Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

«Зимові» норми витрати ПММ: розраховуємо і застосовуємо

Крот Юлія, головний редактор журналу «Бюджетна бухгалтерія»
Бюджетна бухгалтерія Листопад, 2018/№ 42
Друк
Щороку 1 грудня до нас приходить зима. Однак це за календарем, а фактично її прихід ми відчуваємо вже у листопаді. До того ж навіть у березні сніг, мороз та ожеледиця — не дивина. Тому аби зима не завітала до нас несподівано, варто готуватися заздалегідь. І кожен автовласник знає, що «залізний кінь» потребує особливо ретельної підготовки до зимового сезону. Всі системи слід перевірити, експлуатаційні рідини долити (замінити), колеса «перевзути»… Звісно, це усе в компетенції автомеханіка, водія. Проте й бухгалтер не залишиться осторонь цього процесу. Він має контролювати витрати установи на всі ці потреби. У тому числі необхідно переглянути і підкоригувати норми витрати пального та мастильних матеріалів на зимовий період. Які саме коригуючі коефіцієнти слід застосовувати і як правильно це робити, розповімо у цій статті.

Найпершим і найголовнішим нормативним документом, призначеним для планування потреб установи у пально-мастильних матеріалах (далі — ПММ) та контролю за їх витратами, є Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтрансу від 10.02.98 р. № 43 (далі — Норми № 43). На доцільності застосування цих Норм юридичними особами різних форм власності, які діють на території України та експлуатують автомобілі, наголосило і Мінінфраструктури у своєму листі від 21.02.2017 р. № 1441/18/10-17.

Саме Нормами № 43 установлено базові лінійні норми витрати пального для більшості автомобілів вітчизняного та імпортного виробництва. Вони наведені у розрізі моделей (модифікацій) автомобілів у алфавітному порядку (за українським та латинським алфавітом) у таблицях додатків А і Б до Норм № 43. А от тимчасові, тимчасові індивідуальні та постійні базові норми витрат палива для транспортних засобів і обладнання, встановленого на них, розробляє провідний інститут у сфері автотранспорту — ДП «ДержавтотрансНДІпроект». Це саме стосується і нових моделей (модифікацій) автомобілів та автомобілів оригінальної конструкції, які не увійшли до згаданого документа.

Водночас нормативні витрати палива розраховують для кожного конкретного авто залежно від його типу та призначення, виходячи із установлених норм витрат палива. При цьому також враховують коефіцієнти коригування, наведені у розд. 3 Норм № 43. Саме застосування цих коефіцієнтів дає змогу врахувати дорожні, кліматичні та інші експлуатаційні фактори, які впливають на фактичні витрати ПММ.

Загалом коригуючі коефіцієнти можуть бути такими, що підвищують норми витрати палива (п. 3.1 Норм № 43), і такими, що зменшують їх (п. 3.2 Норм № 43). Але для холодної пори року, безумовно, більш актуальними є перші. Адже низька температура повітря, складні погодні і дорожні умови (снігопади, ожеледиця, замети тощо) значно ускладнюють роботу автотранспорту. У свою чергу, це неминуче призводить до збільшення витрат ПММ.

Отже, давайте з’ясуємо, які ж існують «надбавки» для норми витрати палива у зимовий період. Перелік підвищующих «зимових» коефіцієнтів та порядок використання кожного із них наведено у таблиці нижче.

Порядок застосування коефіцієнтів коригування норм витрат палива в зимовий період

Назва коефіцієнта та умови застосування

Значення коефі-цієнта

Порядок застосування

Приклад застосування

Надбавка при роботі в холодну пору року (п.п. 3.1.1.1 Норм № 43)

Цю надбавку застосовують виходячи з фактичної температури повітря навколишнього середовища у межах визначеного діапазону.

Свого часу Мінтранс (лист від 10.11.2009 р. № 5391-01/07/19-09) указав на можливість установити фіксоване значення надбавки з першого дня встановлення мінусової температури у відповідному діапазоні. Однак за нестабільних погодних умов доцільно все-таки переглядати значення коефіцієнта коригування щодня.

Більше того, у разі коливання температури біля нульової позначки з постійним її підвищенням головні транспортники рекомендують:

• або взагалі не застосовувати цю надбавку;

• або переглядати надбавку щодня залежно від температури повітря.

При цьому до розрахунку слід брати середнє значення температури повітря навколишнього середовища для певного звітного періоду експлуатації.

У свою чергу, звітний період установлює керівник установи. Причому можна обрати єдиний звітний період для всіх транспортних засобів установи або індивідуальні для кожного автомобіля.

Для розрахунків здебільшого використовують значення середньодобової температури. Водночас у разі потреби можна застосовувати і середню температуру за певну частину доби (ніч, ранок, день, вечір) або їх комбінації (наприклад, середня температура за ранок-день, за ранок-день-вечір тощо), що припадає на час експлуатації техніки.

За умови фіксування температури повітря на початку і кінця руху транспортного засобу у дорожніх листах та/або інших звітних документах, середню температуру можна визначати на підставі цих даних.

Також допускається встановлення індивідуальних значень надбавки на окремі періоди експлуатації або окрему частину маршруту (наприклад, рух у нічний час у холодну пору року)

У разі поїздки в інші кліматичні зони, у тому числі за межі України, коригуючий коефіцієнт установлюють з урахуванням температурних умов початкового і кінцевого пунктів прямування. А за потреби можуть враховувати і дані про температуру повітря в проміжних пунктах.

Слід також пам’ятати: окрім температури повітря, на порядок застосування надбавок впливає і середня довжина їздки у загальному пробігу автомобіля. Так, якщо у маршруті службового авто переважають поїздки на короткі відстані (до 5 км), тоді варто застосовувати більші значення надбавки за роботу в зимових умовах. І навпаки — якщо середня довжина поїздки перевищує 10 км, доцільно використовувати мінімальні значення цієї надбавки.

Конкретний порядок врахування кліматичних умов при розрахунку нормативних витрат палива визначає і затверджує керівник установи своїм наказом (розпорядженням)

Згідно з наказом керівника установи значення коригуючого коефіцієнта переглядається щодня з урахуванням фактичної температури повітря. Звітний період експлуатації службового автомобіля встановлено на рівні тривалості робочого дня посадових осіб — з 8:00 до 17:00.

Середня температура повітря за час експлуатації автомобіля — -9 °C (згідно з даними Укргідрометцентру температура повітря вранці о 8:00 становила -10 °C та -8 °C — увечері о 17:00).

Дані подорожнього листа за відповідну дату свідчать, що середня відстань їздки службового автомобіля не перевищувала 5 км.

З огляду на це, норму витрати палива для службового автомобіля цю дату було збільшено на 4 %

залежно від температури повітря:

нижче 0 °C (включно) до -5 °C включно

до 2 %

від -5 °C і до -10 °C включно

до 4 %

від -10 °C і до -15 °C включно

до 6 %

від -15 °C і до -20 °C включно

до 8 %

від -20 °C і до -25 °C включно

до 10 %

нижче -25 °C

до 12 %

Надбавки на пробіг перших 2 км або на пробіг на коротку відстань (до 2 км після перерви із вимкненим двигуном не менше 1 год)

(п.п. 3.1.1.2 Норм № 43)

Застосування цього коефіцієнта також залежить від фактичної середньої температури повітря. Загалом порядок використання цієї надбавки аналогічний до правил застосування попереднього коефіцієнта. Водночас слід враховувати кілька нюансів.

По-перше, умови експлуатації, що передбачають перерву перед початком руху (із вимкненим двигуном протягом щонайменше однієї години), повинні бути належним чином задокументовані. Зокрема, відповідальні особи мають зробити записи про це у подорожніх листах або в інших звітних документах.

По-друге, цю надбавку додають до надбавки за роботу в холодну пору року, але тільки на пробіг перших 2 км або на весь маршрут, якщо його відстань не перевищує 2 км. При цьому дотримання першої умови щодо тривалості перерви у роботі автомобіля є обов’язковим.

І по-третє, цю надбавку доцільно застосовувати в разі великої кількості поїздок на короткі відстані (після тривалої перерви із вимкненим двигуном) у загальному пробігу автомобіля

За даними Укргідрометцентру середня температура повітря за ранок-день становила -14 °C.

Згідно з подорожнім листом середня довжина поїздки службового автомобіля — 15 км. З огляду на це, прийнято рішення про застосовування мінімального значення надбавки — 5 %.

Ця надбавка стосується лише пробігу перших 2 км (для «старту»). Тому коефіцієнт коригування для всього пробігу службового автомобіля становитиме:

(2 км : 15 км) х 5 % = 0,667 %

залежно від фактичної температури повітря:

нижче 0 °C (включно) до -5 °C включно

до 2 %

від -5 °C і до -10 °C включно

до 4 %

від -10 °C і до -15 °C включно

до 6 %

від -15 °C і до -20 °C включно

до 8 %

від -20 °C і до -25 °C включно

до 10 %

нижче -25 °C

до 12 %

Надбавка при роботі у період сезонного бездоріжжя (снігові замети, сильний снігопад, ожеледиця):

Для застосування цієї надбавки несприятливі умови руху мають бути належним чином задокументовані. Інформацію про це слід відобразити у подорожніх листах та/або інших звітних документах.

Окрім того, встановлено такі обмеження щодо використання цих коефіцієнтів коригування:

• можуть застосовуватися лише до частини маршруту з відповідними умовами;

• період їх використання не повинен перевищувати 30 днів (сумарно) на рік;

• одночасне застосування коефіцієнтів, передбачених п.п. 3.1.7 і 3.1.8 Норм № 43, заборонено

Згідно з даними подорожнього листа пробіг службового автомобіля протягом робочого дня становить 40 км, з них 10 км з надважкими дорожніми умовами (снігові замети, ожеледь).

З огляду на те, що весь маршрут пролягав дорогами загального призначення, прийнято рішення про застосування надбавки у межах 35 %.

Таким чином, у розрахунку на весь маршрут автомобіля розмір надбавки становить:

(10 км : 40 км) х 35 % = 8,75 %

на дорогах загального користування

(п.п. 3.1.8 Норм № 43)

до 35 %

поза межами доріг загального користування та за умов, що потребують пониження швидкості до 20 км/год (п.п. 3.1.7 Норм № 43)

до 50 %

Надбавка на обігрів салону та забезпечення належної оглядовості (п.п. 3.1.13 Норм № 43):

Обґрунтованість застосування цих надбавок і дані про температурний режим (середня) повинні бути належним чином задокументовані.

Ці надбавки не використовуються у «чистому вигляді». Значення цих коефіцієнтів потребує коригування залежно від робочого об’єму двигуна. Для цього базове значення надбавки слід помножити на умовний коефіцієнт використання потужності двигуна (КВП). У свою чергу, останній визначають за такою формулою:

КВП = 2000 : Vр,

де Vр — робочий об’єм двигуна у см3.

Зверніть увагу! Вимога щодо коригування розміру надбавок на величину КВП стосується всіх автомобілів, окрім автобусів

У бюджетній установі експлуатується службовий автомобіль Daewoo Lanos з об’ємом двигуна 1498 см3 у зимовий період.

Середня температура повітря протягом періоду експлуатації автомобіля становила -12 °C. Для обігріву салону автомобіля та забезпечення належної оглядовості використовувався вбудований обігрівач.

За наказом керівника установи було встановлено надбавку на обігрів салону на рівні 1 %.

КВП = 2000 : 1498 см3 = 1,335.

Отже, при обчисленні норми витрати ПММ для службового автомобіля слід застосовувати такий розмір надбавки на обігрів салону:

1 % х 1,335 = 1,335 %

• за допомогою вбудованої системою обігріву

залежно від фактичної температури повітря:

нижче +5 °C і до -5 °C включно

до 0,5 %

від -5 °C і до -15 °C включно

до 1 %

від -15 °C і до -25 °C включно

до 1,5 %

нижче -25 °C

до 2 %

• за допомогою автономного (незалежного) обладнання*

залежно від фактичної температури повітря:

нижче +15 °C і до +5 °C включно

до 2 %

від +5 °C і до -5 °C включно

до 4 %

від -5 °C і до -15 °C включно

до 6 %

від -15 °C і до -25 °C включно

до 8 %

нижче -25 °C

до 10 %

• у разі використання функції осушення повітря в салоні

при температурі повітря нижче +20 °C і до 0 °C включно

до 4 %

Надбавка на запуск автомобілів, які працюють на стисненому природному або зрідженому нафтовому газі (п.п. 3.4.5 Норм № 43)

Ця надбавка не застосовується під час експлуатації автомобілів на рідкому паливі.

Норму додаткового споживання палива встановлюють лише у випадку запуску (запусків) двигуна на рідкому паливі з подальшим переходом на газове пальне. При цьому факт здійснення такого запуску (запусків) має бути зафіксовано у подорожньому листі та/або іншому звітного документі.

Конкретний обсяг додаткового споживання палива залежить від кількості запусків двигуна протягом звітного періоду. Так, слід застосовувати мінімально можливі значення норми відповідно до фактичних потреб та з урахуванням рекомендацій заводу — виробника автомобіля або газобалонного обладнання.

Водночас часті запуски двигуна після довготривалих простоїв (з вимкненим двигуном) та поїздки на короткі відстані вимагають застосування більшого значення надбавки

Службовий автомобіль Skoda Octavia працює на газовому паливі. При цьому базова лінійна норма витрати рідкого палива для цього автомобіля становить 8,1 л/100 км.

Згідно з даними Укргідрометцентру середня фактична температура повітря протягом звітного періоду експлуатації становила -15 °C.

З урахуванням фактичних умов експлуатації (часті їздки на короткі відстані) прийнято рішення про застосування надбавки на запуск двигуна на рівні 4 %.

Додаткова норма споживання рідкого палива за відповідний календарний день експлуатації становить:

8,1 л/100 км х 4 % = 0,3 л

від базової лінійної норми витрати рідкого палива на кожен календарний день експлуатації залежно від фактичної температури повітря:

+15 °C і вище**

до 0,5 %

нижче +15 °C і до +5 °C включно**

до 1 %

від +5 °C і до -5 °C включно

до 2 %

від -5 °C і до -10 °C включно

до 3 %

від -10 °C і до -15 °C включно

до 4 %

нижче -15 °C

до 5 %

* За умови відсутності в додатку Г до Норм № 43 норм витрат палива на роботу зазначеного обладнання.

** Для автомобілів із системою впорскування газу, конструкція яких потребує запуску на бензині.

До речі, всі цифрові значення коефіцієнтів-надбавок, наведені з прийменником «до», слід розглядати як такі, що можуть застосовуватися включно. Наприклад, якщо зазначено розмір коефіцієнта «до 2 %», це означає, що можна встановити надбавку на рівні 2 % і нижче.

Конкретні ж розміри коефіцієнтів у регламентованих межах і терміни їх дії встановлює безпосередньо керівник установи. Для їх затвердження оформляють внутрішній розпорядчий документ — наказ (розпорядження) по установі (п.п. 3.5.8 Норм № 43).

Увага!

Максимальні значення коефіцієнтів відповідають гранично допустимим нормативам для найскладніших умов експлуатації. Такий розмір надбавок не можна встановлювати одночасно на всі транспортні засоби установи і на весь період їх експлуатації.

З огляду на це, коригуючі коефіцієнти необхідно застосовувати диференційовано залежно від фактичних потреб. Більше того, рекомендовано встановлювати індивідуальні значення надбавок для кожного автомобіля з урахуванням особливостей його конструкції, технічного стану та умов експлуатації. Це допоможе економніше витрачати ПММ та запобігати зловживанням.

Також майте на увазі: для коригування лінійних норм дозволено застосовувати відразу кілька коригуючих коефіцієнтів, але з урахуванням установлених обмежень. Таким чином, якщо є підстави для використання декількох надбавок одночасно, їх значення слід звести воєдино і розрахувати сумарний коефіцієнт коригування (п. 3.3. Норм № 43):

K = K1 + K2 + … + Кn.

І ще один важливий момент: якщо окремі надбавки застосовуються лише до частини маршруту, то сумарний коефіцієнт можна обчислювати:

• або в повному обсязі окремо для кожної ділянки дороги, на якій діяли певні умови руху;

• або не в повному обсязі, а в частині, пропорційній довжині цього маршруту.

Та перш ніж визначити значення коефіцієнтів коригування і порядок їх застосування, варто подбати про обґрунтування такої потреби . Тобто підстави для використання кожної із надбавок мають бути належним чином зафіксовані і задокументовані. І для застосування «зимових» коефіцієнтів першочергове значення має визначення фактичної температури повітря. Так, законодавством передбачено три шляхи отримання інформації про температурний режим:

1) за даними Укргідрометцентру Державної гідрометеорологічної служби;

2) на підставі відомостей з інших достовірних офіційних джерел (це можуть бути дані про фактичну температуру повітря місцевої метеостанції тощо);

3) за результатами власних вимірювань.

І якщо відаєте перевагу третьому варіант, то не забудьте призначити відповідальну особу та організувати ведення журналу обліку фактичної температури повітря. Причому необхідно забезпечити ведення такого журналу на постійній основі.

Окрім того, Нормами № 43 передбачено кілька вимог щодо порядку вимірювання температури повітря. Зокрема, рекомендовано використовувати термометри з абсолютною похибкою до ±1°C. При цьому має значення і його розміщення. Це повинно бути захищене від прямого сонячного проміння місце на висоті близько 2 м від поверхні землі.

Разом з тим можна використовувати і «бортовий» покажчик температури (якщо такий передбачено комплектацією авто) або переносні термометри. Однак результати таких вимірювань не повинні суттєво відрізнятися між різними автомобілями установи, які експлуатуються в межах одного населеного пункту, району тощо. Також не допускається відхилення результатів власних вимірювань від даних Укргідрометцентру або метеослужб інших країн (у разі здійснення перевезень за межі України) на 5 °C і більше. Саме таке відхилення вважається суттєвим. Виняток становлять лише розбіжності, які можуть бути інструментально доведені й обґрунтовані локальними кліматичними умовами.

Натомість якщо установа не проводить власних вимірів і не фіксує їх документально, доцільно все ж таки надіслати запит до підрозділу Держгідрометеослужби про надання даних щодо температурних показників за відповідний проміжок часу.

Після того як необхідні «зимові» коефіцієнти визначено, обґрунтовано і підкріплено наказом керівника, можна приступати до розрахунку нормативної витрати палива. Нагадаємо, для її обчислення застосовують таку формулу (п. 4.1 Норм № 43):

Qн = 0,01 х Hs х S х (1 + 0,01 х K),

де Qн — нормативна витрата палива, л (м3);

Hs — базова лінійна норма витрати палива, л/100 км (м3/100 км);

S — пробіг автомобіля, км.

Щоб закріпити вищесказане, розглянемо умовний приклад розрахунку нормативної витрати палива для службового автомобіля.

Приклад. У бюджетній установі для службових поїздок використовується легковий автомобіль Chevrolet Lacetti F196 з об’ємом двигуна 1598 см3. Згідно з подорожнім листом пробіг цього службового автомобіля за звітний період становить 250 км. Середня фактична температура повітря за даними Укргідрометцентру була зафіксованана на рівні -10 °C. Для обігріву салону і забезпечення належної оглядовості в авто працювала система обігріву (вбудована). Базова лінійна норма витрати ПММ для зазначеної марки автомобіля становить 7,2 л/100 км. На відрізку дороги 100 км були сильні снігові замети.

На підставі наказу керівника установи було встановлено застосування таких надбавок при розрахунку нормативної витрати ПММ на роботу службового авто:

К1 — надбавка за роботу в холодну пору року — 4 %;

К2 — надбавка за роботу у період сезонного бездоріжжя (сильні снігові замети) — (100 км : 250 км) х 35 % = 14 %;

К3 — надбавка на обігрів салону — (2000 : 1598 см3) х 1 % = 1,252 %.

Сумарний коефіцієнт коригування становить:

K = 4 % + 14 % + 1,252 % = 19,252 %.

Таким чином, максимально допустима нормативна витрата палива для роботи службового автомобіля становить:

= 0,01 х 7,2 л/100 км х 250 км х (1 + 0,01 х 19,252 %) = 21,47 л.

Отже, тепер ви знаєте, які «зимові» надбавки та коли можна застосовувати, тому з легкістю зможете проконтролювати витрати ПММ у вашій установі.

До речі, порядок відображення витраченого пального на рахунках бухобліку нічим не відрізняється від списання будь-яких інших запасів на фактичні витрати. Тобто дебетуємо відповідний субрахунок обліку витрат (Дт 8013 (8113)) і кредитуємо субрахунок обліку ПММ (Кт 1514).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі