Вартісний критерій для придбання ОЗ: чи є винятки для платників ПДВ

У питаннях обліку необоротних активів головним дороговказом для нас є Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202 (далі — НП(С)БО 121). Тож звернемося до його норм.

Відповідно до п.п. 3.2.3 п. 3.2 розд. ІІ НП(С)БО 121 предмети вартістю (без ПДВ), що не перевищує 6000 грн., та зі строком використання понад один рік слід зараховувати до малоцінних необоротних матеріальних активів. Звідси випливає, що об’єкти, вартість (без ПДВ) яких становить більше 6000 грн., а строк експлуатації перевищує один рік, належать до основних засобів.

Тепер давайте пригадаємо порядок формування первісної вартості необоротних активів. Зокрема, первісна вартість об’єктів, придбаних за плату, складається з таких витрат, як (п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121):

— суми, сплачені постачальнику активів та підряднику (без непрямих податків);

— реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, здійснені у зв’язку з придбанням;

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (якщо вони не відшкодовуються);

— витрати зі страхування ризиків доставки;

— витрати на транспортування, установку, монтаж та налагодження;

— інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням до стану, придатного для використання із запланованою метою.

Тепер більш докладно зупинимося на непрямих податках та порядку їх включення до первісної вартості. Так, до непрямих податків насамперед належить ПДВ. На це вказує п.п. 14.1.178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ). Однак суми ПДВ, сплачені при придбанні необоротних активів, не завжди включаються до їх первісної вартості. Робити це слід лише за умови, що такі суми не підлягають відшкодуванню. Тоді як установа — платник ПДВ має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду на суму податкового кредиту (п.п. 14.1.181 ПКУ). У свою чергу, операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, визначено п. 198.1 ПКУ. І серед таких операцій саме є придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів. При цьому податковий кредит визначають виходячи з договірної вартості товарів. Він складається із суми податків, нарахованих (сплачених) платником протягом відповідного звітного періоду у зв’язку з придбанням основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи (п. 198.3 ПКУ).

Таким чином, у разі нарахування податкового кредиту при придбанні необоротних активів бюджетні установи — платники ПДВ не відносять суми сплаченого ПДВ до первісної вартості таких об’єктів.

Водночас слід пам’ятати: вартісний критерій для зарахування об’єктів до складу основних засобів установлено щодо вартості їх придбання. Тобто обмеження на рівні 6000 грн. стосується лише однієї зі складових первісної вартості необоротних активів — суми, сплаченої постачальнику.

З огляду на це, і бюджетні установи — платники ПДВ, і установи — неплатники при оприбуткуванні необоротних активів мають орієнтуватися на суму, сплачену постачальнику без урахування ПДВ. Тож якщо ви сплатили за необоротний актив з ПДВ рівно 7200 грн. (6000 грн. + ПДВ) або менше, тоді йому місце у складі малоцінних необоротних матеріальних активів. Натомість якщо вартість придбаного об’єкта з ПДВ становить 7201,20 грн. (6001 грн. + ПДВ) і більше, його слід відображати у складі основних засобів.

І кілька слів про КЕКВ. Нагадаємо, що видатки на придбання малоцінних необоротних матеріальних активів необхідно планувати і проводити за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». Цього вимагає п. 6 п.п. 2.2.1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333 (далі — Інструкція № 333). Тоді як у разі придбання основних засобів слід застосовувати КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» (п.п. 3.1.1 Інструкції № 333).

Важливо! Сплату ПДВ, включеного до ціни товарів, робіт і послуг, проводять за тим КЕКВ, за яким здійснюють і основний платіж. Якщо ж суму ПДВ включено до податкового кредиту платника, сплату податку слід проводити за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» (п. 1.3 Інструкції № 333).

Щоб закріпити вищесказане, розглянемо умовний приклад з придбання та оприбуткування необоротних активів на баланс бюджетної установи — платника ПДВ.

У бухгалтерському обліку ці операції слід відображати таким чином: