Теми статей
Обрати теми

Про затвердження Змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон

Міністерство фінансів України
Наказ від 28.07.2017 р. № 669
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2017 р. за № 1040/30908

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» наказую:

1. Затвердити Зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 року № 362), що додаються.

2. Департаменту видатків бюджету органів влади забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністр О. Данилюк

Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2017 р. № 669

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2017 р. за № 1040/30908

Зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон

1. У розділі І:

абзац перший пункту 1 після слів «керівника органу державної влади» доповнити словами «(поїздка державного службовця — за розпорядженням керівника державної служби)»;

доповнити пункт 4 новим абзацом такого змісту:

«У разі якщо працівник застосував платіжну картку для проведення розрахунків у безготівковій формі, йому відшкодовується збір за переказ грошових коштів електронними засобами (згідно з правилами платіжної системи) за наявності документального підтвердження його сплати (виписка з карткового рахунку або інший документ на паперовому носії, що підтверджує суму сплаченого збору).»;

доповнити перше речення пункту 5 словами «(у тому числі на оплату вартості послуг із здійснення Інтернет-замовлення та придбання електронних проїзних документів на транспортні засоби)»;

доповнити пункт 13 після абзацу другого новим абзацом третім такого змісту:

«Державному службовцю, який направлений у службове відрядження, заробітна плата за весь період відрядження виплачується відповідно до Закону України «Про державну службу».».

У зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.

2. У розділі ІІ:

у пункті 1:

абзац перший після слів «або його заступником» доповнити словами «(направлення у відрядження державного службовця здійснюється керівником державної служби)»;

абзац другий після слів «або його заступником» доповнити словами «(строк відрядження державного службовця визначається керівником державної служби)»;

доповнити новим абзацом такого змісту:

«Строк відрядження державного службовця протягом одного календарного року не може перевищувати 60 календарних днів, крім випадків, визначених законодавством.»;

доповнити пункт 7 новим абзацом такого змісту:

«У разі якщо у листі (зверненні) до Кабінету Міністрів України для оформлення службового відрядження міністру або керівнику іншого центрального органу виконавчої влади надавалося (на підставі наявних відомостей) обґрунтування необхідності здійснення зазначених в абзаці першому цього пункту витрат (із визначенням потреби у додаткових коштах) і дозвіл на це був отриманий до вибуття у відрядження, такі витрати відшкодовуються згідно з підтвердними документами (без повторного звернення до Першого віце-прем’єр-міністра або віце-прем’єр-міністра).»;

у пункті 12:

абзац перший викласти в такій редакції:

«12. Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі на чартерні рейси; рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання; страхових полісів тощо.»;

абзац другий доповнити словами «або роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс»;

після абзацу другого доповнити новим абзацом третім такого змісту:

«У разі втрати, знищення або зіпсуття посадкового талона пасажира відрядженому працівникові з дозволу керівника (або особи, з якою відрядження було погоджено) можуть бути відшкодовані витрати на придбання електронного авіаквитка за умови надання оригіналу довідки авіаперевізника, якою засвідчено стан замовлення та статус електронного квитка, придбаного для окремого пасажира, факт використання електронного квитка повністю за визначеним маршрутом.».

У зв’язку з цим абзаци третій — дев’ятий вважати відповідно абзацами четвертим — десятим;

після абзацу сьомого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

«У разі здійснення Інтернет-замовлення проїзних документів на автобусні пасажирські перевезення підставою для відшкодування витрат на придбання електронного квитка є роздрукований на паперовому носії проїзний документ.

У разі повернення проїзного документа на автобусні пасажирські перевезення до звіту додаються роздруковані на паперовому носії документи на повернення або лист (акт, довідка) про повернення проїзного документа, складений компанією-продавцем, у якому зазначаються сума повернутих коштів, комісійні та/або інші збори, пов’язані з його поверненням.».

У зв’язку з цим абзаци восьмий — десятий вважати відповідно абзацами десятим — дванадцятим.

3. У розділі ІІІ:

у пункті 1:

перше речення після слів «керівника підприємства» доповнити словами «(у разі відрядження державного службовця — відповідно до наказу керівника державної служби)»;

друге речення доповнити словами та цифрами «(строк відрядження державного службовця протягом одного календарного року не може перевищувати 60 календарних днів, крім випадків, визначених законодавством)»;

у пункті 3:

слова «членів Кабінету Міністрів України, працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади та їх заступників, Голови та державних уповноважених Антимонопольного комітету України» замінити словами «членів Кабінету Міністрів України, Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади та їх заступників, державних секретарів міністерств, Голови, його заступників та державних уповноважених Антимонопольного комітету України»;

доповнити новим абзацом такого змісту:

«Рішення про службове відрядження державних службовців та працівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного міністра, а також працівників утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету (крім державних службовців та військовослужбовців), приймаються відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів».»;

у пункті 7:

після абзацу одинадцятого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

«Зазначені витрати відшкодовуються також супроводжуючому (не більше ніж одному) відрядженого працівника у разі, коли він має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору.

Особам, що забезпечують урядовим зв’язком Президента України та Прем’єр-міністра України під час здійснення ними офіційних і робочих візитів за кордон, відшкодовуються витрати, які пов’язані зі службовою діяльністю (на наймання приміщень (кімнат) для урядового зв’язку; на оплату прокладання ресурсу телекомунікаційних мереж, а також на підключення та інсталяції виділених ліній Інтернету і їх тарифікації; на придбання карток мобільного зв’язку місцевих мобільних операторів з доступом до Інтернету, а також на придбання додаткових квитків для перевезення обладнання урядового зв’язку).».

У зв’язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом чотирнадцятим;

абзац чотирнадцятий викласти в такій редакції:

«Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі на чартерні рейси; рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання; страхових полісів тощо.»;

у пункті 11:

абзац третій доповнити словами «або роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс»;

після абзацу третього доповнити новим абзацом четвертим такого змісту:

«У разі втрати, знищення або зіпсуття посадкового талона пасажира відрядженому працівникові з дозволу керівника (або особи, з якою відрядження було погоджено) можуть бути відшкодовані витрати на придбання електронного авіаквитка за умови надання оригіналу довідки авіаперевізника, якою засвідчено стан замовлення та статус електронного квитка, придбаного для окремого пасажира, факт використання електронного квитка повністю за визначеним маршрутом.».

У зв’язку з цим абзаци четвертий — сьомий вважати відповідно абзацами п’ятим — восьмим;

після абзацу восьмого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

«У разі здійснення Інтернет-замовлення проїзних документів на автобусні пасажирські перевезення підставою для відшкодування витрат на придбання електронного квитка є роздрукований на паперовому носії проїзний документ.

У разі повернення проїзного документа на автобусні пасажирські перевезення до звіту додаються роздруковані на паперовому носії документи на повернення або лист (акт, довідка) про повернення проїзного документа, складений компанією-продавцем, у якому зазначаються сума повернутих коштів, комісійні та/або інші збори, пов’язані з його поверненням.»;

доповнити пункт 14 новим абзацом такого змісту:

«У разі якщо у листі (зверненні) до Кабінету Міністрів України для оформлення службового відрядження міністру або керівнику іншого центрального органу виконавчої влади надавалося (на підставі наявних відомостей) обґрунтування необхідності здійснення зазначених витрат (із визначенням потреби у додаткових коштах) і дозвіл на це був отриманий до вибуття у відрядження, такі витрати відшкодовуються згідно з підтвердними документами (без повторного звернення до Першого віце-прем’єр-міністра або віце-прем’єр-міністра).»;

у пункті 16:

у підпункті 16.1:

підпункт «а» викласти в такій редакції:

«а) у разі відрядження з України до іноземних держав — згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування працівника у відрядженні (відповідних первинних документів та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування працівника у відрядженні — відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання тощо);»;

підпункт «б» виключити.

У зв’язку з цим підпункт «в» вважати підпунктом «б»;

абзац перший підпункту «б» викласти в такій редакції:

«б) у разі відсутності зазначених відповідно до підпункту «а» цього підпункту відповідних підтвердних документів добові витрати відрядженому працівникові не відшкодовуються.»;

у підпункті 16.2:

підпункт «б» виключити.

У зв’язку з цим підпункти «в» — «е» вважати відповідно підпунктами «б» — «д»;

в абзаці першому підпункту «б» слова «якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до держав, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), або повертаючись з такої держави» замінити словами «якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до іноземних держав, або повертаючись з відповідної держави»;

в абзаці другому підпункту «г» слова «держав — учасниць Шенгенської угоди, перетин кордонів яких здійснюється без відміток у закордонному паспорті, або до держав, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд)» замінити словами «держав, перетин кордонів яких здійснюється без відміток у закордонному паспорті»;

у першому реченні абзацу другого підпункту «д» слово «виплати» замінити словами «компенсаційні виплати»;

підпункт 16.4 виключити.

У зв’язку з цим підпункти 16.5 — 16.8 вважати відповідно підпунктами 16.4 — 16.7;

у першому реченні підпункту 16.5 слова «При вибутті у відрядження до України з держав, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), якщо» замінити словами «Якщо у разі вибуття у відрядження до України з іноземних держав»;

абзац п’ятий пункту 17 викласти в такій редакції:

«У разі відсутності первинних або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування працівника у відрядженні, до звіту додаються завірені відділом кадрів або головним бухгалтером ксерокопії сторінок закордонного паспорта чи документа, що його замінює, з прізвищем відрядженого працівника та відмітками прикордонних служб про перетин кордону (за їх наявності) або довідка Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину відрядженим працівником державного кордону України (у якій зазначено пункт пропуску, дата та час перетину кордону, серія, номер, тип та назва паспортного документа).».

Директор Департаменту видатків бюджету органів влади Л. Рожкова

Коментар редакції

Інструкція про службові відрядження: що змінилося

Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція № 59), вже давно стала такою собі настільною книгою для бухгалтера, який веде облік витрат на відрядження. Адже саме в цьому нормативному документі прописано порядок визначення строку відрядження та документального оформлення відносин з відрядженими працівниками. Також нормами цієї Інструкції слід керуватися при відшкодуванні витрат на відрядження.

Але життя не стоїть на місці… Сьогодні ми можемо з легкістю придбати квиток на будь-який вид транспорту, маючи в руках лише гаджет і доступ до Інтернету. Нам вже не обов’язково приїжджати до аеропорту заздалегідь і стояти в черзі для реєстрації на рейс. Більше того, вся Європа для нас відкрила свої горизонти. Тож зміни до Інструкції № 59 стали цілком очікуваними і закономірними. Так, зміни, передбачені наказом Мінфіну «Про затвердження Змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» від 28.07.2017 р. № 669 (далі — наказ № 669), спрямовані передусім на адаптацію всім добре відомого путівника з питань відряджень до умов сьогодення.

Відразу ж зауважимо, що про кардинальні переміни у цьому випадку не йдеться. Але доповнення і корективи Мінфіну дійсно потрібні, корисні та своєчасні. Особливо вони потішать працівників, які їдуть або збираються у відрядження. Чому? Зараз дізнаєтеся.

І спочатку поговоримо про зміни, які стосуються всіх працівників бюджетних установ.

Відрядження в межах України

Відтепер працівник має право на відшкодування збору за переказ грошових коштів електронними засобами. Тобто якщо працівник під час відрядження проводить розрахунки платіжною картою, то сплачені ним комісія банку, збори тощо будуть йому компенсовані. Головне, щоб такі витрати мали документальне підтвердження. Таким підтвердженням може бути виписка з карткового рахунку або інший документ, який містить суму сплачених комісії або збору. І пам’ятайте: такий документ слід надавати у паперовому вигляді.

Тепер що стосується документування витрат на відрядження. Мінфін вирішив дещо розширити і уточнити перелік підтвердних документів. Нагадаємо: витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності оригіналів документів, які засвідчують вартість таких витрат. А відтепер, окрім квитків і транспортних рахунків, підставою для відшкодування транспортних витрат також є роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон. Передусім це стосується випадків онлайн-реєстрації на авіарейс. І навіть якщо такий талон було знищено, втрачено або зіпсовано, працівник цілком може розраховувати на компенсацію витрат на придбання електронного авіаквитка. Для цього він має надати оригінал довідки авіаперевізника, якою засвідчено стан замовлення, статус електронного квитка та факт його використання за визначеним маршрутом. Безумовно, відшкодування у такому разі проводиться лише з дозволу керівника установи.

Якщо ж працівник обрав для пересування автобус і придбав на нього електронний квиток, тоді підставою для відшкодування його витрат буде роздрукований на паперовому носії проїзний документ. У разі ж повернення квитка на автобус до звіту слід додати роздруковані документи на повернення (лист, акт, довідка про повернення квитка від компанії-продавця). У такому документі має бути вказано суму повернутих коштів, комісійні та/або інші збори, пов’язані з поверненням.

До речі, вищезазначені вимоги щодо документального підтвердження транспортних витрат поширюються і на відряджених за межі України.

Увага! Як і раніше, працівник повинен відзвітувати про використання отриманих на відрядження коштів до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем завершення відрядження.

У разі якщо під час службових відряджень працівник отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих йому коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження (банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи).

Якщо ж під час службових відряджень для проведення розрахунків працівник застосував платіжні картки і строк подання звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищив 10 банківських днів, керівник може продовжити такий строк до 20 банківських днів. Однак це можливо лише за наявності поважних причин. Також цей строк може бути продовжено до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними докумен- тами.

Отже, працівник в указані строки має подати до бухгалтерії Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт. Нагадаємо: форму цього звіту затверджено наказом Мінфіну від 28.09.2015 р. № 841 (у редакції наказу Мінфіну від 10.03.2016 р. № 350).

До цього звіту обов’язково прикладають оригінали документів, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат.

При цьому суму надміру витрачених коштів необхідно повернути до каси установи або на її відповідний рахунок до або під час подання зазначеного звіту.

Закордонні відрядження

Відтепер право на відшкодування витрат, пов’язаних з відрядженням (відповідно до п. 7 розд. ІІІ Інструкції № 59), мають не тільки відряджені працівники, а й супроводжуючі. Йдеться про осіб, які супроводжують у відрядженні працівників-інвалідів І групи з порушеннями опорно-рухового апарату та зору. Одного такого працівника може супроводжувати не більше як одна особа.

Підкреслюємо: зазначена норма стосується виключно відряджень за кордон. Відшкодування витрат тим, хто супроводжує працівників-інвалідів, відрядженим в межах України, законодавством не передбачено.

Мінфін також уточнив порядок визначення фактичного часу перебування у відрядженні. Зокрема, у разі відрядження до іноземних держав такий час визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування працівника у відрядженні. Такими доказами можуть слугувати відмітки прикордонних служб про перетин кордону, проїзні документи, рахунки на проживання тощо.

Увага! Такий порядок визначення фактичного часу перебування у відрядженні застосовується незалежно від того, потрібна віза (дозвіл на в’їзд) для в’їзду на територію певної держави чи ні. Для підтвердження свого перебування у відрядженні працівник надає одні і ті ж самі документи.

У разі відсутності будь-яких документів, що підтверджують фактичне перебування працівника у відрядженні, до звіту слід прикласти завірені відділом кадрів або головним бухгалтером ксерокопії сторінок закордонного паспорта. На такій ксерокопії мають бути указані прізвище відрядженого працівника та відмітки прикордонних служб про перетин кордону. Альтернативний варіант — довідка Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину працівником державного кордону України. У такій довідці повинні знайти своє відображення пункт пропуску, дата та час перетину кордону, а також серія, номер, тип та назва паспортного документа.

Якщо ж працівник не може надати жодного із перелічених вище підтвердних документів, про отримання добових йому можна забути (п.п. «б» п.п. 16.1 розд. ІІІ Інструкції № 59).

Відрядження держслужбовців

Окрему увагу у наказі № 669 приділено питанню направлення у відрядження державних службовців. І насамперед Мінфін уточнив, що направляє держслужбовця у відрядження керівник держслужби. Строк такого відрядження визначається також керівником. Однак загальний строк перебування держслужбовця у відрядженні протягом календарного року не може перевищувати 60 календарних днів. Причому таке обмеження установлено як для внутрішніх відряджень (по території України), так і для закордонних.

Також Мінфін висловив свою чітку позицію щодо оплати праці держслужбовців під час службових відряджень. А саме: виплата заробітної плати таким працівникам за весь період відрядження здійснюється згідно з вимогами розд. VI Закону України «Про державну службу» від 15.12.2015 р. № 889-VIII.

Тепер ви знаєте про всі основні зміни, яких зазнала Інструкція № 59. Тож бухгалтерам слід використовувати нові правила на практиці. А працівникам, які збираються у відрядження, можна сміливо користуватися всіма можливостями і перевагами сучасних технологій. Головне — подбати про документальне підтвердження своїх витрат.

Юлія КРОТ, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі