Можливість установлення надбавки за знання і використання в роботі іноземної мови регламентована галузевими «працеоплатними» нормативними документами. Так, стосовно працівників установ освіти, зокрема викладачів вишів, слід керуватися наказом МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557 (далі — наказ № 557).
Згідно з п.п. «г» п.п. 2 п. 4 цього наказу працівникам установлюється надбавка за знання і використання в роботі іноземної мови:
— однієї європейської — 10 %;
— однієї східної, фіно-угорської, африканської — 15 %;
— двох і більше мов — 25 % посадового окладу (ставки зарплати).
Надбавка не встановлюється працівникам, для яких посадовими обов’язками передбачено знання іноземної мови, що підтверджується відповідним документом.
Документом, який регулює організаційно-правовий статус працівників та визначає їх конкретні завдання й обов’язки, права, повноваження, відповідальність, знання і кваліфікацію, необхідні для забезпечення ефективної роботи, є посадова інструкція. Отже, якщо в посадовій інструкції викладача передбачена робота з іноземними студентами з використанням іноземної мови, то за таку роботу «мовна» надбавка йому не належить. Якщо ж у зазначеному документі немає жодного слова про знання іноземної мови (у тому числі для роботи з іноземними студентами), а за фактом викладач уміло використовує мовні навички в роботі, то надбавку йому слід виплачувати. За знання і використання в роботі англійської мови (як зазначено в запитанні) належить надбавка в розмірі 10 % посадового окладу.
Важливий нюанс. Для того щоб встановити і виплатити надбавку, треба виконати кілька умов. На дві з них звернуло увагу Мінпраці в листі від 26.05.2010 р. № 477/13/84-10.
По-перше, знання працівником іноземної мови має бути підтверджене документом, що засвідчує відповідність цих знань державним стандартам. Перелік таких документів законодавчо не затверджений. На наш погляд, такими документами можуть бути дипломи про освіту (закінчення інституту іноземних мов, факультету іноземних мов університету, інституту, зарубіжних вишів) і відповідні сертифікати (які видані акредитованими навчальними закладами).
По-друге, треба визначити, що іноземна мова використовується в роботі. Критеріями для цього можна вважати, наприклад, спілкування без перекладача з іноземними громадянами, використання в роботі іноземної літератури тощо.
Порядок встановлення надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови треба передбачити у відповідному положенні або колективному договорі. Проте остаточне рішення про встановлення надбавки приймає керівник установи (вишу) відповідно до функцій і завдань, покладених на працівника посадовою інструкцією.
Також відзначимо, що «мовна» надбавка включається до зарплати при забезпеченні її мінімального розміру (враховується «усередині» МЗП). Нагадаємо, що в ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР наведений винятковий перелік виплат, які не включаються до мінзарплати. Надбавка за знання та використання іноземної мови там не зазначена (див. лист Мінсоцполітики від 17.02.2017 р. № 391/0/101-17/282), тому вона включається до МЗП.
