Грошове забезпечення військовослужбовців із 2018 року
— тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців із числа осіб рядового, сержантського й старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового та начальницького складу;
— схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу:
Збройних Сил, Нацгвардії, Держприкордонслужби та Держспецслужби транспорту;
Управління держохорони;
Служби безпеки;
Служби зовнішньої розвідки й інших розвідорганів;
Держслужби спецзв’язку та захисту інформації;
— схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу:
органів і підрозділів цивільного захисту;
Державної кримінально-виконавчої служби;
— схему тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу податкової міліції:
апарату ДФС;
головних управлінь в областях, м. Києві й органу з обслуговування великих платників податків ДФС;
державних податкових інспекцій ДФС;
— тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців строкової військової служби;
— схему тарифних коефіцієнтів за посадами курсантів військових навчальних закладів, навчальних закладів Мінінфраструктури, Держслужби спецзв’язку та захисту інформації, Держслужби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, ДФС, ліцеїстів військових ліцеїв, ліцеїв цивільного захисту й ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
— схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового й начальницького складу;
— додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового й начальницького складу;
розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (окрім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового й начальницького складу.
Грошове забезпечення складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) й одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожитмінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менш ніж 50 % розміру мінзарплати, установленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Новий порядок нарахування грошового забезпечення запрацює з 01.01.2018 р.
Педзвання і категорія під час переходу вчителя на посаду методиста
За педпрацівниками, які переходять на посади методистів, зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфкатегорії (п. 3.27 Типового положення про атестацію педагогічних працівників). Атестують таких працівників не пізніше ніж через 2 роки після переходу на посаду методиста.
За методистами навчально-методичних, методкабінетів (центрів) зберігається право до наступної атестації на отримання підвищених посадових окладів, якщо в період роботи на посадах учителя, викладача, вихователя за результатами атестації їм було присвоєно відповідне звання.
Тому право на підвищення посадового окладу методистові методкабінету, який перейшов на цю посаду з посади вчителя, за педзвання, які були присвоєні при роботі на посаді вчителя, повинно зберігатися тільки до наступної атестації за посадою методиста.
Надалі наявність педзвання «старший учитель» або «учитель-методист», присвоєного за посадою вчителя загальноосвітнього навчального закладу, не впливає на розмір оплати праці методиста методкабінету.
Таке роз’яснення надане Управлінням соціально-економічного захисту ЦК Профспілки працівників освіти і науки (https://pon.org.ua).
Невихід на роботу у зв’язку із самовільним використанням відпустки — прогул
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір у разі здійснення працівником прогулу без поважних причин (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП). Прогул — це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше 3 годин (безперервно або в цілому).
Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше 3 годин протягом робочого дня.
Невихід на роботу у зв’язку із самовільним використанням працівником відпустки, відгулів за відпрацьовані раніше дні, залишення роботи без попередження власника або уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення працівника.
Про це сказано в постанові ВСУ від 13.09.2017 р. у справі № 6-1412цс17.
