Для початку пригадаємо особливості роботи за сумісництвом. Порядок i умови сумiсництва визначенi постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.93 р. № 245 (далі — постанова № 245) та спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 28.06.93 р. № 43 (далі — Положення № 43).
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації (п. 1 Положення № 43). Якщо працівник працює в одній й тій же установі і як основний працівник, і як сумісник та роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час, то таку роботу можна назвати внутрішнім сумісництвом. Саме про такий вид сумісництва йдеться у ситуації, яка розглядається.
При цьому не слід забувати, що згідно з п. 2 постанови № 245 тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. А загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Тепер стосовно впливу роботи за сумісництвом на суму зарплати для цілей визначення доплати до мінімальної зарплати (МЗП).
Так, відповідно до абз. 3 ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці), якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір МЗП, то роботодавець проводить доплату до рівня МЗП, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. А згідно з абз. 2 ст. 31 цього ж Закону при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Таким чином, до МЗП належать: посадовий оклад, виробничі премії, надбавки та доплати, які не перелічені у вищенаведеній нормі.
Доплату до рівня МЗП* слід нараховувати окремо за основним місцем роботи та окремо на роботі за сумісництвом. Підсумовувати зарплату за основним місцем роботи із зарплатою на роботі за сумісництвом, у тому числі і внутрішнім, не потрібно.
* Докладніше стосовно розрахунку доплати до МЗП, зокрема для сумісників, йшлося у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 1-2, с. 15. — Прим. ред.
При цьому за кожним місцем роботи зарплату за місяць потрібно порівнювати з МЗП, визначеною пропорційно до виконаної норми праці, тобто з урахуванням зайнятості працівника (пропорційно до відпрацьованого робочого часу).
Зауважимо, що у випадку, який розглядається, внутрішній сумісник працює на умовах скороченого робочого тижня.
Так, установлення скороченої тривалості (норми) робочого часу передбачено ст. 51 КЗпП (ср. ). Зокрема, для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці (визначеними за результатами атестації робочих місць), така норма складає не більш як 36 годин на тиждень. Встановлення зазначеної тривалості робочого часу означає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, скорочується, але працівник має право на оплату праці в розмірі повного окладу (тарифної ставки).
Тому у ситуації, що склалася, при розрахунку доплати до МЗП працівнику слід враховувати такі чинники:
— тривалість (норму) робочого часу;
— фактично відпрацьований час (зайнятість) у відповідних умовах;
— наявність «шкідливих» підвищень та доплат.
Розглянемо вищезазначене на прикладі за умовами запитання читача.
Приклад. У центрі медико-соціальної реабілітації дітей молодша медична сестра працює за основним місцем роботи — на ставку, за сумісництвом — на 0,5 ставки. Її посадовий оклад становить 1888 грн. Як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом посадовий оклад підвищено на 25 % у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці та нараховують доплату за використання деззасобів у розмірі 10 % окладу.
У липні 2017 року вона відпрацювала за основним місцем роботи усі години, передбачені графіками роботи: за основним місцем — 144 год та за сумісництвом — 57 год.
Розрахуємо доплату до МЗП за кожним місцем роботи окремо.
За основним місцем роботи
1. Визначимо суму виплат, які враховують при порівнянні з МЗП.
У липні 2017 року працівниці було нараховано посадовий оклад у розмірі 1888 грн., підвищення посадового окладу «за шкідливість» у сумі 472 грн. (1888 х 25 %) та доплату за використання деззасобів у розмірі 236 грн. (1888 + 472**) х 10 %)).
** Зазначене підвищення є елементом формування нового посадового окладу, який зазначається у графі 12 тарифікаційного списку (додаток 1 до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затвердженого спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519). Саме на цей оклад (з урахуванням підвищення) нараховуються належні працівнику надбавки та доплати. — Прим. ред.
Доплату за використання деззасобів не враховуємо в сумі виплат при порівнянні з МЗП, а нараховуємо її «зверху» МЗП***.
*** Свої роз’яснення з цього приводу надали фахівці Мінсоцполітики у листі від 15.02.2017 р. № 356/0/101-17/282 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 8, с. 15). — Прим. ред.
Таким чином, у порівнянні бере участь оплата за окладом та підвищення окладу «за шкідливість» у загальній сумі 2360 грн. (1888 + 472).
2. Визначимо суму доплати до МЗП:
3200 - 2360 = 840 (грн.),
де 3200 — МЗП, установлена з 01.01.2017 р.;
2360 — посадовий оклад молодшої медичної сестри з урахуванням підвищення «за шкідливість» у розмірі 25 % (1888 х 1,25).
3. Загальний розмір зарплати, нарахованої в липні 2017 року за основним місцем роботи, дорівнює:
2360оклад з підвищенням + 840доплата до МЗП + 236доплата за деззасоби = 3436 (грн.),
де 236 — доплата за використання деззасобів у розмірі 10 % посадового окладу з урахуванням підвищення за шкідливість (2360 х 10 %).
За внутрішнім сумісництвом
1. Спочатку визначимо рівень МЗП, з яким порівнюватимемо нараховану працівниці зарплату за липень 2017 року (пропорційно відпрацьованому часу):
3200 грн. : 144 роб. год х 57 роб. год = 1266,67 грн.,
де 144 — кількість робочих годин, передбачених графіком роботи за липень 2017 року при 36-годинному робочому тижні**** (норма тривалості робочого часу для повної ставки);
**** Норма тривалості робочого часу при 36-годинному робочому тижні на 2017 рік наведена у додатку до листа Мінсоцполітики від 05.08.2016 р. № 11535/0/14-16/13 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 32, с. 5). — Прим. ред.
57 — кількість фактично відпрацьованих годин у липні 2017 року.
2. Далі визначимо суму виплат, які враховують при порівнянні з МЗП:
747,33оклад + 186,83підвищення «за шкідливість» = 934,16 (грн.),
де 747,33 — оплата за окладом за відпрацьовані в липні години (1888 грн. : 144 роб. год х 57 роб. год);
186,83 — підвищення «за шкідливість» у розмірі 25 % посадового окладу (747,33 х 25 %).
3. Визначимо розмір доплати до рівня МЗП за липень 2017 року:
1266,67 - 934,16 = 332,51 (грн.).
4. Загальна сума зарплати за сумісництвом у липні 2017 року дорівнює:
747,33оклад + 186,83підвищення «за шкідливість» + 332,51доплата до МЗП + 93,42доплата за деззасоби = 1360,09 (грн.),
де 93,42 — доплата за використання деззасобів у розмірі 10 % посадового окладу з урахуванням підвищення за шкідливість (934,16 х 10 %).
