Основним нормативним документом, що регулює питання направлення працівників бюджетних установ у відрядження, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція № 59).
Відповідно до п. 1 розд. 1 цієї Інструкції службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Згідно з п. 4 розд. II Інструкції № 59 за кожен день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні в межах України, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом із вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 р. № 98.
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових провадиться з урахуванням дня вибуття у відрядження та дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховується як два дні.
Відповідно до п. 7 розд. I Інструкції № 59 днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24:00 включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 00:00 і пізніше — наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.
Таким чином, якщо працівник уранці прибуває з відрядження (увечері вибуває у відрядження), то вважається, що в цей день він перебував у відрядженні. При цьому Інструкцією № 59 не передбачено обов’язку працівника перебувати на роботі в день від’їзду у відрядження та в день його повернення з нього.
У свою чергу, згідно з п. 12 розд. I Інструкції № 59 питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку, що діють в установі.
При цьому ст. 121 КЗпП передбачено, що за відрядженими працівниками зберігається протягом усього часу відрядження місце роботи (посада). Оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.
Тому, незважаючи на те, що працівник працював у день вибуття у відрядження та у день прибуття з нього, оплата праці за такі дні здійснюється відповідно до ст. 121 КЗпП. Адже такі дні є відрядженням. Ніякої додаткової оплати за відпрацьований час нараховувати не потрібно.
Для оплати праці працівника за зазначені дні (як і за решту днів відрядження) треба порівняти суму середньоденного заробітку і денного заробітку відповідно до умов трудового договору.
Якщо денний заробіток вище середньоденної зарплати, то дні відрядження оплачують виходячи з денного заробітку (тобто як звичайні робочі дні). Інакше – за середньоденним заробітком.
Нагадаємо, що середня зарплата працівника під час його перебування у відрядженні визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, з урахуванням виплат за два календарні місяці, що передували місяцю, в якому розпочалося відрядження (виходячи із кількості робочих днів розрахункового періоду).
Денний заробіток розраховується виходячи із зарплати працівника та кількості робочих днів за нормою робочого часу в місяці перебування у відрядженні. При цьому розрахунок необхідно здійснювати виходячи з повністю відпрацьованого місяця.
До денного заробітку включаються усі елементи заробітної плати, які працівник отримує згідно з умовами трудового, колективного договору в місяці, в якому він перебуває у відрядженні.
Наведемо приклад розрахунку середньоденної зарплати для оплати відрядження за умовами запитання, що розглядається.
Приклад. Працівник бюджетної установи перебував у відрядженні 5 днів у вересні 2018 року (з 10.09.2018 р. по 14.09.2018 р. включно). Місяці розрахункового періоду (липень — серпень 2018 року) відпрацьовані повністю. У розрахунковому періоді працівнику нараховано:
6096,00 грн. — оклад (за відпрацьований час);
1219,20 грн. — премія за липень-серпень 2018 р. (20 % окладу);
609,60 грн. — надбавка за вислугу років (10 % окладу).
Враховуючи зазначене, середньоденна зарплата працівника складає:
7924,80 : 44 = 180,11 (грн.),
де 7924,80 — нарахована заробітна плата за липень — серпень 2018 року (6096,00 + 1219,20 + 609,60);
44 — кількість робочих днів за розрахунковий період.
Таким чином, зарплата за час відрядження (5 днів), виходячи із середнього заробітку дорівнює:
180,11 х 5 = 900,55 (грн.)
Тепер розрахуємо денний заробіток за вересень 2018 року. Враховуючи місячний оклад працівника 3048 грн. і надбавку та премію у розмірі 10 і 20 % відповідно, його заробітна плата за вересень 2018 року дорівнює:
3048 + 304,80 + 609,60 = 3962,40 (грн.).
При цьому денний «вересневий» заробіток складає:
3962,40 : 20 = 198,12 грн.,
де 20 — кількість робочих днів за вересень 2018 року.
Як бачимо, середньоденний заробіток, розрахований відповідно до вимог Порядку № 100, виявився менше денного заробітку за вересень 2018 року (180,11 < 198,12). Отже, працівник отримає за вересень повний нарахований оклад, надбавку і премію, тобто за час відрядження (у тому числі за день вибуття у відрядження та день прибуття з нього) йому буде збережено гарантії денного заробітку (а не середньоденного): за 5 днів перебування працівника у відрядженні йому слід нарахувати 990,60 грн. (198,12 x 5).
