Надання коштів комунальному підприємству на відшкодування різниці у тарифах

Ми — об’єднана територіальна громада. Нами було створено комунальне підприємство «ЖЕК». Тарифи на житлово-комунальні послуги радою було затверджено ще у 2011 році. На теперішній час є велика різниця між економічно обґрунтованим тарифом і існуючим. Комунальному підприємству не вистачає коштів від квартплати на власне утримання (електроенергія та зарплата). Вони просять нас відшкодувати різницю в тарифах.
Чи маємо ми право виділяти кошти комунальному підприємству на зарплату? Якщо так, то за яким КПК це правильно зробити: 6030 «Фінансова підтримка об’єктів житлово-комунального господарства» чи 6140 «Відшкодування різниці між розміром ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги, що затверджувалися або погоджувалися рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво»?

Спочатку нагадаємо, що згідно із ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IV органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

У разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов’язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між установленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Також у ст. 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-VI визначено, що Кабмін, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. Установлення Кабміном, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

Мінфін у листі від 02.02.2015 р. № 31-06330-06/3-5/3244 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 25) зауважив, що згідно зі ст. 7 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) та ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР (далі — Закон № 280) органи місцевого самоврядування мають право самостійно визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України.

Згідно зі ст. 91 БКУ у місцевих бюджетах можуть передбачатися кошти на фінансування інших програм, пов’язаних з виконанням власних повноважень, затверджених ВР АР Крим, відповідною місцевою радою відповідно до закону. При цьому ст. 28 Закону № 280 передбачено, що до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить установлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Ураховуючи зазначене, відшкодування органами місцевого самоврядування різниці в тарифах можливе за рахунок коштів місцевого бюджету за умови прийняття відповідної програми.

Зазначимо, що такі видатки плануються за ТПКВКМБ 6140 «Відшкодування різниці між розміром ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги, що затверджувалися або погоджувалися рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання)» та КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Тариф визначається відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 р. № 869.

До тарифу можуть входити усі послуги, пов’язані з утриманням будинків і споруд, як-то: прибирання прибудинкових територій, прибирання сходових кліток, вивезення побутових відходів, технічне обслуговування ліфтів, обслуговування систем диспетчеризації, дератизація, дезінсекція тощо.

У свою чергу, витрати на ці послуги включають заробітну плату працівників, які їх надають, та адміністративного персоналу, комунальні послуги, матеріали та інше.

Тож тариф складається не тільки з витрат на заробітну плату та електроенергію.

Як правило, саме витрати на заробітну плату покриваються в першу чергу, адже невиплата заробітної плати у встановлені строки тягне за собою певну відповідальність.

Тож розглядати покриття різниці як покриття витрат комунального підприємства на заробітну плату та електроенергію неправильно. І таке покриття орган місцевого самоврядування може провести при дотриманні всіх норм чинного законодавства.

Водночас слід зазначити, що при своєчасному перегляді та затвердженні тарифів такої ситуації не виникне взагалі.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі