Питання відшкодування вартості проїзду під час відрядження врегульовані наказом Мінфіну «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція № 59).
Відповідно до п. 6 розд. ІІ цієї Інструкції витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.
Крім того, згідно з п. 12 розд. ІІ Інструкції № 59 витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі на чартерні рейси; рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання; страхових полісів тощо.
Працівник для відшкодування вартості проїзду надав вам усі проїзні документи, що засвідчують його поїздки, в оригіналі. Тож підстав для невідшкодування йому вартості щоденного проїзду ми не бачимо.
Також зазначимо, що такому працівнику виплачуються і добові за кожен день.
Так, п. 4 розд. ІІ Інструкції № 59 визначено, що при відрядженні працівника строком на один день або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу. Це ж підтверджується і листом Мінфіну від 20.01.2007 р. № 31-18030-07-10/854.
