Теми статей
Обрати теми

Звіт про виконання договору: як визначити дату оприлюднення

Дуброва Ярослава, консультант з питань публічних закупівель
Установою проведено процедуру закупівлі відкритих торгів, за результатами якої укладено договір про закупівлю товару, а саме дизельного палива та бензину А-92 по талонах (скетч-картах). За умовами договору продавець передає покупцю талони (скретч-картки) номіналом 10, 15 та/або 20 літрів на отримання товару. З моменту передачі товару покупцю за видатковими накладними до моменту його фактичного відпуску на АЗС пред’явнику талона (скретч-картки) товар знаходиться на безоплатному зберіганні у продавця на АЗС.
При цьому товар (талони) оплачено покупцем та зберігається в касі установи. Талони будуть обмінюватись на дизельне паливо та бензин А-92 в міру необхідності протягом терміну дії договору, а саме до 31.12.2018 р. Як зазначено в ч. 1 ст. 10 Закону № 922, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює звіт про виконання договору протягом 3 днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Коли саме у нашому випадку необхідно оприлюднити звіт про виконання договору?

Дійсно, в ч. 1 ст. 10 Закону № 922 передбачено перелік інформації про закупівлі, яку замовники оприлюднюють самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу. Зокрема, серед такої інформації зазначено звіт про виконання договору, строк оприлюднення якого — протягом 3 днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.

При цьому в самому Законі № 922 відсутнє чітке визначення кожного із зазначених у цій нормі трьох понять, з якими пов’язаний обов’язок замовника оприлюднити звіт про виконання договору. Тобто Закон № 922 чітко не визначає, що саме брати за основу для визначення такого строку. Наприклад, в ситуації, коли сторони договору вже виконали свої зобов’язання, але строк дії договору ще не закінчився.

Серед основних вимог стосовно договору про закупівлю в ч. 1 ст. 36 Закону № 922 законодавець передбачив, що такий договір сторони укладають відповідно до норм ЦКУ та ГКУ з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Тож далі звернемось до відповідних положень ЦКУ та ГКУ.

Зазначимо, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ). При цьому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦКУ).

ВАЖЛИВО!

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГКУ суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що звичайно ставляться у певних умовах. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ.

Відповідно до ч. 5 ст. 193 ГКУ зобов’язана сторона має право виконати зобов’язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов’язання.

При цьому зобов’язана сторона має право відмовитися від виконання зобов’язання у разі неналежного виконання другою стороною обов’язків, що є необхідною умовою виконання.

Також не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГКУ).

Далі розглянемо, що являє собою строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦКУ строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

При цьому не варто плутати поняття «строк дії договору» та «строк дії зобов’язання за договором». Так, відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦКУ зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 599 ЦКУ зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Також зобов’язання може бути припинене за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 604 ЦКУ).

Таким чином, зобов’язання за договором можуть бути виконані сторонами, але строк дії такого договору може бути ще не завершений.

Зверніть увагу: договір вважається виконаним, якщо усіма сторонами договору (в даному випадку замовником та постачальником) в належній формі виконано всі зобов’язання за цим договором, тобто й поставка відбулась, й оплата зі сторони замовника здійснена. При цьому підтвердженням виконання зобов’язань за договором є документи, передбачені умовами договору (наприклад, накладна, акт приймання-передачі товару, платіжне доручення тощо).

Далі розглянемо на прикладі ситуацію.

Приклад 1.

За договором поставки товару, строк дії якого встановлений до 31.12.2018 р., постачальник постачає товар на підставі заявок замовника в строк 10 робочих днів з дня отримання заявки. При цьому остання поставка товару відбулася 01.09.2018 р.

Водночас оплата за поставлений товар згідно з умовами договору здійснюється за фактом поставки такого товару у строк 5 робочих днів з дня поставки. Замовник оплатив отриманий товар 04.09.2018 р.

Отже, згідно з умовами договору сторони виконали всі його зобов’язання станом на 04.09.2018 р.

Тож замовник відраховує трьохденний строк, передбачений ст. 10 Закону № 922, та у межах цього строку оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю в електронній системі Prozorro. Тобто в даній ситуації замовнику необхідно оприлюднити такий звіт в межах строку з 5 по 7 вересня 2018 року.

Водночас варто звернути увагу на такий момент. Незважаючи на те, що сторони виконали свої зобов’язання за договором, по суті в нашій ситуації такий договір про закупівлю буде діяти до кінця 2018 року (до 31.12.2018 р.), якщо попередньо сторони не змінять його умови в частині строку його дії. При цьому не зайвим буде нагадати: строк дії договору — це істотна його умова, а виключний перелік зміни істотних умов встановлено в ч. 4 ст. 36 Закону № 922.

З аналізу положень ЦКУ та ГКУ вбачається, що фактично в межах строку дії договору сторони можуть змінювати його умови. При цьому оприлюднення звіту про виконання договору в електронній системі Prozorro не може бути перешкодою для внесення змін до договору сторонами в межах строку дії договору. Тобто у разі необхідності сторони мають право змінити умови договору в межах строку його дії, тобто в нашій ситуації до 31.12.2018 р. Наприклад, такі зміни може бути унесено у зв’язку із застосуванням положень ч. 5 ст. 36 Закону № 922.

ДОВІДКА

Згідно з ч. 5 ст. 36 Закону № 922 дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Варто також зазначити, що на сьогодні в електронній системі закупівель Prozorro реалізовано такий механізм: після оприлюднення замовником звіту про виконання договору система не дає можливості оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору.

З огляду на це, радимо замовнику додатково звернутися для отримання роз’яснення до Мінекономрозвитку, ДП «Прозорро» та електронного майданчика, на якому зареєстрований такий замовник, як з питанням оприлюднення звіту про виконання договору, так і щодо реалізації технічної можливості оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору після оприлюднення такого звіту.

Нагадаємо, що форму звіту про виконання договору затверджено наказом Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 р. № 490 (ср. ).

Розглядаючи ситуацію читача, варто звернути увагу й на те, що на сьогодні склалася суперечлива судова практика щодо питання оприлюднення звіту про виконання договору. Так, одні суди вважають, що відраховувати строк для оприлюднення звіту варто від дати виконання договору, незважаючи на те, що строк дії договору ще не закінчився. Разом з тим інші суди вважають, що правомірно буде оприлюднити такий звіт в межах трьох календарних днів після дати завершення строку його дії, навіть якщо сторони в повному обсязі виконали всі свої зобов’язання за таким договором раніше.

Далі розглянемо приклади судових рішень.

Приклад 2.

Болградський районний суд Одеської області в рішенні від 05.09.2017 р. у справі № 497/1173/17 встановив наступне.

Так, в законодавстві чітко не визначено і не розтлумачено, в яких саме випадках і з якої відправної точки замовник має відрахувати дату опублікування такого звіту.

Що стосується вимоги ст. 10 Закону № 922 «оприлюднити протягом трьох днів звіт про виконання договору з дня закінчення строку дії договору, виконання договору, або його розірвання», суд дійшов висновку: неможливо надати вірну та беззаперечну оцінку діям будь-якої особи і зробити об’єктивний, точний та остаточний, конкретний висновок щодо зобов’язання цього Закону виконати певні дії у певний строк згідно цієї фрази без її тлумачення.

Як зауважив суд, в ст. 62 Конституції України зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд дійшов наступного висновку: усі сумніви у винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 16414 КУпАП, мають тлумачитися на її користь. Тобто неточності у написанні тексту Закону № 922, з якого не можна чітко визначити обсяг та строки дії особи, якій регламентується виконувати цей Закон, в разі спору про наявність цієї нечіткості, мають тлумачитися на користь особи, яка виконала вимоги цього Закону, проте є сумніви у визначенні строку, в який ця вимога Закону № 922 мала б бути виконаною.

Варто зазначити: в цій справі протокол про адміністративне правопорушення було складено у зв’язку з тим, що при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності комунальної установи «Болградська центральна районна лікарня» було виявлено порушення секретарем тендерного комітету законодавства про закупівлі, а саме: несвоєчасно оприлюднено через електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про виконання договору. Так, 22.12.2016 р. — дата повного виконання договору, 03.01.2017 р. — дата оприлюднення через електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу звіту про виконання договору.

З огляду на це, на думку аудитора, строк і порядок оприлюднення був порушений, що й складає правопорушення, оскільки звіт був оприлюднений на 12-й день з дня виконання договору.

Разом з тим, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд у цій справі визнав, що в діях особи, яка обвинувачується у скоєнні правопорушення, відсутні склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 16414 КУпАП. Оскільки вищезазначений звіт був оприлюднений протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору купівлі-продажу товару, строк дії якого зазначений в його тексті до 31.12.2016 р.

Як наслідок, провадження в адміністративній справі суд закрив на підставі ст. 247 КУпАП — за відсутністю в діях особи складу та події адміністративного правопорушення.

Рішення суду першої інстанції набрало законної сили 18.09.2017 р., з ним можна ознайомитись в ЄДРСР за посиланням:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/68689066.

Приклад 3.

Разом з тим, у подібних справах суди при прийнятті рішення звертають увагу на те, чи дійсно особа, на яку покладено обов’язок оприлюднення зазначеного звіту (секретар комітету), мала можливість виконати такий обов’язок.

Так, у справі № 203/2411/18 Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в рішенні від 30.07.2018 р. звернув увагу на таке.

Як встановлено в ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому положення ст. 280 КУпАП передбачають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

ВАЖЛИВО!

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими (ст. 251 КУпАП).

Як встановив суд у цій справі, особа, на яку складено адмінпротокол, в своїх поясненнях стосовно неоприлюднення звітів про виконання договорів вказала на наступне: на всі служби та структурні підрозділи були направлені відповідні телеграми за підписом заступника директора, якими всіх виконавців за договорами було зобов’язано надати інформацію у відділ тендерних закупівель для оприлюднення. Оскільки інформація не надходила, тому й оприлюднення не було здійснено.

Також суд зауважив, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази того, що секретар тендерного комітету мала інформацію про виконання договорів, тому її (в порушення вимог ч. 1 ст. 10 Закону № 922) й не оприлюднила.

З огляду на зазначене, за результатами розгляду справи суд постановив: провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу правопорушення. Рішення суду першої інстанції набрало законної сили 10.08.2018 р. З ним можна ознайомитись в ЄДРСР за посиланням:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75607095.

Приклад 4.

У справі № 203/2415/18 Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в рішенні від 26.07.2018 р. звернув увагу на те, що положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб’єктом правопорушення, всіх обов’язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

При цьому відповідно до матеріалів справи між Регіональною філію «Придніпровська залізниця» ПАТ Українська залізниця» та ТОВ в порядку та на підставі Закону № 922 укладено договір про закупівлю від 19.12.2016 р. на поставку комплексу обладнання для технічного переоснащення. Разом з тим, зобов’язання за договором з боку ТОВ не виконані, внаслідок чого рішенням Господарського суду м. Києва було постановлено рішення про стягнення на користь замовника неустойки за договором.

Розглядаючи цю справу, суд зазначив, що в ч. 1 ст. 10 Закону № 922 не встановлено імперативної вимоги, в якому випадку повинно бути здійснено оприлюднення, з настанням якої події чи черговості. На думку суду, вказана норма не містить обумовленість оприлюднення першою подією. Отже замовник може оприлюднити звіт про укладений договір на свій розсуд після настання однієї із подій: закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.

Згідно з позицією суду в цій справі після повного виконання договору замовник має три календарних дні на оприлюднення звіту про виконання договору.

Водночас, як звернув увагу суд, попри той факт, що строк дії договору закінчився 31.12.2017 р., зобов’язання за цим договором в повному обсязі не виконано, в зв’язку з чим неможливо стверджувати про виконання договору в розумінні ч. 1 ст. 10 Закону № 922.

Довідка

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

З огляду на зазначене, суд постановив справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення. Рішення набрало законної сили 07.08.2018 р. З ним можна ознайомитись в ЄДРСР за посиланням:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75507844.

Як бачимо з наведених прикладів, позитивне вирішення справи для замовника залежить від лінії захисту. Зокрема, це стосується доказу відсутності в діях особи замовника складу адміністративного правопорушення.

При цьому не завжди замовники захищають себе належним чином. Буває, особа розраховує на те, що якщо вона не з’явиться на розгляд справи, то цей факт буде перешкоджати притягненню її до відповідальності. Однак це не завжди так. Далі розглянемо ще один приклад.

Приклад 5.

У цій справі аудитор при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності Личаківського міського комунального підприємства «Львівводоканал» виявив порушення законодавства про закупівлі, а саме: тендерний комітет не оприлюднив протягом трьох робочих днів з дня закінчення строку дії договору звіт про виконання договору (договір виконано в лютому 2017 року).

При цьому суд зауважив, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, на судове засідання, призначене на 17.08.2018 р., за викликом суду не з’явилась, хоча про місце, час та дату розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку. Цей факт підтверджується розпискою. Також до участі у справі не було залучено захисника, повноваження якого відповідають вимогам ст. 271 КУпАП. Пояснень по суті вчиненого правопорушення особа до суду не надала.

Водночас суд звернув увагу на те, що правопорушник, на якого складено адмінпротокол, неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду справи на 26.07.2018 р., 10.08.2018 р., 17.08.2018 р. з різних причин.

Враховуючи встановлені ст. 38 КУпАП строки притягнення до адміністративної відповідальності, суд вказав, що неприбуття на судове засідання спрямоване на ухилення від відповідальності та затягування розгляду справи. Як наслідок, суд відповідно до ст. 268 КУпАП вирішив розглядати справу у відсутності особи на підставі документів, які є в матеріалах справи.

При цьому суд зазначив: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків відповідно до вимог ст. 251 КУпАП є одними з доказів вчинення адміністративного правопорушення. За таких обставин суд вирішив, що вина особи доведена на підставі розглянутих в суді доказів.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд не знайшов обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність особи-правопорушника.

Як наслідок, за результатами розгляду цієї справи суд постановив визнати особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 16414 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 700 нмдг, що становить 11900 грн.

Рішення набрало законної сили 27.08.2018 р. З ним можна ознайомитись в ЄДРСР за посиланням:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75934793.

Нормативні документи та скорочення

ЦКУ Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ГКУГосподарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 922 Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.

ЄДРСР — Єдиний державний реєстр судових рішень.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі