Тендерна документація (надалі — ТД) — це фундамент закупівлі, і від того, наскільки вона відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі — Закон № 922) та зрозуміла для учасників, здебільшого залежить, чи варто замовнику сподіватись на очікуваний результат проведення торгів, а саме — чи відбудеться врешті-решт довгоочікуване укладання договору про закупівлю
Тому аби не проґавити при складанні ТД важливі моменти, далі звернемо на них увагу.
1. Чи є типова форма ТД?
З цього приводу нагадаємо членам тендерного комітету, що наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 р. № 680 затверджена Примірна тендерна документація для процедур закупівель — відкриті торги та конкурентний діалог. Тому рекомендуємо уважно ознайомитись із порадами та коментарями щодо розробки ТД, розміщеними на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель — prozorro.gov.ua у розділі «Навчання» — «Доступно про публічні закупівлі» за посиланням:
http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/623?q=.
2. Як уникнути дискримінаційних вимог?
При складанні ТД важливо уникати вимог, які можуть бути визнані дискримінаційними, як учасниками, так і перевіряючими чи контролюючими органами. Аналіз багатьох ТД різних замовників показав, що такі «спірні» вимоги здебільшого містяться або в описі предмета закупівлі, або в способі документального підтвердження відповідності учасників вимогам замовника, встановленим у ТД.
3. Як правильно визначити характеристику предмета закупівлі?
Доволі часто виникають складнощі при розробці технічних завдань (специфікацій)/опису предмета закупівлі. Частіше за все це пов’язано з відсутністю у замовника профільних технічних фахівців.
Для цього у нагоді стане «Бібліотека примірних специфікацій», яка містить корисну технічну інформацію стосовно основних предметів закупівель, які найчастіше закуповуються, зокрема, бюджетними установами. З цим ресурсом можна ознайомитись на веб-порталі prozorro.gov.ua. у розділі «Бібліотека примірних специфікацій» за посиланням:
http://infobox.prozorro.org/specifications?page=1&count=25&search_in_all=false.
4. Як уникнути перевантаженості вимог до учасників?
Дійсно, одним із слабких місць багатьох ТД є перевантаженість посиланнями на різні нормативно-правові акти. З одного боку, така деталізація убезпечує замовника від звинувачень у неконкретності вимог до учасників, з іншого — зобов’язує самих замовників уважно стежити за змінами, які відбуваються у чинному законодавстві України.
Наприклад, багато замовників вимагають у розділі «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» ТД накладення на тендерну пропозицію електронного цифрового підпису (далі — ЕЦП) уповноваженої особи учасника.
Тож з цього питання зверніть увагу, що з 07.11.2018 р. втратив чинність Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 р. № 852-IV та набув чинності Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. № 2155-VIII (далі — Закон № 2155). У зв’язку з цим при розробці та затвердженні ТД необхідно враховувати ці зміни і користуватись термінологію та вимогами Закону № 2155.
Тепер коротко про основні зміни, внесені Законом № 2155.
Зазначимо, що цей Закон по своєму духу наближений до свого попередника. Основна його мета — збільшити довіру до електронної ідентифікації суб’єктів господарських відносин, які все більше переходять в електрону площину. До речі, яскравим прикладом цього є успішне запровадження у 2016 році закупівлі товарів, робіт і послуг за публічні кошти через авторизовані електронні майданчики в мережі Інтернет.
ДОВІДКА
Перелік авторизованих електронних майданчиків розміщено на веб-порталі prozorro.gov.ua за посиланням:
https://www.prozorro.gov.ua/majdanchiki-prozorro.
Отже, Законом № 2155 введено два нові поняття — «удосконалений електронний підпис» та «кваліфікований електронний підпис». Чим вони відрізняються? Ці підписи відрізняються за ступенем довіри до засобів електронної ідентифікації. Пояснення таких ступенів довіри та їх класифікацію наведемо в таблиці.
| Рівень електронного підпису залежно від ступеня довіри | Яким критеріям повинен відповідати | Вид електронного підпису згідно зі ст. 15 |
| низький рівень довіри | Характеризує засоби електронної ідентифікації в контексті схеми електронної ідентифікації, яка забезпечує обмежений ступінь довіри до заявлених або затверджених ідентифікаційних даних і описується з посиланням на технічні специфікації, стандарти і процедури, що до неї відносяться, включаючи технічні засоби контролю, призначенням яких є зниження ризику зловживання або спростування ідентичності | простий електронний підпис та печатка |
| середній рівень довіри | Характеризує засоби електронної ідентифікації в контексті схеми електронної ідентифікації, яка забезпечує суттєвий ступінь довіри до заявлених або затверджених ідентифікаційних даних і описується з посиланням на технічні специфікації, стандарти і процедури, що до неї відносяться, включаючи технічні засоби контролю, призначенням яких є істотне зниження ризику зловживання або спростування ідентичності | удосконалений електронний підпис та печатка |
| високий рівень довіри | Характеризує засоби електронної ідентифікації в контексті схеми електронної ідентифікації, яка забезпечує найвищий ступінь довіри до заявлених ідентифікаційних даних особи і описується з посиланням на технічні специфікації, стандарти і процедури, що до неї відносяться, включаючи технічні засоби контролю, призначенням яких є запобігання зловживанню повноваженнями або підміні особи | кваліфікований електронний підпис та печатка |
Оскільки результатом торгів в електронному вигляді, у разі їх позитивного завершення, є укладення договору про закупівлю, на підставі якого будуть витрачатись публічні кошти, рекомендуємо замовником установлювати в ТД вимогу щодо підпису тендерної пропозиції саме кваліфікованим електронним підписом. Саме цей вид електронного підпису прирівнюється до власноручного (ч. 4 ст. 18 Закону № 2155).
Також нагадаємо, що відповідальні особи тендерного комітету замовника згідно з вимогами Закону № 922 повинні оприлюднювати на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (prozorro.gov.ua) досить великий перелік інформації. Зокрема, такими є протоколи засідань тендерних комітетів, договори про закупівлю тощо, які містять власноручні підписи. З огляду на це, при оприлюдненні таких документів відповідним уповноваженим або посадовим особам замовника також рекомендуємо використовувати кваліфікований електронний підпис.
5. Як швидко та в яких організаціях необхідно отримати «нові» — кваліфіковані електронні підписи?
Це запитання хвилює як замовників, так і учасників торгів.
Відповідь на нього міститься в п. 5 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2155, а саме: «Електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом».
Тобто електронні цифрові підписи та посилені сертифікати відкритого ключа, що його підтверджує, видані до 06.11.2018 р. включно, прирівнюються до кваліфікованих електронних підписів і кваліфікованих сертифікатів електронних підписів відповідно та можуть використовуватись до закінчення строку їх дії, але не пізніше 06.11.2020 р. включно.
У разі завершення строку дії зазначених підписів або за потреби отримання нових кваліфікованих електронних підписів та кваліфікованих сертифікатів електронних підписів (наприклад, для посадових осіб щойно прийнятих на роботу) слід звертатися до кваліфікованих надавачів електронних послуг. До них автоматично прирівняні акредитовані центри сертифікації ключів, які видавали електронні цифрові підписи та посилені сертифікати відкритого ключа до набрання чинності Законом № 2155.
