Щодо оформлення листків непрацездатності

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування України розглянула звернення <…> щодо оформлення листків непрацездатності та в межах компетенції повідомляє.

Частиною 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105 (далі — Закон України № 1105) визначено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455), Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.04.2008 р. № 189, тимчасова непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком непрацездатності.

Пунктом 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406 (далі — Інструкція № 532), передбачено, що листок непрацездатності — це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Згідно з частиною 1 статті 30 Закону України № 1105 матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464 визначено поняття «основне місце роботи» — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Враховуючи вищезазначені норми, лікуючий лікар при заповненні листка непрацездатності має вказувати те місце роботи застрахованої особи, де зберігається його трудова книжка.

Частиною 1 статті 90 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву; найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, встановлюються Міністерством юстиції України (частина 7 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV).

Відповідно до пункту 1.4 Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 р. № 368/5 (далі — Вимоги), юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Пунктами 1.1 та 1.3 Вимог передбачено, що найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву. Назва юридичної особи не може містити посилання на організаційно-правову форму.

Найменування відокремленого підрозділу повинно містити слова «відокремлений підрозділ» («філія», «представництво» тощо) та вказувати на належність до юридичної особи, яка створила зазначений відокремлений підрозділ (пункт 1.8 Вимог).

Пунктом 3.1 Вимог передбачено, що назва юридичної особи береться у лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми суб’єкта господарювання (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ).

Окрім цього, статтею 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (стаття 95 Цивільного кодексу України).

Враховуючи норми Цивільного кодексу України, Вимоги та положення Інструкції № 532, при заповненні частини лицьового боку бланка листка непрацездатності, що видається непрацездатному, повинна повністю вказуватися назва юридичної особи або її відокремленого підрозділу (з указанням на належність до юридичної особи) та їх місцезнаходження. Такі вимоги застосовуються до написання назви та місцезнаходження як закладу охорони здоров’я, так і організації, установи, підприємства.

Частиною 2 статті 16 Закону України № 1105 визначені обов’язки застрахованих осіб, зокрема: надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону, своєчасно повідомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг, дотримуватися режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності.

Слід зазначити, що відповідно до частини 3 статті 30 Закону України № 1105 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Дійсно, згідно з чинним законодавством страхувальник отримує листок непрацездатності лише після закриття його закладом охорони здоров’я та звернення застрахованої особи за призначенням матеріального забезпечення.

Проте, відповідно до Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 р. № 13, комісія (уповноважений) із соціального страхування зобов’язана розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення, та має право перевіряти дотримання застрахованими особами режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності (пункти 2.1 та 2.2).

При порушенні режиму, встановленого для них лікарем, застраховані особи втрачають право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності (частина 2 статті 23 Закону № 1105).

Заступник директора О. Денисова