Етапи планування місцевих бюджетів
Давайте для початку згадаємо кроки планування місцевих бюджетів і зрозуміємо, на якому ж етапі слід складати та подавати бюджетні запити.
Першим кроком у формуванні місцевого бюджету є отримання місцевими держадміністраціями та виконавчими органами відповідних місцевих рад листів від Мінфіну з особливостями складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період. У цьому році таким є лист Мінфіну «Про особливості складання проектів місцевих бюджетів» від 01.08.2017 р. № 05110-14-21/20701 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, 09, № 33).
Далі згідно з типовими формами бюджетних запитів, які на сьогодні затверджені наказом № 648, відповідно до ст. 34 та 75 БКУ та з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів, місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів. Зауважимо, що такі інструкції складаються щороку.
Складанню інструкції з підготовки бюджетних запитів передує розпорядження голови відповідної місцевої ради про заходи щодо забезпечення складання проекту бюджету.
До цього розпорядження також складається і додається план заходів з підготовки проекту бюджету. У такому плані зазначаються заходи щодо підготовки проектів бюджетів, відповідальні виконавці та строки виконання.
На підставі інструкції та розпорядження головні розпорядники бюджетних коштів здійснюють розробку бюджетних запитів для подання місцевому фіноргану у встановлені ними строки та порядку.
Головні розпорядники бюджетних коштів при цьому мають забезпечити своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевому фіноргану бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту місцевого бюджету.
Зазначимо, що місцеві фіноргани на будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів здійснюють аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів.
На основі результатів аналізу керівник місцевого фіноргану приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно місцевим держадміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад.
Мінфін у тижневий строк з дня схвалення Кабміном проекту закону про Державний бюджет України забезпечує доведення виконавчим органам відповідних місцевих рад розрахунків прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методики їх визначення, організаційно-методологічних вимог та інших показників щодо складання проектів місцевих бюджетів, а також пропозицій щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет (типової форми рішення).
При цьому зазначимо, що виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов’язані надавати необхідну інформацію: центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідній сфері, — для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників; Комітету Верховної Ради України з питань бюджету — для розгляду цих розрахунків.
Кабмін у тижневий строк з дня прийняття проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні забезпечує доведення виконавчим органам відповідних місцевих рад визначених цим законом показників міжбюджетних відносин (включаючи обсяги міжбюджетних трансфертів для відповідних бюджетів) і текстових статей, а також організаційно-методологічних вимог щодо складання проектів місцевих бюджетів.
У триденний строк з дня отримання таких документів Рада міністрів АР Крим, обласні держадміністрації доводять виконавчим органам міських (міст республіканського АР Крим та обласного значення) рад та виконавчим органам рад ОТГ, районним державним адміністраціям відповідні обсяги субвенцій на здійснення державних програм соціального захисту.
Проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії відповідної місцевої ради схвалюється місцевою держадміністрацією чи виконавчим органом відповідної місцевої ради.
При цьому разом з таким рішенням подаються:
1) пояснювальна записка до проекту рішення, яка має містити:
а) інформацію про соціально-економічний стан відповідної адміністративно-територіальної одиниці і прогноз її розвитку на наступний бюджетний період, покладені в основу проекту місцевого бюджету;
б) оцінку доходів місцевого бюджету з урахуванням втрат доходів місцевого бюджету внаслідок наданих відповідною місцевою радою податкових пільг;
в) пояснення до основних положень проекту рішення про місцевий бюджет, включаючи аналіз пропонованих обсягів видатків і кредитування за бюджетною класифікацією. Пояснення включають бюджетні показники за попередній, поточний, наступний бюджетні періоди в розрізі класифікації видатків та кредитування бюджету;
г) обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин та надання субвенцій на виконання інвестиційних проектів;
ґ) інформацію щодо погашення місцевого боргу, обсягів та умов місцевих запозичень;
2) прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, підготовлений відповідно до ст. 21 БКУ;
3) проект показників зведеного бюджету;
4) показники витрат місцевого бюджету, необхідних на наступні бюджетні періоди для завершення інвестиційних проектів, що враховані в бюджеті, за умови якщо реалізація таких проектів триває більше одного бюджетного періоду;
5) перелік інвестиційних проектів на плановий бюджетний період та наступні за плановим два бюджетні періоди;
51) переліки та обсяги довгострокових зобов’язань за енергосервісом за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків з виконавцями енергосервісу;
6) інформація про хід виконання відповідного бюджету у поточному бюджетному періоді;
7) пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету;
8) інші матеріали, обсяг і форму яких визначає місцева держадміністрація або виконавчий орган відповідної місцевої ради.
Тепер розглянемо, які саме показники мають бути визначені у рішенні про місцевий бюджет.
Так, рішенням про місцевий бюджет визначаються:
1) загальні суми доходів, видатків та кредитування місцевого бюджету (з розподілом на загальний та спеціальний фонди);
2) граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді і місцевого боргу на кінець наступного бюджетного періоду; граничний обсяг надання місцевих гарантій, а також повноваження щодо надання таких гарантій з урахуванням положень ст. 17 БКУ;
3) доходи місцевого бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до рішення);
4) фінансування місцевого бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до рішення);
5) бюджетні призначення головним розпорядникам коштів місцевого бюджету за бюджетною класифікацією з обов’язковим виділенням видатків споживання (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку (у додатках до рішення);
6) бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів (у додатках до рішення);
7) розмір оборотного залишку коштів місцевого бюджету;
8) додаткові положення, що регламентують процес виконання місцевого бюджету.
Також зазначимо, що перелік захищених видатків місцевого бюджету визначається на підставі ст. 55 БКУ.
Так, захищеними видатками бюджету визначаються видатки загального фонду на:
— оплату праці працівників бюджетних установ;
— нарахування на заробітну плату;
— придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;
— забезпечення продуктами харчування;
— оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
— обслуговування державного (місцевого) боргу;
— поточні трансферти населенню;
— поточні трансферти місцевим бюджетам;
— підготовку кадрів вищими навчальними закладами I — IV рівнів акредитації;
— забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування;
— фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки;
— роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар’єрних функцій зони відчуження;
— компенсацію процентів, сплачуваних банкам та/або іншим фінансовим установам за кредитами, отриманими громадянами на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла;
— заходи, пов’язані з обороноздатністю держави, що здійснюються за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету;
— здійснення розвідувальної діяльності;
— оплату послуг з охорони державних (комунальних) закладів культури;
— оплату енергосервісу;
— виплати за державними деривативами.
Місцеві бюджети затверджуються рішенням відповідної місцевої ради до 25 грудня року, що передує плановому.
Якщо до 1 грудня року, що передує плановому, Верховною Радою України не прийнято закон про Державний бюджет України, то місцеві ради при затвердженні місцевих бюджетів враховують обсяги міжбюджетних трансфертів (освітня субвенція, медична субвенція, субвенції на здійснення державних програм соціального захисту, базова та реверсна дотації), визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період.
При цьому для бюджетів ОТГ на перший плановий бюджетний рік після об’єднання з цього приводу у п. 38 Прикінцевих та перехідних положень БКУ передбачено таке: у разі неприйняття закону про Державний бюджет України до 1 грудня, що передує плановому, місцева рада при затвердженні місцевого бюджету враховує обсяги міжбюджетних трансфертів (освітня субвенція, медична субвенція, базова та реверсна дотації), визначені у проекті закону про Державний бюджет України на плановий бюджетний рік, схваленому Кабміном та поданому до Верховної ради.
І це є логічним, адже для бюджетів ОТГ міжбюджетні трансферти на поточний бюджетний рік не передбачались.
У двотижневий строк з дня офіційного опублікування закону про Державний бюджет України місцеві ради приводять обсяги міжбюджетних трансфертів у відповідність із цим законом.
У першочерговому порядку має бути врахована потреба в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством умов оплати праці та розміру мінімальної зарплати; на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами.
Ліміти споживання енергоносіїв у натуральних показниках для кожної бюджетної установи встановлюються виходячи з обсягів відповідних бюджетних асигнувань.
Складання бюджетних запитів
У ст. 2 БКУ визначено, що бюджетний запит — це документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди.
Для чого взагалі необхідно складати бюджетні запити?
Складання таких запитів дозволяє визначити та проаналізувати пропозиції, необхідні для реалізації бюджетних програм, досягнення поставлених цілей та оцінки очікуваних результатів програм.
При складанні бюджетних запитів головні розпорядники бюджетних коштів на підставі плану своєї діяльності розподіляють людські, матеріальні та інші ресурси, які необхідні для виконання конкретної бюджетної програми.
Типові форми бюджетних запитів затверджені наказом № 648.
У вересні 2016 року до наказу № 648 були внесені зміни, згідно з якими затверджено типові форми бюджетних запитів для формування місцевих бюджетів за ПЦМ та для місцевих бюджетів, які не застосовують ПЦМ у бюджетному процесі.
Пунктом 3 наказу № 648 передбачено, що місцевим фінансовим органам згідно з типовими формами бюджетних запитів, затвердженими цим наказом, та з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів необхідно забезпечувати розробку та доведення до головних розпорядників бюджетних коштів інструкцій з підготовки бюджетних запитів.
Загальні підходи до підготовки інструкції можна взяти із наказу № 687, яким затверджено Інструкцію з підготовки бюджетних запитів для головних розпорядників коштів державного бюджету.
Наведемо приклад формату Інструкції з підготовки бюджетних запитів для розпорядників коштів місцевого бюджету, який застосовує ПЦМ.
Інструкція щодо підготовки бюджетних запитів до проекту місцевого бюджету
І. Загальні положення
1. Ця Інструкція розроблена відповідно до статті 75 Бюджетного кодексу України, визначає механізм розрахунку показників проекту місцевого бюджету на плановий бюджетний період (далі — проект бюджету) та прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди (далі — прогноз бюджету), а також установлює порядки складання, розгляду та аналізу бюджетних запитів.
2. Головний розпорядник бюджетних коштів (далі — головний розпорядник) організовує та забезпечує складання бюджетного запиту і подає його до управління фінансів* у паперовому та електронному вигляді за формами: Бюджетний запит на 2018 — 2020 роки загальний, Форма 2018-1 (далі — Форма-1) (додаток 1), Бюджетний запит на 2018 — 2020 роки індивідуальний, Форма 2018-2 (далі — Форма-2) (додаток 2) та Бюджетний запит на 2018 — 2020 роки додатковий, Форма-2018-3 (далі — Форма-3) (додаток 3).
* Управління фінансів — місцевий фінансовий орган (структурний підрозділ обласної, районної державної адміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради, до компетенції якого входять питання формування та виконання місцевого бюджету).
3. Форми бюджетного запиту заповнюються послідовно, тобто Форма-2 заповнюється на підставі показників Форми-1, і лише після їх заповнення, в разі необхідності, заповнюється Форма-3.
4. Усі вартісні показники у формах наводяться у тисячах гривень з округленням до десятої.
5. Разом з бюджетним запитом головний розпорядник подає необхідну для здійснення управлінням фінансів аналізу бюджетного запиту детальну інформацію щодо визначення наведених у бюджетних запитах обсягів видатків, а також іншу інформацію, яка необхідна для проведення аналізу бюджетного запиту, за формами, які доводяться місцевим фінансовим органом.
6. Бюджетний запит складається на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди з урахуванням граничних обсягів видатків місцевих бюджетів на плановий бюджетний період (далі — граничні обсяги), індикативних прогнозних показників обсягів видатків загального фонду бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди (далі — індикативні прогнозні показники), організаційних, фінансових та інших обмежень, які щороку доводяться управлінням фінансів до головних розпорядників.
7. Розрахунок граничних обсягів та індикативних прогнозних показників здійснюється управлінням фінансів з урахуванням:
1) прогнозних обсягів доходів бюджету;
2) доведених обсягів трансфертів з державного бюджету;
3) розміру прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення;
4) розміру мінімальної заробітної плати та посадового окладу працівників 1-го тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі — Єдина тарифна сітка);
5) прогнозних цін на енергоносії та тарифів на оплату комунальних послуг;
6) індексу споживчих цін;
7) необхідності передбачення нових (порівняно з поточним бюджетним періодом) першочергових видатків, у тому числі тих, що мають періодичний характер;
8) необхідності оптимізації витрат головних розпорядників, у тому числі шляхом концентрації ресурсів на пріоритетних напрямах діяльності, скорочення непершочергових та виключення неефективних витрат тощо.
8. Граничний обсяг видатків та індикативні прогнозні показники видатків загального фонду бюджету доводяться управлінням фінансів до головного розпорядника загальними сумами за роками. У межах граничного обсягу доводяться фінансові обмеження.
9. Головний розпорядник здійснює розподіл граничного обсягу та індикативних прогнозних показників за бюджетними програмами з урахуванням пріоритетів соціально-економічного розвитку, на реалізацію яких спрямовано його діяльність, та стратегічних цілей, визначених планами його діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.
10. Показники доходів, фінансування, видатків, повернення та надання кредитів за попередній та поточний бюджетні періоди мають відповідати кодам класифікації доходів бюджету, класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання, економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету з урахуванням змін, унесених до відповідної бюджетної класифікації.
11. З метою співставлення показників за бюджетними програмами, у разі змін у структурі бюджетних програм головного розпорядника, звітні показники за попередній бюджетний період та показники поточного бюджетного періоду приводяться у відповідність до програмної класифікації видатків та кредитування бюджету, що формується у бюджетних запитах на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.
У разі якщо бюджетна програма не передбачається на плановий бюджетний період:
1) показники поточного бюджетного періоду зазначаються окремим рядком;
2) показники за бюджетною програмою попереднього бюджетного періоду приводяться у відповідність до Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів поточного бюджетного періоду, а у разі якщо бюджетна програма у поточному бюджетному періоді не передбачена — зазначаються окремим рядком.
12. Для заповнення форм бюджетного запиту використовуються:
1) дані річного звіту за попередній бюджетний період, поданого органам Державної казначейської служби, з урахуванням капітальних видатків (далі — звіт за попередній бюджетний період) — для зазначення показників за попередній бюджетний період;
2) показники, затверджені розписом бюджету на поточний бюджетний період з урахуванням капітальних видатків (з урахуванням внесених змін до рішення сесії ради та змін у структурі бюджетних програм) (далі — розпис на поточний бюджетний період) — для зазначення показників за поточний бюджетний період;
3) показники видатків та/або надання кредитів, розраховані відповідно до положень розділу ІІ цієї Інструкції, — для зазначення показників на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.
13. Головні розпорядники забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих до управління фінансів бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту бюджету та прогнозу бюджету.
14. У разі якщо головний розпорядник у межах доведених управлінням фінансів граничного обсягу та індикативних прогнозних показників пропонує зменшити порівняно з поточним бюджетним періодом видатки та/або надання кредитів загального фонду бюджету за одними бюджетними програмами та збільшити за іншими, такі пропозиції мають бути обґрунтовані в частині необхідності такого перерозподілу та можливості реалізації головним розпорядником відповідних бюджетних програм у запропонованих ним обсягах.
15. Спеціалісти бюджетного відділу (з урахуванням закріплення бюджетних програм та координації головних розпорядників) здійснюють аналіз отриманих від головних розпорядників бюджетних запитів на предмет відповідності меті діяльності головного розпорядника та пріоритетам соціально-економічного розвитку, визначених програмними (стратегічними) документами, ефективності використання бюджетних коштів, дотримання доведених обмежень та вимог цієї Інструкції.
16. За результатами проведеного аналізу бюджетних запитів управління фінансів проводить погоджувальні наради з головними розпорядниками.
17. На основі результатів аналізу та проведених погоджувальних нарад начальник управління фінансів відповідно до норм, передбачених частиною п’ятою статті 75 Бюджетного кодексу України, приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозицій проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд місцевій державній адміністрації чи виконавчому органу відповідної місцевої ради.
18. Головні розпорядники забезпечують уточнення бюджетних запитів з урахуванням прийнятих місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної місцевої ради рішень щодо доопрацювання проекту бюджету для подання до ради та в триденний строк подають їх до управління фінансів.
19. У разі подання головним розпорядником бюджетного запиту, складеного з порушенням вимог цієї Інструкції, управління фінансів повертає такий бюджетний запит головному розпоряднику для приведення його у відповідність до зазначених вимог.
20. У разі порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися заходи впливу відповідно до статті 117 Бюджетного кодексу України.
II. Розрахунок видатків та надання кредитів на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди
1. Головний розпорядник забезпечує розподіл граничного обсягу та індикативних прогнозних показників за бюджетними програмами та здійснює розрахунок обсягів видатків та надання кредитів, дотримуючись принципів, на яких ґрунтується бюджетна система (ефективності та результативності, справедливості і неупередженості), а також таких принципів:
пріоритетності, який передбачає спрямування видатків або надання кредитів за бюджетною програмою із урахуванням цілей та завдань, визначених програмними (стратегічними) документами, та реальних можливостей бюджету;
жорсткої економії бюджетних коштів, який передбачає вжиття заходів для планомірної мінімізації витрат усіх видів ресурсів з одночасним забезпеченням належного виконання завдань бюджетної програми;
обґрунтованості витрат «від першої гривні», який передбачає детальні розрахунки в межах коду економічної класифікації видатків або класифікації кредитування з урахуванням кількісних та вартісних факторів, що впливають на обсяг видатків та надання кредитів у плановому та наступних за плановим двох бюджетних періодах.
До кількісних факторів належать штатна чисельність працівників, інвалідів, пенсіонерів, кількість бюджетних установ, обладнання, обсяг виробленої продукції (наданих послуг) тощо.
До вартісних факторів належать індекси споживчих цін та цін виробників, ціни (тарифи) на товари (роботи, послуги), розмір прожиткового мінімуму та рівень його забезпечення, розміри мінімальної заробітної плати та посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду Єдиної тарифної сітки тощо.
Окремі фактори, що впливають на обсяг видатків та надання кредитів, щороку доводяться головним розпорядникам управлінням фінансів, решта — визначається головним розпорядником самостійно з урахуванням галузевих особливостей та підтверджується відповідними обґрунтуваннями та розрахунками.
2. Граничні обсяги видатків на продукти харчування, медикаменти та перев’язувальні матеріали і на оплату комунальних послуг та енергоносіїв (у разі їх доведення до головних розпорядників) не дозволяється зменшувати.
3. Розрахунок обсягів видатків та надання кредитів на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди здійснюються з урахуванням, зокрема:
1) нормативно-правових актів, що регулюють діяльність головного розпорядника у відповідній галузі (сфері діяльності);
2) зобов’язань, передбачених договорами;
3) норм і нормативів;
4) пріоритетності видатків, ураховуючи реальні можливості бюджету;
5) періодичності виконання окремих бюджетних програм, а також окремих заходів, що здійснюються в межах бюджетних програм;
6) результатів оцінки ефективності бюджетних програм, проведеної з урахуванням методичних рекомендацій щодо здійснення оцінки ефективності бюджетних програм;
7) необхідності зменшення заборгованості попередніх бюджетних періодів та недопущення утворення заборгованості за зобов’язаннями у плановому та наступних за плановим двох бюджетних періодах;
8) цін і тарифів поточного року на відповідні товари (роботи, послуги), закупівлю яких передбачається здійснювати у межах видатків.
4. Розрахунок обсягів видатків та надання кредитів на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди здійснюється за кожною бюджетною програмою як за загальним, так і за спеціальним фондами у розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету або класифікації кредитування бюджету.
Обсяг видатків або надання кредитів за бюджетною програмою визначається як сума коштів за кодами економічної класифікації видатків бюджету або класифікації кредитування бюджету.
5. Обсяг надання кредитів на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди визначається на підставі нормативно-правових актів, якими передбачено надання таких кредитів, з урахуванням положень договорів (контрактів), договорів між головним розпорядником та позичальником тощо, та необхідності повного завершення розпочатих позичальником робіт (здійснення виплат), що передбачені такими угодами (договорами) та в межах граничних обсягів та індикативних прогнозних показників, доведених управлінням фінансів до головних розпорядників.
6. При визначенні обсягу видатків або надання кредитів за бюджетними програмами, що забезпечують реалізацію інвестиційних програм (проектів), ураховується необхідність першочергового забезпечення ресурсами інвестиційних програм (проектів), реалізація яких розпочалася у минулих бюджетних періодах.
7. Обсяг капітальних видатків визначається, враховуючи запланований обсяг робіт згідно з проектно-кошторисною документацією, ступінь будівельної готовності об’єктів, кількість наявного обладнання та предметів довгострокового користування та ступінь їх фізичного і морального зношення. Фактори, що можуть враховуватися при визначенні обсягу капітальних видатків, головним розпорядником визначаються самостійно з урахуванням галузевих особливостей. Вартість товарів (робіт, послуг) має забезпечувати раціональне та економне використання бюджетних коштів.
8. За результатами розрахунків сума видатків та/або надання кредитів загального фонду за усіма бюджетними програмами на відповідний бюджетний період порівнюється із граничним обсягом видатків та індикативними прогнозними показниками.
У разі якщо розрахований обсяг видатків та/або надання кредитів загального фонду перевищує граничний обсяг та індикативні прогнозні показники, додаткові видатки та/або надання кредитів (сума перевищення) включаються у Форму-3 за умови, що такі видатки нормативно-правовими актами визначені пріоритетними.
9. Обсяг видатків та/або надання кредитів спеціального фонду визначається головним розпорядником самостійно відповідно до нормативно-правових актів, які передбачають утворення і використання спеціального фонду.
10. Розрахунок надходжень спеціального фонду здійснюється відповідно до положень пункту 17 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 (зі змінами).
Розрахунок надходжень спеціального фонду на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди здійснюється з урахуванням фактичних надходжень у попередньому та поточному бюджетних періодах.
ІІІ. Порядок заповнення Форми-1
1. Форма-1 призначена для наведення узагальнених показників діяльності головного розпорядника і розподілу граничного обсягу та індикативних прогнозних показників за бюджетними програмами.
2. У Формі-1 зазначаються мета діяльності головного розпорядника, яка спрямована на реалізацію завдань у відповідній галузі (сфері діяльності), показники результату діяльності головного розпорядника; здійснюється розподіл граничного обсягу та індикативних прогнозних показників за бюджетними програмами та відповідальними виконавцями бюджетних програм.
Інформація, що наводиться у Формі-1, має у повній мірі характеризувати діяльність головного розпорядника, охоплювати всі галузі (сфери діяльності), у яких він забезпечує реалізацію державної політики, висвітлювати найбільш суспільно значущі результати його діяльності та враховувати відповідні показники діяльності відповідальних виконавців, робота яких організовується та координується відповідним головним розпорядником.
3. У пункті 1 зазначається код відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету та найменування головного розпорядника.
4. У пункті 2 зазначається мета діяльності головного розпорядника, яка визначає основне його призначення і роль у реалізації державної, регіональної (місцевої) політики у відповідній галузі (сфері діяльності) та має формуватись з урахуванням таких критеріїв:
чітке формулювання та лаконічне викладення;
спрямованість на досягнення певного результату;
охоплення всіх галузей (сфер діяльності) діяльності головного розпорядника.
5. У пункті 3 зазначаються видатки та надання кредитів загального фонду за бюджетними програмами та відповідальними виконавцями бюджетних програм:
у графах 1 — 2 зазначаються код та найменування бюджетної програми;
у графі 3 — відповідальний виконавець бюджетної програми;
у графі 4 (звіт) — касові видатки або надання кредитів загального фонду відповідно до звіту за попередній бюджетний період;
у графі 5 (затверджено) — бюджетні асигнування загального фонду, затверджені розписом на поточний бюджетний період з урахуванням змін;
у графах 6 — 8 (проект, прогноз) — розподіл граничного обсягу видатків та індикативних прогнозних показників.
6. У пункті 4 зазначаються видатки та надання кредитів спеціального фонду за бюджетними програмами та відповідальними виконавцями бюджетних програм:
у графах 1 — 2 зазначаються код та найменування бюджетної програми;
у графі 3 — відповідальний виконавець бюджетної програми;
у графі 4 (звіт) — касові видатки або надання кредитів спеціального фонду відповідно до звіту за попередній бюджетний період;
у графі 5 (затверджено) — бюджетні асигнування спеціального фонду, затверджені розписом на поточний бюджетний період з урахуванням змін;
у графах 6 — 8 (проект, прогноз) — розподіл граничного обсягу видатків та індикативних прогнозних показників.
ІV. Порядок заповнення Форми-2
1. Форма-2 призначена для наведення детальної інформації з обґрунтуваннями щодо показників, передбачених за кожною бюджетною програмою.
2. При заповненні Форми-2:
1) доходи та фінансування спеціального фонду наводяться відповідно за класифікацією доходів бюджету та класифікацією фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання;
2) повернення кредитів до спеціального фонду — за програмною класифікацією видатків та кредитування бюджету у розрізі кодів класифікації кредитування бюджету: 4120, 4220;
3) видатки — за кодами економічної класифікації видатків бюджету: 2110, 2120, 2210, 2220, 2230, 2240, 2250, 2260, 2270, 2281, 2282, 2400, 2610, 2620, 2630, 2700, 2800, 3110, 3120, 3130, 3140, 3150, 3160, 3210, 3220, 3230, 3240; 9000;
4) надання кредитів з бюджету — за кодами класифікації кредитування бюджету: 4110, 4210.
При цьому за однією бюджетною програмою передбачаються або тільки видатки з подальшою їх деталізацією за кодами економічної класифікації видатків бюджету, або тільки надання кредитів з подальшою їх деталізацією за класифікацією кредитування бюджету.
3. У пунктах 1, 2, 3 зазначаються відповідно код відомчої класифікації видатків, кредитування бюджету та найменування головного розпорядника, код та найменування відповідального виконавця бюджетної програми, код та найменування бюджетної програми.
4. У пункті 4 зазначаються мета, строки реалізації та законодавчі підстави реалізації бюджетної програми:
у підпункті 1 пункту 4 — мета бюджетної програми та строки її реалізації;
у підпункті 2 пункту 4 — нормативно-правові акти, які є підставою для реалізації бюджетної програми.
5. У пункті 5 зазначаються усі надходження для виконання бюджетної програми.
У рядку «Надходження загального фонду бюджету» у графах 4, 8, 12 підпункту 1 пункту 5 та рядку «Надходження загального фонду бюджету» у графах 4, 8 підпункту 2 пункту 5 проставляються показники, наведені у графах 4, 5, 6, 7, 8 пункту 3 Форми-1 у рядку відповідної бюджетної програми.
Показники спеціального фонду зазначаються за кожним видом надходжень:
1) власні надходження бюджетних установ:
плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (код класифікації доходів бюджету 25010100);
надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності (код класифікації доходів бюджету 25010200);
плата за оренду майна бюджетних установ (код класифікації доходів бюджету 25010300);
надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна) (код класифікації доходів бюджету 25010400);
благодійні внески, гранти та дарунки (код класифікації доходів бюджету 25020100);
кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів (код класифікації доходів бюджету 25020200).
2) інші надходження спеціального фонду, визначені частиною першою статті 69-1 Бюджетного кодексу України;
3) повернення кредитів до бюджету, які відображаються зі знаком «-» (у розрізі класифікації кредитування бюджету);
4) кошти, що передаються із загального фонду до спеціального фонду (бюджету розвитку) (код класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання 602400).
Загальний обсяг надходжень спеціального фонду за попередній бюджетний період (рядок «ВСЬОГО») розраховується як сума усіх вищезазначених надходжень та різниці між залишками бюджетних коштів на початок бюджетного періоду (код класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання 602100) та на кінець бюджетного періоду (код класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання 602200).
У графі 5 підпункту 1 пункту 5 (звіт) зазначаються надходження спеціального фонду для виконання видатків відповідно до звіту за попередній бюджетний період.
У графі 9 підпункту 1 пункту 5 (затверджено) — надходження спеціального фонду для виконання видатків на поточний бюджетний період.
У графі 13 підпункту 1 пункту 5 (проект) — надходження спеціального фонду для виконання видатків на плановий бюджетний період.
У графах 5 та 9 підпункту 2 пункту 5 (прогноз) — надходження спеціального фонду для виконання видатків на наступні за плановим два бюджетні періоди.
6. У пункті 6 зазначаються видатки (підпункт 1) або надання кредитів (підпункт 2) на плановий бюджетний період та видатки (підпункт 3) або надання кредитів (підпункт 4) на наступні за плановим два бюджетні періоди за економічною класифікацією видатків бюджету або класифікацією кредитування бюджету:
у графі 4 підпункту 1 пункту 6 та графі 4 підпункту 2 пункту 6 (звіт) зазначаються касові видатки або надання кредитів загального фонду відповідно до звіту за попередній бюджетний період;
у графі 5 підпункту 1 пункту 6 та графі 5 підпункту 2 пункту 6 (звіт) — касові видатки або надання кредитів спеціального фонду відповідно до звіту за попередній бюджетний період;
у графі 8 підпункту 1 пункту 6 та графі 8 підпункту 2 пункту 6 (затверджено) — бюджетні асигнування загального фонду, затверджені розписом на поточний бюджетний період з урахуванням змін;
у графі 9 підпункту 1 пункту 6 та графі 9 підпункту 2 пункту 6 (затверджено) — бюджетні асигнування спеціального фонду, затверджені розписом на поточний бюджетний період з урахуванням змін;
у графі 12 підпункту 1 пункту 6 та графі 12 підпункту 2 пункту 6 (проект) — видатки або надання кредитів загального фонду на плановий бюджетний період, розраховані відповідно до розділу ІІ цієї Інструкції;
у графі 13 підпункту 1 пункту 6 та графі 13 підпункту 2 пункту 6 (проект) — видатки або надання кредитів спеціального фонду, які передбачаються на плановий бюджетний період, розраховані відповідно до розділу ІІ цієї Інструкції;
у графах 4 і 8 підпункту 3 пункту 6 та у графах 4 і 8 підпункту 4 пункту 6 (прогноз) — видатки або надання кредитів загального фонду на наступні за плановим два бюджетні періоди, розраховані відповідно до розділу ІІ цієї Інструкції;
у графах 5 і 9 підпункту 3 пункту 6 та у графах 5 і 9 підпункту 4 пункту 6 (прогноз) — видатки або надання кредитів спеціального фонду на наступні за плановим два бюджетні періоди, розраховані відповідно до розділу ІІ цієї Інструкції.
Показники у рядку «ВСЬОГО» у графах 4, 8, 12 підпункту 1 пункту 6 та рядку «ВСЬОГО» у графах 4, 8, 12 підпункту 2 пункту 6 повинні дорівнювати показникам у графах 4, 5, 6 пункту 3 Форми-1 для відповідної бюджетної програми і показникам у рядку «ВСЬОГО» у графах 4, 8, 12 підпункту 1 пункту 5 Форми-2.
Показники у рядку «ВСЬОГО» у графах 4 і 8 підпункту 3 пункту 6 та рядку «ВСЬОГО» у графах 4 і 8 підпункту 4 пункту 6 повинні дорівнювати показникам у графах 7 і 8 пункту 3 Форми-1 для відповідної бюджетної програми і показникам у рядку «ВСЬОГО» у графах 4 і 8 підпункту 2 пункту 5 Форми-2.
7. У пункті 7 зазначаються видатки/надання кредитів за бюджетною програмою в розрізі підпрограм та завдань за загальним та спеціальним фондами:
У підпункті 1 пункту 7 зазначаються видатки або надання кредитів на плановий бюджетний період за бюджетною програмою в розрізі підпрограм та завдань:
у графі 3 (звіт) — касові видатки або надання кредитів загального фонду відповідно до звіту за попередній бюджетний період;
у графі 4 (звіт) — касові видатки або надання кредитів спеціального фонду відповідно до звіту за попередній бюджетний період;
у графі 5 (звіт) — касові видатки або надання кредитів бюджету розвитку відповідно до звіту за попередній бюджетний період;
у графі 7 (затверджено) — бюджетні асигнування загального фонду на поточний бюджетний період, затверджені розписом на поточний бюджетний період з урахуванням змін;
у графі 8 (затверджено) — кошторисні призначення спеціального фонду на поточний бюджетний період з урахуванням змін;
у графі 9 (затверджено) — кошторисні призначення бюджету розвитку на поточний бюджетний період з урахуванням змін;
у графі 11 (проект) — видатки або надання кредитів загального фонду на плановий бюджетний період;
у графі 12 (проект) — видатки або надання кредитів спеціального фонду на плановий бюджетний період;
у графі 13 (проект) — видатки або надання кредитів бюджету розвитку на плановий бюджетний період.
Показники у рядку «ВСЬОГО» у графах 3, 7, 11 підпункту 1 пункту 7 повинні дорівнювати показникам у графах 4, 5, 6 пункту 3 Форми-1 для відповідної бюджетної програми, показникам у рядку «ВСЬОГО» у графах 4, 8, 12 підпункту 1 пункту 5 Форми-2, а також показникам у рядку «ВСЬОГО» у графах 4, 8, 12 підпункту 1 пункту 6 або рядку «ВСЬОГО» у графах 4, 8, 12 підпункту 2 пункту 6 Форми-2.
У підпункті 2 пункту 7 зазначаються видатки або надання кредитів у наступних за плановим двох бюджетних періодах в розрізі підпрограм та завдань:
у графах 3, 7 (прогноз) зазначаються видатки або надання кредитів загального фонду на наступні за плановим два бюджетні періоди;
у графах 4, 8 (прогноз) — видатки або надання кредитів спеціального фонду на наступні за плановим два бюджетні періоди.
у графах 5, 9 (прогноз) — видатки або надання кредитів бюджету розвитку на наступні за плановим два бюджетні періоди.
Показники у рядку «ВСЬОГО» у графах 3, 7 підпункту 2 пункту 7 повинні дорівнювати показникам у графах 7, 8 пункту 3 Форми-1 для відповідної бюджетної програми, показникам у рядку «ВСЬОГО» у графах 4, 8 підпункту 2 пункту 5 Форми-2, а також показникам у рядку «ВСЬОГО» у графах 4, 8 підпункту 3 пункту 6 або рядку «ВСЬОГО» у графах 4, 8 підпункту 4 пункту 6 Форми-2.
8. У пункті 8 наводяться результативні показники бюджетної програми (в розрізі підпрограм та завдань) за попередній, поточний, на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.
Результативні показники бюджетної програми визначаються з дотриманням Загальних вимог до визначення результативних показників бюджетної програми, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10 грудня 2010 року № 1536, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 року за № 1353/18648 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 червня 2015 року № 553), з урахуванням примірного переліку результативних показників бюджетних програм, визначеного Мінфіном.
Кількість результативних показників обумовлюється специфікою бюджетної програми та має задовольнити потреби аналізу виконання бюджетної програми, тобто головні розпорядники застосовують ті результативні показники, які найкраще характеризують ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми.
Кількість результативних показників за кожним напрямом, як правило, не повинна перевищувати чотирьох.
Для бюджетних програм, що реалізуються протягом декількох років, результативні показники бюджетної програми не повинні суттєво змінюватися за своїм змістом порівняно із результативними показниками, передбаченими паспортом відповідної бюджетної програми на поточний рік, за умов незмінності завдань бюджетної програми та напрямів використання коштів.
У графі «Джерело інформації» підпунктів 1 та 2 пункту 8 зазначаються найменування статистичних збірників, звітності та обліку, що ведуться головним розпорядником, інших видів джерел інформації, які підтверджують достовірність наведених результативних показників бюджетних програм.
9. У пункті 9 наводиться структура видатків на оплату праці за попередній, поточний, плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.
В останньому рядку пункту 9 додатково наводяться видатки на оплату праці штатних одиниць за загальним фондом, що враховані також у спеціальному фонді.
10. У пункті 10 наводиться чисельність працівників, зайнятих у бюджетних установах, в розрізі переліку категорій працівників згідно з штатним розписом та фактично зайнятими посадами:
у графах 3, 5, 7, 9 зазначається кількість затверджених штатних одиниць у штатних розписах;
у графах 4, 6, 8, 10 — кількість фактично зайнятих штатних одиниць в попередньому бюджетному періоді, а в поточному бюджетному періоді — станом на останню звітну дату перед розробкою бюджетного запиту;
у графах 11-16 — чисельність працівників бюджетних установ на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.
Кількість штатних одиниць та фактично зайнятих посад, які утримуються за рахунок видатків загального фонду або спеціального фонду, наводиться окремо. У разі якщо згідно з чинним законодавством працівники, що отримують основну заробітну плату за рахунок загального фонду, отримують додаткову заробітну плату зі спеціального фонду або працюють за сумісництвом в підрозділі, що утримується зі спеціального фонду, чисельність таких працівників проставляється і по загальному, і по спеціальному фондах, а також додатково в останньому рядку «штатні одиниці за загальним фондом, що враховані у спеціальному фонді», у графах 5, 6, 9, 10, 12, 14 і 16.
Показники чисельності повинні узгоджуватися з відповідними показниками видатків у підпунктах 1, 3 пункту 6 та пункті 9.
11. У пункті 11 наводяться місцеві програми, які виконуються в межах видатків, передбачених у плановому (підпункт 1) та наступних за плановим двох бюджетних періодах (підпункт 2):
у графі 2 підпункту 1 пункту 11 та графі 2 підпункту 2 пункту 11 зазначаються код та назва місцевої програми;
у графі 3 підпункту 1 пункту 11 та графі 3 підпункту 2 пункту 11 — нормативно-правовий акт, яким затверджена місцева програма;
у графі 4 підпункту 1 пункту 11 та графі 4 підпункту 2 пункту 11 — короткий зміст заходів, які виконуються за місцевою програмою.
Показники у рядку «ВСЬОГО» у графах 5-10 підпункту 1 пункту 11 не мають перевищувати відповідні показники у графах 4, 5, 8, 9, 12 і 13 підпункту 1 пункту 6.
Показники у рядку «ВСЬОГО» у графах 5-8 підпункту 2 пункту 11 не мають перевищувати відповідні показники у графах 4, 5, 8, 9 підпункту 3 пункту 6.
12. У пункті 12 наводяться інвестиційні проекти, які виконуються в межах бюджетної програми, обсяги та джерела фінансування інвестиційних проектів у розрізі підпрограм у плановому (підпункт 1) та наступних за плановим двох бюджетних періодах (підпункт 2):
у графах 3, 6, 9 підпункту 1 пункту 12 зазначаються обсяги джерел фінансування інвестиційних проектів загального фонду у звітному, поточному та плановому роках;
у графах 4, 7, 10 підпункту 1 пункту 12 зазначаються обсяги джерел фінансування інвестиційних проектів спеціального фонду у звітному, поточному та плановому роках;
у графах 3, 6, 9 підпункту 2 пункту 12 зазначаються обсяги джерел фінансування інвестиційних проектів загального фонду у наступних за плановим двох бюджетних періодах;
у графах 4, 7, 10 підпункту 2 пункту 12 зазначаються обсяги джерел фінансування інвестиційних проектів спеціального фонду у наступних за плановим двох бюджетних періодах.
13. У пункті 13 наводиться аналіз результатів, досягнутих внаслідок використання коштів загального фонду у попередньому бюджетному періоді, очікувані результати у поточному бюджетному періоді та обґрунтування необхідності передбачення видатків або надання кредитів на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.
14. У пункті 14 наводиться аналіз управління зобов’язаннями у попередньому і поточному бюджетних періодах.
У підпунктах 1 та 2 пункту 14 зазначається кредиторська заборгованість за загальним фондом за попередній бюджетний період, а також можлива кредиторська заборгованість за загальним фондом на кінець поточного бюджетного періоду:
у графі 4 підпункту 1 пункту 14 — бюджетні асигнування, затверджені розписом за попередній бюджетний період з урахуванням всіх внесених змін до розпису;
у графі 5 підпункту 1 пункту 14 — касові видатки або надання кредитів загального фонду відповідно до звіту за попередній бюджетний період. Ці показники мають відповідати показникам, наведеним у графі 4 підпункту 1 пункту 6 або у графі 4 підпункту 2 пункту 6;
у графах 6 та 7 підпункту 1 пункту 14 — кредиторська заборгованість загального фонду на початок та кінець попереднього бюджетного періоду відповідно до звіту за попередній бюджетний період;
у графі 8 підпункту 1 пункту 14 — зміна кредиторської заборгованості загального фонду протягом попереднього бюджетного періоду;
у графах 9 та 10 підпункту 1 пункту 14 — кредиторська заборгованість, яка у попередньому бюджетному періоді погашена за рахунок коштів загального та спеціального фондів відповідно;
у графі 11 підпункту 1 пункту 14 — бюджетні зобов’язання, у тому числі погашені (касові видатки) та непогашені (кредиторська заборгованість на кінець попереднього бюджетного періоду).
Графи 4, 5, 9 підпункту 2 пункту 14 мають відповідати:
графа 4 підпункту 2 пункту 14 — графі 8 підпункту 1 пункту 6 (бюджетні асигнування, затверджені розписом на поточний бюджетний період);
графа 5 підпункту 2 пункту 14 — графі 6 підпункту 1 пункту 14 (кредиторська заборгованість загального фонду на кінець попереднього бюджетного періоду відповідно до звіту за попередній бюджетний період);
графа 9 підпункту 2 пункту 14 — графі 12 підпункту 1 пункту 6 (видатки бюджету на плановий бюджетний період).
У графах 6, 7, 9, 10 підпункту 2 пункту 14 наводиться сума кредиторської заборгованості, яку в поточному та плановому бюджетних періодах планується погасити за рахунок коштів загального та спеціального фондів відповідно.
У графах 8 і 13 підпункту 2 пункту 14 наводиться розрахунок очікуваних зобов’язань за видатками (різниця між затвердженими призначеннями на поточний бюджетний період (обсягом видатків на плановий бюджетний період) та кредиторською заборгованістю на початок відповідного бюджетного періоду).
Наведена у підпунктах 1 та 2 пункту 14 інформація призначена для здійснення аналізу ефективності управління головним розпорядником своїми зобов’язаннями в попередньому, поточному та на плановий бюджетні періоди по загальному фонду в розрізі економічної класифікації видатків бюджету (касові видатки, стан погашення кредиторської заборгованості загального фонду, тенденцію щодо змін заборгованості по заробітній платі та заходи щодо приведення мережі і чисельності у відповідність до передбачених асигнувань), а також розробки заходів з приведення своїх зобов’язань на плановий бюджетний період у відповідність до обсягів видатків на плановий бюджетний період.
У підпункті 3 пункту 14 зазначається дебіторська заборгованість загального фонду за попередній бюджетний період, а також очікувана дебіторська заборгованість загального фонду на кінець поточного бюджетного періоду:
у графі 4 підпункту 3 пункту 14 — бюджетні асигнування, затверджені розписом за попередній бюджетний період з урахуванням всіх внесених змін до розпису;
у графі 5 підпункту 3 пункту 14 — касові видатки або надання кредитів відповідно до звіту за попередній бюджетний період;
у графах 6 і 7 підпункту 3 пункту 14 — дебіторська заборгованість загального фонду на початок та кінець попереднього бюджетного періоду відповідно до звіту за попередній бюджетний період;
у графі 8 підпункту 3 пункту 14 — очікувана дебіторська заборгованість загального фонду на кінець планового бюджетного періоду;
у графах 9 і 10 підпункту 3 пункту 14 — причини виникнення дебіторської заборгованості загального фонду та вжиті заходи щодо її погашення відповідно.
У підпункті 4 пункту 14 наводяться нормативно-правові акти, що є підставою для виконання бюджетної програми та які не забезпечені граничним обсягом:
у графі 2 підпункту 4 пункту 14 зазначаються назва, номер та дата нормативно-правового акта;
у графі 3 підпункту 4 пункту 14 — відповідні статті (пункти) нормативно-правового акта;
у графі 4 підпункту 4 пункту 14 — обсяг видатків або надання кредитів, необхідний для виконання статей (пунктів) нормативно-правового акта;
у графі 5 підпункту 4 пункту 14 — обсяг видатків або надання кредитів, врахований у граничному обсягу;
у графі 6 підпункту 4 пункту 14 — обсяг видатків або надання кредитів, не забезпечений граничним обсягом;
у графі 7 підпункту 4 пункту 14 — заходи, яких необхідно вжити для забезпечення виконання статті (пункту) нормативно-правового акта в межах граничного обсягу.
У підпункті 5 пункту 14 зазначаються конкретні пропозиції до заходів з упорядкування зобов’язань загального фонду у плановому бюджетному періоді із визначенням термінів їх проведення та розрахунками щодо результатів від впровадження цих заходів, а також пояснення щодо управління зобов’язаннями загального фонду у попередньому та поточному бюджетних періодах.
15. У пункті 15 наводяться:
основні підходи до розрахунку власних надходжень бюджетних установ на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди;
основні підходи до розрахунку інших надходжень спеціального фонду, включаючи кошти, що залучаються державою для реалізації інвестиційних програм (проектів) та від повернення кредитів до бюджету;
нормативно-правові акти з посиланням на конкретні статті (пункти), якими надано повноваження на отримання власних надходжень бюджетних установ та інших надходжень спеціального фонду, включаючи кошти, що залучаються державою для реалізації інвестиційних програм (проектів) та від повернення кредитів до бюджету, та визначено напрями їх використання;
пояснення джерел утворення надходжень спеціального фонду та основні напрями їх використання;
аналіз результатів, досягнутих внаслідок використання коштів спеціального фонду у попередньому бюджетному періоді, та очікувані результати у поточному бюджетному періоді;
показники, які характеризують обсяг видатків або надання кредитів спеціального фонду на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди (мережа, штати, контингенти, що обслуговуються спеціальними підрозділами бюджетних установ за рахунок власних надходжень тощо, — порівняно із звітом за попередній бюджетний період та планом на поточний бюджетний період).
Інформація, наведена у Формі-2, використовується для формування паспорта бюджетної програми відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 26 серпня 2014 року № 836 «Про деякі питання запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2014 року за № 1103/25880.
V. Порядок заповнення Форми-3
1. Форма-3 призначена для представлення та обґрунтування пропозицій щодо додаткових поточних та капітальних видатків та/або надання кредитів на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди і заповнюється лише після заповнення Форми-1 і Форми-2 у разі, якщо витрати, які розраховані, виходячи з пріоритетності та обґрунтованості потреб, перевищують граничний обсяг та індикативні прогнозні показники.
2. Пропозиції головного розпорядника щодо додаткових видатків та надання кредитів розглядаються управлінням фінансів в межах балансу бюджету.
3. У пункті 1 зазначаються код відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету та найменування головного розпорядника.
4. У пункті 2 наводяться додаткові кошти на поточні та капітальні видатки та інформація про зміни результативних показників бюджетної програми у плановому та наступних за плановим двох бюджетних періодах у разі передбачення додаткових коштів, а також можливі наслідки, у разі якщо додаткові кошти не будуть передбачені, та альтернативні заходи, яких необхідно вжити для забезпечення виконання бюджетної програми.
Підпункти 1 та 2 пункту 2 заповнюються за кожною бюджетною програмою.
У першій таблиці підпункту 1 пункту 2 зазначаються додаткові видатки на плановий бюджетний період (у розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету або класифікації кредитування бюджету).
У графі 6 першої таблиці підпункту 1 пункту 2 зазначається сума збільшення обсягу видатків, яка не може перевищувати суми, зазначеної у рядку «ВСЬОГО» у графі 6 підпункту 4 пункту 14 Форми-2, за відповідними бюджетними програмами.
У графі 7 першої таблиці підпункту 1 пункту 2 наводяться обґрунтування необхідності та розрахунки додаткових видатків загального фонду на плановий бюджетний період, а також надається інформація про вжиті головним розпорядником заходи щодо економії бюджетних коштів.
У графах 3, 4, 5 другої таблиці підпункту 1 пункту 2 зазначаються найменування результативних показників бюджетної програми (показників продукту та ефективності), їх одиниці виміру та відповідне джерело інформації, які мають відповідати графам 2, 3, 4 підпункту 1 пункту 8 Форми-2.
У графі 6 другої таблиці підпункту 1 пункту 2 зазначаються результативні показники, які передбачається досягти у плановому бюджетному періоді в межах обсягу видатків.
У графі 7 другої таблиці підпункту 1 пункту 2 зазначаються зміни (збільшення/зменшення) зазначених результативних показників у разі передбачення додаткових коштів у плановому бюджетному періоді.
У першій таблиці підпункту 2 пункту 2 зазначаються додаткові видатки або надання кредитів на наступні за плановим два бюджетні періоди (у розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету або класифікації кредитування бюджету).
У графах 4 і 6 першої таблиці підпункту 2 пункту 2 зазначається сума збільшення індикативних прогнозних показників.
У графі 7 першої таблиці підпункту 2 пункту 2 наводяться обґрунтування необхідності та розрахунки додаткових видатків загального фонду на наступні за плановим два бюджетні періоди.
У графах 3, 4, 5 другої таблиці підпункту 2 пункту 2 зазначаються результативні показники продукту та ефективності, що характеризують виконання бюджетної програми у наступних за плановим двох бюджетних періодах, їх одиниці виміру та відповідне джерело інформації, які мають відповідати графам 2, 3, 4 підпункту 2 пункту 8 Форми-2.
У графах 6 і 8 другої таблиці підпункту 2 пункту 2 зазначаються результативні показники, які передбачається досягти у наступних за плановим двох бюджетних періодах в межах індикативних прогнозних показників на відповідний бюджетний період.
У графах 7 і 9 другої таблиці підпункту 2 пункту 2 зазначаються зміни (збільшення/зменшення) зазначених результативних показників у разі виділення додаткових видатків у відповідних бюджетних періодах.
В останньому рядку «ВСЬОГО» підпунктів 1 та 2 пункту 2 зазначається загальна сума додаткових коштів за всіма бюджетними програмами.
Нормативні документи
БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
Наказ № 648 — наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження типових форм бюджетних запитів для формування місцевих бюджетів» від 17.07.2015 р. № 648.
Наказ № 687 — наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Інструкції з підготовки бюджетних запитів» від 06.06.2012 р. № 687.
