виконавець безпосередньо забезпечує та/або координує виконання однієї чи низки бюджетних програм у системі головного розпорядника, є юридичною особою, має окремий рахунок та бухгалтерський баланс.

Відповідальними виконавцями можуть бути:

1) головний розпорядник — за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом;

2) розпорядники коштів місцевого бюджету нижчого рівня (далі — розпорядники коштів нижчого рівня), які відповідають за виконання бюджетних програм у системі головного розпорядника.

Наприклад, відділу освіти райдержадміністрації, як головному розпоряднику коштів районного бюджету, передбачено видатки за бюджетною програмою щодо надання загальної середньої освіти загальноосвітніми школами-інтернатами.

Зазвичай школи-інтернати самостійно ведуть бухгалтерський облік, є розпорядниками коштів нижчого рівня, головний розпорядник включає їх до своєї мережі.

Отже, якщо:

— у бюджеті передбачено кошти на фінансування однієї такої установи, то відповідальним виконавцем за цією бюджетною програмою може бути визначена школа-інтернат;

— таких установ — розпорядників коштів нижчого рівня є декілька, кожен з яких теоретично міг би бути визначений як відповідальний виконавець, відповідальним виконавцем бюджетної програми визначається головний розпорядник коштів (відділ освіти) — оскільки одна бюджетна програма може мати лише одного відповідального виконавця.

У разі якщо заклади (у цьому випадку — школи-інтернати) обслуговує централізована бухгалтерія відділу освіти, то відповідальним виконавцем цієї бюджетної програми визначається головний розпорядник коштів.

За бюджетними програмами, які поділяються на підпрограми, відповідальним виконавцем є головний розпорядник, якому у рішенні про місцевий бюджет встановлюються бюджетні призначення. Відповідальні виконавці у розрізі підпрограм бюджетної програми не визначаються.

Хто має бути відповідальним виконавцем за програмою дитячо-юнацької спортивної школи при районному відділі освіти?

ДЮСШ включена в мережу відділу освіти та обслуговується централізованою бухгалтерією відділу освіти.

Якщо ДЮСШ обслуговується централізованою бухгалтерією відділу освіти, тобто своєї бухгалтерії не має, то ця школа не може бути відповідальним виконавцем.

Крім того, відповідно до п.п. 1.1 Інструкції № 836 за бюджетними програмами, які поділяються на підпрограми, відповідальним виконавцем є головний розпорядник, якому у рішенні про місцевий бюджет встановлюються бюджетні призначення. Відповідальні виконавці у розрізі підпрограм бюджетної програми не визначаються.

Звітування про виконання бюджетних програм

Що робити, якщо головний розпорядник бюджетних коштів подав несвоєчасно чи з порушеннями або не подав узагалі звіт про виконання паспорта бюджетної програми?

Відповідно до ч. 6 п. 5 ст. 22 БКУ головний розпорядник бюджетних коштів розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, здійснює аналіз показників виконання бюджетних програм (у разі застосування ПЦМ у бюджетному процесі), при цьому забезпечуючи:

— своєчасність затвердження паспортів бюджетних програм, достовірність і повноту інформації, що в них міститься;

— відповідність змісту паспортів бюджетних програм закону про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) та/або розпису бюджету (крім випадків внесення змін до паспортів бюджетних програм у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису бюджетної установи в частині власних надходжень бюджетних установ), порядкам використання бюджетних коштів і правилам складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання;

— підтвердження результативних показників бюджетних програм офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, запровадження форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку для збору такої інформації.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 116 БКУ у разі застосування ПЦМ у бюджетному процесі порушення порядку або термінів подання і затвердження паспортів бюджетних програм (п. 17), включення недостовірних даних до звітів про виконання паспортів бюджетних програм, а також порушення порядку та термінів подання таких звітів (п. 36) є бюджетними правопорушеннями.

Заходи впливу за порушення бюджетного законодавства передбачені ст. 117 БКУ. Що стосується саме зазначених порушень, то до учасників бюджетного процесу, які їх допустили, застосовуються такі заходи впливу:

— попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства;

— зупинення операцій з бюджетними коштами.

Чи необхідно подавати звіти про виконання паспортів бюджетних програм до відповідних органів Держказначейської служби?

Ні, такої вимоги чинне законодавство не містить.

Згідно з п.п. 2 п. 2 наказу № 836 звіти про виконання паспортів бюджетних програм подають головні розпорядники бюджетних коштів до місцевих фінансових органів у паперовому та електронному вигляді. Форма звіту затверджена наказом № 836. Терміни подання цих звітів такі ж, як і для зведеної річної фінансової та бюджетної звітності.

Чи дійсно звіти про виконання паспортів бюджетних програм необхідно складати лише раз на рік?

Дійсно, це так.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 наказу № 836 звіти про виконання паспортів бюджетних програм головні розпорядники бюджетних коштів подають до фінансових органів у терміни, визначені для подання зведеної річної фінансової та бюджетної звітності.

Тож звіт про виконання паспорта бюджетної програми складається один раз на рік.

Нормативні документи

БКУБюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

КУпАПКодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 280Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.

Закон № 2939Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939-VI.

Закон № 183Закон України «Про відкритість використання публічних коштів» від 11.02.2015 р. № 183-VIII.

Закон № 157Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 05.02.2015 р. № 157-VIII.

Порядок № 21Порядок зупинення операцій з бюджетними коштами, затверджений постановою КМУ від 19.01.2011 р. № 21.

Інструкція № 836Інструкція про статус та особливості участі у бюджетному процесі відповідальних виконавців бюджетних програм місцевих бюджетів, затверджена наказом Мінфіну від 26.08.2014 р. № 836.

Правила № 836Правила складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання, затверджені наказом Мінфіну від 26.08.2014 р. № 836.

Наказ № 836наказ Мінфіну «Про деякі питання запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів» від 26.08.2014 р. № 836.

Типовий перелік «Державне управління»Типовий перелік бюджетних програм та результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів у галузі «Державне управління», затверджений наказом Мінфіну від 01.10.2010 р. № 1147.

Типовий перелік «Соціальний захист сім’ї та дітей» — Типовий перелік бюджетних програм і результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів у галузі «Соціальний захист сім’ї та дітей», затверджений наказом Мінсоцполітики від 18.01.2017 р. № 57.

Типова програмна класифікація № 1195 — Типова програмна класифікація видатків та кредитування місцевих бюджетів/Тимчасова класифікація видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу (ТПКВКМБ/ТКВКБМС), затверджена наказом Мінфіну від 02.12.2014 р. № 1195.

Наказ № 793 — наказ Мінфіну «Про затвердження складових програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів» від 20.09.2017 р. № 793.

Методичні рекомендації № 394 — Методичні рекомендації щодо порядку застосування органами Державної казначейської служби України заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, затверджені наказом ДКСУ від 29.12.2012 р. № 394.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі