Теми статей
Обрати теми

Облаштування будівлі пандусом: плануємо видатки та відображаємо в обліку

Матвєєва Вікторія, експерт журналу «Бюджетна бухгалтерія»
Управління освіти отримало кошти з місцевого бюджету для проведення робіт із облаштування пандуса та вхідної групи будівлі навчального закладу. Зазначені видатки заплановано програмою «Безбар’єрне середовище» в загальноосвітніх навчальних закладах та здійснено за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів». Всі роботи виконані підрядною організацією. Вартість робіт підтверджена Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3). Після виконання робіт оформлено Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в).
Допоможіть, будь ласка, бухгалтерії управління освіти, яка є балансоутримувачем такої будівлі, знайти відповіді на наступні запитання:
1. Оскільки облаштування пандуса в будівлі приз вело до розширення існуючих можливостей будівлі, зміни її геометричних форм та технічних характеристик, то як розглядати зазначені роботи: як дообладнання будівлі чи капітальний ремонт?
2. Чи необхідно збільшувати первісну вартість будівлі на суму таких робіт?
3. Чи можливо такі роботи віднести до капітального ремонту, але при цьому збільшити вартість будівлі навчального закладу?

Насправді всі ці запитання пов’язані між собою. Але для того щоб з ними розібратися, варто перш за все з’ясувати, як класифікувати облаштування будівель пандусами та які роботи у зв’язку з цим виконують.

Облаштування будівель пандусами — є одним із заходів, спрямованих на забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів житлового і громадського призначення. Взагалі пандус виглядає як похила полога площина, яка влаштовується для підйому (входу і в’їзду) у будинок чи споруду.

Дообладнання пандусами для забезпечення безперешкодного пересування особами з обмеженими фізичними можливостями передбачають біля будівель органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об’єктів соціально-побутового призначення, культурно-видовищних установ тощо.

Передусім такі заходи планують на місцевому рівні згідно з Програмами забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів житлового та громадського призначення. Для цього органи місцевого самоврядування затверджують відповідні програми (наприклад, у м. Києві діє програма «Безбар’єрне середовище») та, серед іншого, затверджують план заходів щодо виконання таких програм.

Варто знати: основним нормативним документом, що встановлює вимоги щодо безперешкодного доступу до будівель і споруд, є державні будівельні норми ДБН В.2.2-17:2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення». З урахуванням положень зазначеного нормативного документа введено в дію нові державні будівельні норми, зокрема ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки. Основні положення» та інші державні будівельні норми.

З огляду на це, керуючись Планом заходів щодо виконання програм для забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями та вимогами державних будівельних норм, розпорядники бюджетних коштів планують видатки на фінансування таких заходів у кошторисах.

Звісно, для реалізації кожного із запланованих заходів перелік та обсяги робіт будуть відрізнятися. Від чого це залежить? У цьому питанні все залежить від сутності робіт, які заплановано виконати на тому чи іншому об’єкті.

Наприклад, для того щоб облаштувати пандус для інвалідів та замінити вхідні двері в будівлі, планують виконання, зокрема, таких робіт:

— демонтаж дверних блокiв у зовнiшнiх прорiзах кам’яних стін;

— розбирання кам’яної кладки простих стiн iз цегли;

— установлення металевих дверних блокiв у зовнiшнiх i внутрiшнiх прорiзах кам’яних стін;

— забивання щiлин монтажною піною;

— штукатурення плоских поверхонь вiконних та дверних укосiв по бетону та каменю;

— улаштування пiдстильного шару щебеневого;

— укладання бетону;

— армування стяжки дротяною сіткою;

— збирання та розбирання блочної опалубки стін;

— установлення поручнів для інвалідів із нержавіючої сталі тощо.

Але в іншому випадку, залежно від обсягу запланованих робіт, перелік буде іншим.

Як правило, найменування та перелік робіт зазначають у дефектному акті або технічному завданні. А загальну вартість виконання робіт формують на підставі зведеного кошторисного розрахунку. При цьому всі необхідні документи наводяться у додатках до договору на виконання робіт, укладеного з підрядною організацією.

Також майне на увазі: всі види ремонтно-будівельних робіт, крім поточного ремонту, потребують наявності проектно-кошторисної документації. Проектно-кошторисну документацію замовник приймає на підставі Акта про приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції, який є підставою для оплати виконаної роботи.

Далі визначимо, до якого виду робіт відносять облаштування будівель пандусами. До речі, у цьому матеріалі ми зробимо акцент на заходах з облаштування пандусами подібних об’єктів, оскільки саме про це запитував читач, та розглянемо порядок відображення таких операцій в бухобліку.

Реконструкція чи капремонт: як розмежувати

Залежно від обсягу та номенклатури запланованих робіт, їх можна розглядати як капітальний ремонт або як реконструкція будівлі. У чому полягає різниця між такими роботами?

Для цього розглянемо такі поняття, як «капітальний ремонт» та «реконструкція», які наведено в ДБН А.2.2-3-2014.

Відповідно до п. 3.7 цього ДБН капітальний ремонт — це сукупність робіт на об’єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів і функціонального призначення, які передбачають втручання в несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій або інженерних систем і обладнання, у зв’язку з їх фізичним зносом і руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

У свою чергу, до реконструкції відносять перебудову введеного в експлуатацію в установленому порядку об’єкта будівництва, яка передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечує удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня і якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Як бачимо, однією з визначальних ознак віднесення робіт до реконструкції є те, що при таких роботах змінюються геометричні розміри та функціональне призначення об’єкта. Також після виконання таких робіт поліпшуються умови експлуатації.

Свого часу про правильне розмежування робіт, які виконують при реконструкції та капітальному ремонті, роз’яснював Мінрегіонрозвитку у листі від 08.08.2012 р. № 7/17-12928.

Так, якщо такі роботи не передбачають перебудови введених в експлуатацію об’єктів будівництва, зміну їх функціонального призначення або геометричних розмірів, тоді такі роботи можуть бути класифіковані як капітальний ремонт.

У разі коли планується зміна геометричних параметрів об’єкта, такі роботи слід кваліфікувати як реконструкцію. Особливо це стосується збільшення геометричних розмірів об’єкта у плані, оскільки це може впливати на прилеглі території та об’єкти.

Враховуючи викладене, виходячи з термінологічних визначень та з урахуванням характеру робіт, що планується виконувати, замовник разом з проектною організацією визначають вид робіт. Повний перелік робіт, які виконують при облаштування будівлі пандусом, зазначають у проектно-кошторисній документації, яку складають відповідно до ДБН А.2.2-3-2014.

У цій та подібних ситуаціях варто знати: у будь-якому випадку остаточно вирішити сутність запланованих робіт повинен керівник установи. Оскільки саме він вирішує, чи спрямовані роботи на поліпшення умов експлуатації об’єкта чи лише розглядаються як підтримання його в робочому стані. Цей момент чітко визначено в п. 2 розд. VI Методрекомендацій. Звісно, прийняття такого рішення — дуже відповідальний момент, оскільки від цього залежить правильність обрання КЕКВ для здійснення таких видатків та порядок відображення операцій у бухгалтерському обліку.

З цього приводу лише додамо, що в нашій ситуації саме поліпшення умов експлуатації та зміна геометричних розмірів та основних техніко-експлуатаційних показників мають місце при проведенні робіт із улаштування пандуса біля будівлі та вхідної групи. Тому вважаємо, що такі роботи доцільно кваліфікувати все ж таки як реконструкцію будівлі.

Визначаємо КЕКВ

Після того як остаточно прийнято рішення про сутність запланованих робіт, саме час правильно визначити КЕКВ.

Так, якщо вирішено, що роботи з облаштування будівлі пандусом пов’язані з поліпшення умов експлуатації та зміною основних техніко-експлуатаційних показників та геометричних розмірів будівлі, видатки планують за КЕКВ 3142 «Реконструкція та реставрація інших об’єктів».

Додамо, що за цим же КЕКВ установа також планує видатки на виготовлення проектно-кошторисної документації та виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт.

Тепер перейдемо до бухгалтерського обліку таких операцій.

Бухоблік

Правила відображення в обліку витрат на поліпшення об’єктів основних засобів (далі — ОЗ) визначено в п. 1 розд. ІІІ НП(С)БО 121 та п. 3 розд. VI Методрекомендацій.

При цьому прикладами поліпшення ОЗ можуть бути такі:

1) модифікація, модернізація об’єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

2) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості робіт, послуг;

3) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дасть змогу зменшити витрати;

4) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

З огляду на вищенаведені приклади, цілком очевидно, що облаштування будівлі пандусом саме і є різновидом добудови будівлі. Тому для обліку таких видатків установа керується наступними правилами.

По-перше, витрати на облаштування будівлі пандусом управління освіти відносить на збільшення первісної вартості будівлі. Це пов’язано з тим, що витрати на поліпшення об’єкта основних засобів (реконструкцію (реставрацію), модернізацію, добудову, дообладнання) збільшують первісну вартість таких об’єктів. Це чітко визначено у вищезазначених нормах НП(С)БО 121 та Методрекомендацій.

Майте на увазі: збільшення первісної вартості будівлі установи здійснюють лише тоді, коли такі роботи класифікують як добудова, реконструкція або ж як інший вид поліпшення будівлі. Але це правило аж ніяк не стосується робіт, які визнано капітальним ремонтом.

По-друге, витрати на поліпшення об’єктів ОЗ з початку і до закінчення зазначених робіт визнають незавершеними капітальними інвестиціями. Тому інформацію про такі видатки узагальнюють на субрахунку 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби».

Також на цьому субрахунку установа відображає видатки, пов’язані з виготовленням проектно-кошторисної документації.

Таким чином, усі витрати на поліпшення ОЗ, у тому числі й витрати на виготовлення проектно-кошторисної документації, проведення експертизи тощо, відносять на збільшення первісної вартості ОЗ.

По-третє, пам’ятайте про документальне оформлення таких робіт. Підставою для відображення вартості таких робіт є Акт приймання виконаних будівельних робіт ф. № КБ-2в та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф. № КБ-3.

Також для оформлення передачі основних засобів на ремонт, реконструкцію або модернізацію складають Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів. У свою чергу, прийняття основних засобів після ремонту, реконструкції, модернізації оформляють Актом приймання відремонтованих, реконструйованих і модернізованих основних засобів. На підставі останнього потрібно внести інформацію в Інвентарну картку обліку об’єкта основних засобів про зміни в характеристиці об’єкта. Типові форми зазначених документів затверджені наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818.

Розглянемо на прикладі порядок відображення операцій, пов’язаних із улаштуванням пандуса приміщення навчального закладу.

Приклад. Управління освіти виконує функції замовника робіт з реконструкції та облаштування будівлі навчальних закладів. Зазначені будівлі знаходяться на балансі управління освіти. Для проведення робіт з реконструкції вхідної групи (улаштування пандуса та заміна вхідних дверей) управління освіти отримало кошти з місцевого бюджету. Управління освіти не є платником ПДВ.

На замовлення установи проектна організація виготовила ​​проектно-кошторисну документацію для реконструкції та облаштування будівлі навчального закладу. Згідно з умовами договору вартість робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації — 51000 грн. (у тому числі ПДВ — 8500 грн.). Договором передбачено попередню оплату в розмірі 30 % від вартості договору (15300 грн.). Прийняття робіт з розробки проектно-кошторисної документації оформлено Актом про прийняття проектно-пошукової, науково-технічної продукції, після чого проведено остаточний розрахунок за виконані роботи у сумі 35700 грн.

Для виконання робіт укладено договір з підрядною організацією на суму 198000 грн. (у тому числі ПДВ — 33000 грн.). Договором передбачена попередня оплата в розмірі 30 % від вартості договору — 59400 грн.

Технічним завданням передбачено виконання, зокрема, таких робіт:

— облаштування головного та бокових ґанків входів будівлі закладу, з облицюванням керамогранітними плитами з антиковзаючою поверхнею, включаючи влаштування антиковзаючих смуг;

— установлення поручнів для інвалідів із нержавіючої сталі;

— демонтаж дверних блокiв у зовнiшнiх прорiзах кам’яних стін;

— установлення металевих дверних блокiв у зовнiшнiх i внутрiшнiх прорiзах кам’яних стін тощо.

Виходячи з характеру запланованих робіт керівником прийнято рішення про визнання робіт з облаштування будівлі пандусом поліпшенням будівлі. З урахування цього зазначені видатки заплановано за КЕКВ 3142 «Реконструкція та реставрація інших об’єктів».

Оскільки в цій ситуації вартість робіт не перевищує вартісні межі, встановлені ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (тобто не перевищує 1,5 млн грн.), закупівля проведена як допорогова закупівля через електронну систему закупівель Prozorro.

Згідно з умовами договору розрахунки за виконані роботи управління освіти здійснило після оформлення Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. № КБ-3) та Акта приймання виконаних будівельних робіт (ф. № КБ-2в). Замовником підписано зазначені документи після ретельної перевірки виконаних робіт та проведено остаточний розрахунок за виконані роботи в сумі 138600 грн.

Ці операції в бухгалтерському обліку відображають так:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Меморіальний ордер

Сума, грн.

дебет

кредит

1

2

3

4

5

6

1

Надійшло фінансування для облаштування (реконструкції) будівлі

2313

5411

2

249000

2

Перераховано аванс проектній організації*

2113

2313

2, 4

15300

3

Виконано роботи з розроблення проектно-кошторисної документації з облаштування (реконструкції) будівлі

1311

2113

4

51000

4

Здійснено остаточні розрахунки з проектною організацією

2113

2313

2, 4

35700

5

Перераховано аванс підрядній організації*

2113

2313

2, 4

59400

6

Відображено видатки на реконструкцію будівлі (на підставі Акта приймання виконаних будівельних робіт)

1311

2113

4

198000

7

Здійснено остаточні розрахунки з підрядною організацією

2113

2313

2, 4

138600

8

Після закінчення реконструкції вартість усіх робіт віднесено на збільшення первісної вартості будівлі

1013

1311

17

249000

Водночас здійснено другий запис

5411

5111

17

249000

* Відповідно до постанови КМУ «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 23.04.2014 р. № 117 бюджетні установи можуть здійснювати попередню оплату за роботи і послуги на строк не більше трьох місяців за роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення, придбання основних засобів і житла.

Також нагадаємо, що згідно з п. 19 постанови КМУ «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» від 27.12.2001 р. № 1764 замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 % вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов’язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. Після закінчення тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Для того щоб інформація з цього питання була повною, додамо, що в певних випадках видатки на облаштування об’єктів пандусами відносять до капітального або поточного ремонтів. Визначимо, яких об’єктів це може стосуватися.

Так, створення безпечних і сприятливих умов пересування для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, також має відношення до об’єктів благоустрою. Перелік таких об’єктів наведено в Порядку № 154. Наприклад, до об’єктів благоустрою населених пунктів належать прибудинкові території, покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок тощо.

При цьому перелік робіт, пов’язаних з улаштуванням пандусів на таких об’єктах, буде відрізнятися від робіт, які здійснюють у будівлях.

Наприклад, при вирішенні питання щодо класифікації робіт з улаштування пандусів на прибудинковій території слід ознайомитися з переліком робіт, які відповідно до Порядку № 154 належать до поточного та капітального ремонту вулично-дорожньої мережі:

Поточний ремонт

Капітальний ремонт

До поточного ремонту об’єктів благоустрою населених пунктів (крім вулично-дорожньої мережі та штучних споруд) належать роботи, спрямовані на запобігання дрібним деформаціям і пошкодженням об’єктів благоустрою населених пунктів на негайну їх ліквідацію, у тому числі спрямовані на обов’язкове облаштування елементами для створення безперешкодного середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до державних будівельних норм

До капітального ремонту об’єктів благоустрою населених пунктів належать роботи, що спрямовані на відновлення та підвищення їх експлуатаційних характеристик, у тому числі з обов’язковим урахуванням потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, збільшення міцності та несучої здатності конструктивних елементів, а також збільшення габаритів об’єктів і окремих їх частин у межах норм

Улаштування пониження бордюрного каменю тротуарів до нульового рівня, а також обов’язкове встановлення попереджувальних тактильних елементів з конусоподібними рифами або круглими рифами (висота рифа 5 мм) завширшки не менше 50 см на відстані 80 см перед виїздом на проїзну частину, де було здійснено роботи з пониження бортового

каменю, у місцях сполучення з проїзною частиною вулиць, доріг, в’їздів у двори, внутрішньоквартальних та інших проїздів тощо при роботах з виправлення та заміни пошкоджених бордюрних каменів і поребриків на ділянках завдовжки понад 100 м, але не більше 40 % загальної їх довжини, на вулиці, дорозі, внутрішньоквартальних та інших проїздах, а також з улаштування нових на окремих ділянках загальною довжиною не більше 100 м (п. 1.17 додатка 3)

Улаштування пониження бордюрного каменю тротуарів пішохідних шляхів та доріжок до нульового рівня у місцях сполучення з проїзною частиною вулиць, доріг, в’їздів у двори, внутрішньоквартальних та інших проїздів тощо, а також обов’язкове встановлення попереджувальних тактильних елементів з конусоподібними рифами або круглими рифами

(висота рифа 5 мм) завширшки не менше 50 см на відстані 80 см перед виїздом на проїзну частину, де було здійснено роботи з пониження бортового каменю. Попереджувальна смуга має бути розташована обов’язково паралельно проїзній частині (п. 1.32 додатка 1)

Улаштування похилої 1:7 (пандусів) із пониженням бордюру до «0», а також обов’язкове встановлення попереджувальних тактильних елементів з конусоподібними рифами або круглими рифами (висота рифа 5 мм) завширшки не менше 50 см на відстані 80 см перед виїздом на проїзну частину, де було здійснено роботи з пониження бортового каменю, на тротуарах, пішохідних доріжках у місцях сполучення з проїзною частиною вулиць, доріг, в’їздів у двори, внутрішньоквартальних та інших проїздів тощо при роботах з виправлення та заміни пошкоджених бордюрних каменів і поребриків на ділянках завдовжки понад 100 м, але не більше 40 % загальної їх довжини на вулиці, дорозі, внутрішньоквартальних та інших проїздах, а також з улаштування нових на окремих ділянках загальною довжиною не більше 100 м (п. 1.18 додатка 3)

Улаштування пандусів у місцях сполучення тротуарів, пішохідних шляхів та пішохідних доріжок, велодоріжок тощо з проїзною частиною вулиць, доріг, в’їздів у двори, внутрішньоквартальних та інших проїздів тощо, а також обов’язкове встановлення попереджувальних тактильних елементів з конусоподібними рифами або круглими рифами (висота рифа 5 мм) завширшки не менше 50 см на відстані 80 см перед виїздом на проїзну частину, де було здійснено роботи з пониження бортового каменю. Попереджувальна смуга має бути розташована обов’язково паралельно проїзній частині (п. 1.33 додатка 1)

Улаштування напрямних огороджень на окремих ділянках вулиці, дороги, на внутрішньоквартальних та інших проїздах загальною довжиною не більше 100 м (п. 1.19 додатка 3)

Улаштування напрямних огороджень

(п. 1.34 додатка 1)

Улаштування тактильних попереджувальних та направляючих дорожніх покажчиків на окремих ділянках вулиці, дороги, внутрішньоквартальних та інших проїздах загальною довжиною не більше 100 м (п. 1.20 додатка 3)

Улаштування тактильних попереджувальних та направляючих дорожніх покажчиків у місцях сполучення тротуарів, пішохідних шляхів та пішохідних доріжок, велодоріжок тощо з проїзною частиною місць сполучення вулиць, в’їздів у двори, внутрішньоквартальних та інших проїздів тощо (п. 1.35 додатка 1)

Як бачимо, при облаштуванні вулично-дорожньої мережі пандусами та різними огородженнями такі видатки визначаються як поточний або капітальний ремонт, а не як реконструкція.

З огляду на це, такі видатки на об’єктах благоустрою плануються за КЕКВ, які призначені для поточного та капітального ремонтів, а саме: 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» та 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів».

У таких випадках в бухгалтерському обліку всі витрати відносять на фактичні витрати того звітного періоду, в якому вони були понесені. Тобто такі витрати не збільшують первісну вартість об’єктів благоустрою.

Нормативні документи

НП(С)БО 121Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

Методрекомендації з обліку ОЗМетодичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01. 2015 р. № 11.

ДБН А.2.2-3-2014 — ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 04.06.2014 р. № 163.

Порядок № 154Порядок проведення ремонту та утримання об’єктів благоустрою населених пунктів, затверджений наказом Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003 р. № 154.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі