Перш за все у такому випадку слід чітко розуміти: для того, щоб оплатити відрядження коштами загального фонду кошторису, необхідно, щоб таке відрядження мало взаємозв’язок з основною діяльністю установи та не відносилося суто до надання платної послуги. При цьому даний зв’язок має бути підтверджений документально.
Нагадаємо: згідно із п. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція № 59), службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Відповідно до п. 13 Інструкції № 59 працівнику, який направлений у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, та відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим за середній заробіток.
Тож, якщо відрядження пов’язане з основною діяльністю установи, то воно має бути оплачено коштами загального фонду кошторису. І це має бути чітко прописано в наказі про відрядження.
У вашому ж випадку за загальним фондом є можливість виплатити лише заробітну плату працівнику за час відрядження.
Відносно питання про те, що інші видатки, пов’язані з відрядженням, не забезпечені коштами загального фонду кошторису, то для його вирішення слід звернутися до вимог Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.
Так, пп. 23 та 49 цього Порядку передбачено таку послідовність планування та витрачання коштів спеціального фонду кошторису:
1) за встановленими напрямами використання;
2) на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов’язань за спеціальним та загальним фондами кошторису;
3) на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.
Тож, якщо перші два пункти виконані і за спеціальним фондом кошторису залишилися кошти, то можна за рахунок цих коштів покрити видатки на відрядження, які не забезпечені коштами загального фонду кошторису.
