Міністерство фінансів України на запит щодо обліку нематеріальних активів суб’єктами державного сектору <…> в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до статті 420 Цивільного кодексу України (далі — Кодекс) до об’єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема, літературні та художні твори; комп’ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.
До майнових прав інтелектуальної власності згідно із статтею 424 Кодексу належать право на використання об’єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Кодексом передбачено, що майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі.
Статтею 1107 Кодексу визначені види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, зокрема, ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності та ліцензійний договір, які передбачають надання права або дозволу на використання об’єкта права інтелектуальної власності.
Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері.
У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об’єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об’єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об’єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Згідно з частиною п’ятою статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за винятком випадків, передбачених статтями 21 — 25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.
Розділом II Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 р. № 1202, визначено, що нематеріальний актив визнається активом, якщо його можна ідентифікувати (може бути виділений чи відокремлений від інших активів) та існує ймовірність отримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, пов’язаних з його використанням, та/або якщо він має потенціал корисності і його вартість може бути достовірно визначена.
Для цілей бухгалтерського обліку нематеріальні активи включають, зокрема, авторське та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо).
Згідно з пунктом 4 розділу II Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 11 (далі — Методрекомендації), зарахування на баланс і використання придбаних (створених) об’єктів нематеріальних активів здійснюється на підставі відповідного первинного документа. При цьому в первинному документі зазначаються назви документів, згідно з якими такий об’єкт нематеріальних активів вводиться в господарський оборот, зокрема, патент, свідоцтво, ліцензійний договір, договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності, договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності тощо.
На облік у складі нематеріальних активів беруться придбані права на володіння, користування та розпорядження об’єктом нематеріальних активів після відчуження їх (прав) від колишніх власників та визначення його вартості.
Пунктом 16 Методрекомендацій передбачено, що об’єкт нематеріальних активів, наданий суб’єктом державного сектору, який є правовласником (ліцензіаром), в користування (при збереженні виключних прав на результат інтелектуальної діяльності), залишається на балансі правовласника (ліцензіара) із зазначенням в аналітичному обліку інформації про передачу цього об’єкта у користування іншій особі.
Об’єкт нематеріальних активів, отриманий в користування, обліковується суб’єктом державного сектору (ліцензіатом) на позабалансовому рахунку в оцінці, визначеній виходячи із розміру винагороди, встановленого в договорі. При цьому платежі за надане право використання об’єктів інтелектуальної власності у вигляді періодичних платежів, обчислених у порядку та строки, встановлені договором, включаються ліцензіатом до витрат звітного періоду.
Державний секретар Є. Капінус
Коментар редакції
Нематеріальні активи: наші і не наші. Мінфін нагадав, як обліковувати
Нематеріальний актив — це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. Таке визначення містить п. 4 розд. І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202. Інакше кажучи, це те, до чого неможливо доторкнутися, а іноді навіть і побачити.
А чи багато нематеріальних активів у вас на балансі? Мабуть, ні. Здебільшого, бюджетні установи мають справу з різновидом авторського та суміжного з ним прав — комп’ютерними програмами. Проте не завжди програмне забезпечення можна і треба зараховувати на баланс установи.
Важливо! У складі нематеріальних активів слід обліковувати лише ті об’єкти, щодо яких установа отримала права на володіння, користування і розпорядження після їх відчуження від колишніх власників.
Чітку вказівку на це містить абз. 2 п. 4 розд. II Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11 (далі — Методрекомендації). І саме на цьому наголосив Мінфін у листі, що коментується.
Тож об’єкт нематеріальних активів варто зараховувати на баланс лише у разі, якщо ви отримали на нього всі майнові права.
До речі, документами, що підтверджують такі права, є: патент, свідоцтво, ліцензійний договір, договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності, договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності тощо. Підставою для оприбутковування буде Акт введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів за типовою формою № НА-1, затвердженою наказом Мінфіну від 22.11.2004 р. № 732 (ср. ).
Для узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів відповідно до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219, призначено рахунок 12 «Нематеріальні активи».
Якщо ж ви отримали нематеріальний актив лише на правах користування, тоді всі витрати на його придбання (створення) слід відносити до витрат відповідного звітного періоду. Нематеріальним активом ці витрати у подальшому не визнаємо (п. 11 розд. ІІ Методрекомендацій).
Такі об’єкти продовжують обліковувати їх власники у себе на балансі. Тоді як установи-користувачі мають відображати їх поза балансом. Зокрема, облік нематеріальних активів, отриманих у користування, слід вести на позабалансовому субрахунку 013 «Орендовані нематеріальні активи розпорядників бюджетних коштів». Оцінку таких активів проводять виходячи із розміру винагороди, встановленої в договорі. При отриманні нематеріального активу у користування показуємо його вартість за дебетом субрахунку 013. А після закінчення строку користування, установленого договором, кредитуємо зазначений субрахунок.
Також нагадаємо: видатки на придбання (створення) нематеріальних активів, щодо яких установа отримує права на володіння, користування і розпорядження, слід проводити за КЕКВ 3160 «Придбання землі та нематеріальних активів». А от оплату за користування нематеріальними активами необхідно планувати і здійснювати за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». Такими є вимоги пп. 2.2.4 та 3.1.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.
Докладніше про порядок обліку нематеріальних активів читайте у попередньому номері нашого видання у консультації «Створення і обслуговування сайтів: як обліковувати витрати» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 8).
Юлія КРОТ, економіст-аналітик
