Попередні Методрекомендації ми з вами розглядали у консультації «Перетворення закладів охорони здоров’я на підприємства» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 22).
Тож у цій статті приділимо увагу лише новим положенням Методрекомендацій.
Спрощення процедури перетворення
У нових Методрекомендаціях приділена увага питанням спрощення процедури перетворення медичних закладів з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємства (далі — КНП).
Таке спрощення має дати можливість прискорити перетворення, про яке йдеться, та проведення реформи в цілому.
Так, законодавець передбачив можливість тимчасового застосування низки умов, спрямованих на спрощення деяких процедур, пов’язаних із реорганізацією. Розглянемо їх.
Пунктом 3 розд. «Прикінцеві положення» Закону № 2002 встановлено, що тимчасово, на період до 31.12.2018 р. кредитори державних та комунальних медичних закладів, що реорганізуються на КНП, не мають права вимагати від них виконання незабезпечених зобов’язань, припинення або дострокового виконання зобов’язання або забезпечення виконання зобов’язання.
Згода кредитора на заміну боржника у зобов’язанні у такому разі не потрібна.
Проте, незважаючи на ці положення під час прийняття рішення про реорганізацію, необхідно все одно встановлювати строк для звернення кредиторів, який не може бути меншим за 2 місяці.
З 01.01.2019 р. кредитори знову отримають право вимагати від медичної бюджетної установи, що перетворюється на КНП, виконання зобов’язань, наполягати на їх припиненні або достроковому виконанні, крім випадків, передбачених законом. Тому з 01.01.2019 р. кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається комісією з перетворення. Після цього приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше 30 днів з дня отримання медичною бюджетною установою, що перетворюється, відповідної вимоги кредитора.
Також на період до 31.12.2018 р. для закладів охорони здоров’я, що реорганізуються у КНП, не застосовуватиметься обов’язкова оцінка майна, передбачена Законом № 2658.
Передача нерухомого майна від державних та комунальних закладів охорони здоров’я — бюджетних установ до КНП, що утворюються у результаті реорганізації, здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку відповідних бюджетних установ щодо такого майна та результатів обов’язкової його інвентаризації.
Також на строк до 31.12.2018 р. передбачено, що кошти, не використані медичним закладом зі статусом казенного чи КНП протягом бюджетного періоду, не вилучаються та можуть бути використані у подальшому. Але є умова: такі кошти можна використовувати виключно з метою фінансування діяльності медичних підприємств, у тому числі для оновлення матеріально-технічної бази, з урахуванням вимог законодавства та установчих документів.
При цьому невикористання бюджетних коштів та/або коштів, отриманих за договорами про медичне обслуговування населення, не може бути підставою для зменшення обсягу бюджетних коштів, що будуть перераховані такому підприємству у наступному бюджетному періоді, за умови належного виконання договорів про медичне обслуговування населення.
Таким чином, положення законодавства дозволяють зменшити фінансові витрати на перетворення медичних закладів на КНП та мінімізують ризик блокування процедури перетворення з боку існуючих кредиторів.
Статутний капітал підприємства та особливості статуту
Кожне підприємство має статутний капітал.
Статутний капітал — це сума коштів і вартість матеріальних ресурсів, що безоплатно виділені у постійне користування підприємства на праві оперативного управління. Безпосереднім власником такого майна є відповідна територіальна громада.
Зазначимо, що положення ГKУ не визначають вимог щодо розміру та порядку формування статутного капіталу КНП. Тому рішення про його розмір, склад (грошові кошти та/або інше майно) та порядок формування приймається безпосередньо власником.
Наприклад, розмір статутного капіталу може дорівнювати залишковій балансовій вартості майна, що передається за передавальним актом до КНП як внесок до статутного капіталу.
Відповідно до ГКУ КНП діє на підставі статуту. У статуті необхідно детально визначити предмет діяльності для виключення вірогідності виходу за межі статутної діяльності під час проведення господарської діяльності.
Обов’язково в статуті необхідно відобразити:
— здійснення медичної практики;
— рівень надання медичної допомоги (вторинна (спеціалізована) або третинна високоспеціалізована);
— вид медичної допомоги: амбулаторна та/або стаціонарна допомога та інше;
— здійснення всіх інших видів медичної діяльності, передбачених законодавством;
— здійснення зовнішньоекономічної діяльності відповідно до законодавства України (якщо є перспектива здійснення такої діяльності);
— провадження діяльності, пов’язаної з відпуском, використанням, придбанням, зберіганням, перевезенням, знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (при здійсненні такого виду діяльності);
— надання платних медичних послуг населенню згідно із законодавством України;
— надання будь-яких послуг іншим медичним закладам та будь-яким юридичним особам, фізичним особам — підприємцям та фізичним особам.
Деталізація надання виду медичної допомоги відповідно до номенклатури лікарських спеціальностей не потрібна, оскільки заклад охорони здоров’я надає медичні послуги на підставі ліцензії на медичну практику, яка регламентує зазначене питання.
Якщо для провадження певних видів діяльності, передбачених статутом, потрібен спеціальний дозвіл, КНП має отримати його в порядку, визначеному законодавством України.
У Методичних рекомендаціях наведено приклад Статуту КНП, який стане вам у нагоді.
Отримання ліцензії
Цікавим питанням є отримання ліцензії на здійснення медичної практики новим КНП.
Звернемося до вимог Закону № 222.
Згідно із п. 1 ст. 7 цього Закону ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як медична практика.
Пункт 4 ст. 15 Закону № 222 передбачає: якщо заклад охорони здоров’я припиняється в результаті злиття, приєднання чи перетворення і його правонаступник (створене комунальне підприємство) продовжує здійснювати господарську діяльність з медичної практики, то такий правонаступник має право для забезпечення завершення організаційних заходів, пов’язаних з одержанням нової ліцензії, провадити господарську діяльність з медичної практики (в рамках попередньої ліцензії) у строк не більше трьох місяців.
Після закінчення тримісячного строку правонаступник зобов’язаний отримати нову ліцензію, а раніше видана ліцензія підлягає анулюванню.
Тож, враховуючи зазначені положення, підприємство протягом трьох місяців після державної реєстрації повинно отримати нову ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики в порядку, передбаченому законодавством.
При цьому отримання нової ліцензії відбувається в загальному порядку.
Далі слід звернутися до Ліцензійних умов № 285, які були розроблені на виконання Закону № 222.
Ці Ліцензійні умови встановлюють організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов’язкові для виконання під час провадження господарської діяльності з медичної практики, а також визначають вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Відповідно до п. 3 Ліцензійних умов № 285 їх дія поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та фізичних осіб — підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики.
Здобувач ліцензії для її отримання подає у спосіб, передбачений ч. 1 ст. 10 Закону № 222, до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії за формою згідно з додатком 1 до Ліцензійних умов № 285.
Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону № 222 до заяви про отримання ліцензії додаються такі документи:
1) документи відповідно до ліцензійних вимог;
2) копія паспорта керівника здобувача ліцензії (або довіреної особи) з відміткою органу державної податкової служби про повідомлення про відмову через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (подається тільки фізичними особами — підприємцями, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби);
3) опис документів, що подаються для одержання ліцензії, у двох екземплярах.
Як визначено у п. 6 Ліцензійних умов № 285, до заяви про отримання ліцензії, крім документів, передбачених ст. 11 Закону № 222, ще додаються за підписом здобувача ліцензії або уповноваженої ним особи відомості про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня, згідно із додатком 2 до цих Ліцензійних умов.
Також звернемо увагу на те, що вимірювальна техніка має пройти метрологічну повірку. До відомостей також вносяться реквізити документа, на підставі якого здійснюється користування приміщенням та реквізити (повна назва, дата і номер) акта санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта.
Сторінки відомостей нумеруються, прошиваються, засвідчуються підписом уповноваженої особи та скріплюються печаткою суб’єкта господарювання (за наявності).
У разі створення КНП кількох закладів охорони здоров’я (наприклад, створення відокремлених структурних підрозділів), відомості про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня заповнюються окремо для кожного закладу охорони здоров’я.
Акредитація КНП
Зупинимося також на питанні акредитації КНП.
Із 30.01.2018 р. відповідно до ст. 16 Основ законодавства проходження акредитації є правом, а не обов’язком.
Так, заклади охорони здоров’я можуть добровільно проходити акредитацію в порядку, визначеному Кабміном. Тому до Порядку № 765 мають бути внесені відповідні зміни або ж прийнято новий порядок.
Але, не дивлячись на це, як визначено у Методрекомендаціях, чинне законодавство не містить положення, що у разі реорганізації закладу охорони здоров’я його правонаступник має право користуватись попереднім акредитаційним сертифікатом. Тому після завершення процедури перетворення та отримання ліцензії необхідно пройти акредитацію.
При цьому слід мати на увазі, що відсутність акредитаційного сертифіката, де прямо передбачено наявність окремої категорії закладу, може обмежити заклад у здійсненні певних видів діяльності, зокрема, у проведенні медичних оглядів працівників відповідних категорій.
Закриття та відкриття рахунків в органах Держказначейства
Згідно зі ст. 108 ЦКУ КНП є правонаступником усіх прав та обов’язків закладу охорони здоров’я.
Як визначено у п. 8.4 Порядку № 758, бюджетні рахунки закриваються, зокрема, у разі ліквідації або реорганізації клієнта (приєднання, злиття, виділу, поділу, перетворення), зміни найменування, підпорядкованості.
У разі наявності на рахунку, що закривається, залишків коштів орган Казначейства на підставі платіжного доручення клієнта перераховує такі залишки на інший рахунок клієнта або рахунок, відкритий правонаступником, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством.
Як відзначають фахівці у Методрекомендаціях, на практиці також може виникнути ризик відмови органів казначейської служби в переведенні грошових коштів із накопичувального рахунку бюджетної установи на рахунки КНП. При цьому зазначено, що кошти мають бути перераховані на рахунок, відкритий КНП у банківських установах.
Ми не згодні з таким твердженням, адже для бюджетних коштів КНП повинно мати рахунок не у банківській установі, а в органах Казначейства. Тому і ризиків відмови у такому випадку не буде.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 БКУ при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, яке передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.
На це звертала увагу експерт з фінансових питань у консультації «На який рахунок зараховується внесок до статутного капіталу КП» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 38).
Переукладання діючих угод
На цей важливий момент звернули увагу фахівці у Методрекомендаціях.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦКУ, якщо юридична особа припиняється у результаті перетворення, майно, права та обов’язки (в тому числі і право та обов’язок користуватись умовами договорів із своїми контрагентами та виконувати попередньо укладені договори) переходять до правонаступників. Таким правонаступником і буде КНП.
Тобто, договори, укладені закладом охорони здоров’я, будуть діяти і після перетворення закладу охорони здоров’я на КНП. Проте доречним буде внести зміни до діючих договорів для зазначення актуальної інформації щодо сторін договору та їх реквізитів.
Нагадаємо, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 188 ГКУ сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну договору, у 20-денний термін після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом.
ПДВ
Звернемо також увагу на оподаткування КНП.
КНП за власним бажанням може бути зареєстровано платником ПДВ та, відповідно, мати взаємовідносини з іншими платниками цього податку.
Під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадатиме КНП, у якого загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн. (без урахування ПДВ), крім особи, яка є платником єдиного податку першої — третьої груп.
До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ — 20 %, зниженими ставками 7 % та 0 %.
При цьому обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, до обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг в цілях реєстрації платником ПДВ не включається.
Проте, як зазначено у Методрекомендаціях, є ризик, що фіскальна служба буде наполягати на тому, що до загального обсягу операцій, із метою реєстрації платником ПДВ, включається і обсяг постачання за операціями, що звільнені (умовно звільнені) від обкладання ПДВ.
Отже, для обов’язкової реєстрації платником ПДВ необхідним є виконання двох умов одночасно:
1) платник здійснює операції, що є об’єктом обкладання ПДВ;
2) обсяг таких операцій протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн. (без урахування ПДВ).
КНП також може бути зареєстровано платником ПДВ і у добровільному порядку на підставі відповідної заяви керівника установи.
Чинне податкове законодавство передбачає звільнення від оподаткування ПДВ операцій щодо постачання товарів (робіт, послуг) закладами охорони здоров’я, окрім винятків, передбачених п. 197.1.5 ст.197 ПКУ.
Так, від обкладення ПДВ звільнені такі послуги:
а) надання косметологічної допомоги, крім тієї, що надається за медичними показаннями;
б) масаж для зміцнення здоров’я дорослого населення, корекції постави тощо;
в) проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян;
г) проведення гігієнічної експертизи проектних матеріалів та попередніх проектних пропозицій, у тому числі щодо розміщення об’єкта, а також нормативної документації на нові технології виробництва продукції та нові види продукції за заявкою замовника, гігієнічна оцінка зразків нових видів продукції;
ґ) надання консультаційної допомоги з питань проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи;
д) обстеження за заявкою замовника об’єктів, що будуються, реконструюються або функціонують, з метою їх відповідності санітарному законодавству;
е) проведення за заявкою замовника токсиколого-гігієнічних, медико-біологічних, санітарно-гігієнічних, фізіологічних та інших обстежень з метою визначення безпеки продукції для здоров’я людини;
є) видача суб’єктам господарювання дозволів на виробництво, використання, транспортування, зберігання, реалізацію, захоронення, знищення, утилізацію продукції і речовин вітчизняного та імпортного виробництва, що потенційно небезпечні для здоров’я людини;
ж) надання юридичним і фізичним особам консультаційної допомоги з питань застосування законодавства про охорону здоров’я, в тому числі щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;
з) проведення медичного огляду осіб для видачі:
— дозволу на право отримання та носіння зброї громадянам, крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством;
— відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, що проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у службові відрядження (крім державних службовців, робота яких пов’язана з такими виїздами і які мають відповідні медичні документи);
— посвідчення водія транспортного засобу;
и) медичне обслуговування з’їздів, конференцій, симпозіумів, фестивалів, нарад, змагань тощо;
і) медичне обслуговування громадян за їх бажанням у медичних закладах із поліпшеним сервісним обслуговуванням;
ї) організація медичного контролю осіб, які займаються фізичною культурою і спортом в оздоровчих закладах;
й) проведення профілактичних щеплень громадянам, які від’їжджають за кордон за викликом, для оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у туристичні подорожі (крім тих, що від’їжджають на лікування та в службові відрядження);
к) складення за заявками замовників санітарних паспортів радіотехнічних об’єктів та проведення досліджень для їх підтвердження;
л) проведення за заявками замовників державної санітарно-гігієнічної експертизи з акредитації та атестації підприємств, установ, організацій на право проведення токсиколого-гігієнічних, медико-біологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень;
м) визначення за заявками замовника шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, технологічного та трудового процесів, проведення досліджень для розробки засобів і заходів щодо усунення або зменшення їх небезпечної дії;
н) навчання за заявками замовників на робочих місцях фахівців підприємств, установ, організацій в установах санітарно-епідеміологічної служби, державних науково-дослідних інститутах гігієнічного та епідеміологічного профілю, а також фахівців підприємств, установ, організацій, проведення санітарно-гігієнічних та бактеріологічних досліджень;
о) надання за заявками замовників послуг з організації роботи відомчих санітарних лабораторій, оснащення їх медичною технікою (обладнанням, апаратурою, приладами); навчання на місці фахівців таких лабораторій методики проведення санітарно-гігієнічних досліджень.
Також у Методрекомендаціях звернена увага на звільнення від обкладання ПДВ таких операцій з постачання товарів/послуг, як послуги, надані до програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом, малярією; постачання лікарських засобів та медичних виробів, що призначені для використання на лікування учасників АТО тощо.
Податок на прибуток
Насамперед слід пам’ятати, що КНП створюється для здійснення діяльності, спрямованої на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
Так, згідно із п.п. 133.4.1 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством є підприємство, що одночасно відповідає таким вимогам:
— утворено та зареєстровано в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
— установчі документи містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
— установчі документи передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
— внесено контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Разом з тим не слід забувати, що платники, які мають статус неприбуткових, мають в обов’язковому порядку подавати звіт про використання доходів (прибутків) за встановленою формою.
І тут звернемо увагу, що в Методрекомендаціях зазначено, що такий звіт затверджується ДФСУ та має бути поданий до 1 червня наступного року, тож звіт за 2017 рік слід подати до 1 червня 2018 року. Насправді це не так! Форма звіту затверджена Мінфіном наказом № 553, і такий звіт має бути поданий не пізніше 1 березня наступного року, тобто за 2017 рік звіт необхідно було подати до 1 березня 2018 року.
Земельний податок
Досить незрозумілим є опис справляння земельного податку з КНП, наведений у Методрекомендаціях.
Так, у Методрекомендаціях фахівці зазначили, що від сплати земельного податку звільняються, зокрема, заклади охорони здоров’я, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. І звідси зробили висновок, що КНП звільняється від сплати земельного податку у разі, коли воно утримується виключно за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Так, дійсно, згідно з п.п. 282.1.4 ст. 282 ПКУ від сплати земельного податку звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Але ж сама організаційно-правова форма «підприємство» не передбачає повне утримання за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.
Тож земельний податок з КНП справляється на загальних підставах.
Платниками цього податку є:
— власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
— землекористувачі.
Взаємодія КНП та інших закладів охорони здоров’я*
* Заклад охорони здоров’я у розумінні Основ законодавства — це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
Фахівці у Методрекомендаціях наполегливо радять КНП взаємодіяти з іншими закладами охорони здоров’я.
При цьому варіантами такої взаємодії є:
1. Укладення договорів з іншими закладами охорони здоров’я, будь-якими юридичними та фізичними особами, фізичними особами — підприємцями.
2. Участь в об’єднанні підприємств.
3. Створення спільних комунальних підприємств.
4. Договір про спільну діяльність.
Зокрема, найоптимальнішою формою взаємодії фахівці вважають корпорацію.
Корпорацією визнається договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.
Саме у межах такої організаційно-правової форми господарського об’єднання лікарень одночасно можна досягти:
— чіткого розподілу між підприємствами — учасниками об’єднання функцій щодо надання конкретних видів послуг всьому населенню зони обслуговування та забезпечення функціональної реструктуризації ліжкового фонду, забезпечення наступництва між медичною й соціальною допомогою, їх поступової інтеграції;
— організації ефективного управління майном, людськими та фінансовими ресурсами, наявними в учасників корпорації, з метою підвищення якості медичних послуг та оптимізації витрат;
— поліпшення якості медичної допомоги за рахунок концентрації надання окремих видів медичних послуг, об’єднання ресурсів та підвищення ефективності їх використання, забезпечення ефекту економії за рахунок масштабу;
— наближення дійсно якісних медичних послуг до сільського населення та зменшення його прямих, безпосередніх витрат, пов’язаних із необхідністю фізичного досягнення цих послуг;
— гнучкості та спрощення фінансування (відмова від надзвичайно незручної та забюрократизованої системи погодження трансфертів та договорів про можливість їх передачі між різними бюджетами з Мінфіном);
— усунення необхідності прийняття непопулярних рішень, пов’язаних з оптимізацією мережі лікарень (лікарні — учасники корпорації не закриваються і не скорочуються, за кожною з них зберігається статус самостійної юридичної особи, проте є стимули для оптимізації витрат, пов’язаних з неефективним утриманням основних фондів, наданням неефективних послуг тощо);
— збереження відносно високого рівня самостійності кожного учасника об’єднання, що може бути дуже привабливим для місцевої влади з політичної точки зору (на відміну від такої організаційно-правової форми господарського об’єднання, як концерн, в умовах якої усі відносини всередині об’єднання базуються на основі фінансової залежності учасників об’єднання від якось одного його учасника або від конкретної групи учасників об’єднання, корпорація передбачає делегування лише окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації).
До речі, в нових Методрекомендаціях знову ані слова про те, який саме бухгалтерський облік — бюджетний чи госпрозрахунковий має вести КНП. Сподіваємося, що це питання буде вирішено найближчим часом на законодавчому рівні.
Ми зі свого боку вважаємо, що підприємство має вести все ж таки госпрозрахунковий облік, адже воно є не бюджетною установою, а одержувачем бюджетних коштів. Нагадаємо, що на сьогодні діє План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, а також низка положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які застосовують підприємства, організації та інші юридичні особи усіх форм власності (крім бюджетних установ).
Нормативні документи
БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон № 2658 — Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.
Закон № 222 — Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII.
Основи законодавства — Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.92 р. № 2801-XII.
Ліцензійні умови № 285 — Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджені постановою КМУ від 02.03.2016 р. № 285.
Методрекомендації — Методичні рекомендації з питань перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства (оновлена версія), схвалені Робочою групою з питань реформи фінансування сфери охорони здоров’я України від 14.02.2018 р.
Порядок № 765 — Порядок акредитації закладу охорони здоров’я, затверджений постановою КМУ від 15.07.97 р. № 765.
Наказ № 553 — наказ Мінфіну «Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» від 17.06.2016 р. № 553.
