(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/7
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Жовтень , 2017/№ 37

Вибуття ОЗ та МНМА: розглядаємо на числових прикладах

На електронну пошту газети «Бюджетна бухгалтерія» (bb@id.factor.ua) надходить велика кількість запитань з проханням розглянути порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з вибуття (списання) ОЗ та МНМА. У цій статті ми зібрали відповіді на найбільш актуальні з них. Сподіваємось, що кожен з вас, шановні читачі, знайде відповідь на своє «наболіле», оскільки всі цікаві ситуації ми розглянули на числових прикладах.

Трохи загальних моментів

Вибуття ОЗ та МНМА з балансів бюджетних установ може здійснюватися з різних причин. Основні з них:

— ліквідація;

— продаж;

— безоплатна передача;

— нестача;

— невідповідність критеріям визнання активом.

Варто нагадати, що для кожної із зазначених причин списання існують певні нормативно-правові акти, які визначають механізм та вимоги до процедури списання таких об’єктів з балансів бюджетних установ, а також визначають правила документального оформлення таких операцій. Пригадаємо ці документи.

Нормативно-правовий акт

До яких операцій з майном застосовується

Порядок № 1314

При списанні об’єктів державної власності, якими є об’єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються ОЗ та ІНМА

Порядок відчуження об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 06.06.2007 р. № 803

При відчуженні (продажу) майна державної власності, яке відноситься до ОЗ

Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затверджене постановою КМУ від 21.09.98 р. № 1482

При безоплатній передачі об’єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів АР Крим, Фонду держмайна, інших держорганів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій

Порядок подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність, затверджений постановою КМУ від 21.09.98 р. № 1482

Визначає основні вимоги до подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність, а також утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність відповідно до Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.98 р. № 147/98-ВР

Положення № 879,

наказ № 572

При проведенні інвентаризації активів і зобов’язань та оформленні її результатів

Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 р. № 818

При складанні типових форм з обліку та списання ОЗ, ІНМА розпорядниками бюджетних коштів, Державною казначейською службою України та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування

І хоча протягом останніх років до основних нормативно-правових актів, які наведено вище, не було внесено суттєвих змін, питання бухгалтерського обліку операцій щодо списання ОЗ та МНМА з балансів бюджетних установ займають призові місця в хіт-параді запитань на нашому професійному бухгалтерському форумі (https://budget.factor.ua).

Це й не дивно, адже з цього року бюджетні установи застосовують План рахунків та Типову кореспонденцію, яка суттєво змінила підхід до обліку операцій з ОЗ та МНМА.

Що стосується списання комунального майна, то тут варто враховувати наступне.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.

Повноваження сільського, селищного, міського голови визначені у ст. 42 цього Закону, в якій відсутні повноваження щодо рішень з управління комунальним майном.

Разом з тим відповідно до ст. 26 зазначеного Закону до компетенції сільських, селищних, міських рад належить виключно на пленарних засіданнях прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади, з визначенням меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Повноваження щодо управління комунальною власністю визначені у ст. 29 зазначеного Закону.

Таким чином, орган місцевого самоврядування виключно на пленарному засіданні приймає рішення про порядок списання комунального майна з врахуванням інших нормативно-правових актів, що регулюють такі питання.

До речі, саме такого висновку дійшов Мінфін у своєму листі від 10.05.2017 р. № 05230-16/23-1794/1/1556.

Також нагадаємо, що про операції з надходження основних засобів та інших необоротних матеріальних активів ми розповідали у матеріалах «Облік основних засобів: розглядаємо на числових прикладах» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 23), «Безоплатне отримання основних засобів: як відобразити в обліку» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 34). Тож якщо хтось із вас пропустив цю інформацію, радимо зазирнути у попередні номери нашої газети.

Далі розглянемо кожну з причин вибуття ОЗ та МНМА та наведемо бухгалтерські записи.

Загальний підхід до відображення в бухгалтерському обліку вибуття (списання) ОЗ та МНМА з балансів бюджетних установ визначено в п. 3 розд. VI НП(С)БО 121 та п. 11 розд. VIII Методрекомендацій: у разі вибуття об’єкта основних засобів з балансу списують його первісну (переоцінену), балансову вартість та суму накопиченого зносу.

Начебто нічого складного. Але, як свідчать запитання наших читачів, з цього приводу виникає чимало непорозумінь саме в частині застосування Плану рахунків та Типової кореспонденції при відображенні в бухобліку операцій з вибуття об’єктів ОЗ. Тому розглянемо більш детально всі цікаві моменти.

1. Перш за все не забудьте: при вибутті об’єкта ОЗ необхідно нарахувати амортизацію в місяці його вибуття. Амортизацію нараховують за повну кількість календарних місяців перебування активу в експлуатації протягом звітного періоду (кварталу).

У цьому випадку бухгалтер нараховує амортизацію на об’єкт ОЗ за час його експлуатації, включаючи місяць його вибуття. Тобто якщо об’єкт списаний у вересні 2017 року (незалежно від дати його списання в цьому місяці), то останнім місяцем, за який потрібно нарахувати амортизацію, буде вересень 2017 року.

Нагадаємо, що сума нарахованої амортизації не може перевищувати 100 % вартості необоротних активів. Разом з тим амортизація, нарахована в розмірі 100 % вартості об’єкта основних засобів, придатних для подальшої експлуатації, не є підставою для його списання.

Звичайно, нарахувати амортизацію можна лише на такі об’єкти ОЗ, які мають вартість, що підлягає амортизації. Тобто це правило не стосується об’єктів, у яких сума нарахованого зносу дорівнює первісній вартості.

При нарахуванні амортизації бюджетні установи складають запис: Дт 8014, 8114 — Кт 1411.

Суму амортизації, віднесену на фінансовий результат звітного періоду, відображають записом: Дт 5511 — Кт 8014, 8114.

2. Згідно з п. 1.27 Типової кореспонденції при вибутті ОЗ бюджетні установи списують суму зносу, нарахованого за весь час експлуатації такого об’єкта.

Тобто це сума зносу, накопичена за кредитом субрахунку 1411, яка нарахована як за поточний 2017 рік, так і за минулі роки.

Отже, при вибутті ОЗ суму нарахованого зносу списують записом: Дт 1411 — Кт 10.

3. Також згідно з п. 1.27 Типової кореспонденції при вибутті ОЗ бюджетні установи списують залишкову вартість об’єкта.

Для цього складають кореспонденцію субрахунків: Дт 8411 — Кт 10.

Зауважимо, що до 2017 року бюджетні установи визначали залишкову вартість ОЗ на підставі інформації за субрахунком 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами». Але станом на 01.01.2017 р. залишки за субрахунком 401 було перенесено на субрахунок 5111 «Внесений капітал».

І якщо станом на 01.01.2017 р. бюджетні установи мали інформацію про залишкову вартість ОЗ, керуючись даними за субрахунком 5111, то вже зараз цей показник не дасть нам бажаної інформації про таку вартість ОЗ.

Чому? Тому що протягом року субрахунок 5111 формувався на підставі нових вимог, визначених Планом рахунків та Типовою кореспонденцією. Зокрема, під час уведення в експлуатацію ОЗ протягом 2017 року в кредит субрахунку 5111 додавалася їх первісна вартість (п. 1.9 Типової кореспонденції). Тому на цьому субрахунку зараз відображається інформація про об’єкти ОЗ за різною вартістю (минулорічні — за залишковою, придбані у 2017 році — за первісною).

У результаті починаючи з цього року залишкова вартість є розрахунковою величиною та визначається так: первісна вартість мінус сума нарахованого зносу. Безумовно, ми і раніше саме так визначали цю суму. Але тепер вона не буде дорівнювати залишку за якимось окремим субрахунком. Цю суму необхідно визначати так: первісна вартість (Дт 10) мінус сума нарахованого зносу (Кт 1411). До речі, саме ця сума й буде зазначена у ряд. 1000 ф. № 1-дс.

Тому не намагайтесь зіставляти залишкову вартість ОЗ, що списуються з балансу, із сумою залишку за субрахунком 5111! Інколи таке співпадіння буде мати місце, але не у всіх випадках. Більш детально це можна побачити на прикладах, які наведено далі.

4. Крім того, при списанні ОЗ, які були придбані за рахунок загального чи спеціального фондів або ж безоплатно отримані за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності, необхідно скласти ще одну кореспонденцію субрахунків.

Ця кореспонденція зазначена в п. 1.28 Типової кореспонденції, а саме:

Дт 5111 — Кт 5512.

Безумовно, головне запитання, яке виникає у цьому році при виконання цього запису: яку суму необхідно списати з субрахунку 5111? Відповідь однозначна — ту суму, яка обліковується за субрахунком 5111. Інакше й неможливо закрити всі субрахунки.

Переважно це питання пов’язане з тим, що у п. 1.28 Типової кореспонденції зазначено: при списанні ОЗ до накопичених фінансових результатів відносять первісну вартість таких об’єктів. Оскільки станом на 01.01.2017 р. на субрахунок 5111 була перенесена залишкова вартість ОЗ, то цілком логічно, що списувати необхідно цю суму.

Усе начебто й так, але в певних ситуаціях, якщо керуватися саме таким підходом, не виходить скласти кореспонденції субрахунків, передбачені Типовою кореспонденцією, та закрити всі субрахунки на нулі. Більш детально такі ситуації розглянемо на прикладах.

Списання ОЗ із залишковою вартістю

Приклад 1. На балансі бюджетної установи декілька років обліковується принтер, який вийшов з ладу у жовтні 2017 року. Згідно з Актом технічного обстеження, виданим спеціалізованим підприємством, цей принтер визнано непридатним для подальшого використання, а також підтверджено недоцільність проведення його ремонту.

Станом на 01.01.2017 р. первісна вартість принтера дорівнювала 2026,00 грн., а сума нарахованого зносу — 1217,90 грн. На субрахунок 5111 перенесено остаточну вартість принтера у сумі 808,10 грн.

Протягом трьох кварталів 2017 року нараховано амортизацію принтера у загальній сумі — 151,95 грн. Ця сума віднесена на фінансовий результат та відображена бухгалтерськими записами:

Дт 8014 — Кт 1411,

Дт 5511 — Кт 8014.

Отже, на 01.10.2017 р. маємо такі залишки за субрахунками:

— Дт 1014 (первісна вартість) — 2026,00 грн.;

— Кт 1411 (знос) — 1369,85 грн.;

— Кт 5111 (внесений капітал) — 808,10 грн.;

— Дт 5511 (фінрезультат звітного періоду) — 151,95 грн.

Списання принтера оформлено Актом списання основних засобів (часткової ліквідації). У результаті списання такого об’єкта не було оприбутковано будь-яких запчастин, придатних для подальшого застосування. Також бухгалтер установи здійснив необхідні записи в Інвентарній картці обліку об’єкта основних засобів.

У бухгалтерському обліку операцію зі списання принтера відображають так:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1

Списано об’єкт ОЗ, непридатний для подальшого використання:

— сума нарахованого зносу

1411

1014

1369,85

— залишкова вартість

8411

1014

656,15

2

Віднесено до накопичених фінансових результатів суму внесеного капіталу

5111

5512

808,10

3

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду витрати

5511

8411

656,15

Списання ОЗ без залишкової вартості

Приклад 2. На балансі бюджетної установи обліковується медичне обладнання, яке фізично та морально зношене. На нього нараховано знос у розмірі 100 %. При цьому за весь час експлуатації цього медичного обладнання установою не переглядалась його первісна вартість, тобто не було визначено ліквідаційну вартість*.

* Детальніше про те, як діяти бухгалтеру, якщо на той чи інший об’єкт основних засобів нараховано знос у розмірі 100 %, але він придатний для подальшого використання, тобто підстави для списання з балансу відсутні, ми розповідали у статті «Залишкова вартість ОЗ дорівнює нулю: чи є підстави для переоцінки» (див. «Бюджетна бухгалтерія», № 21, 2017, с. 19).

Комісією установи прийнято рішення про списання такого обладнання з балансу.

Станом на 01.01.2017 р. його первісна вартість дорівнювала сумі нарахованого зносу — 18300 грн., тобто залишкової вартості у такого об’єкта не було, відповідно на субрахунок 5111 переносити не було чого.

Отже, на 01.10.2017 р. маємо такі залишки за субрахунками:

— Дт 1014 (первісна вартість) — 18300 грн.;

— Кт 1411 (знос) — 18300 грн.

Оскільки на медобладнання нараховано знос у розмірі 100 %, то його залишкова вартість дорівнює нулю (залишку на субрахунку 5111 «Внесений капітал» немає). Саме тому в бухгалтерському обліку при списанні такого об’єкта списують його первісну вартість (Дт 1014) та суму нарахованого зносу (Кт 1411) одним записом, тобто немає необхідності складати кореспонденцію субрахунків, передбачену п. 1.28 Типової кореспонденції.

Списання обладнання оформлено Актом списання основних засобів (часткової ліквідації). У результаті списання такого об’єкта не було оприбутковано будь-яких запчастин, придатних для подальшого застосування. Також бухгалтер установи здійснив необхідні записи в Інвентарній картці обліку об’єкта основних засобів.

У бухгалтерському обліку ці операції відображають так:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1

Списано суму нарахованого зносу та первісну вартість ОЗ

1411

1014

18300

Списання ОЗ з ліквідаційною вартістю

Приклад 3. На балансі бюджетної установи обліковується нерухоме майно — гараж, побудований у 1986 році. Він мав 100-відсотковий знос (первісна вартість — 8700 грн., знос — 8700 грн.), тому на початку 2017 року для цього гаража встановлено ліквідаційну вартість — 800 грн.

Збільшення на суму ліквідаційної вартості первісної вартості гаража із нульовою залишковою вартістю, який продовжує використовуватись, оформлено записом:

Дт 1013 — Кт 5111.

Наразі гараж перебуває в аварійному стані. Комісією із списання проведено його обстеження та установлено, що такий об’єкт не придатний до подальшого використання, тому прийнято рішення списати його з балансу.

Отже, на 01.10.2017 р. маємо такі залишки за субрахунками:

— Дт 1013 (первісна вартість) — 9500 грн.;

— Кт 1411 (знос) — 8700 грн.

— Кт 5111 (ліквідаційна вартість) — 800 грн.

Оскільки об’єкт має ліквідаційну вартість, то при його списанні з балансу необхідно складати кореспонденцію субрахунків, передбачену п. 1.28 Типової кореспонденції, та списати цю вартість.

У бухгалтерському обліку ці операції відображають так:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1

Списано об’єкт ОЗ, непридатний для подальшого використання:

— сума нарахованого зносу

1411

1013

8700

— ліквідаційна вартість

8411

1013

800

2

Віднесено до накопичених фінансових результатів суму внесеного капіталу

5111

5512

800

3

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду витрати

5511

8411

800

Списання МНМА

Окремо розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій зі списання МНМА та звернемо увагу на певні особливості складання кореспонденцій субрахунків.

1. Ми вже згадували про те, що при вибутті ОЗ необхідно нарахувати амортизацію в місяці вибуття таких об’єктів.

Повною мірою це правило також стосується й МНМА, але з урахуванням певних особливостей.

Так, при списанні таких об’єктів з балансу установа повинна донарахувати амортизацію, тобто решту 50 % первісної вартості (перша половина нараховується під час введення об’єкта в експлуатацію). І вже тільки після цього такі МНМА списують з балансу.

Нагадаємо, що метод нарахування амортизації 50 на 50 стосується ІНМА, які обліковують на таких субрахунках:

— 1111 «Музейні фонди»;

— 1112 «Бібліотечні фонди»;

— 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»;

— 1114 «Білизна, постільні речі, одяг та взуття»;

— 1115 «Інвентарна тара»;

— 1118 «Інші необоротні матеріальні активи».

Отже, при нарахуванні амортизації на МНМА бюджетні установи складають запис: Дт 8014, 8114 — Кт 1412.

Суму амортизації, віднесену на фінансовий результат звітного періоду, відображають записом: Дт 5511 — Кт 8014, 8114.

2. Згідно з п. 1.26 Типової кореспонденції при вибутті МНМА бюджетні установи списують первісну вартість таких об’єктів записом: Дт 1412 — Кт 11.

3. Також при списанні МНМА, які були придбані за рахунок загального чи спеціального фондів або ж безоплатно отримані за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності, необхідно скласти ще одну кореспонденцію субрахунків.

Вона передбачена п. 1.28 Типової кореспонденції, а саме:

Дт 5111 — Кт 5512.

Приклад 4. У зв’язку з перейменуванням вищого навчального закладу наказом ректора створено комісію для знищення печаток навчального закладу та його структурних підрозділів. Первісна вартість печаток — 1234 грн., сума нарахованого зносу — 617 грн.

Комісія провела знищення кліше печаток та штампів, розрізавши кожне на частини, які неможливо поєднати та відновити. Цей факт підтверджено Актом про знищення печаток та штампів*.

* Про можливість самостійного знищення печаток зазначав Мін’юст у листі від 14.08.2014 р. № 6820-0-4-14/8.1. Також про це ми розповідали у своїх консультаціях: «Змінилась назва установи: що робити зі старою печаткою» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 34) та «За яким КЕКВ оплатити послуги з виготовлення та знищення печаток та штампів» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 14).

На 01.10.2017 р. маємо такі залишки за субрахунками:

— Дт 1113 (первісна вартість) — 1234 грн.;

— Кт 1412 (знос) — 617 грн.;

— Кт 5111 (внесений капітал) — 617 грн.

У бухгалтерському обліку операції зі списання печаток відображають так:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1

Нараховано амортизацію у місяці вилучення з активів (списання з балансу)

8014

1412

617

2

Списано вартість об’єкта

1412

1113

1234

3

Віднесено до накопичених фінансових результатів вартість МНМА при списанні

5111

5512

617

4

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію (щоквартально)

5511

8014

617

Нестача ОЗ

Приклад 5. У Будинку культури було викрадено зовнішній блок кондиціонера, залишилась тільки внутрішня його частина. Наш директор звернувся до правоохоронних органів, які відкрили справу за фактом крадіжки, але винних осіб досі не встановлено.

Безпосередньо крадіжка була здійснена 26.08.2017 р., що підтверджено матеріалами інвентаризації, але правоохоронні органи надали установі витяг з кримінального провадження, який датований 18.09.2017 р.

Яким чином списати викрадене майно з балансу установи та на яку дату? Чи може установа самостійно розділити вартість усього кондиціонера на зовнішню та внутрішню частини та списати лише викрадену зовнішню частину? Які бухгалтерські записи необхідно скласти у такій ситуації?

Розглянемо покроково, як діяти установі у цій ситуації.

Крок 1. Перш за все в установі необхідно провести інвентаризацію для встановлення факту крадіжки або зловживання, псування цінностей (на день установлення таких фактів). Про це зазначено в п. 7 Положення № 879.

Інвентаризацію проводять відповідно до вимог зазначеного Положення з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Додамо, що під час проведення інвентаризації активів і зобов’язань обов’язково перевіряється та документально підтверджується їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання та оцінка. Інакше кажучи, під час проведення інвентаризації комісія, у разі необхідності, може перевірити відповідність основних засобів технічній документації на них, тобто перевірити технічний стан та наявність усіх конструктивних елементів.

При цьому для оформлення даних інвентаризації ОЗ та ІНМА бюджетні установи застосовують Інвентаризаційний опис необоротних активів, форма якого затверджена наказом № 572.

Отже, у цьому випадку відсутність такого основного конструктивного елемента кондиціонера, як зовнішній блок, повинна бути відображена в Інвентаризаційному описі в графі 2 «Найменування, стисла характеристика та призначення об’єкта». Також про це необхідно обов’язково зазначити в Протоколі інвентаризаційної комісії, що заповнюється після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику установи.

У протоколі наводять причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Крім того, установи можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання та оцінки активів і зобов’язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

Як передбачено п. 2 розд. IV Положення № 879, протокол інвентаризаційної комісії керівник установи затверджує протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації.

Зверніть увагу: результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.

Отже, дата затвердження протоколу інвентаризаційної комісії є підставою для відображення результатів інвентаризації та списання викраденого майна з балансу.

Крок 2. Повідомити про факт крадіжки правоохоронні органи.

У разі встановлення нестач або втрат, які виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали бюджетні установи передають правоохоронним органам протягом 5 днів після встановлення нестач і втрат. Такий термін повідомлення про факт крадіжки визначено в п. 7 розд. IV Положення № 879.

Для цього бюджетній установі необхідно подати заяву про крадіжку майна за місцем здійснення правопорушення.

Після передачі матеріалів до правоохоронних органів установі залишається тільки чекати, поки правоохоронці знайдуть викрадача цінностей або закриють справу. Зі свого боку, радимо час від часу нагадувати правоохоронцям про себе в письмовому вигляді і запитувати інформацію про просування відкритої справи за фактом крадіжки майна.

Крок 3. Списати з балансу викрадене майно.

Нагадаємо, що загальний механізм списання майна з балансів бюджетних установ, у тому числі й майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача, визначено у Порядку № 1314.

Напевне, у цій ситуації після виконання всіх обов’язкових вимог, передбачених Порядком № 1314 та Положенням № 879, найбільше бухгалтера цікавить питання — як визначити вартість викраденого майна (зовнішнього блоку), тобто складової частини об’єкта.

Як варіант, пропонуємо у такому разі провести часткову ліквідацію об’єкта ОЗ, що складається з декількох складових частин, які враховуються у складі такого об’єкта.

Тобто можна не списувати з балансу повністю весь об’єкт ОЗ, а списати саме ту складову частину, яка вийшла з ладу і не підлягає ремонту (а у нашій ситуації — була викрадена). З цього питання радимо ознайомитися з листом Мінфіну від 11.04.2016 р. № 31-11420-07-10/10433 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 19).

Тепер щодо вартості викраденого майна. На нашу думку, її можна визначити виходячи з справедливої (ринкової) вартості частини, що підлягає списанню. При цьому саме на вартість такої списаної частини кондиціонера установа зменшує його вартість. Не забувайте про те, що і суму зносу кондиціонера доведеться відкоригувати.

Що стосується інших частин кондиціонера (тобто придатних до подальшої експлуатації), то установа продовжує обліковувати їх на балансі в складі цього об’єкта ОЗ на тому ж субрахунку 1014 (без будь-якого розукомплектування).

Нагадаємо, що при частковій ліквідації ОЗ слід скласти Акт списання основних засобів (часткової ліквідації). Також інформацію про часткову ліквідацію складової частини об’єкта ОЗ фіксують в Інвентарній картці обліку об’єкта основних засобів.

Крок 4. Позабалансовий облік нестачі.

Відповідно до п. 4 розд. ІV Положення № 879 виявлені в ході інвентаризації нестачі цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списують з балансу і відносять на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства. Якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

У бухгалтерському обліку позабалансовий облік таких цінностей ведуть на субрахунку 073 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей розпорядників бюджетних коштів».

Підставою для списання викраденого майна (зовнішнього блоку кондиціонера) з балансу і взяття його на позабалансовий облік є Протокол інвентаризаційної комісії із зазначенням у ньому виду, кількості і вартості таких цінностей.

Приклад 6. (продовження прикладу 5)

Об’єкт ОЗ (кондиціонер) був введений в експлуатацію у квітні 2017 року. Його первісна вартість — 6900 грн., сума нарахованого зносу — 287,50 грн.

Тобто маємо такі залишки за субрахунками:

— Дт 1014 (первісна вартість) — 6900,00 грн.;

— Кт 1411 (знос) — 287,50 грн.;

— Кт 5111 (внесений капітал) — 6900,00 грн.;

— Дт 5511 (фінрезультат звітного періоду) — 287,50 грн.

Комісією установи встановлено, що ринкова (справедлива) вартість викраденого зовнішнього блока — 3200 грн.

Визначимо частину справедливої вартості зовнішнього блока у первісній вартості кондиціонера: 3200 : 6900 = 0,46 (грн.).

З огляду на це, розрахуємо суму зносу зовнішнього блока: 287,50 х 0,46 = 132,25 (грн.).

Також розрахуємо його залишкову вартість: 3200 - 132,25 = 3067,75 (грн.).

У бухгалтерському обліку ці операції відображають так:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,грн.

дебет

кредит

1

Зменшена вартість кондиціонера в результаті часткової ліквідації зовнішнього блока

— на суму нарахованого зносу на зовнішній блок

1411

1014

132,25

— на суму залишкової вартості зовнішнього блока

8411

1014

3067,75

2

Віднесено до накопичених фінансових результатів суму внесеного капіталу

5111

5512

3200

Внесений капітал зменшують на суму, що дорівнює справедливій вартості зовнішнього блока.

3

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду витрати

5511

8411

3067,75

Безоплатна передача в межах одного органу (суб’єкта) управління

Часто-густо між бюджетними установами, які підвідомчі одному суб’єкту управління, відбувається передача ОЗ та ІНМА. У таких ситуаціях рішення щодо передачі-отримання майна приймає його власник (або суб’єкт управління, якому делеговані певні повноваження щодо управління майном). При цьому підставою для здійснення такої передачі майна, тобто документом, який підтверджує виникнення відповідного права, є рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради про закріплення на праві оперативного управління чи господарського відання нерухомого майна, яке перебуває в комунальній власності і безоплатно передається відповідному суб’єкту господарюванню для його діяльності.

Детально про те, як правильно здійснити передачу такого майна та на якій законодавчій базі базуються такі операції, ми розглядали в матеріалі «Передача-отримання майна за рішенням суб’єкта управління» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 11).

Далі розповімо про правила відображення таких операцій у бухгалтерському обліку.

1. Первісна вартість основних засобів, отриманих безоплатно від суб’єктів державного сектору, дорівнює первісній (переоціненій) вартості основних засобів суб’єкта державного сектору, що їх передав, з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. II НП(С)БО 121, з наведенням нарахованої суми зносу.

Таку вартість визначають на підставі первинних документів (актів приймання-передачі), облікових регістрів або інших документів, у яких зазначено вартість придбання (створення) основних засобів.

У разі якщо відсутня достовірна інформація щодо первісної вартості основних засобів, таку вартість визначають на рівні справедливої вартості на дату отримання. Зазначимо, що в такому випадку постає питання про необхідність залучення до такої оцінки суб’єкта оціночної діяльності, про що зазначено у ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III, який зобов’язує проводити обов’язкову переоцінку основних фондів для цілей бухгалтерського обліку із залученням суб’єктів оціночної діяльності.

2. У свою чергу, установа, що передає ОЗ та ІНМА іншому суб’єкту державного сектору, тобто іншій бюджетній установі, повинна передати такі об’єкти також за первісною вартістю та зазначити суму зносу.

Принаймні саме такий підхід до вибуття таких активів при безоплатній передачі в межах одного органу (суб’єкта) управління випливає з вимог НП(С)БО 121 та вже закріплено в п. 1.13 Типової кореспонденції.

Нагадаємо, що в цьому пункті Типової кореспонденції передбачено при відображенні вартості безоплатно переданих основних засобів за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності, складати таку кореспонденцію: Дт 5111 — Кт 10, 11.

Звичайно, для того щоб виконати цю вимогу та показати списання вартості переданих ОЗ та ІНМА одним записом необхідно, щоб на субрахунках 5111 та 10 чи 11 обліковувались однакові суми.

Але всі добре розуміють, що виконати таку вимогу досить складно. Річ у тому, що станом на 01.01.2017 р. на субрахунок 5111 була перенесена сума, яка обліковувалась на субрахунку 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами», тобто залишкова вартість ОЗ та ІНМА. Як же за цих умов коректно списати ОЗ та ІНМА, придбані у минулих роках?

Пропонуємо вам два варіанти дій у цій ситуації.

Варіант 1 — збільшити внесений капітал, що обліковується на субрахунку 5111, на суму зносу, нарахованого в минулих роках.

Таке коригування внесеного капіталу здійснюють записом: Дт 5512 — Кт 5111.

До речі, багато бюджетних установ більше схиляються до цього варіанта та отримали від своїх головних розпорядників письмові розпорядження для здійснення такого коригування. Але знаємо, що так вчинили далеко не всі бюджетні установи.

Варіант 2 — суму внесеного капіталу, що обліковується на субрахунку 5111, не чіпати, тобто залишити її на рівні залишкової вартості.

Детальніше кожен із цих варіантів розглянуто далі на прикладах. Тож обирайте той, який вам більше до вподоби.

3. Також нагадаємо, що бюджетна установа, яка безоплатно передає ОЗ, повинна нараховувати амортизацію в місяці його вибуття.

При нарахуванні амортизації складають запис: Дт 8014, 8114 — Кт 1411.

Суму амортизації, віднесену на фінансовий результат звітного періоду, відображають записом: Дт 5511 — Кт 8014, 8114.

У свою чергу, установа, що отримує ОЗ, починає нараховувати амортизацію з місяця, наступного за місяцем, у якому такий об’єкт уведено в експлуатацію.

Приклад 7. Селищна рада передала безоплатно будівлю відділу освіти. Передача будівлі оформлена Актом приймання-передачі основних засобів від 28.09.2017 р.

На підставі даних бухгалтерського обліку в Акті зазначено, що первісна вартість такої будівлі — 100000 грн., сума нарахованого зносу — 36900 грн. (з них знос, нарахований до 01.01.2017 р. — 35400 грн.; знос, нарахований за I, II та III квартали 2017 р., — 1500 грн.).

Станом на 01.01.2017 р. селищна рада має такі залишки за субрахунками:

— Дт 1013 (первісна вартість) — 100000 грн.;

— Кт 1411 (знос) — 35400 грн.;

— Кт 5111 (внесений капітал у сумі залишкової вартості) — 64600 грн.

У бухгалтерському обліку ці операції відображають так:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,грн.

дебет

кредит

ВАРІАНТ 1

I квартал

1

Нараховано амортизацію за I квартал

8014

1411

500

2

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію (щоквартально)

5511

8014

500

II квартал

1

Нараховано амортизацію за II квартал

8014

1411

500

2

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію (щоквартально)

5511

8014

500

III квартал

1

Нараховано амортизацію за III квартал

8014

1411

500

Передача будівлі відділу освіти

1

Збільшено внесений капітал на суму зносу, нарахованого у минулих роках

5512

5111

35400

2

Відображено вартість переданої будівлі

5111

1013

100000

3

Списано суму зносу, нарахованого за III квартал

1411

8014

500

4

Списано суму зносу, нарахованого у I та II кварталах поточного року

1411

5511

1000

5

Списано суму зносу, нарахованого у минулих роках

1411

5512

35400

ВАРІАНТ 2

I квартал

1

Нараховано амортизацію за I квартал

8014

1411

500

2

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію (щоквартально)

5511

8014

500

II квартал

1

Нараховано амортизацію за II квартал

8014

1411

500

2

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію (щоквартально)

5511

8014

500

III квартал

1

Нараховано амортизацію за III квартал

8014

1411

500

Передача будівлі відділу освіти

2

Відображено вартість переданої будівлі

5111

1013

64600

3

Списано суму зносу, нарахованого у минулих роках

1411

1013

35400

4

Списано суму зносу, нарахованого у I та II кварталах поточного року

1411

5511

1000

5

Списано суму зносу, нарахованого за III квартал

1411

8014

500

На сьогодні це все. Якщо сталось так, що у цьому матеріалі ви не знайшли відповіді на свої запитання, не чекайте з моря погоди! Якомога швидше надсилайте їх до нашої редакції на електронну адресу bb@id.factor.ua. Ми обов’язково знайдемо на них відповідь!

Нормативні документи та скорочення

Порядок № 1314 — Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314.

НП(С)БО 121 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

Методрекомендації — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверждені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

План рахунків — План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203.

Типова кореспонденція — Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

Положення 879 — Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.

Наказ № 572 — наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації» від 17.06.2015 р. № 572.

ОЗ — основні засоби

МНМА — малоцінні необоротні матеріальні активи.

ІНМА — інші необоротні матеріальні активи.

вибуття основних засобів, списання основних засобів, вибуття МНМА, списання МНМА, відображення в обліку додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті