Теми статей
Обрати теми

Установа отримує доходи за спеціальним фондом: коли реєструватися платником ПДВ

Матвєєва Вікторія, експерт журналу «Бюджетна бухгалтерія»
Бюджетна установа — професійний аграрний ліцей — має земельну ділянку, вирощує зернові культури, залишки реалізує. Установа не є платником ПДВ. За 2017 рік надходження за спеціальним фондом склали 1100 тис. грн., з них: доходи від надання платних послуг (курси з підготовки водіїв, плата за харчування) — 110 тис. грн. та доходи від господарської діяльності (у тому числі від реалізації зернових культур) — 990 тис. грн. У зв’язку з цим виникли запитання: чи потрібно установі реєструватись платником ПДВ та на яких умовах оподаткування установа може здійснювати діяльність надалі?

Бюджетні установи при визначенні правил та умов реєстрації платниками ПДВ керуються загальними нормами, які стосуються всіх суб’єктів господарювання.

Для цілей реєстрації установи як платника ПДВ необхідно правильно визначити, чи виконуються умови, передбачені ст. 181, 182 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ). При цьому реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Так, п. 181.1 ПКУ зобов’язує суб’єкта господарювання зареєструватися платником ПДВ, коли загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищить 1 млн грн. (без урахування ПДВ).

Для цього установі потрібно правильно розрахувати обсяг оподатковуваних операцій, ураховуючи такі моменти:

1. Для визначення загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг необхідно взяти виключно ті операції, що відповідають визначенню «постачання товарів» та «постачання послуг» згідно з п.п. 14.1.191 та 14.1.185 ПКУ.

Оскільки у вашій ситуації доходи від надання платних послуг та доходи від господарської діяльності є різновидом операцій з постачання послуг, їх необхідно взяти до уваги при визначенні обсягу оподатковуваних операцій.

2. До переліку оподатковуваних операцій, тобто до операцій, які бюджетна установа повинна врахувати при визначенні реєстраційного обсягу, належать операції:

— що підлягають оподаткуванню за ставками 20 %, 7 % і 0 %;

звільнені від обкладення ПДВ (ст. 197 ПКУ).

Із цього випливає, що до розрахунку межі для цілей реєстрації особи платником ПДВ не включаються тільки ті операції, які не є об’єктом обкладення ПДВ (ст. 196 ПКУ) та не відповідають критеріям постачання товарів/послуг.

3. Після моменту фактичного здійснення операцій з постачання товарів/послуг, сума яких сукупно перевищує 1 млн грн., особа зобов’язана зареєструватися платником ПДВ в органі податкової служби за своїм місцезнаходженням. При цьому для цілей ПДВ-реєстрації враховують тільки фактично здійснені постачання. Інакше кажучи, якщо установа тільки планує отримати дохід у розмірі, необхідному для набуття ПДВ-статусу, тобто є факт укладення цивільно-правових угод (договорів) про постачання товарів/послуг на суму, що перевищує 1 млн грн., але ця сума ще не отримана, то немає підстави для обов’язкової ПДВ-реєстрації.

4. Якщо в періоді, за який визначають граничний обсяг оподатковуваних операцій, відбувалось повернення раніше поставлених товарів/послуг або установа сама повертала суми передоплати за такі товари/послуги, то обсяги таких повернень потрібно відняти від загального обсягу постачань товарів /послуг, що визначається для цілей ПДВ-реєстрації.

5. Як зазначено в п. 181.1 ПКУ, при визначенні граничного обсягу оподатковуваних операцій необхідно орієнтуватися на 1 млн грн. (без урахування ПДВ).

При цьому особі, яка реєструється платником ПДВ вперше, на таке уточнення — «без урахування ПДВ» — не варто звертати увагу, оскільки таке застереження стосується лише тих осіб, які вже були платниками ПДВ та здійснюють повторну ПДВ-реєстрацію.

6. Для визначення граничної межі визначаємо обсяг операцій за останні 12 календарних місяців. При цьому фраза «протягом останніх 12 календарних місяців» передбачає саме останні 12 календарних місяців, які в жодному разі не можна порівнювати з календарним роком, який обчислюють з 1 січня по 31 грудня.

Для такого розрахунку установа повинна відраховувати 12 календарних місяців у зворотному порядку. Наприклад, якщо потрібно визначити, чи не перевищено межу 1 млн грн. за підсумками березня 2018 року, розрахунковим періодом буде квітень 2017 року — березень 2018 року.

Таким чином, врахувавши всі наведені вище нюанси, установа може визначити, чи перевищує загальна сума здійснених нею оподатковуваних операцій 1 млн грн.

Що ми маємо у вашій ситуації?

Оскільки за останні 12 календарних місяців бюджетна установа отримала доходи від надання платних послуг та доходи від господарської діяльності (а це можуть бути операції, які оподатковують за ставкою 20 % або звільнені від оподаткування), обсяг яких перевищив 1 млн грн. (а саме складає 1 млн 100 тис. грн.), то жодних сумнівів не може бути — такій установі слід зареєструватися платником ПДВ у загальному порядку.

Що для цього необхідно зробити установі?

По-перше, подати заяву до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням. Всі процедурні питання врегульовано у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130 (ср. ).

Як швидко необхідно подати таку заяву? Не відразу як тільки досягнуто граничний обсяг. У разі обов’язкової реєстрації заяву потрібно подати до податкової не пізніше 10-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вперше досягнуто встановленого обсягу оподатковуваних операцій (п. 183.2 ПКУ). У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ПКУ). Тобто якщо перевищення обсягу відбулося в березні, то останнім днем подання заяви буде 10 квітня.

По-друге, у разі відсутності підстав для відмови у ПДВ-реєстрації, установу буде внесено до Реєстру платників ПДВ протягом 3 робочих днів після надходження заяви.

Увага! Саме із дня внесення запису до Реєстру особа стає платником ПДВ (п. 183.9 ПКУ). Разом з таким статусом установа також отримує індивідуальний податковий номер, який потрібен буде для сплати ПДВ і складання податкових накладних (п. 183.18 ПКУ).

Для того щоб переконатися, що установу таки внесено до зазначеного Реєстру, достатньо:

— отримати Витяг з Реєстру (за формою № 2-ВР). Для цього подають відповідний запит (за формою № 1-ЗВР) до своєї податкової. Його можна подати і в електронному вигляді (форма J13017). Результат ви отримаєте протягом 2 робочих днів (п. 183.11 ПКУ);

— переглянути інформацію, розміщену на сайті ДФСУ (п. 183.13 ПКУ).

Напевне вас цікавить: що буде, якщо заяву не подати або подати із запізненням?

Відповідальність за це є і передбачена вона як за ненарахування або несплату ПДВ для зареєстрованого платника ПДВ (п. 183.10 ПКУ). А саме, така особа несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Майте на увазі: обов’язок з нарахування та сплати податкового зобов’язання виникає з дня, наступного за граничним днем, який установлений для подання заяви. Тобто з 11-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вперше досягнутий граничний обсяг, а не з дати, коли ви вперше перевищили реєстраційну межу.

Яким чином виправити ситуацію особі, яка «проґавила» строки подання заяви?

У такому випадку є два варіанти:

1. Самостійно сплатити нараховану суму ПДВ.

2. Чекати на перевірку. Тільки ДФСУ за результатами документальної перевірки має право визначити суму податкового зобов’язання з ПДВ без урахування сум податку, нарахованих при придбанні товарів/послуг, а також застосувати штраф у розмірі 25 % (50 % — у разі повторного порушення) суми такого зобов’язання.

Крім того, разом з нарахуванням податкового зобов’язання така особа втрачає право на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування за операціями, здійсненими до моменту реєстрації.

Тож будьте уважні: якщо установа відповідає критеріям платника ПДВ, не варто відкладати це питання на потім — реєструйтеся вчасно!

Крім того, нашого читача цікавить питання про подальшу діяльність уже як платника ПДВ. Це й не дивно. Адже для платників ПДВ, які здійснюють операції з постачання сільськогосподарської продукції, є свої правила оподаткування. Маємо на увазі п. 189.12 ПКУ та п. 51 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Тож давайте далі з’ясуємо, чи має право бюджетна установа під час здійснення своєї діяльності скористатися зазначеними нормами ПКУ, які визначають спеціальні правила оподаткування ПДВ.

Почнемо з п. 189.12 ПКУ.

У цьому пункті передбачено таке: «у випадку коли платник податку здійснює операції з постачання особам, які не зареєстровані як платники податку, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, об’єктом оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку».

Для застосування зазначеного порядку оподаткування необхідно, щоб виконувалися такі умови:

1) продукція або продукти її переробки мають класифікуватися як сільськогосподарські;

2) продукція та продукти її переробки придбано лише у фізичних осіб, які не є платниками ПДВ;

3) продукція та продукти її переробки реалізуються у тому вигляді, у якому їх було придбано, тобто проведення технологічних процесів, пов’язаних з її обробкою, доробкою, переробкою тощо, не повинно бути;

4) продаж здійснюється виключно неплатникам податку на додану вартість.

Лише за умови одночасного дотримання перелічених вимог установа — платник ПДВ має підстави користуватися п. 189.12 ПКУ. В інших випадках реалізація продукції є операцією з постачання товарів, яка, відповідно, є об’єктом оподаткування ПДВ та за якою у платника виникають податкові зобов’язання.

З огляду на те, що у вашій ситуації установа не відповідає всім вищенаведеним вимогам, вона не має підстав керуватися п. 189.12 ПКУ.

Тепер перейдемо до п. 51 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Що передбачено у цьому пункті ПКУ та які підстави для його застосування? Так, згідно з його вимогами сільськогосподарські товаровиробники мають право на бюджетну дотацію за умови дотримання певних вимог.

Перелічимо умови для отримання такої бюджетної дотації:

1) отримувач повинен бути платником ПДВ;

2) питома вага поставленої сільгосппродукції має бути не менше 75 % вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 місяців;

3) основною діяльністю отримувача є постачання сільськогосподарських товарів, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах.

Перелік сільгосппродукції, а також вимоги до діяльності такого отримувача визначено в Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 р. № 1877-IV;

4) таку особу має бути включено до Реєстру отримувачів дотації відповідно до Порядку ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2017 р. № 179.

З огляду на це, лише ті платники ПДВ, які відповідають вищезазначеним критеріям, мають право на бюджетну дотацію. А тому не кожен платник ПДВ (у тому числі й бюджетні установи), який отримує дохід від реалізації сільськогосподарської продукції, має право отримати таку дотацію.

Таким чином, у вашому випадку бюджетна установа після реєстрації платником ПДВ повинна здійснювати свою діяльність на загальних підставах.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі