Нагадаємо, що питання перетворення комунальних закладів та установ охорони здоров’я у комунальні підприємства ми всебічно розглядали у матеріалі «Перетворення закладів охорони здоров’я на підприємства» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 22, с. 7).
Справа ця дійсно не проста і в питаннях бухгалтерського обліку, адже після перетворення у підприємства такі заклади мають з бюджетного обліку перейти на госпрозрахунковий.
Тож новому комунальному підприємству слід визначити у розпорядчому документі нову облікову політику.
Відповідно до розд. ІІ Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Мінфіну від 19.12.2006 р. № 1213 (далі — Положення № 1213), у розпорядчому документі про облікову політику мають бути встановлені методи оцінки, обліку і процедур, які має застосовувати підприємство та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більш ніж один їх варіант.
Облікова політика визначається на основі положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів. Одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до такого розпорядчого документа не включаються.
Розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає застосування, зокрема:
— методів оцінки вибуття запасів;
— періодичності визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;
— порядку обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат, ведення окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат;
— методів амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, довгострокових біологічних активів та нематеріальних активів;
— вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів;
— класу 8 та/або 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291;
— періодичності (періоду) зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку;
— методу обчислення резерву сумнівних боргів (у разі потреби — спосіб визначення коефіцієнта сумнівності);
— переліку створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів;
— порядку обліку фінансових витрат;
— порядку оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг;
— сегментів діяльності, пріоритетного виду сегмента, засад ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках;
— переліку і складу змінних і постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу;
— переліку і складу статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);
— порядку визначення ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом;
— дати визначення придбаних у результаті систематичних операцій фінансових активів;
— бази розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу;
— порога суттєвості щодо окремих об’єктів обліку;
— переоцінки необоротних активів;
— періодичності відображення відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань;
— окремого балансу філіями, представництвами, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами підприємства.
Як зазначено в п. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.
Також у п. 1 розд. ІІ Положення № 1213 зазначено, що облікова політика підприємств державного, комунального секторів економіки визначається у розпорядчому документі, який приймається підприємством і погоджується органом, до сфери управління якого воно належить, або уповноваженим органом відповідно до установчих документів.
Тож можемо зробити висновок: якщо у вашому випадку відділ охорони здоров’я є власником або органом управління підприємством або уповноваженим органом відповідно до установчих документів підприємства, то такий відділ має погоджувати розпорядчий документ, яким визначена облікова політика зазначеного комунального підприємства.
Засновник, власник та орган управління майном підприємства визначається в п. 1.4 Статуту підприємства відповідно до Примірного Статуту комунального підприємства, наведеного в додатку 2 до Методичних рекомендацій з питань перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства, схвалених Робочою групою з питань реформи фінансування сфери охорони здоров’я України протоколом від 14.04.2017 р. № 9.
Також зауважимо, що облікова політика підприємства може змінюватися у разі, якщо:
— змінюються вимоги установчих документів підприємства;
— змінюються вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку і фінансової звітності, та органу управління.
Перегляд окремих положень облікової політики також можливий за умови, якщо зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій (господарських операцій) у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності. Цей факт має бути підтверджений відповідними обґрунтуваннями бухгалтерської служби (бухгалтера).
