Для батьків народження малюка — це велика радість. А для бухгалтера — привід погортати нормативні акти, щоб знайти відповіді на запитання, які виникли. Не варто хвилюватися — ми вам у цьому допоможемо. Розберемося по порядку.
Відпустка. За загальними правилами працівник отримує право на щорічну основну відпустку повної тривалості в перший рік роботи тільки після закінчення 6 місяців безперервної роботи в цій установі, організації.
Якщо відпустка надається до закінчення 6 місяців, то її тривалість визначається пропорційно відпрацьованому часу (ч. 5 і 6 ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР // далі — Закон про відпустки).
Але є виняток із цього правила.
У ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки перераховані підстави, що надають право на повну відпустку без шестимісячного «відробітку». При цьому такої підстави, як народження дитини, у цьому переліку немає. Водночас згідно з п. 4 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки піти у щорічну основну відпустку повної тривалості до закінчення 6 місячного строку безперервної роботи мають право чоловіки, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами. На період такої відпустки припадає і народження дитини. Тобто на підставі цієї законодавчої норми якраз і слід відпустити щасливого батька у щорічну відпустку повної (чи тієї, про яку він просить) тривалості. Підтвердним документом буде довідка з місця роботи його дружини про те, що вона працевлаштована і дійсно перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.
«Оздоровчі». Згідно зі ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III (далі — Закон про службу в ОМС) фахівці управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських рад належать до 6 категорії посад в органах місцевого самоврядування (ОМС). Інакше кажучи, фахівець юридичного відділу виконкому міськради належить до посадових осіб місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 5 ст. 21 Закону про службу в ОМС посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачена триваліша відпустка, з виплатою допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.
Водночас п.п. 3 п. 2 постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268 (далі — постанова № 268) передбачає право керівників ОМС у межах затвердженого фонду оплати праці виплачувати працівникам матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника. Ця норма означає, що за наявності коштів керівник ОМС може прийняти рішення про виплату такої допомоги в розмірі середньомісячної зарплати. При цьому конкретний порядок надання матеріальної допомоги має бути встановлений у Положенні про надання працівникам матеріальної допомоги, яке є додатком до колективного договору.
За умовами запитання «оздоровчі» в ОМС виплачуються у розмірі середньомісячної зарплати працівника. У такому разі слід використати Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100). Середній заробіток для цілей розрахунку матеріальної допомоги обчислюють виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю виплати допомоги. Якщо працівник відпрацював менше двох календарних місяців, середню зарплату потрібно розраховувати виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).
У наведеному запитанні так і є: фахівець працює менше 2 місяців. Тому середню зарплату для обчислення «оздоровчих» розраховуємо за фактично відпрацьований час, тобто за період з 03.09.2018 р. по 23.10.2018 р.
Приклад. Фахівцеві І категорії юридичного відділу виконкому міськради встановлено оклад у розмірі 4300 грн. Також йому встановлено 12 ранг і, відповідно, надбавка за ранг 60 грн. Крім того, посадова особа має стаж служби в ОМС 6 років, за що їй виплачується надбавка за вислугу років у розмірі 15 %.
При визначенні сумарного заробітку за розрахунковий період враховують виплати, зазначені в п. 3 Порядку № 100, і не враховують виплати, зазначені в п. 4 цього Порядку.
Так, при розрахунку середнього заробітку враховують оклад, надбавки за ранг і за вислугу років.
Нагадаємо, що за наявності стажу служби в ОМС більше 5 років виплачується надбавка в розмірі 15 % окладу з урахуванням надбавки за ранг (абз. 2 п.п. 4 п. 3 постанови № 268).
У нашому випадку вона складає: (4300 + 60) х 15 % = 654 (грн.).
Отже, зарплата за повністю відпрацьований місяць складає: 4300 + 60 + 654 = 5014 (грн.).
Оскільки у вересні 2018 року працівником відпрацьовані всі робочі дні, то розмір його зарплати за цей місяць становить 5014 грн.
У жовтні 2018 року відпрацьовано 16 робочих днів із 22. Зарплата за відпрацьований у жовтні час склала: 5014 : 22 х 16 = 3646,55 (грн.).
Зарплата за вересень і жовтень 2018 року дорівнює: 5014 + 3646,55 = 8660,55 (грн.)
У розрахунковому періоді відпрацьована така кількість робочих днів: 20 + 16 = 36 (роб. дн.).
Середньоденна зарплата дорівнює: 8660,55 : 36 = 240,57 (грн.).
Середньомісячна кількість робочих днів у вересні і жовтні склала: (20 + 22) : 2 = 21 (роб. дн.).
Сума матеріальної допомоги на оздоровлення дорівнює: 240,57 х 21 = 5051,97 (грн.).
