Ця ситуація є наочним прикладом того, як замовникам слід уважно ставитися до планування потреби в закупівлях та нагадуванням того, що запорукою ефективності закупівель товарів, робіт чи послуг є ефективне планування таких закупівель.
На жаль, нормативно-правові акти з питань публічних закупівель не містять чітких роз’яснень щодо того, як саме потрібно планувати публічні закупівлі (тобто певний механізм/алгоритм). Наприклад, якщо звернутися до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454 (далі — Порядок № 454), то цей документ установлює лише способи визначення замовником предмета закупівлі товарів, робіт та послуг відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі — Закон № 922).
Натомість законодавець визначив вартісні межі щодо предметів закупівель для замовників-бюджетникiв: товари/послуги — 200 тис. грн., роботи — 1,5 млн грн., пiсля досягнення яких замовник має застосувати Закон № 922 та проводити вiдповiднi процедури електронних публічних закупівель. У разі якщо вартість предмета закупівлі менша вищезазначених меж, то замовник має право або укласти прямий договір поза межами Prozorro, або провести допорогову електронну закупівлю через Prozorro.
Як передбачено п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, публічна закупівля — це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому Закон № 922 застосовується до закупівлі товарів, якщо очікувана вартість предмета закупівлі для замовника-бюджетника дорівнює або перевищує 200 тис. грн.
Поряд з цим відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 договір про закупівлю — це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Також варто нагадати, то відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Зауважимо: як для «післяпорогових», так і для «допорогових» закупівель предмет закупівлі визначають за одним і тим же механізмом. Зокрема, механізм визначення предмета закупівлі товарів прописаний у п. 1 розд. ІІ Порядку № 454.
Так, визначення предмета закупівлі товарів замовник здійснює згідно з пп. 17 і 32 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 та на основі Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Водночас нагадаємо: замовник не має права поділяти предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону № 922, що передбачено ч. 7 ст. 2 цього Закону. Тобто замовник має планувати та здійснювати закупівлі таким чином, щоб не уникати не тільки конкурентних процедур закупівель, а й застосування Закону № 922 загалом.
Як видно із ситуації, дитяча поліклініка раз на місяць оплачує вартість молока, сиру та кефіру, що були виписані дітям пільгових категорій населення, які обслуговуються у цій поліклініці. Тобто фактично дитяча поліклініка придбаває зазначені молочні продукти для дитячого харчування виходячи з необхідної кількості, а також видатки на придбання таких продуктів харчування планує у кошторисі за загальними правилами.
Нині порядок забезпечення таких дітей безкоштовним харчуванням заклади охорони здоров’я здійснюють відповідно до постанови КМУ «Про додаткові соціальні гарантії для малозабезпечених сімей з хворими дітьми та з дітьми першого і другого року життя» від 08.02.94 р. № 66 та Інструкції про порядок безкоштовного забезпечення продуктами дитячого харчування дітей перших двох років життя із малозабезпечених сімей, затвердженої наказом МОЗ від 30.03.94 р. № 42.
З огляду на це, виходить, що бюджетна установа-замовник отримує право власності на такі товари (молочні продукти), які в подальшому передає безкоштовно дітям від 0 до 2 років із малозабезпечених сімей.
З цього приводу варто додати, що замовники при закупівлі молочних продуктів для безкоштовного дитячого харчування часто-густо в договорах, серед іншого, зазначають, що здійснюють саме відшкодування вартості зазначених продуктів.
Насправді ж у цих ситуаціях замовники фактично витрачають бюджетні кошти саме для придбання молочних продуктів (наприклад, молока, сиру та кефіру), що були виписані поліклінікою дітям пільгових категорій, та здійснюють укладення договорів закупівлі з КП «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування». Що стосується оплати вартості молочних продуктів, то такі витрати поліклініка здійснює після отримання таких продуктів від постачальника за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених у кошторисі. Саме в цьому й полягає відшкодування вартості зазначених молочних продуктів для пільгових категорій, а не будь-що інше.
З огляду на зазначене, у цьому випадку замовнику необхідно застосовувати Закон № 922 залежно від потреби та очікуваної вартості предмета закупівлі. Варто звернути увагу на те, що у цьому разі предмет закупівлі визначається для кожного окремого виду молочних продуктів, а тому провести взаємозалік одного молочного продукту за рахунок залишку продуктів за іншим кодом, зазначеним у договорі, буде трактуватися як порушення Закону № 922. У цій ситуації що не кажи, а в замовника (дитячої поліклініки) виникає потреба в додатковій закупівлі.
Тому якщо, наприклад, потреба в такому предметі закупівлі, як молоко, дорівнює або перевищує 200 тис. грн., то замовнику слід провести відповідну процедуру публічної закупівлі через електронну систему закупівель Prozorro.
При цьому в разі наявності підстав для застосування переговорної процедури закупівлі замовник може обрати такий вид процедури закупівлі. Водночас не забуваймо, що переговорну процедуру застосовують як виняток, а тому має бути обов’язково документальне підтвердження наявності підстав для застосування цієї неконкурентної процедури закупівлі.
Якщо додаткова потреба в закупівлі молока не перевищує 200 тис. грн., то замовник діє так, як працював на початку року, а саме: укладає прямий договір з КП «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування» виходячи із суми виділених додаткових бюджетних асигнувань. Чому саме на таку суму? Це пояснюється тим, що замовники-бюджетники згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI не можуть брати бюджетні зобов’язання понад затверджені бюджетні асигнування. При цьому у такому разі предмет договору буде складатися лише з одного коду продуктів молочних для дитячого харчування — 15510000-6 «Молоко та вершки».
