Операції з валютою: все, що потрібно знати бюджетним установам (частина 1)

Матвєєва Вікторія, економіст-аналітик
Бюджетна бухгалтерія Липень, 2018/№ 26
В обраному У обране
Друк
Здійснення валютних операції бюджетними установами? Чому б ні? Нині цим вже нікого не здивуєш. Які саме бюджетні установи мають право відкрити валютний рахунок та що для цього необхідно зробити? Які операції дозволено здійснювати з валютного рахунку? Які нині діють правила продажу та купівлі валюти? Ось лише деякі із запитань, відповіді на які ви знайдете у цьому матеріалі.

Які операції з іноземною валютою дозволені

За традицією, розгляд будь-якої теми варто починати зі знайомства з нормативно-правовими актами з того чи іншого питання. Отже, якими нормативно-правовими актами необхідно керуватися бюджетним установам при здійсненні валютних операцій? Серед основних документів такі:

Декрет № 15-93;

Закон № 185;

Інструкція № 492;

Порядок № 1407;

НП(С)БО 130.

Загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов’язки суб’єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Декретом № 15-93. Крім того, порядок розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність за недотримання строків розрахунків установлено Законом № 185.

На сьогодні ці документи є чинними. Але незабаром їм на зміну прийде нова законодавча та нормативна база на чолі з новим Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII. Цей Закон набрав чинності 07.07.2018 р. та буде введений у дію через 7 місяців з цієї дати.

Протягом цього періоду, а саме не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня введення в дію цього Закону, НБУ повинен:

— привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації, в тому числі щодо класифікації валютних операцій з урахуванням норм міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВРУ;

— оприлюднити відповідні нормативно-правові акти не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня введення в дію цього Закону.

Тому бюджетні установи, які мають справу з валютними операціями, можуть ще протягом 7 місяців з дня опублікування зазначеного Закону працювати за старими валютними правилами та стежити за змінами, які НБУ підготує для операцій з валютою.

Взагалі, що варто розуміти під валютними операціями? Згідно зі ст. 1 Декрету № 15-93 такими є:

— операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

— операції, пов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;

— операції, пов’язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Натомість визначення операцій в іноземній валюті, надане в п. 4 розд. I НП(С)БО 130, дещо відрізняється від вищенаведеного.

Так, відповідно до зазначеного стандарту під операцією в іноземній валюті розуміють господарські операції, вартість яких визначено в іноземній валюті або господарські операції, розрахунки за якими необхідно здійснювати в іноземній валюті.

Якщо порівняти ці визначення, то цілком очевидно, що НП(С)БО 130 дещо ширше трактує валютні операції та передбачає наявність однієї з таких умов:

— вартість операції виражено в іноземній валюті;

— розрахунки за операціями здійснюють в іноземній валюті.

З цього приводу додамо, що вичерпного переліку валютних операцій, які дозволено здійснювати бюджетним установам, не визначено ані в законодавчих, ані нормативно-правових актах, що регулюють сферу бюджетних відносин чи валютних операцій.

Так, для бюджетних установ джерелами надходжень інвалюти, наприклад, можуть бути:

— гранти міжнародних організацій, які надають для розвитку матеріально-технічної бази, для підтримки, впровадження та моніторингу реформ у різних сферах діяльності;

— оплата нерезидентами виконаних робіт, наданих послуг;

— оплата за навчання, стажування, лікування іноземних громадян;

— плата (збори) за видачу патентів на винаходи (корисні моделі) тощо.

У свою чергу, розпорядники бюджетних коштів можуть здійснювати видатки в іноземній валюті для:

— здійснення розрахунків за зобов’язаннями, пов’язаними з міжнародною діяльністю (у тому числі сплата внесків до міжнародних організацій і конвенційних органів);

— розрахунків з нерезидентами за обладнання, товари, сировину, роботи, послуги;

— відшкодування витрат працівників на закордонні службові відрядження тощо.

Плануючи працювати з іноземними контрагентами (отримувати плату за навчання від іноземців, виконувати для них роботи чи надавати послуги, придбавати необхідні матеріали чи обладнання, чи відправляти працівника у закордонне службове відрядження), бюджетна установа повинна вирішити основне питання — відкрити рахунок для здійснення операцій з валютою.

Для здійснення операцій в іноземній валюті розпорядники бюджетних коштів відкривають рахунки в установах банків за відповідними балансовими рахунками згідно з вимогами нормативних актів НБУ. Це пов’язано з тим, що казначейське обслуговування розпорядників бюджетних коштів органи Казначейства здійснюють шляхом відкриття реєстраційний рахунків (за коштами загального фонду) та спеціальних реєстраційних рахунків (за коштами спеціального фонду) лише в національній валюті.

Валютний рахунок: хто має право його відкрити

Чи кожна бюджетна установа може відкрити валютний рахунок? Чи є такий документ, у якому наведено перелік таких щасливчиків?

Річ у тому, що насправді не кожна бюджетна установа може мати валютний рахунок та здійснювати операції з валютою. Чіткого переліку таких установ немає в жодному законодавчому або нормативно-правовому акті. З цього питання кожній установі необхідно ретельно переглянути законодавчі та нормативно-правові акти, на підставі яких вона створена.

Далі в табл. 1 наведемо перелік бюджетних установ, яким законодавством надано таке право, але цей перелік не є вичерпним.

Таблиця 1

Назва установ

Підстава

Зміст законодавчого документа

Природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки

Ст. 47 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.92 р. № 2456-XII

Кошти (в тому числі в іноземній валюті), одержані природними заповідниками, біосферними заповідниками, національними природними парками, регіональними ландшафтними парками, ботанічними садами, дендрологічними парками, зоологічними парками, а також підприємствами, установами та організаціями, у підпорядкуванні яких перебувають території та об’єкти природно-заповідного фонду інших категорій, від наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної, рекламно-видавничої та іншої діяльності в межах заповідних територій та об’єктів, що не суперечить їх цільовому призначенню, є їх власними коштами. Ці кошти не підлягають вилученню і використовуються для здійснення заходів щодо охорони відповідних територій та об’єктів природно-заповідного фонду

Бібліотеки

Ст. 20 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27.01.95 р. № 32/95-ВР

Бібліотеки в порядку, передбаченому їх статутами (положеннями), мають право самостійно: здійснювати господарську діяльність, відкривати в порядку, визначеному законодавством, рахунки в установах банків, у тому числі валютні, встановлювати перелік платних послуг

Музеї

Ст. 13 Закону України «Про музеї та музейну справу» від 29.06.95 р. № 249/95-ВР

Додатковими джерелами фінансування музеїв є інші джерела, в тому числі валютні надходження, відповідно до законодавства України

Професійно-технічні навчальні заклади

Ст. 53 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.98 р. № 103/98-ВР

Органи управління освітою, установи професійно-технічної освіти, державні професійно-технічні навчальні заклади та їх засновники мають право відповідно до законодавства здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на основі договорів, укладених ними з іноземними юридичними, фізичними особами, а також мати власний валютний рахунок

Розвідувальний орган

Ст. 6 Закону України «Про розвідувальні органи України» від 22.03.2001 р. № 2331-III

Розвідувальні органи мають рахунки, у тому числі валютні, в банках та інших фінансових установах

Державна прикордонна служба

Ст. 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 р. № 661-IV

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, органи охорони державного кордону та інші органи, зазначені у ч. 1 цієї статті, є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі в іноземній валюті

Державна спеціальна служба транспорту

Ст. 4 Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» від 05.02.2004 р. № 1449-IV

Орган управління Державною спеціальною службою транспорту, бригади, полки, окремі батальйони, підрозділи охорони, органи забезпечення, навчальний центр, заклади, підприємства та установи, що входять до складу Державної спеціальної служби транспорту, є юридичними особами, мають рахунки в банках, у тому числі в іноземній валюті

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації

Ст. 5 Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» від 23.02.2006 р. № 3475-IV

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації має рахунки відповідно в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та в установах банків, у тому числі в іноземній валюті

Наукові парки

Ст. 22 Закону України «Про наукові парки» від 25.06.2009 р. № 1563-VI

Науковий парк має право відкривати рахунки в національній та іноземній валютах у банківських та інших фінансових установах

Заклади вищої освіти

П. 9 ч. 2 ст. 70 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII

Заклад вищої освіти у порядку, визначеному законом, та відповідно до статуту має право, зокрема, відкривати поточні та депозитні рахунки у національній та іноземній валютах відповідно до законодавства

Заклади освіти

П. 2 ст. 82 Закону України «Про освіту» 05.09.2017 р. № 2145-VIII

Заклади освіти та наукові, науково-виробничі установи системи освіти, органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право провадити зовнішньоекономічну діяльність відповідно до законодавства на основі договорів, укладених ними з іноземними юридичними, фізичними особами, мати власний валютний рахунок, провадити спільну діяльність, у тому числі шляхом створення спільних підприємств (установ)

Однак мати законодавче підґрунтя для відкриття валютного рахунку для тієї чи іншої бюджетної установи — це, так би мовити, лише половина справи. Обов’язково право на відкриття валютного рахунку установа повинна закріпити у своєму статуті (положенні).

Основним документом, який регулює правовідносини, що виникають під час відкриття в установах банків рахунків в іноземній валюті суб’єктам господарювання, є Інструкція № 492. До речі, процедура відкриття рахунку в іноземній валюті аналогічна порядку відкриття поточного рахунку в національній валюті.

Як відкрити валютний рахунок

Як ми вже зазначали, всі питання, що стосуються процедури відкриття валютного рахунку, визначено в Інструкції № 492. При цьому варто знати: у цій Інструкції немає окремих вимог для відкриття рахунків саме бюджетними установами, а тому будемо керуватися загальними правилами.

Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку різні види рахунків. Що стосується бюджетних установ, то вони зазвичай мають справу з поточними рахунками.

Так, поточний рахунок — це рахунок, що банк відкриває клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Процедура відкриття поточного валютного рахунку складається з декількох етапів.

Етап 1. Підготовка та подання документів

Для того щоб відкрити валютний рахунок у банку, установі слід підготувати пакет документів.

Зазвичай особа, яка від імені установи відкриває валютний рахунок, має:

— пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Представники суб’єктів господарювання мають також надати документи, що підтверджують їх повноваження;

— подати документи (копії документів, засвідчені в установленому порядку), визначені п.3 Інструкції № 492.

Після цього банк відкриває поточний валютний рахунок юридичній особі на підставі:

— заяви про відкриття поточного рахунку (додаток 2 до Інструкції № 492). Заяву підписує керівник установи або інша уповноважена на це особа;

— копії належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту, установчого акта, положення). Юридичні особи, установчі документи яких оприлюднені на порталі електронних сервісів, установчий документ у паперовій формі не подають. Юридичні особи публічного права, які діють на підставі законів, установчий документ не подають;

— картки із зразками підписів (додаток 3 до Інструкції № 492).

Отримавши зазначені вище документи, працівник банку здійснює ідентифікацію клієнта та ідентифікацію і верифікацію особи, уповноваженої відкривати поточний валютний рахунок.

Увага! Днем відкриття поточного рахунку клієнта вважається дата, що зазначена на заяві про відкриття цього рахунку в розділі «Відмітки банку».

Етап 2. Укладення договору про відкриття та обслуговування валютного рахунку

Такий договір укладають у письмовій формі між бюджетною установою та банком. Зокрема, серед іншої інформації, у ньому зазначають умови та строк відкриття валютного рахунку, особливості його функціонування, а також розмір та умови оплати послуг за обслуговування цього рахунку. Форму договору банк розробляє самостійно.

Також варто знати, що п. 1.14 гл. 1 Інструкції № 492 зобов’язує банк у день відкриття рахунку надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття рахунку клієнта — платника податків. До речі, аналогічна вимога передбачена в п. 69.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

У свою чергу, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від банку про відкриття рахунку зобов’язаний направити повідомлення про взяття рахунку на облік або відмову у взятті такого рахунку на облік із зазначенням підстав про відмову.

При цьому якщо контролюючий орган протягом зазначеного строку не направив повідомлення про відмову у взятті рахунку на облік, такий рахунок вважається взятим на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою — у час та дату отримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.

Для чого ми про це розповідаємо, адже такий обов’язок покладено на банк, а не на бюджетну установу?

Річ у тому що лише дата отримання банком такого повідомлення від контролюючого органу про взяття рахунку на облік у такому органі, або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою є підставою для початку видаткових операцій за таким рахунком. А до цієї дати банк може здійснювати лише операції щодо зарахування коштів на рахунок.

Етап 3. Повідомити Казначейство про відкриття валютного рахунку

Після відкриття в установі банку рахунку для обліку операцій в іноземній валюті розпоряднику бюджетних коштів слід подати до відповідного органу Казначейства довідку банку про відкриття рахунку на його ім’я. Така вимога передбачена в п. 13.1 гл. XIII Порядку № 1407.

В якому банку бюджетна установа може відкрити валютний рахунок

Вибір банку для здійснення валютних операцій належить самій бюджетній установі. При цьому враховується досвід банку для виконання цих операцій, його платоспроможність. Виходячи з практики роботи банків з бюджетними коштами, при відкритті рахунку банк вимагає від бюджетної установи письмове погодження від обслуговуючого цю установу органу Казначейства. Форма довідки є довільною. Як правило, орган Казначейства зазначає в ній код коштів, КПК, призначення рахунку, строк його дії та інші дані, які в подальшому можуть бути використані при формуванні звітності за валютними операціями.

На який період банк відкриває валютний рахунок

Умови відкриття валютного рахунку та особливості його функціонування передбачають у договорі. Також у цьому договорі передбачають строк, на який банк відкриває рахунок бюджетній установі.

Увага! Банк може відмовитися від договору банківського рахунку та закрити поточний рахунок клієнта, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом 3 років підряд і на цьому рахунку немає залишку коштів.

Інші випадки, коли банк має право закрити валютний рахунок, зазначено в п. 20.1 гл. 20 Інструкції № 492. Перелік документів, які необхідно подати для закриття валютного рахунку в тій чи інший ситуації, наведено в пп. 20.2 — 20.5 гл. 20 цієї Інструкції.

Додамо, що в день закриття поточного валютного рахунку банк видає клієнту довідку про закриття рахунку. Її слід подати до органу ДФСУ. Що стосується подання такої довідки до органу Казначейства, то діючими нормативно-правовими актами це не передбачено. Але з урахуванням того, що раніше Казначейство надавало дозвіл на відкриття валютного рахунку, було б доцільно інформувати Казначейство про припинення дії такого рахунку.

Також банк повідомляє відповідний контролюючий орган про закриття рахунку клієнта — платника податків на підставі п. 1.14 гл. 1 Інструкції № 492.

Особливості здійснення операцій на валютному рахунку

Для здійснення валютних операцій бюджетним установам, як і всім іншим суб’єктам господарювання, банк згідно з Планом рахунків № 89 відкриває два рахунки:

поточний;

— розподільчий.

Для чого призначено кожен з цих рахунків та у чому полягає різниця між ними?

Так, поточний валютний рахунок призначений, зокрема, для таких цілей (п. 5.2 гл. 5 Інструкції № 492:

— для зберігання коштів і проведення розрахунків у безготівковій та готівковій іноземній валюті;

— для здійснення поточних операцій;

— для здійснення інвестицій за кордон;

— для надходження іноземних інвестицій в Україну;

— для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.

Що стосується розподільчого рахунку, то цей рахунок також відкривають кожному клієнту, але для його відкриття клієнт (тобто бюджетна установа) не подає банку окрему заяву на його відкриття. Розподільчий рахунок застосовують для обліку коштів, які підлягають розподілу та додатковому контролю з боку банку.

Дізнатися більше про призначення поточного та розподільчого рахунків допоможе інформація, наведена в табл. 2.

Таблиця 2

Вид балансового рахунку

Номер та назва балансового рахунку

Призначення

Розподільчий рахунок

2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання»

Призначення рахунку: облік коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу.

За кредитом рахунку проводяться суми надходжень.

За дебетом рахунку проводяться суми перерахувань згідно з режимом роботи рахунків

Поточний рахунок

2530 «Кошти бюджетних установ, що включаються до спеціального фонду державного бюджету України»

Призначення рахунку: облік власних надходжень установ, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у тому числі спеціальних коштів бюджетних установ; коштів, що отримані бюджетними установами на виконання окремих доручень; інших власних надходжень бюджетних установ.

За кредитом рахунку проводяться суми власних коштів, що надходять клієнтам і включаються до доходів спеціального фонду Державного бюджету України.

За дебетом рахунку проводяться суми видатків спеціального фонду Державного бюджету України за дорученнями клієнтів

Поточний рахунок

2553 «Кошти бюджетних установ, що включаються до спеціального фонду обласного бюджету»

2555 «Кошти бюджетних установ, що включаються до спеціальних фондів районних, міських, районних у містах, селищних та сільських бюджетів»

Призначення рахунку: облік власних надходжень установ, що утримуються за рахунок коштів районних, міських, районних у містах, селищних та сільських бюджетів, у тому числі спеціальних коштів бюджетних установ; коштів, що отримані бюджетними установами на виконання окремих доручень; інших власних надходжень бюджетних установ.

За кредитом рахунку проводяться суми власних коштів, що надходять клієнтам і включаються до доходів спеціальних фондів районних, міських, районних у містах, селищних та сільських бюджетів.

За дебетом рахунку проводяться суми видатків спеціальних фондів районних, міських, районних у містах, селищних та сільських бюджетів за дорученнями клієнтів

Які операції дозволено здійснювати з іноземною валютою

Варто знати, що НБУ в абз. «а» п. 5.3 гл. 5 Інструкції № 492 чітко визначив випадки, коли банк зараховує іноземну валюту на поточний рахунок юридичної особи — резидента через розподільчий рахунок. А у випадках, перелічених в абз. «б» п. 5.3 гл. 5 цієї Інструкції, валюта надходить безпосередньо на поточний валютний рахунок клієнта. Така схема зарахування валютних коштів пов’язана з призначенням поточного та розподільчого валютних рахунків.

Але це ще не всі обмеження, про які варто знати бюджетним установам. Річ у тому, що використовувати кошти з валютного рахунку за розпорядженням власника рахунку дозволено лише на цілі, зазначені в п. 5.4 гл. 5 Інструкції № 492.

З урахуванням установлених обмежень наведемо в табл. 3, які із зазначених операцій з надходження та використання іноземної валюти варто взяти до уваги бюджетним установам.

Таблиця 3

Кошти, які зараховують на поточний рахунок в іноземній валюті юридичної особи — резидента

Операції, які здійснюють з поточного рахунку в іноземній валюті юридичної особи — резидента

через розподільчий рахунок

безпосередньо на поточний рахунок

— за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім’я власника рахунку в порядку, установленому законодавством України

— куплені, обміняні уповноваженим банком України за дорученням власника рахунку за національну або іншу іноземну валюту відповідно до законодавства України

— перерахування на рахунок працівника коштів для забезпечення витрат на відрядження за кордон на підставі заяви (наказу) та розрахунку витрат

— перерахування на користь нерезидента за межі України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами, угодами)

— перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами)

— повернуті працівником на підставі відповідного звіту невикористані залишки іноземної валюти, отримані для забезпечення витрат на відрядження за кордон

— обмін на іншу іноземну валюту відповідно до законодавства України (у тому числі на міжнародних ринках з метою виконання зобов’язань перед нерезидентами в іноземній валюті, що обмінюється, без проміжного зарахування цієї іноземної валюти на поточний рахунок юридичної особи — резидента)

— повернені з будь-яких причин нерезидентом, на користь якого були перераховані раніше

— у сумі процентів, нарахованих за залишком коштів, що надійшли на рахунок як гуманітарна допомога. Облік коштів, що надходять на поточні рахунки отримувачів і набувачів як гуманітарна допомога, здійснюється окремо. Ці кошти використовуються виключно на потреби, визначені іноземним донором, та відповідно до Порядку № 542

— перераховані юридичними особами — нерезидентами (у тому числі через їх представництва в Україні) згідно з міжурядовими угодами та проектами технічної допомоги

— перераховані з рахунку отримувача гуманітарної допомоги на рахунок набувача гуманітарної допомоги

— перерахування коштів, що надійшли як гуманітарна допомога, за кордон на рахунки юридичних осіб — нерезидентів в оплату за продукцію та послуги в межах потреб, визначених іноземним донором, та відповідно до вимог Порядку № 542

— перераховані як благодійний внесок юридичними особами — нерезидентами (у тому числі через їх представництва в Україні) та фізичними особами — нерезидентами

— у сумі процентів, нарахованих за залишком коштів на власному поточному рахунку

— перерахування з рахунку отримувача гуманітарної допомоги на поточні рахунки набувачів гуманітарної допомоги. Облік коштів, що надходять на поточні рахунки отримувачів і набувачів як гуманітарна допомога, здійснюється окремо. Ці кошти використовуються виключно на потреби, визначені іноземним донором, та відповідно до Порядку № 542

— перераховані з-за кордону за видачу охоронних документів на використання об’єктів промислової власності і підтвердження їх чинності на території України (зараховуються на рахунок юридичних осіб — резидентів, які мають відповідні повноваження відповідно до законодавства України)

— перераховані з власного поточного рахунку (для розпорядників — з реєстраційного чи спеціального реєстраційного рахунку)

— перерахування за кордон на рахунок юридичної особи — нерезидента за видачу охоронних документів на використання об’єктів промислової власності і підтвердження їх чинності (здійснюється організаціями, що мають відповідні на це повноваження згідно із законодавством України)

— перерахована з-за кордону нерезидентами гуманітарна допомога за наявності рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, про визнання цих коштів гуманітарною допомогою відповідно до законодавства України. Облік коштів, що надходять на поточні рахунки отримувачів та набувачів як гуманітарна допомога, здійснюється окремо. Ці кошти використовуються виключно на потреби, визначені іноземним донором, та відповідно до Порядку № 542

— перерахування за кордон на рахунок юридичної особи — нерезидента згідно з відповідними зобов’язаннями про сплату за використання творів зарубіжних авторів (здійснюється організаціями, що мають відповідні на це повноваження згідно із законодавством України)

— інші надходження на користь резидента — власника рахунку, що не суперечать законодавству України

— перерахування за кордон за навчання, за участь у конференціях, виставках за умови наявності відповідних документів (запрошення, рахунку-фактури тощо), що підтверджують потребу здійснення зазначених перерахувань

— перерахування за кордон на ім’я фізичних осіб, які тимчасово перебувають за межами України в довгостроковому відрядженні або навчаються, як оплата праці (або як стипендія)

— продаж валюти уповноваженим банком відповідно до законодавства України

— продаж на міжбанківському валютному ринку України коштів, що надійшли як гуманітарна допомога, для зарахування на поточні рахунки в гривнях набувачів гуманітарної допомоги. Облік коштів, що надходять на поточні рахунки отримувачів і набувачів як гуманітарна допомога, здійснюється окремо. Ці кошти використовуються виключно на потреби, визначені іноземним донором, та відповідно до Порядку № 542

— перерахування на власний вкладний (депозитний) рахунок

— перерахування на власний поточний рахунок (для розпорядників — на спеціальний реєстраційний рахунок чи реєстраційний (лише при поверненні невикористаного залишку)

— інші перерахування, що не суперечать законодавству України

Отже, це основні моменти, які необхідно знати бюджетним установам, які планують працювати з іноземною валютою. А у наступному матеріалі ми розповімо про те, які діють правила придбання та продажу іноземної валюти.

Нормативні документи

Декрет № 15-93декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93.

Закон № 185Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09. 94 р. № 185/94-ВР.

Інструкція № 492Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

Порядок № 1407 Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом Мінфіну від 24.12.2012 р. № 1407.

План рахунків № 89План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений постановою Правління НБУ від 11.09.2017 р. № 89.

Порядок № 542Порядок використання гуманітарної допомоги у вигляді коштів в іноземній валюті з рахунків в іноземній валюті отримувачів гуманітарної допомоги, затверджений постановою КМУ від 22.03.2000 р. № 542.

НП(С)БО 130Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 130 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 11.08.2011 р. № 1022.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд