Обов’язок забезпечити періодичне обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва покладений на власників або управителів об’єктів будівництва — ст. 392 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 р. (далі — Закон № 3038). Метою такого обстеження є, в першу чергу, забезпечення надійності та безпеки під час експлуатації будівель та споруд та, у разі необхідності, вжиття відповідних обґрунтованих заходів, наприклад, проведення капітального ремонту. А, як нам всім відомо, для цього бюджетним організаціям доведеться попрацювати заздалегідь, хоча б для того, щоб для початку оформити відповідний бюджетний запит.
Технічне обстеження стане в пригоді також, наприклад, при створенні проекту реконструкції будівлі школи, дитячого садку або поліклініки, будь-якої адміністративної будівлі, оскільки на підставі такого обстеження об’єкта визначається оптимальний варіант реконструкції, який забезпечує безпечну експлуатацію будівель в подальшому.
Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва затверджено постановою КМУ № 257 від 12.04.2017 р. (далі — Порядок).
Згідно з п. 2 Порядку рішення щодо необхідності проведення обстеження об’єктів приймає їх власник або управитель в таких випадках:
• у разі виявлення дефектів, пошкоджень і деформацій у процесі поточного огляду та технічного обслуговування об’єкта, що здійснюються його власником або управителем;
• на підставі актів, складених уповноваженими органами у зв’язку з руйнуванням об’єкта внаслідок пожежі, стихійного лиха, аварії;
• з метою проведення перевірки технічного стану об’єкта;
• для проведення перевірки врахування потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Однак є випадки, коли проведення обстеження є обов’язковим. Відповідні норми чітко визначені як у Законі № 3038, так і в самому Порядку:
| Обов’язковому обстеженню підлягають: | |
| Частина 3 ст. 392 Закону № 3038 | Об’єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками, а також багатоквартирні житлові будинки незалежно від класу наслідків (відповідальності) |
| Пункт 3 Порядку | Об’єкти навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного й оздоровчого призначення, будівлі адміністративного призначення, а також об’єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об’єкти енергетики, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками (III, IV та V категорії складності) |
В 2017 році в законодавстві в сфері містобудівної діяльності відбулися суттєві зміни, зокрема, із Закону № 3038 вилучено термін «категорія складності», який раніше визначався на підставі «класу наслідків (відповідальності)», натомість ключовим відтепер є термін «клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд». Законодавець потурбувався про чітке визначення поняття цього терміна, а саме — це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або які знаходитимуться зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта.
Віднесення об’єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва, а правильність цього визначення перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов’язковим відповідно до законодавства.
УВАГА!
Усі об’єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):
незначні наслідки — СС1;
середні наслідки — СС2;
значні наслідки — СС3.
До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об’єкти:
• характеристики можливих наслідків від відмови (стану об’єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:
рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об’єкті, — 50 осіб;
рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об’єкті, — 100 осіб;
рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта, — 2500 мінімальних заробітних плат*;
* З 04.10.2018 р. набрали чинності зміни, внесені в п. 5 ст. 32 Закону № 3038 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо інвестиційної привабливості будівництва об’єктів відновлюваної енергетики» від 04.09.2018 р. № 2517-VIII (далі — Закон № 2517), відповідно до яких до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об’єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ.
• пам’ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р. № 1805-III;
• нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам’яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам’ятки);
• об’єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 р. № 2245-III;
• житлові будинки понад чотири поверхи;
• об’єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» 23.05.2017 р. № 2059-VIII (крім об’єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля (цей виняток діє з 04.10.2018 р. завдяки змінам, унесеним Законом № 2517)).
До значних наслідків (СС3) відносяться такі об’єкти:
• пам’ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р. № 1805-III;
• об’єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 р. № 2245-III;
• житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров’я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об’єкті.
Згідно з п. 5 Порядку строк проведення першого обстеження настає після закінчення гарантійного строку, визначеного відповідно до ст. 884 Цивільного кодексу України. Надалі періодичність проведення обстеження об’єктів визначається відповідними нормативно-правовими актами або будівельними нормами.
У п. 4.2 розд. 4 ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану» термін першого планового обстеження технічного стану після прийняття об’єкта в експлуатацію після завершення будівництва рекомендується встановлювати в проектній документації.
Термін кожного наступного планового обстеження технічного стану об’єкта встановлюють під час чергового (першого планового обстеження).
Рекомендації щодо термінів обстежень об’єктів наведені у Міжнародному стандарті ГОСТ 31937-2011 «Здания и сооружения. Правила обследования и мониторинга технического состояния».
Згідно з п. 4.3 розд. 4 «Общие правила проведения обследования и мониторинга технического состояния зданий и сооружений» Міжнародного стандарту ГОСТ 31937-2011 перше обстеження технічного стану будівель та споруд здійснюється не пізніше ніж через два роки після їх введення в експлуатацію.
В подальшому обстеження технічного стану будівель та споруд здійснюється не рідше одного разу на 10 років і не рідше одного разу на 5 років для будівель та споруд або їх окремих елементів, що працюють в несприятливих умовах (агресивні середовища, вібрації, підвищена вологість, сейсмічність району 7 балів і вище та інше).
Таким чином, коли підійшов строк планового обстеження або наявні підстави, зазначені вище, власник або управитель об’єкта будівництва приймає рішення про необхідність проведення обстеження об’єкта та укладає договір з відповідальним виконавцем окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, або підприємств, установ чи організацій, у складі яких є відповідальні виконавці таких робіт (надалі — виконавці).
Вартість робіт (послуг) у кожного виконавця різниться та здебільшого залежить від об’ємно-планувального рішення, складності, ступеня зносу будівельних конструкцій і складу робіт, сейсмічності, кліматичних і технологічних впливів та інших факторів, що визначають умови експлуатації будівлі і будівельних конструкцій. Моніторинг цін виконавців в мережі Інтернет показав, що орієнтовна вартість технічного обстеження — від 4000 грн., а орієнтовний термін проведення — 10-30 днів. Звісно, чим швидше — тим дорожче.
ДОВІДКА
Інформація про виконавців розміщується на офіційному веб-сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції (https://dabi.gov.ua).
Коли договір на обстеження укладений, виконавець проводить обстеження об’єкта з метою оцінки технічного стану будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем за етапами, визначеними Порядком. Наведемо їх в таблиці.
| № з/п | Назва етапу | Зміст етапу |
| Етап 1 | Підготовка до проведення обстеження | Відбувається ознайомлення з об’єктом, його об’ємно-планувальним і конструктивним рішеннями, виконавчою геодезичною документацією, матеріалами інженерно-геологічних вишукувань; проводиться аналіз наявної проектної та технічної документації; складається програма робіт з обстеження на підставі погодженого власником або управителем об’єкта технічного завдання |
| Етап 2 | Попереднє та/або основне (детальне) обстеження | Попереднє обстеження проводиться за зовнішніми ознаками з метою визначення необхідності проведення основного (детального) обстеження і уточнення програми робіт, за результатами якого складається попередній висновок про технічний стан будівельних конструкцій, мереж і систем об’єкта та рекомендацій щодо забезпечення надійної та безпечної подальшої експлуатації об’єкта, а також про врахування потреб осіб з інвалідністю відповідно до будівельних норм, стандартів і правил щодо доступності для маломобільних груп населення. У разі виявлення дефектів і пошкоджень, що можуть знижувати міцність, стійкість і жорсткість будівельних конструкцій та експлуатаційні показники елементів інженерних мереж і систем об’єкта, та/або неврахування потреб осіб з інвалідністю відповідно до будівельних норм, стандартів і правил щодо доступності для маломобільних груп населення проводиться основне (детальне) обстеження |
| Етап 3 | Складення паспорта об’єкта | Паспорт об’єкта складається виконавцем у паперовій та електронній формі на об’єкт у цілому та передається протягом 10 днів з дати його складення управителю або власнику об’єкта. Паспорт об’єкта складається у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу та зберігаються у виконавця, управителя або власника об’єкта та у відповідному органі місцевого самоврядування. Управитель або власник об’єкта подає паспорт у паперовій та електронній формі у місячний строк з дати його отримання від виконавця до відповідного органу місцевого самоврядування. Форма та вимоги до паспорта об’єкта затверджені наказом Мінрегіонрозвитку, будівництва та ЖКГ від 10.11.2017 р. № 298. Важливо! Управитель або власник об’єкта подає паспорт у паперовій та електронній формі у місячний строк з дати його отримання від виконавця до відповідного органу місцевого самоврядування (п. 13 Порядку) |
Що стосується бухгалтерського обліку витрат, пов’язаних з обстеженням об’єкта будівництва, то тут слід звернути увагу на таке.
Для бухгалтерського обліку важливо правильно класифікувати видатки на обстеження об’єкта будівництва, оскільки такі видатки можуть включатися:
• або до поточних витрат за КЕКВ 2240 (у разі якщо за результатами обстеження не буде проводитись капітальний ремонт або реконструкція будівлі, споруди, тощо):
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | № меморіального ордера | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Перераховано виконавцю кошти за проведення обстеження | 2117 (6211) | 2313 | 2, 4 (6) |
| 2 | Виконано обстеження (надано паспорт об’єкта) | 8013 | 2117 (6211) | 4 (6) |
• або капітальних видатків за КЕКВ 3140 (3141, 3142 або 3143 залежно від виду об’єкта реконструкції), якщо за результатом такого обстеження буде проведена реконструкція об’єкта будівництва, що в подальшому збільшить його первісну вартість та в майбутньому має привести до збільшення економічної вигоди від його використання:
| № з/п 1 | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | м/о | |
| дебет | кредит | |||
| Перераховано виконавцю кошти за проведення обстеження | 2117 (6211) | 2313 | 2, 4 (6) | |
| 2 | Виконано обстеження (надано паспорт об’єкта) | 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби» | 2117 (6211) | 4 (6), 17 |
Звичайно, у вас може виникнути запитання: а чи є якісь контроль та відповідальність за забезпечення проведення обстеження? Авжеж є!
Так, контроль за дотриманням порядку проведення обстеження об’єктів та реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, визначеному постановою КМУ «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23.05.2011 р. № 553 (ср. ).
На сьогодні таким органом контролю є Державна архітектурно-будівельна інспекція України, яка здійснює відповідний контроль у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
| Планові перевірки | Періодичність проведення визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування. Строк проведення не може перевищувати 10 робочих днів |
| Позапланові перевірки | Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: • перевірка виконання суб’єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; • звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; • вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення не може перевищувати 10 робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на 2 робочі дні |
Частиною 6 ст. 392 Закону № 3038 встановлена відповідальність за:
• незабезпечення обстеження та паспортизації об’єкта, що підлягає обов’язковому обстеженню;
• порушення порядку проведення такого обстеження;
• нереалізацію заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України приймає рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення та про накладення штрафу на юридичних осіб відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.94 р. № 208/94-ВР.
