Перевірки і відповідальність за ведення військового обліку
Перевірки підприємств проводяться один раз на рік, якщо підприємство здійснює бронювання військовозобов’язаних та на них працюють призначені в команди на воєнний час військовозобов’язані, й один раз на 3 роки — решта.
Список питань, які підлягають перевірці, чітко визначено додатком 27 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою КМУ від 07.12.2016 р. № 921.
Керівники, інші посадові особи підприємств та громадяни України, винні у порушенні порядку військового обліку, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, неприбутті за викликом до військкомату, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов’язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом (ст. 42 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII).
Відповідальність за порушення ведення військового обліку встановлено ст. 211 КпАП у вигляді накладення штрафу на керівника або іншу особу, відповідальну за ведення військово-облікової роботи, за перше порушення від 1 до 3 нмдг (від 17 до 51 грн.), при повторному протягом року вчиненні порушення — від 3 до 7 нмдг (від 51 до 119 грн.) за: неподання у встановлені строки (до 1 грудня поточного року) до військкоматів списків працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць; прийняття на роботу (навчання) військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання; незабезпечення сповіщення військовозобов’язаних і призовників про їх виклик у військкомати або перешкоджання зазначених посадових осіб вчасній явці громадян на збірні пункти чи призовні дільниці; невчасне подання документів для військового обліку (військових квитків, посвідчень про приписку до призовних дільниць) на військовозобов’язаних або призовників для оформлення взяття на військовий облік або зняття з обліку.
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (порушення приписів ст. 16 Закону України «Про оборону України» від 06.12.91 р. № 1932-XII) тягне накладання штрафу на керівника або іншу особу, відповідальну за ведення військово-облікової роботи: за перше порушення — від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн.), при повторному протягом року вчиненні порушення — від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.).
Таку інформацію розміщено на сайті: www.visnuk.com.ua.
Відсутність посадових інструкцій — порушення трудового законодавства
Застосування посадових інструкцій визначається нормативно-правовими документами, передусім ст. 29 КЗпП. Адже роботодавець зобов’язаний роз’яснити працівникові його права й обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці.
Відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП відсутність посадових інструкцій може викликати труднощі для керівництва підприємства в певних ситуаціях. Саме такі посадові інструкції можуть слугувати аргументом у спорі між роботодавцем та працівником. У посадовій інструкції прописано, що конкретно входить до кола обов’язків працівника. Адже посадова інструкція складається для посади, а не для конкретної людини, що її обіймає. Відсутність посадових інструкцій може бути кваліфікована як порушення законодавства про працю.
На цьому акцентує увагу Управління Держпраці в Рівненській області (http://rv.dsp.gov.ua).
Чи має право аспірант, який працює і отримує заробітну плату, на підвищену ПСП?
Якщо аспірант отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується.
Якщо аспірант не отримує бюджетну стипендію або отримує спонсорську стипендію і одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то такий студент має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 % за умови, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2015 році — 1710 грн., у 2016 році — 1930 грн., у 2017 році — 2240 грн.
При цьому він повинен надати роботодавцю довідку з навчального закладу або наукової установи про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету.
Таке роз’яснення розміщено на сайті ГУ ДФС у Рівненській області (http://rv.sfs.gov.ua).
Відпустка без збереження заробітної плати
За сімейними обставинами і з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на строк, обумовлений угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, але не більше ніж 15 к. дн. на рік (ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР).
Для отримання такої відпустки працівник у заяві на ім’я роботодавця про її надання повинен указати сімейні або інші обставини, які стали причиною, щоб узяти цю відпустку. Перелік таких причин законодавством не встановлений, оскільки їх значущість залежить від конкретних обставин, які можуть виникнути в житті того чи іншого працівника. Отже, рішення про те, надавати чи не надавати працівникові з тієї чи іншої причини цю відпустку, належить до компетенції роботодавця.
Таке роз’яснення розміщене на сайті Управління Держпраці в Хмельницькій області (http://km.dsp.gov.ua).
