МОЗ України розглянуло звернення <…> та в межах компетенції повідомляє таке.
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно перебуває керівництво) та здійснення управління та обліку.
Правове регулювання у сфері ліцензування господарської діяльності здійснюється на підставі Закону України від 02.03.2015 р. № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі — Закон № 222).
Згідно з приписами частини першої статті 9 Закону № 222 ліцензіат (суб’єкт господарювання, який має ліцензію на провадження встановленого законом виду господарської діяльності) зобов’язаний виконувати вимоги ліцензійних умов, а здобувач ліцензії для її одержання — відповідати ліцензійним умовам.
Водночас згідно із частинами шостою — восьмою статті 9 Закону № 222 залежно від особливостей провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, вимоги ліцензійних умов встановлюються стосовно суб’єкта господарювання загалом та/або відносно кожного місця провадження кожного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Місцем провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, є об’єкт (приміщення, будівля, земельна ділянка та/або територія), у межах якого провадиться цей вид господарської діяльності або який використовується у його провадженні (може збігатися з місцезнаходженням суб’єкта господарювання).
При цьому згідно з частиною другою статті 15 Закону № 222 ліцензіат зобов’язаний повідомляти органу ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені у його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, у строк, установлений ліцензійними умовами, але не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін.
МОЗ України як центральний орган виконавчої влади із реалізації політики у сфері охорони здоров’я діє в інтересах збереження здоров’я населення шляхом, зокрема, ліцензування господарської діяльності, основним завданням якої є забезпечення якісного надання медичної допомоги та медичного обслуговування.
На виконання пунктів 15-16 частини першої статті 7 та частини другої статті 9 Закону № 222 уряд затвердив нові підходи до ліцензування у сфері охорони здоров’я, ухваливши постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 р. № 286 «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим МОЗ України» та № 285 «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» (далі — Ліцензійні умови).
Ліцензійними умовами передбачено, що ліцензіат зобов’язаний повідомляти органу ліцензування про всі зміни даних, які зазначалися в документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії.
Повідомлення про зміни даних надсилається у будь-який зручний для ліцензіата спосіб у місячний строк з дня настання таких змін. У повідомленні зазначаються тільки ті відомості про стан матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня, які змінилися за формою згідно з додатком 2 до Ліцензійних умов. Сторінки відомостей нумеруються, прошиваються, засвідчуються підписом уповноваженої особи та скріплюються печаткою суб’єкта господарювання (за наявності).
Принагідно зазначаємо, що відповідно до пункту 1 Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 р. № 724, Державна регуляторна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.
Отже, за додатковими роз’ясненнями пропонуємо звернутись до вищезазначеного органу.
Заступник Міністра О. Лінчевський
Коментар редакції
Дії ліцензіата у зв’язку зі зміною назви міста або вулиці
Нещодавно подібне роз’яснення надало МОН для своїх «підопічних» ліцензіатів у листі від 18.08.2017 р. № 1/11-8307 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 38).
Ось і МОЗ роз’яснив це запитання для своїх.
МОЗ і МОН було поставлене запитання: чи необхідно бюджетній установі у разі зміни назви міста чи вулиці повідомляти орган ліцензування про зміну місцезнаходження такої установи?
Відповідь МОЗ збігається з відповіддю МОН, наданою у вищезгаданому листі.
Нагадаємо: деякі бюджетні установи мають ліцензувати певні види своєї діяльності, зокрема, освітню діяльність та медичну практику.
Питання отримання та переоформлення ліцензій регулюються Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII (далі — Закон № 222).
Зокрема, згідно з пп. 6 та 15 ст. 7 цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як освітня діяльність, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти, та медична практика.
Що таке взагалі місцезнаходження юридичної особи? На це запитання нам дає відповідь ст. 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
Так, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно перебуває керівництво) та здійснення управління та обліку.
Як зазначено в п. 8 ст. 9 Закону № 222, місцем провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, є об’єкт (приміщення, будівля, земельна ділянка та/або територія), у межах якого провадиться цей вид господарської діяльності або який використовується у його провадженні (може збігатися з місцезнаходженням суб’єкта господарювання).
Для відповіді на поставлені зазначеним міністерствам запитання ключовою нормою є п. 5 ст. 15 Закону № 222.
У цьому пункті зазначено, що ліцензіат зобов’язаний повідомляти органу ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені у його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, у строк, установлений ліцензійними умовами, але не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін.
Крім Закону № 222, МОЗ та медичні заклади під час отримання/видачі ліцензій керуються і галузевими нормативними документами. Це:
1) Ліцензійні умови провадження господарської діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров’я, затверджені постановою КМУ від 02.03.2016 р. № 286 (далі — Ліцензійні умови № 286);
2) Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджені постановою КМУ від 02.03.2016 р. № 285 (далі — Ліцензійні умови № 285).
Пунктом 12 Ліцензійних умов № 286 та п. 13 Ліцензійних умов № 285 також визначено, що ліцензіат зобов’язаний повідомляти органу ліцензування про всі зміни даних, які зазначалися в документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії.
Письмове повідомлення про зміни передається будь-яким зручним для ліцензіата способом (нарочно, поштовим відправленням або в електронному вигляді) не пізніше ніж протягом одного місяця з дня настання таких змін. У повідомленні зазначаються виключно ті відомості, які змінилися.
При цьому, як визначено в листі, що коментується, повідомлення про зміни надсилаються за формою, яка наведена у додатку 2 до Ліцензійних умов № 285.
Тетяна СТАНКУС, заступник головного редактора
