Для початку нагадаємо, що постачання медичних послуг закладами охорони здоров’я на підставі ліцензії належить до операцій, звільнених від оподаткування ПДВ. Це загальне правило. І воно прописано у п.п. 197.1.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).
Однак із будь-якого правила є винятки. У цьому випадку законодавством передбачено цілу низку винятків (п.п. «а» — «о» п.п. 197.1.5 ПКУ). Серед них і проведення медоглядів. Зокрема, йдеться про медичні огляди із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян (п.п. «в» п.п. 197.1.5 ПКУ) та медогляди для видачі дозвільних документів (п.п. «з» п.п. 197.1.5 ПКУ). Ці операції підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою. Але це не стосується медоглядів для отримання дозволу на носіння зброї військовослужбовцями та іншими посадовими особами, для яких це право передбачено законодавством.
На цьому можна було б поставити крапку, але не всі медогляди однакові. Є ті, ініціаторами яких виступають безпосередньо громадяни, а є обов’язкові — для прийняття на роботу чи здійснення певної трудової діяльності. Проходження останніх забезпечує роботодавець. Так, відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-ХІІ роботодавець зобов’язаний організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці. Це також стосується робіт, де є потреба у професійному доборі. Крім того, обов’язковий щорічний медичний огляд передбачено для осіб віком до 21 року. В усіх цих випадках забезпечення проведення медоглядів лягає на плечі роботодавця. Причому фінансування цих заходів — також на ньому. Тобто оплатити медогляди має роботодавець за власні кошти.
Професії працівників, для яких профілактичні медогляди є обов’язковими, визначено Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженим постановою КМУ від 23.05.2001 р. № 559.
Процедура проведення попереднього та періодичних медоглядів працівників відповідних категорій регламентована Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом МОЗ від 21.05.2007 р. № 246 (далі — Порядок № 246). Так, для проведення попереднього (періодичних) медогляду працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір із закладом охорони здоров’я. При цьому роботодавець має підготувати і надати до відповідного медзакладу список працівників, які підлягають медогляду. На це вказує п. 2.4 розд. ІІ згаданого Порядку. Якщо ж людина влаштовується на роботу або переводиться на іншу важку роботу, роботу із шкідливими чи небезпечними умовами праці, роботодавець повинен оформити направлення на обов’язковий попередній медичний огляд працівника. Форма цього документа наведена у додатку 3 до Порядку № 246.
Як бачимо, медогляд не завжди проводиться на прохання громадян. Іноді — це обов’язкова вимога законодавства. Але чи поширюється на такі випадки дія п.п. «в» п.п. 197.1.5 ПКУ? Який порядок оподаткування ПДВ таких операцій? Відповіді на ці запитання свого часу дала ДФСУ у розд. 101.12 Інформаційно-довідкового ресурсу «ЗІР». Зокрема, у цій консультації зазначено: якщо організація проведення медоглядів працівників є обов’язком для роботодавця згідно із законодавством, то операції з їх проведення звільняються від оподаткування ПДВ. Передусім це стосується медоглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці.
Отже, ми маємо виняток із винятку. А мінус на мінус, як відомо, дає плюс. Тобто операції з проведення обов’язкових (попередніх та періодичних) медоглядів працівників за ініціативою роботодавця (за направленням, на підставі договору) звільнені від оподаткування ПДВ.
Саме такий висновок випливає з вищезазначеного та з урахуванням консультації податківців. Водночас пам’ятайте: роз’яснення, надані ДФСУ в Інформаційно-довідкового ресурсу «ЗІР», не є нормативно-правовими актами. Вони носять лише інформаційний характер. Тому порядок оподаткування таких операцій у кожній конкретній ситуації все ж таки доцільно уточняти у територіальному контролюючому органі.
