Насамперед заспокоїмо нашого читача — ніякого коригування в бухобліку робити не потрібно. Пояснимо чому.
Згадаємо положення ст. 58 Конституції України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР, в якій визначено: «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення».
Офіційне тлумачення цієї норми надано Рішенням Конституційного Суду від 09.02.99 р. № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Нацбанку (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).
Так, Конституційним Судом наголошено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти як таку, що починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно до зазначеного правила дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб’єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативно-правового акта.
Розглянемо, яким чином загальне правило «закон зворотної дії не має» стосується ситуації, описаної в запитанні.
Дійсно, у 2014 році бюджетні установи при формуванні в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби керувались Положенням з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженим наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611 (ср. ). Зокрема, згідно з цим Положенням установи зараховували до складу МНМА предмети вартістю (без ПДВ), що не перевищувала 2500 грн., та строк використання яких перевищував один рік.
Тобто ті об’єкти, вартість яких була більше 2500 грн. (без ПДВ) та строк використання яких перевищував один рік, установи зараховували до складу основних засобів. Саме цим вартісним критерієм для основних засобів бюджетні установи керувались до 10.05.2016 р.
Нагадаємо, що встановлення нового вартісного критерію для основних засобів у розмірі 6000 грн. (без ПДВ) закріплено в абз. 2 п.п. 3.2.3 п. 3 розд. II Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202, та виглядає так: «Суб’єкти державного сектору зараховують до малоцінних необоротних матеріальних активів предмети вартістю (без податку на додану вартість), що не перевищує 6000 гривень, та строк використання яких перевищує один рік».
З огляду на це, новий вартісний критерій бюджетні установи повинні застосовувати для тих матеріальних активів, які вони придбавають починаючи з 10.05.2016 р.
Саме з цієї дати при здійсненні видатків на придбання матеріальних цінностей, які призначено для використання в господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати їх введення в експлуатацію, і вартість яких без ПДВ перевищує 6000 грн. та поступово зменшується у зв’язку з фізичним та моральним зносом, застосовують КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування». У бухгалтерському обліку такі об’єкти зараховують на відповідні субрахунки рахунку 10 «Основні засоби».
Основні засоби вартістю менше 6000 грн. (без ПДВ), придбані до 10.05.2016 р. та які обліковують на відповідних субрахунках рахунка 10 «Основні засоби», не потрібно переводити до складу МНМА. Такі об’єкти установи продовжують обліковувати у складі основних засобів, поки вони не втратять свої первинні властивості, стануть непридатними до подальшого використання з тієї чи іншої причини.
